Ухвала суду № 75007842, 25.05.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/7285/14-к

Провадження №1-кп/359/4/2018

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Височина О.О., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_4,

у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією під час судового розгляду кримінального провадження №120131000100000459, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.12.2013 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, щодо вчинення ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296 та ч. 2 ст. 121 КК України, -

розглянувши клопотання захисника – адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про визнання очевидно недопустимим доказом висновку комісійної судово-медичної експертизи від 14.02.2014 року №12-КЕ/2014/пп (а.с. 52-83 том 15)

в с т а н о в и в :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.

Під час розгляду даного кримінального провадження захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 подав суду клопотання, в якому просить визнати недопустимим доказом висновок комісійної судово-медичної експертизи від 14.02.2014 року №12-КЕ/2014/пп та виключити його з числа доказів по зазначеному кримінальному провадженню. Свої вимоги мотивує тим, що із вказаного висновку вбачається, що на першому листі, в розділі попередження про кримінальну відповідальність, відсутній підпис одного із семи експертів, на його думку, експерта ОСОБА_5, який є начальником СМЕ Харківської області. Це в свою чергу свідчить про те, що експерт ОСОБА_5 не попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що є порушенням процесуальних норм при складанні висновку експерта та вказує на очевидну недопустимість даного доказу.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання свого захисника та просив його задовольнити.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, клопотання, подане адвокатом ОСОБА_2, про визнання очевидно недопустимим доказом висновку комісійної судово-медичної експертизи від 14.02.2014 року №12-КЕ/2014/пп та виключення його з числа доказів, підтримав в повному обсязі, висловив аналогічну позицію, та просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що комісійна судово-медична експертиза проведена з дотриманням норм КПК України, а її висновок є належним та допустимим доказом.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, та ознайомившись з наявними матеріалами кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. Згідно із ч. 2, 3 даної статті у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Відповідно до положень ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

В частині 1 ст. 87 КПК України закріплено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Категорія "очевидна недопустимість доказів" є оціночною. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі № 223-1446/0/4-12 від 05.10.2012 року "Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України" зазначає, що відомості, матеріали та інші фактичні дані, отримані органом досудового розслідування в непередбаченому процесуальним законом порядку чи з його порушенням, є очевидно недопустимими, а це відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Зазначене правило застосовується і щодо доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК) за умови підтвердження сторонами кримінального провадження їх очевидної недопустимості. В іншому випадку суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (п. 8).

На час розгляду даного клопотання, судовий розгляд кримінального провадження триває. Конкретних ознак очевидної недопустимості доказу - висновку комісійної судово-медичної експертизи від 14.02.2014 року №12-КЕ/2014/пп суду не наведено. При цьому, на даній стадії судового розгляду не може бути встановлено порушення процесуальних норм при складанні висновку експерта за результатами проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи у даному кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає очевидної недопустимості висновку комісійної судово-медичної експертизи від 14.02.2014 року №12-КЕ/2014/пп, зазначеного захисником доказу, і вважає за необхідне дослідити висновок експерта в ході судового розгляду.

Згідно ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Разом з тим, заявлений в клопотанні доказ - висновок комісійної судово-медичної експертизи від 14.02.2014 року №12-КЕ/2014/пп, що просить визнати недопустимим захисник, може бути визнаний недопустимим під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками розгляду надісланого обвинувачення, шляхом дослідження даного доказу у його сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження. Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду. Очевидної недопустимості доказу на цій стадії судового провадження без дослідження його у взаємозв'язку з іншими доказами, суд не вбачає й вважає передчасним вирішувати питання про його недопустимість.

Оскільки судом, на цій стадії судового провадження, не встановлено очевидності недопустимості висновку експерту №12-КЕ/2014/пп від 14.02.2014 року, то у суду відсутні підстави визнавати недопустимим та виключити його з переліку доказів у кримінальному провадженні.

За таких обставин, суд вважає вищевказане клопотання таким, що заявлено передчасно, тому на даній стадії судового розгляду клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 87, 89, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання захисника – адвоката ОСОБА_2, заявленого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, про визнання очевидно недопустимим доказом висновку комісійної судово-медичної експертизи від 14.02.2014 року №12-КЕ/2014/пп (а.с. 52-83 том 15), - відмовити.

Дослідити доказ сторони обвинувачення - висновок комісійної судово-медичної експертизи від 14.02.2014 року №12-КЕ/2014/пп (а.с.52-83 том 15) в ході судового розгляду.

Вирішити питання недопустимості вказаного доказу в порядку, визначеному ч.1 ст. 89 КПК України, з рахуванням всіх досліджених судом доказів.

Ухвала суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду оголошено 30.05.2018 року.

Суддя С.М.Вознюк