Вирок № 7498983, 14.12.2009, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 1-106

2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2009 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі: головуючого – судді Стрельченко Т.Г.

при секретарях - Мулько Л.Г., Щербак Т.О., Нестеренко О.В.

з участю прокурора - Каралаш В.М.

адвоката - ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

потерпілого - ОСОБА_3Г

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нові Санжари справу про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, інваліда 3 групи, такого, що не має судимості, за ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 05 жовтня 2007 року приблизно о 19 годині, керуючи власним автомобілем марки «Хюндай» Н 200 2.5 D, державний номер НОМЕР_1, рухався автодорогою сполученням Полтава – Олександрія, у напрямку м. Полтава, на 32 кілометрі тієї дороги, на середині спуску з гори у Новосанжарському районі, допустив порушення пунктів 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху, вчинив наїзд на велосипедистку ОСОБА_5, яка рухалась попереду в попутному напрямку.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили її смерть.

Підсудний ОСОБА_4 свою винність в пред’явленому обвинуваченні визнав частково і пояснив, що він 5 жовтня 2007 року, приблизно о 19 год., керував власним автомобілем «Хюндай» по автодорозі Полтава – Олександрія. Рухаючись в напрямку від м. Кременчук до м. Полтава, не впевнившись у відсутності перешкоди, при роз’їзді з зустрічним автомобілем допустив наїзд в Новосанжарському районі на велосипедиста ОСОБА_5, яка померла на місці події. Винним себе визнає частково у зв’язку з тим, що потерпіла рухалась по середині слуги руху, на велосипеді світлоповертача на задньому щитку не було.

ОСОБА_5 часткового визнання вини самим підсудним, підтверджується винуватість ОСОБА_4 і

• показаннями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що 5 жовтня 2007 року його дружина ОСОБА_5 поїхала велосипедом на огород в с. Лахни, але до ранку не повернулась. Від працівників міліції дізнався, що дружина смертельно травмована в дорожньо-транспортній пригоді на автодорозі;

• свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - очевидці події - суду пояснили, що вони 5 жовтня 2007 року були пасажирами автомобіля ОСОБА_9, яким керував ОСОБА_4. Їхали з м. Миколаєва до с. Мала Перещепина Новосанжарського району. Під’їжджаючи до с. Лелюхівка, близько 20 год. ОСОБА_4 допустив наїзд на велосипедистку, яка на місці пригоди померла;

• свідок ОСОБА_10 пояснив, що проживає неподалік господарства ОСОБА_3 неодноразово помічав, як ОСОБА_5 їздила велосипедом, обладнаним катафотом, а також і без нього;

• свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що 05 жовтня 2007 року близько 19 год. він повертався в смт. Нові Санжари, Полтавської області по шляху Полтава - Олександрія йшов сильний дощ. На середині спуску побачив автомобіль ДАІ. На місці події не зупинився;

• протоколом огляду місця події ДТП від 05 жовтня 2007 року, зі схемою до нього, яким зафіксовані сліди дорожньо-транспортної пригоди ( а.с. 6-15 );

• протоколом огляду і перевірки технічного стану автомобіля «Хюндай» Н 200 від 05.10.2007 року, в ході якого зафіксовані наявні механічні пошкодження на транспортному засобі: деформовано передній капот, праве попереднє крило, розбито лобове скло, розбита права передня фара, деформований передній бампер ( а.с. 17-18);

• речовим доказом : пошкодженим велосипедом, належним ОСОБА_5 ( а.с. 53 );

• випискою з акта № 85 судово-медичного дослідження, згідно якого смерть ОСОБА_5 настала в результаті тривалого шоку, який розвинувся в результаті тупої травми голови, тулубу, кінцівок ( а.с. 16 );

• висновком судово-медичної експертизи № 85 від 6 листопада 2007 року згідно якого ОСОБА_5 були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді рани в області лоба по центру, крововиливи в м’які тканини голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, в затилочній частині та в лобній частині, крововиливу в зону лівої грудної залози, кровопідтіків в зоні проекції правого та лівого колінного суглобу по передній поверхні, крововиливу в м’які тканини спини, перелом між ІІ та ІІІ шийного позвонка з розривом спинного мозку та масивним крововиливом біля місця перелому, крововиливу на поверхні правої легені по задній поверхні та лівої легені по задній поверхні, наявності в плевральній порожнині справа 102 л. рідкої крові і її згустків темно-червоного кольору, наявності в плевральній порожнині зліва 1,3 л рідкої крові і її згустків темно-червоного кольору з послідуючим розвитком травматичного шоку, які виникли в результаті дії тупих предметів, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя під час їх спричинення ( а.с. 69-71);

• висновком додаткової судово-автотехнічної експертизи № 103 від 21 травня 2008 року, згідно якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля ОСОБА_9 – Н 200, держномер ВЕ 22-03 ВЕ ОСОБА_4 шляхом застосування гальмування при обраній ним швидкості руху автомобіля, тобто, виконання вимог п.п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху, мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста.

• в даній дорожній обстановці, в діях водія автомобіля ОСОБА_9 - Н 200 ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв’язку з виникненням даної пригоди;

• в даній дорожній обстановці, в діях велосипедиста ОСОБА_5 вбачається невідповідності вимогам п. 6.2 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв’язку з виникненням даної пригоди ( а..с. 153-155);

• висновком експерта № 68 від 17 квітня 2008 року, згідно якого у момент первинного контакту кут між подовжніми висями автомобіля НОМЕР_2 та велосипедом «Україна» склав близько 0 градусів. На момент огляду на задній частині велосипеда «Україна» будь – яких ознак наявності кріплення світлоповертача, а також світлоповертача, не виявлено. На автомобілі ОСОБА_9 Н – 200 держномер ВЕ 2203 ВЕ механічні пошкодження, які характерні для контактування світлоповертача, розташованого ззаду на щитку велосипеда, не виявлено. На момент огляду велосипеда «Україна» на якому рухалася ОСОБА_5, світлоповертача на задньому щитку обладнано не було ( а.с. 104-142 );

• із пояснень судового експерта автотехнічних експертиз ОСОБА_12 в судовому засіданні витікає, що ОСОБА_4 шляхом застосування екстреного гальмування, мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста. Свої висновки експерт підтвердив в повному обсязі.

Оцінюючи зібрані по справі, перевірені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд знаходить вину ОСОБА_4 доведеною у повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України - як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило см6ерть потерпілого.

Злочин вчинено з необережності.

Твердження підсудного про виїзд потерпілою ОСОБА_5 на середину дороги, безпідставне, поскільки спростовується матеріалами справи : даними огляду транспортних засобів – автомобіля ОСОБА_9 та велосипеда зі слідами відповідних пошкоджень, висновком автотехнічної експертизи.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України суд при призначенні покарання ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, всі дані про особу винного, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини.

ОСОБА_4 вчинив злочин, віднесений до тяжких, в результаті якого спричинив смерть потерпілого.

За місцем проживання та у побуті характеризується позитивно, на спеціальних обліках не перебуває, судимостей не має, є пенсіонером, інвалідом 3 – ї групи.

До пом’якшуючих обставин суд відносить щире каяття, добровільне часткове відшкодування збитків потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_13, стан його здоров’я, про що свідчать довідки медустанов, наявних у справі.

З матеріалів справи видно, що підсудний ОСОБА_4 після злочину викликав працівників міліції та швидкої допомоги, дочекався їх приїзду, та всіляко сприяв в встановленні фактичних обставин справи.

У судовому засіданні ОСОБА_4 висловив намір відшкодувати потерпілому моральну шкоду, у розмірі, визначеному судом.

Обставин, обтяжуючих покарання підсудному по справі не встановлено.

Суд також враховує, що в діях велосипедистки ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам п. 6.2 Правил дорожнього руху, які х технічної точки зору знаходяться у причинному зв’язку з виникненням даної пригоди.

Повне відшкодування матеріальної, та часткове маральної шкоди потерпілому суд визнає дієвим каяттям, оскільки це відповідає дійсності.

За вищеперелічених обставин та враховуючи вік підсудного, суд, переконує, що виправлення ОСОБА_4, попередження нових злочинів, можливе без ізоляції його від суспільства, тому застосовує ст. 75 КК України до основного покарання із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Підстав для незастосування до підсудного додаткового покарання судом не встановлено.

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов, в якому він посилається на тяжкі наслідки вчиненого ОСОБА_4, погіршення стану його здоров’я, зміну обставин та умов життя у зв’язку із втратою члена сімї а відтак її підтримки пожиттєво, тяжкими моральними стражданнями, перенесеними в ході подій і постійним відчуттям великих душевних страждань та просить стягнути моральну шкоду в сумі 100 000 грн.

Відповідно до вимог ст.. 1167, 1168 ЦК України шкода, заподіяна винними діями підсудного підлягає відшкодуванню Враховуючи майновий стан підсудного ОСОБА_4, який є пенсіонером та інвалідом 3 групи, з мотивів виваженості, суд вважає за необхідне зменшити розмір моральної шкоди.

Судові витрати та за правову допомогу підлягають стягненню у засудженого в повному обсязі.

Речовий доказ по справі велосипед слід повернути потерпілому ОСОБА_3

У справі накладений арешт на автомобіль підсудного ОСОБА_9, державний номерний знак НОМЕР_1, який суд залишає в силі з метою виконання вироку в частині задоволення цивільного позову та стягнення судових витрат.

Керуючись ст.. 323, 324 КПК України, суд. –

з а с у д и в :

Визнати винними та призначити покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України п’ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 роки, з покладенням відповідних обов’язків, що передбачені у ст. 76 КК України:

• періодично з’являтись для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи;

• не виїжджати без дозволу КВС за межі України, повідомляти про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 60 000 грн. в рахунок відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди, 3 000 грн. витрат за правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Полтавській області 862 грн. 71 коп. (, р/р 35220002003664 ГУДК в Полтавській області Код ЄДРПОУ 25574067 МФО 831019 ) судових витрат за проведення судових експертиз.

Речовий доказ велосипед повернути ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб після його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд полтавської області.

Суддя / підпис /

З оригіналом вірно.

Голова Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_14