Рішення № 74998027, 14.06.2018, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/757/18

Провадження № 2/505/740/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2018 року Котовський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючої судді Павловської Г.В.

при секретарі Шевчук С.В.

представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Подільську Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Липецького старостинського округу Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВ И В:

Позивач ОСОБА_2, звернувся 20.03.2018 року в суд з цим позовом до Липецького старостинського округу Куяльницької сільської ради Одеської області та з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд постановити рішення яким встановити юридичний факт того, що він є онуком ОСОБА_3, яка померла 18 січня 2011 року, визначити йому додатковий строк на право подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_3, яка померла 18 січня 2011 року в два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 18 січня 2011 року померла його баба ОСОБА_3, яка на день смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки, площею 2,2079 га, яка знаходиться на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 079321 від 01 червня 2004 року.

У березні 2011 року він звернувся до Куяльницької сільської ради із заявою про прийняття спадщини, але йому повідомили, що згідно ст..1268 Цивільного Кодексу України він прийняв спадщину, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, уклавши договір оренди землі з Сільськогоподарським товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма «НИВА+».

У 2016 році, директор Сільськогоподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «НИВА+» відмовився надати йому орендну плату за земельну ділянку, оскільки він не є законним власником цієї земельної ділянки.

Він звернувся до Шостої Одеської нотаріальної контори, де йому надали відповідь про те, що він пропустила строк на прийняття спадщини і порекомендували звернутися до суду з питання продовження строку, достатнього для прийняття спадщини.

Він є єдиним спадкоємцем, інших спадкоємців які б претендували на спадщину немає, від спадщини він не відмовлявся.

Крім того було виявлено, що прізвище його бабусі в свідоцтві про смерть вказано як «Мірзак», а його прізвище в паспорті зазначено «Мирзак».

Позивач ОСОБА_2 та представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача, староста сіл Липецьке та Казбеки ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, зареєстровану в канцелярії Котовського міськрайонного суду Одеської області за №6815 від 11.06.2018 року про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує у їх задоволенні.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні суду пояснив, що він є двоюрідним братом ОСОБА_2, його мати та батько позивача є рідними братом і сестрою, а їх матір’ю є ОСОБА_3, яка померла 19 січня 2011 року.

Вислухавши позивача, представника позивача та свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовну вимогу задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні положення містяться у 15 та 16 статтях ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За вимогами ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії І-ЖД №244182 від 19 січня 2011 року ОСОБА_3, померла 18.01.2011 року, в с.Липецьке Котовського району Одеської області, у віці 97 років.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, у вигляді земельної ділянки, площею 2,2079 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та належить ОСОБА_3 на підставі розпорядження Котовської райдержадміністрації №103/04 від 23.03.2004 року, державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 079321 від 01 червня 2004 року.

За життя ОСОБА_3 заповіту не складала. Крім позивача, спадкоємців за законом чи осіб, які б мали право на обов'язкову частку в спадковому майні після смерті ОСОБА_3 немає.

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-ЯК №401866 від 15 травня 1969 року, ОСОБА_2 народився 25 квітня 1969 року, в графі «Батьки» записано «мати» російською мовою «Мирзак Николай Дмитриевич», «мати», російською мовою «Мирзак Галина Яковлевна».

Відповідно до свідоцтва про народження серії V-УР №0774566 від 31 травня 1963 року, ОСОБА_6 народився 07 червня 1938 року, в графі «Батьки» записано «мати» російською мовою «Мирзак Мария Григорьевна», «батько», російською мовою «Мирзак Дмитрий Яковлевич».

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку може бути встановлено факт родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії.

Встановлення факту родинних відносин, ОСОБА_2 необхідно для оформлення його спадкових прав.

Враховуючи дослідженні докази, покази свідка, також те, що встановлення зазначеного факту, має для позивача юридичне значення, оскільки відповідно до норм діючого законодавства він може мати право власності на земельну ділянку та відсутність підтвердження вказаних обставин може позбавити його вказаних прав суд вважає, що вимоги щодо визнання юридичного факту того, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є онуком ОСОБА_3, померлої 18 січня 2011 рокує доведеним та такими, що підлягають задоволенню.

Ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умова, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Нормами ч.4 ст.206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини.

Згідно ч.2 ст. 1220 Цивільного кодексу України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно вимог ст.ст.1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку не заявив про відмову від спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право протягом шестимісячного строку подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини – шість місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п.24 Постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причин пропуску строк для прийняття спадини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно відповіді Шостої Одеської державної нотаріальної контори від 08 лютого 2017 року була зареєстрована заява № 134 ОСОБА_2 про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 18 січня 2011 року, яка проживала за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 (спадкова справа №65/2018 року) та роз’яснено позивачу право звернутися до суду з питання продовження строку, достатнього для прийняття Вами спадщини або встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно договору оренди землі ОСОБА_2 після смерті баби ОСОБА_3, яка померла 19 січня 2011 рокуздає в оренду земельну ділянку та користується нею, на його збереженні є всі оригінали правових документів щодо спадкового майна.

Відповідно до довідки амбулаторії загальної практики сімейної медицини с.Липецьке Подільського району Одеської області та копії медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, останній в період з 15 липня 2011 року по 24 липня 2011 року перебував на амбулаторному лікуванні.

Позивач ОСОБА_2 під час розгляду справи пояснив, що він влітку 2011 року часто хворів і вчасно не звернувся до нотаріуса та вважав, що він фактично прийняв спадщину, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, уклавши договір оренди землі з Сільськогоподарським товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма «НИВА+» й з цих причин своєчасно не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

На думку суду наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, підтверджується наявними в справі доказами та зважаючи на визнання відповідачем позову, яке приймається судом, оскільки не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, зважаючи, що суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, з метою поновлення порушених прав позивача на спадщину після померлої 19 січня 2011 року ОСОБА_3, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 81, 89, 263–265 ЦПК України, ст.1268, 1270, 1272 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Липецького старостинського округу Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити юридичний факт того, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є онуком ОСОБА_3, померлої 18 січня 2011 року.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, який мешкає в с.Липецьке Поділський район Одеської області додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після баби ОСОБА_3, померлої 18 січня 2011 року, в два місяці, з дати набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п.15.5 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди

Суддя Г.В.Павловська

Повне судове рішення складено 20.06.2018 року