Постанова № 74990820, 26.06.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1088/18Головуючий по 1 інстанції ОСОБА_1 Категорія: 59 Доповідач в апеляційній інстанції – ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Василенко Л.І.

суддів Карпенко О.В., Нерушак Л.В.

секретаря Наконечної М.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2018 року (постановлене під головуванням судді Колоди Л.Д. о 15 год. 30 хв. в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси) у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» України про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, -:

в с т а н о в и в :

18 грудня 2017 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Альфа-Банк» Україна про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 29 травня 2017 року він письмово звернувся до відповідача ПАТ «Альфа-Банк» про неправомірні та не професійні дії менеджерів банку, які призвели до матеріальних збитків та штрафу накладеного на нього.

Всупереч ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», ст. 33 Закону України «Про інформацію», згідно яких задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом, на день звернення з позовом до суду відповіді на отримував.

Вважає, що бездіяльність посадових осіб ПАТ «Альфа-Банку» є не конституційною та не законною, а не надання відповіді на звернення порушує його право на інформацію.

Крім того, вважає, що протиправні дії посадових осіб завдали йому моральної шкоди, яку він оцінює в 32 000 грн. та обґрунтовує тим, що весь період часу він намагався поновити свої права, його життя було перенасичене негативними емоціями, психічними переживаннями, та психологічними перевантаженнями, крім того зазначені дії відповідача призвели до позбавлення можливості реалізації його звичок та бажань, які він міг би реалізувати не витрачаючи час на підготовку заяв, звернень, скарг та судового позову, тощо.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведений факт заподіяння йому моральних страждань протиправною бездіяльністю відповідача та не доведено причинного зв’язку між діями відповідача та спричиненням моральних страждань.

В апеляційній скарзі, поданій 16 травня 2018 року, ОСОБА_3 просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2018 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем не надано доказів одержання ним відповіді на своє звернення. Зазначив, що судом, при ухваленні оскаржуваного рішення, не було надано оцінку «Реєстру № 61» у світлі Правил надання поштового зв’язку. Вказаний документ був наданий суду у простій копії, не засвідчений належним чином, що порушує норму ст. 95 ЦПК України.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду апеляційним судом Черкаської області.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, зокрема копією долученого до позовної заяви звернення, що 28 вересня 2017 року ОСОБА_3 скерував до ПАТ «Альфа-Банк» письмове звернення, яке було зареєстроване відповідачем у день його надходження – 28.09.2017 за вх. № 73130. (а.с. 4)

Позивач у зверненні вказав, що 25.08.2017 на нього було вчинено збройний напад, в наслідок якого його було пограбовано, викрадено сумку з документами, зокрема, банківськими картками. Потрапивши додому він став телефонувати по банківських установах з проханням закрити банківські картки, як кредитні так і пенсійні. Зокрема, зателефонував на гарячу лінію ПАТ «Альфа-Банк» з проханням заблокувати картку, перевірити чи не було втручання в його картку та відновити йому нову картку замість викраденої.

На звороті звернення викладені обставини звернення позивача безпосередньо до ПАТ «Альфа-Банк» та викладено прохання у максимально короткий термін розглянути звернення, анулювати штрафні санкції, які виникли не по його вині, компенсувати грошові витрати які вкрали з його рахунку треті особи, та надати можливість користуватись банківською карткою. (а.с. 4, 5)

На вказане звернення ОСОБА_3, 06.10.2017 ПАТ «Альфа-Банк» підгодовував лист-відповідь за вих. № 71984-23.1-б/б, який згідно п. 68 реєстру № 61 13.10.2017 направив на адресу позивача простою письмовою кореспонденцією. (а.с. 25-29)

Реєстр № 61 засвідчує те, що перелічені в ньому відправлення, в тому числі і відправлення адресоване ОСОБА_3 (індекс 18000 АДРЕСА_1), здані відправником Опер. Центр ПАТ «Альфа-Банк» у відділення зв’язку Чернігів – 24 поштамту ЦПЗ № 1 за адресою: м. Чернігів, пр-т Перемоги, 1а 13.10.2017, що також стверджується печаткою відділення поштового зв’язку Чернігів – 24.

При цьому з аналізу листа-відповіді суд встановив, що на порушені у звернені ОСОБА_3 питання ПАТ «Альфа-Банк» надано вичерпні та деталізовані відповіді з посиланням на норми закону та умови договору. Роз’яснено, зокрема, що операція за картковим рахунком була проведена до дзвінка ОСОБА_3, опротестовані трансакції проведені коректно, у відповідності з Правилами Міжнародної Платіжної Системи. Для вирішення питання про повернення грошових коштів рекомендовано позивачу слідувати рекомендаціям правоохоронних органів для подальшого розслідування ситуації. Для розгляду питання щодо можливості отримання страхового відшкодування рекомендовано звернутися до страхової компанії. Також зазначено про те, що під час візиту ОСОБА_3 до відділення Банку ним не було надано паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення право чинів, а надані ним дані не є документом, що може бути використаний для встановлення його особи під час укладання право чинів, рекомендовано надалі при собі мати паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків та подати інформацію (офіційні документи) щодо місця його проживання або місця перебування чи місця тимчасового перебування в Україні.

На ряду з викладеним суд встановив, що оскільки з карткового рахунку позивача № 26256004762820, відкритого згідно договору № 630544023 від 22.12.2016, невідомими особами незаконно знято 450 грн., ПАТ «Альфа-Банк» 27.11.2017 направив листа № 88418-23.1-6/6 страховій компанії ПрАТ СК «Альфа Страхування», згідно з яким погодив направлення суми страхової виплати з метою відшкодування фінансових збитків ОСОБА_3 (а.с. 30)

Законом України «Про звернення громадян» передбачено безумовне право особи на одержання відповіді на свою заяву (звернення) від будь-якого суб'єкта звернення незалежно від виду та форми власності, оскільки саме так державою гарантується забезпечення і утвердження прав, свобод та інтересів людини, закріплених Конституцією та чинним законодавством, що є головним обов'язком держави.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Статтею 20 приведеного Закону визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Зважаючи на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, правомірно дійшов висновку, що відповідачем позивачеві надано відповідь в межах своїх повноважень, об'єктивно, в спосіб та в строки, відповідно вимог зазначеного Закону, а тому підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання дій (бездіяльності) посадових осіб ПАТ «Альфа-Банк» протиправними та зобов’язання посадових осіб банку ретельно розглянути звернення позивача, відповідно до законодавства України та надати йому відповідь, відсутні.

Відповідно до статті 23 ЦК України, яка регламентує відшкодування моральної шкоди, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто, для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння моральної шкоди позивачеві необхідно встановити наявність усієї сукупності зазначених ознак складу цивільного правопорушення, тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

Статтею 276 ЦК України визначено, що орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення. Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.

Відповідно до статті 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею цим Кодексом.

Враховуючи викладене, приведені вимоги законодавства суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що умовою відповідальності є неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, внаслідок яких завдано моральної шкоди особі. Зобов’язання щодо відшкодування моральної шкоди виникає за умови, що шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності). За загальним правилом, зобов’язання відшкодувати моральну шкоду виникає з вини відповідача, у свою чергу відповідальність без вини може мати місце лише у випадках, визначених законом (ч. 2 ст. 1167 ЦК України).

Таким чином суд першої інстанції встановивши недоведеність порушення прав позивача з боку відповідача дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позову в цілому та вважає, що доводи ОСОБА_3 щодо бездіяльності працівників Банку спростовуються наявною в матеріалах справи відповіддю на його звернення, яка була направлена йому простим письмовим повідомленням, що підтверджується реєстром № 61 відправлення кореспонденції.

Посилання на те, що відповідачем не надано доказів саме одержання повивачем відповіді на своє звернення не ґрунтується на вимогах закону, оскільки Законом України «Про звернення громадян» визначено лише надання письмової відповіді про результати розгляду звернення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що у суду були підстави для витребування оригіналу письмового доказу, з точки зору сумнівності такого, а саме реєстру № 61, який має три сторінки на яких лише на останньому стоїть відбиток печатки не заслуговує на увагу, так як представник відповідача за довіреністю № 005141/17 від 22.09.2017 ОСОБА_4, подавши письмовий доказ у копії, своїм підписом та печаткою на кожній сторінці підтвердила його відповідність оригіналу. Витребування ж оригіналу письмового доказу, у відповідності до ч. 6 ст. 95 ЦПК України є правом, а не обов’язком суду.

У свою чергу з боку позивача до суду не надходило клопотання щодо витребування у відповідача оригіналу поданого ним, у спростування заявлених вимог, доказу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» України про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Головуючий Л.І.Василенко

Судді: О.В.Карпенко

ОСОБА_5

Повний текст постанови виготовлено 26 червня 2018 року.