Рішення № 74989582, 21.06.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/17145/16-ц

н/п 2/640/129/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року

Київський районний суд міста Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю:

секретаря - Бломберус С.А.

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу №640/17145/16-ц за позовом ПАТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2016 року ПАТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 14.03.2008 року у розмірі 24596,05 доларів США, що в еквіваленті складає 634332,13 грн., стягнути судовий збір 9514,98 грн.

Як на підставу позову посилається на те, що Банк та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №НАН2GК01270013 від 14.03.2008, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 36600 доларів США зі строком повернення до 14.03.2028 року. Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, однак умов договору не виконує. Станом на 17.06.2016 року за вказаним кредитним договором наявна заборгованість, яка складається з заборгованості: 24596,05 доларів США – тіло кредиту; 4677,82 – відсотки за користування кредитом; 156,16 доларів США – комісія за користування кредитом; 1830,62 доларів США – пеня. Разом з тим, кредитодавець на свій розсуд обирає всю або частину заборгованості стягувати з боржника, тому банк просить стягнути лише заборгованість за тілом кредиту у розмірі 24596,05 доларів США, що за курсом НБУ від 17.10.2016 складає 634332 грн. 13 коп. В рахунок забезпечення виконання кредитного зобов’язання між банком та ОСОБА_3 договір поруки від 14.03.2008 року відповідно до умов, якого поручитель поручився за виконання позичальником кредитних зобов’язань. Банком були направлені вимоги щодо повернення суми кредиту у повному обсязі, однак вказані вимоги відповідачами виконані не були. Позивач набув прав вимог за кредитним договором на підставі договору факторингу.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав заяву про розгляд справ у його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечувала в повному обсязі, просила відмовити у задоволенні позову. Пояснила, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що ПАТ «Акцент-Банк» набув прав вимог до відповідачів за спірним кредитним договором; не надано доказів сплати суми фінансування на виконання договору відступлення прав вимог. Зокрема, у вересні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» повідомив, що саме він є кредитором за спірним кредитом. Крім того, згідно з наданої позивачем квитанції ОСОБА_1 15.09.2008 року сплатив Приватбанку кредит у розмірі 29808,61 доларів США.

Відповідач ОСОБА_3 не з'явився, про день та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не сповістив.

Ухвалою суду від 17.11.2016 року відкрито провадження у цій справі.

Ухвалою суду від 19.06.2017 року клопотання представника ОСОБА_1 задоволено; витребувано з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк»: оригінал договору відступлення права вимоги за кредитним договором №HAH2GK01270013 від 14.03.2008 p., укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «Акцент-Банк»; належним чином завірених копій квитанцій, інших платіжних документів, що підтверджують внесення коштів ПАТ «Акцент-Банк» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у виконання договору відступлення права вимоги за кредитним договором № HAH2GK01270013 від 14.03.2008 p., укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «Акцент-Банк»; кредитну справу ОСОБА_1 за Кредитним договором HAH2GK01270013 від 14.03.2008 р. (а.с.77)

Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначена справа є малозначною, як справа незначної складності, враховуючи, що ціна позову в цій справі не перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 8.1 кредитного договору №HAH2GK01270013 від 14.03.2008 року укладеного між ЗАТ «Приватбанк» та ОСОБА_1, банк надав позичальникові кредит (не поновлювальна лінія) у розмірі 36600 доларів США на придбання такі цілі: у розмірі 30000 доларів США на придбання нерухомості, 6600 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим строком повернення кредиту по 14.03.2028 року.

Щомісячний платіж становить 344,09 доларів США, періодом сплати вважати період з 14 по 19 числа кожного місяця.

В рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №HAH2GK01270013 від 14.03.2008 року, між ЗАТ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки від 14.03.2008 року, за яким поручитель зобов’язується відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником його боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі. Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники.

Як зазначалось в позові, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів лише тіло кредиту за кредитним договором від 14.03.2008 року у розмірі 24596,05 доларів США, що в еквіваленті станом на 17.10.2016 року складає 634332,13 грн.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У зв’язку з чим, суд вирішує предмету спору з приводу вирішення питання з відповідачів лише тіла кредиту у розмірі 24596,05 доларів США, що в еквіваленті станом на 17.10.2016 року складає 634332,13 грн.

На підтвердження суми заборгованості позивачем до позову було додано довідку-розрахунок заборгованості за кредитним договором №HAH2GK01270013 від 14.03.2008 року станом на 17.10.2016 (а.с. 5-10).

У вказаній довідці-розрахунку у 3-й колонці «залишок поточної заборгованості за наданим кредитом тілом кредиту)» зазначені такі відомості (в доларах США)): 14.03.2008 – 300000; 15.09.2008 – 29808,61; 17.10.2016 – 24596,05.

При цьому, станом на 15.09.2008 року заборгованість за відсотками, комісією, пенею становить 00 грн.

Як зазначалось ухвалою суду від 19.06.2017 року було витребувано з ПАТ «Акцент-Банк», зокрема, кредитну справу ОСОБА_1 за Кредитним договором HAH2GK01270013 від 14.03.2008 р.

На виконання вказаної ухвали суду позивач ПАТ «Акцент-Банк» надіслав суду завірену копію платіжного доручення №80915L01SM від 15.09.2008 року, у якій зазначено платником - ОСОБА_1, одержувач Приватбанк, сума 29808,61 доларів США, призначення платежу – закриття заборгованості згідно з договором (а.с. 141)

Таким чином, наявні достатні підстави вважати (враховуючи надання вказаного платіжного дорученням самим позивачем), що відповідачем 15.09.2008 року було здійснено погашення тіла кредиту у розумі 29808,61 доларів США, що збігається з зазначеним розміром тіла кредиту у довідці наданої до позову (а.с. 5).

Однак, в довідці-розрахунок заборгованості не було враховано платіж на суму 29808,61 доларів США, який ОСОБА_1 здійснив 15.09.2008 року згідно з платіжним дорученням №80915L01SM від 15.09.2008 року.

Також суд враховує, що на виконання ухвалою суду від 19.06.2017 року про витребування доказів позивачем було надано виписку по рахунку за спірним кредитним договором, однак період виписки починається лише з 17.10.2008 року (а.с. 89-92), тобто з невідомих причин банком не надано виписку за весь період, а саме починаючи з 14.03.2008 року.

Таким чином, суд приймає до уваги як доказ сплати 15.09.2008 року ОСОБА_1 кредиту на суму 29808,61 доларів США платіжне доручення №80915L01SM від 15.09.2008 року.

У зв’язку з цим, позивачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами наявність заборгованості за кредитним договором HAH2GK01270013 від 14.03.2008 р. у розмірі 24596,05 доларів США станом на 17.10.2016 року.

При цьому, згідно з положенням ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у даній справах не є обов’язком суду, згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Також на підтвердження виникнення у позивача прав вимог за спірним кредитним договором, позивачем було надано копію договору факторингу №1 від 15.09.2008 року, укладеного між ЗАТ «Приватбанк» (який виступає як фактор) та ЗАТ «Акцент-Банк» (який виступає як клієнт), згідно з умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в сумі, визначеній п.8 цього Договору в розпорядження Клієнта за плату розмір якої встановлено п.4 даного Договору, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові у повному обсязі права вимоги до боржників, що випливають з Договорів, перелік яких визначено у Додатку № 1 до цього договору. За цим договором Клієнтом здійснюється відступлення прав вимоги на отримання на свою користь від Боржників платежів по кредиту, відсоткам, комісіям, винагородам, інших платежів, неустойки (штрафу, пені), і які існують у Клієнта відповідно до умов Договорів на дату укладення цього договору згідно з Розрахунком (Додаток № 1 до цього договору). Здійснюється також відступлення Клієнтом прав вимоги, що випливають з Договорів, на отримання на свою користь від Боржників, платежів по кредиту, відсоткам за його користування, комісіям, винагородам, інших платежів, неустойки (штрафу, пені), права на отримання яких від Боржника виникне після укладення цього договору, до повного виконання зобов'язань Боржником, та інших прав у повному обсязі. Клієнт здійснює також відступлення прав вимоги за договорами, які забезпечують виконання зобов'язань Боржника перед Клієнтом (застави, поруки, відступлення прав вимоги (цесії), страхування та інш.), перелік яких зазначено у Додатку № 1 до цього договору. Згідно з п. 4 договору за здійснення факторингової операції Фактор стягує з Клієнта плату в вигляді відсотків за користування Клієнтом фінансування, наданим відповідно до цього договору , які визначені з розрахунку 0,02 % та сума1 яких дорівнює 27 529 гривень 17 копійок. Передбачену цим пунктом плату Клієнт зобов'язаний сплатити Факторові до «25» жовтня 2008 року. Згідно з п. 8 Фактор зобов’язується в строк не пізніше 25.09.2008 передати клієнту грошові кошти в сумі 110652333 грн. 61 коп., 5563378,54 доларів США. (а.с. 135-137).

Також додано Витяг з Додатку №1 до Договору факторингу №1 від 15.09.2008 року, у якому міститься назва кредитного договору HAH2GK01270013 від 14.03.2008 р. відносно ОСОБА_1

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, за змістом договору факторингу клієнт – це особа (первісний кредитор), яка відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника), а фактор фактично стає новим кредитором відносно боржника, оскільки фактор набуває право грошової вимоги (яке раніше належало клієнту) до боржника.

Разом з тим, кредитний договір №HAH2GK01270013 від 14.03.2008 року та договір поруки від 14.03.2008 року був укладений між відповідачами та ЗАТ «Приватбанк», а не із ЗАТ «Акцент-Банк», тобто за вказаним кредитним договором та договором поруки первісним кредитором є саме ЗАТ «Приватбанк», тобто ЗАТ «Приватбанк» може бути клієнтом, а ЗАТ «Акцент-Банк» - фактором.

Натомість у наданому позивачем договорі факторингу №1 від 15.09.2008 року вказано, що ЗАТ «Приватбанк» є фактором (тобто стає новим кредитором), а ЗАТ «Акцент-Банк» - клієнтом (тобто є первісним кредитором).

Таким чином, за змістом договору факторингу №1 від 15.09.2008 року укладеного між ЗАТ «Приватбанк» (як фактором) та ЗАТ «Акцент-Банк» (як клієнтом), позивач ПАТ «Акцент-Банк» (виступаючи клієнтом) не набуває права вимоги за кредитним договором та договором поруки від 14.03.2008 року.

Таким чином, позивачем не надано допустимих та належних доказів на підтвердження виникнення у позивача права вимог за кредитним договором HAH2GK01270013 від 14.03.2008 р. та договором поруки від 14.03.2008 року.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Позивач долучив до позову повідомлення від 13.09.2016 №30.1.0.0/2-870, у яких ПАТ «Акцент-Банк» повідомляв про необхідність погашення відповідачами заборгованості за кредитним договором HAH2GK01270013 від 14.03.2008 р., пославшись на те, що ПАТ «Акцент-Банк» став новим кредитором на підставі укладеного договору факторингу (без номери, без дати)(а.с. 11, 12).

При цьому, представник відповідача надав повідомлення ПАТ КБ «ПриватБанк» від 19.09.2016 року, у якому зазначалось, що за вказаним кредитним договором кредитором є саме ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 117), також надала довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.12.2017, у якому до теперішнього часу кредитором-іпотекодержателем значиться ПАТ КБ «ПриватБанк», а не ПАТ «Акцент-Банк» (а.с. 118)

Зазначене обставини, у сукупності зі змістом договору факторингу №1 від 15.09.2008, підтверджують, що позивач не довів належними та допустимими доказами набуття та перехід до нього прав вимог за кредитними зобов’язаннями відносно відповідачів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, оцінивши належність, допустимість, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги ПАТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 14.03.2008 року задоволенню не підлягають.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК).

Враховуючи, що у задоволенні позовних відмовлено, то сплачений судовий збір у розмірі 9514 грн. 98 коп. стягненню з відповідачів не підлягає.

Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 1054, 1082 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ПАТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №НАН2GК01270013 від 14.03.2008 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач ОСОБА_4 акціонерне товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11.

Відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, адреса: м. Харків, в-зд ОСОБА_5, 9, кв. 1.

Відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН2202517193, адреса: АДРЕСА_1.

Рішення складено та підписано 25.06.2018 року

Головуючий –