Ухвала суду № 74995515, 26.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/4219/18 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.

Провадження № 11-сс/783/476/18 Доповідач: Галин В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області

під головуванням судді Галина В.П.

суддів Галапаца І.І., Березюка О.Г.

секретаря судового засідання Кубішин І.В.

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Поліщук А.М. на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21 червня 2018 року про обрання до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, підозрюваної кримінальному провадженні № 42017141090000014 від 01 березня 2017 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, –

з участю прокурора Поліщука А.М.

захисника ОСОБА_2

ВСТАНОВИЛА:

прокурор Поліщук А.М. подала апеляційну скаргу. Просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21 червня 2017 про застосування до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42017141090000014 від 01 березня 2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України скасувати; постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчої СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4, погодженого

прокурором Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, строком на 60 днів, із визначенням застави в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; строк дії ухвали обчислювати з моменту затримання підозрюваної ОСОБА_3, тобто з 18 червня 2018 року; встановити ОСОБА_3, у випадку внесення застави, обов’язки, передбачені КПК України.

Оскаржуваною ухвалою слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Львова Баєвою О.І. клопотання слідчого Шевченківського відділення поліції ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 за погодженням прокурором Львівської місцеві прокуратури №2 ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримані під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 задоволено.

Застосувано до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визначено заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,що становить 35240 грн. (тридцять п’ять тисяч двісті сорок гривень), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

Роз’яснено ОСОБА_3, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою ( заставодавцем) у будь-який момент з часу винесення ухвали.

Внесення застави визначеної судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з під варти.

Встановлено ОСОБА_3, у випадку внесення застави, обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_5

У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог прокурор вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині визначення мінімального розміру застави щодо особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у зв’язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а також в частині обчислення строку тримання під вартою ОСОБА_3 у зв’язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. При цьому, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Стверджує, що при постановленні ухвали суд першої інстанції у повній мірі не врахував вимоги п.2 ч.5 ст.182 КПК України, яким визначено, що щодо особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також не врахував, що у цьому випадку застава у мінімальному розмірі, визначеному кримінальним процесуальним кодексом не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків.

Підкреслює, що під час визначення розміру застави підозрюваній ОСОБА_3 слідчим суддею не враховано, що ризики, передбачені ст.177 КПК України об’єктивно існують, зокрема: з метою отримання доказів її злочинної діяльності проводились негласні слідчі (розшукові) дії із залученням цивільних осіб, які надали добровільну згоду на співпрацю із органом досудового розслідування. E матеріалах кримінального провадження, до яких підозрюваній ОСОБА_3 та її захиснику надано доступ, містяться відомості про фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3, які можуть викрити осіб, які залучались до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Враховуючи те, що зазначені особи підлягають допиту в якості свідків під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, слід дійти висновку, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 може незаконно впливати на зазначених свідків.

Крім цього, судом при визначенні розміру застави не взято до уваги наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, що є тяжким кримінальним правопорушенням, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а також відсутність міцних соціальних зв’язків ОСОБА_3, та те, що остання будучи раніше судимою, протягом іспитового строку вчинила нове кримінальне правопорушення, у зв’язку з наявністю ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення, може переховуватись від органі в досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати даному кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також перешкоджати встановленню істини по справі.

Таким чином, слідчим суддею залишено поза увагою те, що застава у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35240 грн. (тридцять п’ять тисяч двісті сорок гривень) не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на неї обов’язків.

Cудом першої інстанції залишено поза увагою те, що розмір застави, вказаний у клопотанні прописом «двадцяти» зазначено помилково, а цифрове значення розміру застави вказано у клопотанні слідчої «80», у з’язку з чим, у судовому засіданні прокурор просила застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Хоча слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування щодо підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак визначений розмір застави в розмірі 35240 грн. не відповідає тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 та є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваною обов’язків, передбачених КПК України.

Окрім цього, при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 слідчим суддею не взято до уваги вимоги ч.2 ст.197 КПК України, якою визначено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Так, слідчий суддя ухвалив, що строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_3. Водночас, в додатках до клопотання слідчою подано копію протоколу затримання ОСОБА_3, з якого вбачається, що підозрювана була затримана 18 червня 2018 року. Відтак, з урахуванням вимог ч.2 ст. 197 КПК України, на думку прокурора, необхідно обчислювати строк дії ухвали слідчого судді від 21 червня 2018 року з моменту фактичного затримання ОСОБА_3, тобто з 18 червня 2018 року.

Таким чином, при обчисленні строку дії ухвали судом допущено істотні

порушення вимог кримінального процесуального закону, чим погіршено становище підозрюваної ОСОБА_3

Заслухавши доповідача, доводи прокурора в підтримку поданої апеляційної скарги, захисника про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Зі змісту ч.2 ст.177 КПК України вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може:

1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів вважає необхідним враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

У справі «Чеботар проти Молдови», № 35615/06, від 13 листопада 2007 року, Суд зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданим відповідно до ст.5 §1 (с), поліція не повинна мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Так само необов’язково, щоб затриманій особі в подальшому було пред’явлено обвинувачення або ця особа постала перед судом. Метою попереднього утримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозри, що є підставою для затримання.

Беручи до уваги той факт, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені матеріалів провадження у рамках закону оцінює надані докази, колегія суддів приходить до переконання, що надані слідчим та прокурором докази доводять обставини, які вказують про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Таке, зокрема підтверджується показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, протоколом огляду покупця від 04 травня 2018 року, протоколом огляду місця події від 04 травня 2018 року, висновком експерта №3/467 від 29 травня 2018 року, протоколом про результати проведення оперативної закупки від 07 травня 2018 року.

Щодо апеляційних доводів у частині збільшення розміру застави, оскільки в тексті клопотання вірно зазначено розмір застави 80, а помилково прописом «двадцять» розмірів прожиткового мінімуму, то колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшла до вірного висновку про застосування до підозрюваної ОСОБА_3 меншої суми застави, з урахуванням вимог, передбачених ст.182 КПК України.

Так, згідно із п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя з врахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, даних про особу підозрюваної ОСОБА_3, зокрема наявність на її утриманні двох неповнолітніх дітей, та ризики передбачені ст. 177 КПК України дійшла до вірного висновку про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб

Разом з тим, колегія суддів вважає, що слідчим суддею було істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону у частині обчислення строку дії оскаржуваної ухвали.

Так, відповідно до ч.2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

З матеріалів судової справи вбачається, що підозрювана ОСОБА_3 затримана 18 червня 2018 року (а.с.27-28). Відтак, строк тримання під вартою слід обчислювати з часу фактичного затримання ОСОБА_3, тобто з 18 червня 2018 року.

Тому доводи апелянта у цій частині є підставними та заслуговують на увагу.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 177, 182, 183, 309, 310, 376, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу прокурора Поліщук А.М. задоволити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21 червня 2018 року про застосування до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави скасувати та постановити нову ухвалу.

Клопотання слідчого Шевченківського відділення поліції ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 за погодженням прокурором Львівської місцеві прокуратури №2 ОСОБА_5 задоволити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання з 19:30 год. 18 червня 2018 року.

Для забезпечення виконання ОСОБА_9 обов’язків, передбачених КПК України, визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок апеляційного суду Львівської області (банк отримувач ДКС України м. Київ, р/р 37310002000749, МФО 820172, ЄДРПОУ 02892356).

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_3 такі обов’язки:

1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з свідками;

5)здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

У разі невиконання цих обов’язків, а також якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з’явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12