Вирок № 74998001, 27.06.2018, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа №505/1577/18

пр. №1-кп/505/172/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2018 р. Котовський міськрайсуд Одеської області у складі:

головуючої судді Павловської Г.В.

при секретарі Черній К.В.

за участю прокурора Дубровського А.В.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої адвоката ОСОБА_2

захисника Стецюка І.П.

обвинувачених: ОСОБА_4

ОСОБА_5

представника служби у справах дітей Подільської районної державної адміністрації Лободи О.О.

представника служби ЮПСП Подільського ВП ГУНП в Одеській області

Колесник О.В.

у відсутності законного представника обвинуваченого ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Подільськ, Одеської області кримінальне провадження №1-кп-505/1577/2018 р., пр. №1-кп/505/172/18 р. зареєстроване в ЄРДР за №12018160180000386 від 22.03.2018 року відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеса, ромської національності, особи без громадянства, без освіти, до арешту працюючого по найму, до арешту проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, без реєстрації, раніше судимого:

- 09.10.2017 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 3 роки,

- обвинуваченого в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Талмаза, район Штефан Води Республіки Молдова, особи без громадянства, з неповною середньою освітою, ромської національності, до арешту проживаючого АДРЕСА_2, без реєстрації, раніше не судимого,

- обвинуваченого в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22.03.2018 року приблизно о 01 годині, знаходячись на автомобільній дорозі сполученням «Подільськ-Любомирка» біля автобусної зупинки в с. Любомирка Подільського району Одеської області між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з одного боку та ОСОБА_10 з іншого боку на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10, ОСОБА_4 в той же день і час, спільно з ОСОБА_5, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, за допомогою знайдених на автобусній зупинці дерев'яних брусків, нанесли ними декілька ударів (не менше 4-х) в область голови ОСОБА_10, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 68 від 21.05.2018 року виразились у наступних тілесних ушкодженнях:

- забиті рани завушної ділянки зліва та обличчя, синці обличчя, уламчастий перелом кісток спинки носа та двобічний перелом тіла нижньої щелепи, вогнищеві крововиливи в м'які покрови голови субарахноїдальний та контузійні крововиливи головного мозку, множинні згортки та рідка кров в дихальних шляхах (трахея, головні бронхи, бронхи 2 та 3 порядку);

- садна тильної поверхні лівої кісті.

Характер та морфологічні властивості пошкоджень у вигляді забитих ран завушної ділянки голови зліва та обличчя спричинені в результаті контактування з тупим предметом в місці прикладення травмуючої сили з обмеженою поверхнею, яка може мати ребро, а також синці обличчя та уламчастий перелом кісток носа, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; двобічний уламчастий перелом тіла нижньої щелепи, згідно п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

На протязі деякого проміжку часу в ході травматичного процесу, уламчастий перелом кісток нижньої щелепи та кісток носа викликав кровотечу, з наступним заковтуванням крові і заповненням просвіта дихальних шляхів (гортань, трахея, бронхи), привели до небезпечного для життя стану - глибокої аспірації дихальних шляхів (асфіксії), яка супроводжується комплексом розладів центральної нервової системи, гострим порушенням дихальної та серцево-судинної діяльності та відповідно п. 2.1.3 «у» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) належить до Тяжких тілесних ушкоджень, загрозливих для життя.

Пошкодження в вигляді синців обличчя та саден лівої кісті, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) належать до Легких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_10 стоїть в причинному зв'язку з наявними тілесними ушкодженнями і настала в результаті механічної асфіксії, розвинутої від заковтування рідкої та згортків крові в дихальні шляхи , внаслідок глибокої аспірації крові, при уламчастому переломі кісток лицьового черепу (двобічний перелом тіла нижньої щелепи та кісток носа).

Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що 22.03.2018 року приблизно о 01:00 годині, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 знаходячись на автомобільній дорозі сполученням «Подільськ-Любомирка» біля автобусної зупинки в с. Любомирка Подільського району Одеської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин нанесли ОСОБА_10 тяжкі тілесні ушкодження від яких останній впав на землю та знепритомнів.

Після того, як ОСОБА_10, при вищеописаних обставинах, впав на землю та знепритомнів, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 помітили на дорозі належні ОСОБА_10 мобільний телефон марки «HUAWEI» моделі CUN-U29 та планшет марки «Asus», якими вирішили незаконно заволодіти, щоб в подальшому ними розпорядитись на власний розсуд.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в той же день і час, переконавшись у тому, що їх злочинні дії залишаться ніким, у тому числі ОСОБА_12, який перебував в непритомному стані, непоміченими, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, умисно, таємно, підібрали мобільний телефон марки «HUAWEI» моделі CUN-U29 та планшет марки «Asus», з якими з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном загальною вартістю 1525 гривень на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю. Суду показав, що 21.03.2018 року вночі він разом із ОСОБА_5 шли пішки із с. Чубівка в с. Мурована, Подільського району, Одеської області через м. Подільськ. Біля бару «Тіп-Топ» м. Подільськ стояло п'ять хлопців. Коли вони проходили мимо них, один хлопець який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, почав їх ображати та виражатись нецензурною лайкою. Після чого цей високий кремезний хлопець, який був набагато вищий та сильніший від них, взяв його та ОСОБА_5 за голову та стукнув лобами. Злякавшись, він з братом ОСОБА_5 почали тікати по дорозі в сторону с. Любомирка, Подільського району, Одеської області. Оглядаючись назад він бачив, як ці хлопці їх доганяли, викрикуючи образи на їхню адресу. Підійшовши до автобусної зупинки с. Любомирка, він та ОСОБА_5 виламали два дерев'яні бруски для свого захисту, оскільки боялись, що незнайомі хлопці їх переслідують. Коли через деякий час мимо них проходив незнайомий хлопець і думаючи, що це один із хлопців з компанії, які їх ображали, він дерев'яним бруском наніс йому два удари в голову, хлопець впав. Потім піднявся і у відповідь ударив його. Після чого він знову наніс один удар хлопцю і він упав на узбіччя дороги. ОСОБА_5 також наніс йому два удари, куди саме він не бачив. Під час падіння потерпілого у нього випав телефон та планшет. ОСОБА_5, забрав собі телефон, а він забрав планшет. Потерпілий ОСОБА_10 стогнав і не бачив, як він забирав мобільний телефон. Дерев'яні бруски вони викинули недалеко від автобусної зупинки. Після чого, злякавшись вони побігли в м. Подільськ на залізничний вокзал і біля 03 години ночі сіли в електричку і поїхали в м. Одесу, де на ринку «Привоз» продали мобільний телефон і планшет за 2000 грн. 25 березня 2018 року їх затримали працівники поліції в м. Одесі. Він кається у скоєному та просить вибачення у потерпілої. Цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 27 954 гривні та витрати пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 16 080 грн. визнає у повному обсязі. Цивільний позов про стягнення моральної шкоди в розмірі 500 000 грн. визнає частково, а саме 50 000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень також визнав повністю. Суду показав, що 21.03.2018 року він разом з братом ОСОБА_4 був на похоронах родича в с. Чубівка, Подільського району, Одеської області. В цей же день біля 23-24 години він разом із ОСОБА_4 повертались в с. Мурована, де тимчасово проживали у своєї родички. Коли вони проходили біля бару «Тіп-Топ» м. Подільськ, п'ять невідомих йому осіб, які були у нетверезому стані, почали їх ображати нецензурною лайко і штовхати. Коли він упав на землю один із п'яти хлопців почав його бити ногами. Потім один кремезний хлопець взяв його і ОСОБА_4 за голову і ударив їх лобами. Злякавшись вони почали тікати по дорозі в с. Любомирка, де біля автобусної зупинки він з братом виламали дерев'яні бруски, так як їх переслідували незнайомі хлопці з тієї компанії, та світили при цьому ліхтариками, викрикуючи на їхню адресу образливі слова. Коли незнайомий хлопець проходив мимо них біля автобусної зупинки с. Любомирка, вони запитали його за що вони їх били, а він відповів за те, що цигани крадуть. Після цього хлопець ударив ОСОБА_4 правою рукою в область обличчя, а він наніс один удар в область шиї та один удар в область спини потерпілому дерев'яним бруском. У потерпілого з рук випав мобільний телефон, який він підняв і забрав, а ОСОБА_4 забрав планшет у потерпілого, який лежав на землі і стогнав та не бачив, коли вони забирали його речі. Потім біля 03 години вони прийшли на залізничний вокзал м. Подільськ, сіли в електричку і приїхали в м. Одесу, де продали телефон і планшет на ринку «Привоз» за 2000 грн. 25 чи 26 березня 2018 року їх затримали працівники поліції в м. Одесі. Цивільний позов потерпілої про стягнення матеріальної шкоди він визнає у повному обсязі. Цивільний позов про стягнення моральної шкоди в розмірі 500 000 грн. визнає частково, а саме 50 000 грн., оскільки він не працює, у нього скрутне матеріальне становище.

Потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що загиблий ОСОБА_10 був її сином. 21.03.2018 року біля 23 години вечора син повідомив, що йому необхідно іти в с. Романівка, Подільського району, Одеської області до знайомої дівчини. Вона заперечувала, не пускала його, оскільки було пізно і холодно, закрила двері та забрала ключі, однак син все ж вийшов з дому. До 02 години 30 хвилин 22.03.2018 року вона йому постійно телефонувала, однак його телефон не відповідав. Вночі їй зателефонувала ОСОБА_13 та повідомила, що в с. Любомирка, Подільського району біля автобусної зупинки знайдено труп хлопця, куди вона і поїхала. Під час впізнання трупа сина їй важко було впізнати, оскільки у нього було багато тілесних ушкоджень на обличчі. Син займався спортом. Цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 27 954 грн. та витрати пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 16 080 грн., а також про стягнення моральної шкоди в розмірі 500 000 грн. в солідарному порядку з обвинувачених потерпіла просила задовольнити у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_14 показав суду, що в березні 2018 року вночі він ішов додому. Проходячи біля бару «Тіп-Топ» в мікрорайоні «Каштан» м. Подільськ, зустрів знайомих ОСОБА_15, ОСОБА_16 і ще трьох хлопців. Через 10 хвилин вони пішли в сторону с. Любомирка, Подільського району, Одеської області. Він бачив, як хтось із їхньої компанії підійшов до двох незнайомих хлопців, які проходили поруч і взявши їх за голови ударив лобами, після чого вони пішли в сторону с. Любомирка. ОСОБА_10 підійшов до них після того, як п'яний хлопець вдарив лобами обвинувачених і він разом з ОСОБА_10 ішов до с. Любомирка. Під час розмови ОСОБА_10 говорив, що іде в с. Муроване, Подільського району, Одеської області вияснити відносини з якимось чоловіком.

Свідок ОСОБА_17 суду показав, що зимою 2018 року біля 05 години 30 хвилин він вийшов на вулицю і побачив, що на обочині дороги у кюветі напроти його будинку в с. Любомирка, Подільського району, Одеської області лежить незнайомий чоловік. Не підходячи до нього близько, він одразу зателефонував сільському голові ОСОБА_18, який сказав, що сам повідомить у поліцію. Після приїзду працівників поліції, він побачив, що чоловік лежить в кюветі і було видно сліди волочіння, п'ятна крові посередині дороги, голова трупа була накрита курткою. Він двічі вночі виходив на вулицю, оскільки дуже лаяли собаки, але ніякого крику не чув. Вуличного освітлення в с. Любомирка, Подільського району, Одеської області біля автобусної зупинки не має.

Свідок ОСОБА_19 суду показала, що в березні 2018 року вранці біля 07 години працівники поліції їй запропонували бути в якості понятої під час огляду місця, де лежав труп хлопця в с. Любомирка, Подільського району, Одеської області. Вона проживає через дорогу де знайшли труп чоловіка, напроти автобусної зупинки. Вона бачила, що труп лежав на спині, обличчя було опухле, в крові. На дорозі були видні п'ятна крові. Після чого був складений протокол, який вона прочитала та підписала. В цю ніч біля 24 години вона виходила на вулицю, але неяких криків не чула. Вуличного освітлення в с. Любомирка, Подільського району, Одеської області не має.

Неповнолітній свідок ОСОБА_13 показала суду, яка була допитана в присутності представника служби у справах дітей Подільської районної державної адміністрації ОСОБА_6, що з 15.01.2018 року вона дружила з ОСОБА_10 Останній раз вона з ним бачилась 15.03.2018 року. 21.03.2018 року близько 21 години він зателефонував їй і повідомив, що посварився з матір'ю та іде до неї. Вона його відмовляла, щоб не йшов так пізно, однак він сказав, що все рівно прийде. Після чого вона двічі телефонувала його мамі, оскільки вночі він не відповідав на її телефоні дзвінки. В цей же день їй стало відомо, що хтось побив ОСОБА_10 і він помер.

Свідок ОСОБА_20 суду показав, що працює майстром виробничого навчання професійного ліцею м. Подільськ, де навчався на 3 курсі ОСОБА_10, якого він характеризує лише з позитивної сторони.

Свідок ОСОБА_21 показала суду, що в грудні 2017 року вона вперше зустріла в м. Подільськ ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які сказали, що є її родичами та їм ніде жити, оскільки у них не має батьків. Вона їх пожаліла і вони в неї проживали деякий час. 22.03.2018 року їй зателефонував ОСОБА_4, і вона йому сказала, щоб вони забирали свої речі і уходили, оскільки у неї четверо малолітніх дітей та співмешканець інвалід.

Свідок ОСОБА_22 суду показав, що в березні 2018 року біля 24 години повертався додому по АДРЕСА_3, де до нього підійшли двоє обвинувачених, які знаходились в стані алкогольного сп'яніння і попросили цигарку. Разом з ним вони йшли хвилин 5-10, під час розмови один із них намагався з його кишені куртки щось викрасти. Після чого, він їх обох взяв за голову і ударив лобами. Біля бару «Тіп-Топ» м. Подільськ він зустрів чотирьох знайомих хлопців, а саме: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_32 та ОСОБА_23 де розпивав з ними спиртне. Він також бачив біля бару ОСОБА_10, з яким привітався. Після чого він разом із ОСОБА_23 та ОСОБА_16 пішов додому, де разом з ними ще вжив спиртне і вони пішли від нього.

Судом дослідженні письмові докази, якими прокурор вважає доведеною вину обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.2 ст. 185 КК України, а саме:

- протокол огляду від 22.03.2018 року з таблицею ілюстрацій за участі понятих ОСОБА_19, ОСОБА_24;

- протокол огляду трупа від 22.03.2018 року з таблицею ілюстрацій за участі понятих ОСОБА_25, ОСОБА_26, з якого вбачається, що огляду підлягає труп невідомого чоловіка, виявлений 22.03.2018 року в с. Любомирка, Подільського району, Одеської області:

- протокол огляду предмету від 25.03.2018 року з таблицею ілюстрацій за участі понятих ОСОБА_27, ОСОБА_28, а саме: мобільного телефону марки «HUAWEI» моделі CUN-U29 типу смартфон, сенсорний, корпус типу моноблок чорного кольору, який 24.03.2018 року ОСОБА_29 добровільно видав працівникам поліції за адресою м. Одеса, Новощепний ряд, 5 біля торгівельного кіоску №905;

- постанова про визначення речових доказів і прилучення їх до кримінального провадження від 25.03.2018 року, а саме мобільний телефон марки «HUAWEI» моделі CUN-U29, чорного кольору;

- розписка ОСОБА_1 про отримання від працівників поліції мобільного телефону марки «HUAWEI» чорного кольору, належного її сину ОСОБА_10;

- протокол пред'явлення особи ОСОБА_4 для впізнання за фотознімками від 25.03.2018 року, з якого вбачається, що ОСОБА_8 на фотознімку під №3 впізнає свого двоюрідного брата ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- протокол пред'явлення особи ОСОБА_5 для впізнання за фотознімками від 25.03.2018 року, з якого вбачається, що ОСОБА_8 на фотознімку під №3 впізнає свого двоюрідного брата ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5;

- копію паспорта законного представника обвинуваченого ОСОБА_8;

- висновок експерта №68 від 14.05.2018 року, з якого вбачається, що смерть ОСОБА_10 стоїть в причинному зв'язку з наявними тілесними ушкодженнями і настала в результаті механічної асфіксії, розвинутої від заковтування рідкої та згортків крові в дихальні шляхи, внаслідок глибокої аспірації крові, при уламчастому переломі кісток лицьового черепу (двобічний перелом тіла нижньої щелепи та кісток носа). Про це свідчить наявність повністю закриваючих просвіт дихальних шляхів рідкою та згортками крові, а також загальноасфіктичні ознаки, характерні для такого виду смерті, рідка кров в порожнинах серця та великих судин, нерівномірне повнокров'я внутрішніх органів, дрібнокрапневі крововиливи в кон'юнктиви і під плевру легень, збільшення легень в розмірах, вогнища гострої емфіземи, набряк легенів і головного мозку, добре виражені трупні плями. Ступінь вираженості трупних явищ … свідчить про те, що смерть орієнтовано могла настати за 9-10 годин до розтину трупа. 2. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 були виявлені наступні пошкодження:

- забиті рани завушної ділянки зліва та обличчя: синці обличчя, уламчастий перелом кісток спинки носа та двобічний перелом тіла нижньої щелепи, вогнищеві крововиливи в м'які покрови голови; субарахноїдальний та контузійні крововиливи головного мозку, множинні згортки крові та рідка кров в дихальних шляхах (трахея, головні бронхи, бронхи 2 та 3 порядку);

- садна тильної поверхні лівої кисті.

Характер та морфологічні властивості пошкоджень в вигляді забитих ран завушної ділянки голови зліва та обличчя по даним судово-криміналістичного дослідження (акт №175 від 10.04.2018 р.) спричинені в результаті контактування з тупим предметом в місті прикладання травмуючої сили, з обмеженою поверхнею, яка може мати ребро, а також синці обличчя та уламчастий перелом кісток носа, згідно «Правил ...» (1995 р.) належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; двобічний уламчастий перелом тіла нижньої щелепи, згідно п.2.2.2 «Правил ...» належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Таким чином, пошкодження у ОСОБА_10 могли бути спричиненні при обставинах, викладених в представлених протоколах допиту підозрюваних ОСОБА_4,1996 р.н. та ОСОБА_5 2000 р.н. та в представлених протоколах проведення слідчого експерименту, а саме в результаті нанесення множинних ударів фрагментами дерев'яних брусків в область голови і обличчя.

На протязі деякого проміжку часу в ході травматичного процесу уламчастий перелом кісток нижньої щелепи та кісток носа викликав кровотечу з наступним заковтуванням крові і заповненням просвіта дихальних шляхів (гортань, трахея, бронхи (аж до бронхів першого і другого порядку), привели до небезпечного для життя стану глибокої аспірації дихальних шляхів (асфіксії), яка супроводжується комплексом розладів центральної нервової системи, гострим порушенням дихальної та серцево-судинної діяльності та відповідно п. 2.1.3. «у» «Правил ...» належать до тяжких тілесних ушкоджень загрозливих для життя.

Пошкодження в вигляді синців обличчя та саден лівої кисті, згідно «Правил...» належать до легких тілесних ушкоджень.

3. При судово-токсикологічному дослідження в крові від трупа етиловий алкоголь не виявлений.

4. Беручи до уваги результати судово-гістологічного дослідження внутрішніх органів трупа ОСОБА_10 - наявність геморагічних ерозій шлунку (ознаки переохолодження тіла) свідчить про те, що після спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, смерть могла настати через деякий проміжок часу (декілька десятків хвилин), в ході якого розвинувся комплекс реакції організму на травму.

5. З представлених матеріалів кримінального провадження №12018160180000386 (з протоколів допиту підозрюваних та протоколу огляду трупа на місці пригоди) труп був знайдений в тому ж положенні, в якому його залишили підозрювані після спричинення йому тілесних ушкоджень), потерпілий можливо міг здійснювати де-які активні дії (рухати руками та ногами).

6.Для можливого уникнення смерті в даному випадку було достатньо змінити положення тіла потерпілого.

- згідно акту судово-медичного дослідження №1733/68 від 05.04.2018 року - при судово-токсикологічному дослідженні крові від трупу ОСОБА_10 в крові етиловий спирт не виявлений;

- як вбачається з акту судово-медичного гістологічного дослідження №1041/68 від 18.04.2018 року - субарахноїдальний та контузійні крововиливи головного мозку без вираженої перифокальної клітиної реакції. Аспірація крові, крововиливи, набряк легенів. Нерівномірне кровонаповнення органів, порушення гемодинаміки мікроциркуляторного русла. Геморагічні ерозії шлунку. Набряк головного мозку;

- згідно акту судово-медичного дослідження №175 від 10.04.2018 року з тотаблицею - на клапті шкіри завушної ділянки зліва виявлена одна збита рана, яка утворилась в результаті контактування з твердою обмеженою поверхнею, яка може мати ребро;

- відповідно до акту судово-медичного дослідження №364/68 від 02.04.2018 року - кров трупа ОСОБА_10 1999 року народження, відноситься до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО;

- довідку про витрати на проведення експертизи №134 від 07.05.2018 року в сумі 715 грн.;

- згідно висновку експерта №134 від 07.05.2018 року з ілюстративною таблицею - ринкова вартість мобільного телефону марки «HUAWEI» моделі CUN-U29, бувшого у використанні, станом на 22 березня 2018 року могла становити 1525 грн.;

- висновок експерта №180 від 12.04.2018 року та таблицею №1, з якого вбачається, що на клапті шкіри завушної ділянки зліва, вилученому від трупу ОСОБА_10, виявлена одна забита рана, яка утворилась в результаті контактування з твердою обмеженою поверхнею, яка може мати ребро. Можна не виключити можливість утворення рани на клапті шкіри завушної ділянки зліва, вилученого від трупа ОСОБА_10 ребрами (ребром) одного з фрагментів бруска, або вільним кінцем одного з цвяхів на бруску;

- висновок судово-психіатричних експертів №180 від 24.04.2018 року, з якого вбачається, що дії випробуваного ОСОБА_4 носили цілеспрямований характер, були ситуаційно обумовлені. При скоєнні інкримінованого йому діяння випробуваний не знаходився в якому-небудь емоційному стані, в тому числі і в стані фізіологічного афекту, який би міг суттєво вплинути на його свідомість та діяльність;

- висновок судово-психіатричних експертів №181 від 24.04.2018 року, з якого вбачається, що дії випробуваного ОСОБА_5 носили цілеспрямований характер, були ситуаційно обумовлені. При скоєнні інкримінованого йому діяння ОСОБА_5 не знаходився в якому-небудь емоційному стані, в тому числі і в стані фізіологічного афекту, який би міг суттєво вплинути на його свідомість та діяльність;

- протокол проведення слідчого експерименту від 28.03.2018 року за участю підозрюваного ОСОБА_4 та п'ять дисків з відеозапису проведення слідчого експерименту;

- протокол проведення слідчого експерименту від 29.03.2018 року за участю підозрюваного ОСОБА_5 та два диски з відеозапису проведення слідчого експерименту;

- протокол затримання ОСОБА_4 від 25.03.2018 року;

- протокол затримання ОСОБА_5 від 25.03.2018 року;

- ухвала слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 27.03.2018 року про обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_5;

- ухвала слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 27.03.2018 року про обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_4

За таких обставин суд визнає показання обвинувачених, потерпілої, свідків та інші докази - належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність - такою, що з усією достатністю доводить спрямованість умислу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на скоєння вищевказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 та ч. 2 ст. 185 КК України

Вказані обставини у своїй сукупності з усією очевидністю вказують на те, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки і бажали їх настання, а тому суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за вказаних вище обставин мали прямий умисел на скоєння інкримінованих їм злочинів.

У судовому засіданні були допитані всі особи, свідчення яких мали значення для правильного вирішення кримінального провадження, досліджено всі зібрані під час досудового розслідування та судового розгляду докази, всім їм дана оцінка.

За результатами судового розгляду суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121 та ч. 2 ст. 185 КК України знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Оцінивши в сукупності надані по кримінальному провадженню докази, досліджені у судовому засіданні, суд дійшов висновку про повне підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні зазначених судом діянь, і суд його умисні дії кваліфікує за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого і за ч. 2 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, групою осіб.

Також, суд дійшов висновку про повне підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні зазначених судом діянь, і суд його умисні дії кваліфікує за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого та за ч. 2 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена групою осіб.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних злочинів, обставини справи й особу ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - негативно характеризуються за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебувають.

Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, публічне вибачення в залі суду перед потерпілою.

Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 суд визнає скоєння злочинів будучи неповнолітнім, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, публічне вибачення в залі суду перед потерпілою.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 суд в діях останніх не вбачає.

Відповідно досудової доповіді, складеної старшим інспектором Подільського МРВ з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_31 - у ОСОБА_4 встановлено дуже високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення і дуже високий ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.

Відповідно досудової доповіді, складеної старшим інспектором Подільського МРВ з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_31 - у ОСОБА_5 встановлено високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення і високий ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» - в разі скоєння особою під час іспитового строку нового злочину, суди повинні розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з іспитовим строком і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. В таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з іспитовим строком неприпустиме.

ОСОБА_4 був раніше судимий 09.10.2017 року Приморським районним судом м. Одеси за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки, на підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язано періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання. Оскільки він скоїв кримінальне правопорушення в період невідбутої частини покарання за попереднім вироком, то суд вважає необхідним при призначенні покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 09.10.2017 року.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 тільки в умовах ізоляції від суспільства, призначивши їм пов'язаний з такою ізоляцією вид покарання за вчинені ними злочини у межах санкції ч. 2 ст. 121 та ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення нових злочинів.

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Зокрема, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, встановлено, що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 113 рішення ЄСПЛ в справі "Коваль проти України" від 19.10.2006 року, суд наголосив, що "основна мета статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рамках кримінального провадження забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість "будь - якого кримінального обвинувачення".

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Запобіжний захід ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час досудового слідства обирався у вигляді тримання під вартою згідно ухвали слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 27.03.2018 року, а затримані вони, як особи підозрювані у вчиненні злочинів - 25.03.2018 року.

Потерпілою ОСОБА_1 заявлений цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 27 954 грн., що підтверджується чеками та довідками; витрати пов'язані з наданням правової допомоги в розмірі 16 080 грн. та про стягнення моральної шкоди в розмірі 500 000 грн.

Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України - моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 (Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю, а у п. 9 зазначеної постанови вказується, шо розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.

Право кожної фізичної особи на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів, гарантоване ст.ст. 32, 56 Конституції України.

Цивільне законодавство України, під моральною шкодою розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, потерпіла ОСОБА_1 має всі юридичні підстави стягнення моральної шкоди з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки є наявними ті обставини, які визначає ст. 23 ЦК України, що мають істотне значення для відшкодування моральної шкоди, в тому числі причинний зв'язок між протиправними діями обвинувачених по відношенню до потерпілої та наслідками, які настали.

Доводи обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та захисника Стецюка І.П., в їх обґрунтуванні, щодо визнання позову частково на суму 50 000 грн. кожним стосовно відшкодування моральної шкоди, суд не приймає, так як вони не відповідають вимогам потерпілої. Разом з ти, суд вбачає можливість зменшити розмір позовних вимог, враховуючи майновий стан обвинувачених, так як відшкодування моральної шкоди є компенсаціє за втрату немайнового характеру, яка відшкодовується одноразово.

З урахуванням фактичних обставин справи та матеріалів кримінального провадження, вбачається причинний зв'язок між заподіяною потерпілій матеріальною і моральною шкодою та протиправними діями обвинувачених.

Суд приходить до висновку, що встановлена моральна шкода виражається у перенесених потерпілою емоційних, психічних стражданнях, які вона зазнала після скоєння злочину відносно її сина ОСОБА_10 у зв'язку з його смертю та які призвели до порушення її звичайного способу життя.

Суд вважає необхідним цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріальної шкоди в розмірі 27 954 (двадцять сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) гривні та витрати пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 16 080 (шістнадцять тисяч вісімдесят) грн. задовольнити в повному обсязі, а стягнення моральної шкоди суд вважає необхідним задовольнити частково в сумі 400 000 грн., враховуючи матеріальний стан обвинувачених, а саме те, що до арешту вони не працювали, не мають постійного місця роботи та проживання.

Разом з тим, обставини вчинення злочину, суть заявлених позовних вимог, характер та обставини заподіяння моральної шкоди, пов'язаної зі смертю сина потерпілої ОСОБА_1, тривалість її лікування і наслідки завданої травми, тривалість психологічних страждань, у зв'язку з чим вважає необхідним стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 400 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Питання відносно речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 124 КПК України.

Керуючись ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 121 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України приєднати частково невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 09.10.2017 року, остаточно призначивши ОСОБА_4 покарання у вигляді 8 (восьми) років 6 (шести) позбавлення волі.

Термін відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 25.03.2018 року, зарахувавши термін тримання під вартою в період досудового слідства та судового розгляду.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироку законної сили.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 121 КК України - 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Термін відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 25.03.2018 року, зарахувавши термін тримання під вартою в період досудового слідства та судового розгляду.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироку законної сили.

Речовий доказ, а саме: мобільний телефон марки «HUAWEI» моделі CUN-U29, чорного кольору, який згідно розписки переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_1 - повернути потерпілій ОСОБА_1.

Цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріальної шкоди в розмірі 27 954 (двадцять сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) гривні та витрати пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 16 080 (шістнадцять тисяч вісімдесят) грн. задовольнити в повному обсязі, а про стягнення моральної шкоди в розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. задовольнити частково.

Стягнути з в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 27 954 (двадцять сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) гривні та витрати пов'язані з наданням правової допомоги у розмірі 16 080 (шістнадцять тисяч вісімдесят) грн. та моральну шкоду в розмірі 400 000 (чотириста тисяч) гривень.

Стягнути з в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 витрати за проведення експертизи №134 від 07.05.2018 року в сумі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. на користь держави.

Засудженим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Вирок може бути оскаржений, до апеляційного суду Одеської області через Котовський міськрайсуд, Одеської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ПАВЛОВСЬКА Г.В.