Постанова № 75011835, 20.06.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 312/333/17

Провадження №22ц/778/2276/18 Головуючий у 1 інстанції: Рогоза А.Ю.

Суддя-доповідач: Воробйова І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

Онищенка Е.А.

при секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Великобілозерського районного суду Запорізької області від 04 квітня 2018 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Гюнівська» до ОСОБА_3, третя особа Великобілозерська районна державна адміністрація Запорізької області про визнання договору оренди землі поновленим на умовах додаткової угоди , -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ПрАТ «Агрофірма «Гюнівська» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі поновленим та умовах додаткової угоди, який уточнили в процесі розгляду справи.

В позові зазначено, що 09.01.2014 року ПрАТ «Агрофірма Гюнівська» та відповідач уклали договір оренди землі б/н. Оскільки 05.04.2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», нормами якого передбачено, що строк дії договору оренди не може бути меншим як сім років, 27.04.2017 року позивач з метою приведення змісту договору до вимог ст. 19 Закону України «Про оренду землі» звернувся до відповідача з пропозицією змінити строк дії договору на 7 років, але вказана пропозиція залишена відповідачем без задоволення.

Посилаючись на ці обставини, просили визнати Договір оренди землі від 09.01.2014 року укладений між ПрАТ «Агрофірма Гюнівська» та ОСОБА_3 поновленим на умовах запропонованої ним додаткової угоди.

Рішенням Великобілозерського районного суду Запорізької області від 04 квітня 2018 року позов задоволено.

Визнано договір оренди землі від 09.01.2014 року, укладений між Приватним акціонерним товариством «Агрофірма Гюнівська» та ОСОБА_3, поновленим на умовах додаткової угоди наступної редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до Договору оренди землі б/н від 09 січня 2014 року.

село Гюнівка, Великобілозерського району, Запорізької області

Орендодавець: ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серія та номер: НОМЕР_2, виданий 25.02.2016 року Комунарським РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області, адреса: АДРЕСА_1, з одного боку, та

Орендар: Приватне акціонерне товариство «Агрофірма «Гюнівська», ідентифікаційний код юридичної особи: 00849273, місцезнаходження: 71410, Запорізька область, Великобілозерський район, село Гюнівка,вул.Поштова,буд. 12, в особі директора ОСОБА_4, діючого на підставі Статуту, з другого боку, вирішили внести наступні зміни до договору оренди землі від 09.01.2014 року, номер запису про інше речове право: 5342895, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3:

1 Пункт 8 розділу «Строк дії договору», викласти у наступній редакції:

Строк дії договору - до 14 квітня 2021 року. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважене право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 кадендарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

2. Пункт 9 розділу «Орендна плата», викласти у наступній редакції:

«Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 23000,00грн (двадцять три тисячі гривень 00 коп.) на рік за об'єкт оренди, без утримання податків та зборів».

3. Всі інші умови Договору оренди землі залишаються без змін і Сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.

4. Дана Додаткова угода складена у двох ідентичних екземплярах, які мають однакову юридичну силу, по одному екземпляру для кожної із Сторін.

5. Дана Додаткова угода є підставою для реєстрації Державним реєстратором Великобілозерської районної державної адміністрації Запорізької області або іншою особою, уповноваженою законодавством України здійснювати реєстраційні дії, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права ПрАТ «Агрофірма «Гюнівська» оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3, на умовах даної Додаткової угоди.

6. У пункті 12 Договору оренди слова «та надання послуг» виключити, слова «видатковими відомостями» змінити словом «актами».

7. У пункті 13 Договору оренди в абзаці третьому слова «розмірів земельного податку» замінити словами «граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України».

8. Розділ «Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду» Договору оренди виключити.

Орендодавець: ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт громадянина України серія та номер: НОМЕР_2, виданий 25.02.2016 року Комунарським РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області, адреса: АДРЕСА_1.

Орендар: Приватне акціонерне товариство «Агрофірма «Гюнівська», ідентифікаційний код юридичної особи: 00849273, місцезнаходження: 71410, Запорізька область, Великобілозерський район, село Гюнівка, вул.Поштова, буд. 12, в особі директора ОСОБА_4, діючого на підставі Статуту.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.01.2014 року Публічним акціонерним товариством «Гюнівська» та ОСОБА_6 укладено договір оренди землі, який зареєстровано 14.04.2014 року (а.с.5-8,14).

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено строк дії договору - три роки.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 11 травня 2017 року позивач цінним листом надіслав відповідачу лист-повідомлення від 27.04.2017 року про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди від 14.03.2017 року (а.с.15-17), факт його отримання відповідачем не оспорюється.

В порушення вимог частин 8, 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в місячний термін лист-повідомлення про прийняте рішення відповідач орендарю не направив.

Крім того, після закінчення дії договору оренди землі позивач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою: обробляє землю та вирощує сільськогосподарські культури, а саме, в 2017 році на земельній ділянці, що належить відповідачу було посіяно соняшник, після збору врожаю планується обробіток під ярові культури, ПрАТ «Агрофірма «Гюнівська» вклала в обробіток поля додаткові кошти по рекультивації - додаткове внесення мінеральних добрив та глибока культивація культиватором «Кейс» по знищенню нижніх бур'янів (а.с.102-104), крім того, позивач сплатив відповідачу в повному обсязі орендну плату за 2017 рік в сумі 9 779, 3 грн. протягом одного місяця після закінчення строку договору, лист-повідомлення про заперечення в поновленні договору оренди землі від відповідача не надійшов.

Направлення 24 грудня 2016 року відповідачем задовго до закінчення строку дії договору оренди листа про небажання поновлювати договір оренди не створює будь-яких прав та обов'язків для сторін у розумінні статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з положеннями ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

За статтею 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 34 договору оренди землі зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

За таких обставин, як зазначив суд першої інстанції, відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» договір є поновленим.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком.

Так, головним доводом апеляційної скарги є те, що рішення не відповідає вимогам ч.ч. 2-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки орендар до закінчення терміну дії договору до 19.02.2017 року не повідомив орендодавця про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк, і до листа не додав проект додаткової угоди.

Проте стаття 764 ЦК України, передбачає можливість поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму та немає заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Доводи скарги щодо неможливості продовження дії договору на інших умовах щодо строку його дії, є такими що не відповідають умовам діючого на даний час законодавства, щодо строку дії договору оренди землі, про що зазначив і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції, ґрунтуються фактично на тих же доводах, на які посилався апелянт в суді першої інстанції, як на підстави задоволення позову, вони фактично оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні і його висновків не спростовують.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, суд ,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Великобілозерського районного суду Запорізької області від 04 квітня 2018 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 29 червня 2018 року.

Головуючий:

Судді: