Постанова № 74989384, 21.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 червня 2018 рокусправа № 804/882/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Головко О.В. Суховаров А.В.

секретар судового засідання: Царьова Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року, суддя Ільков В. В.,

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

Визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку з 01.01.2015 раніше призначеної пенсії та виплаті йому пенсії, виходячи з 55 % грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, а також одноразової грошової допомоги при звільненні, які він отримував на протязі 2013-2014 років, тобто на протязі 24 місяців до звільнення з органів внутрішніх справ – з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

Зобов’язати відповідача здійснити з 01.01.2015 року перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу та виплатити йому пенсію, виходячи з 55% грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, а також одноразової грошової допомоги при звільненні, які він отримував на протязі 2013-2014 років, тобто на протязі 24 місяців до звільнення з органів внутрішніх справ – з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно відмовив у перерахунку раніше призначеної пенсії з огляду на відсутність підстав для такого перерахунку, з посиланням на те, що матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, а також одноразова грошова допомога при звільненні не носять постійного характеру, не належать до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія для включення їх до складу грошового забезпечення. Вказані матеріальні допомоги, які позивач отримував протягом 24 місяців до звільнення, відносяться до видів грошового забезпечення, з яких обчислюється розмір пенсії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня

2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку з 01.01.2016 року раніше призначеної пенсії та виплатити йому пенсію з урахуванням раніше проведених виплат, в розмірі який обчислений із 55% грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, а також одноразової грошової допомоги при звільненні, які він отримував на протязі 2013-2014 років, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування згідно з довідкою Державної установи «Територіальне медичне об’єднання МВС по Дніпропетровські області» та довідок ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області №19/92 від 30.01.2018р. та №19/100 від 01.02.2018 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_2 та виплатити йому пенсію з урахуванням раніше проведених виплат, в розмірі, який обчислений із 55% грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, а також одноразової грошової допомоги при звільненні, які він отримував на протязі 2013-2014 років, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування згідно з довідкою Державної установи «Територіальне медичне об’єднання МВС по Дніпропетровські області» та довідок ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області №19/92 від 30.01.2018р. та №19/100 від 01.02.2018 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015 положення першого речення частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ з наступними змінами, згідно з якими «усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі міною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, премій) та премій у розмірах, встановлених законодавством», в аспекті порушених у конституційному зверненні питань необхідно розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належить лише надбавки, доплати, підвищення (даний перелік є вичерпним). Оскільки рішенням КСУ встановлено вичерпність переліку, встановленого частиною 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ щодо нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплат, підвищення, тоді як такі виплати як «допомога» не включені до переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та не можуть бути складовими грошового забезпечення в розумінні положень частини 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ. Грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні не носять постійного характеру і не є щомісячними, тому вони не включені до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, визначеного статтею 43 Закону 3 Закону № 2262-ХІІ, та як наслідок для врахування їх при обчисленні пенсії немає законних підстав.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015 є помилковим, оскільки у вказаному рішенні КСУ дав офіційне тлумачення поняттю «нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців», однак спір у цій справі стосується питання включення чи ні до складу грошового забезпечення працівників органів внутрішніх справ (міліції) для розрахунку пенсії. Просить розглядати справу без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягає на її задоволенні.

Судова повістка, направлена на адресу позивача за адресою вказаною в адміністративному позові, повернута до суду апеляційної інстанції з відміткою поштового відділення: «за закінченням строку зберігання».

Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже відповідно до частини 11 статті 126 КАС України позивач вважається повідомленим належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 з 01.01.2015 року отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 55 % грошового забезпечення на підставі грошового атестату № 1 та довідки до грошового атестату, виданих Державною лікарнею з поліклінікою ГУМВС України в Дніпропетровській області з урахуванням наступних видів грошового забезпечення:

Посадового окладу – 1450,00 грн.;

Окладу за спеціальним званням 135,00 грн.;

30% надбавки за вислугу років 475,50 грн.;

середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці 7470,60 грн.

Всього грошового забезпечення: 9468,10 грн.

Розмір пенсії 55% складає 5207,46 грн.

31.01.2018 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення з 01.01.2015 року перерахунку раніше призначеної пенсії та виплатити йому пенсію виходячи з 55% грошового забезпечення з урахуванням матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, а також одноразової грошової допомоги при звільненні згідно частини 3 статті 43 та частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (Закон № 2262-XII).

ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області № Ш 1444-18 від 01.02.2018 року позивача повідомлено про відсутність підстав для здійснення перерахунку його пенсії, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні, не належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, для включення їх до складу грошового забезпечення.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач протягом 24 місяців до звільнення з органів внутрішніх справ (2013-2014 роки) отримував матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань, на оздоровлення та отримав одноразову грошову допомогу при звільненні:

- інформація Державної установи «Територіальне медичне обєднання МВС по Дніпропетровські області»; (а. с. 21)

- довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області №19/92 від 30.01.2018р. та №19/100 від 01.02.2018 року.(а. с. 22, 23)

Наказом МВС України №1363 від 05.11.2015 року «Про врегулювання діяльності закладів охорони здоров’я МВС» Відділ медичного забезпечення та структурний підрозділи, що входили до складу ВМЗ ГУМВС України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 08805223) перейменовано у Державну Установу «Територіальне Медичне об’єднання Міністерства Внутрішніх Справ України по Дніпропетровській області». (а.с.26)

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. (Закон № 2262-XII)

За приписами абзацу першого частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом третім частини третьої цієї ж статті Закону передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. (Закон № 2011-XII).

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. (абзац 2 статті 1-2 Закону № 2011-XII)

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. (частина перша статті 9 Закону № 2011-XII)

Частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. (частина 3 статті 9 Закону № 2011-XII)

Постановою від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», чинна на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Разом з тим, Законом № 2011-ХІІ гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі - Інструкція).

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Вищезазначеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції Закону від 07 листопада 2015 року) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною 2 статті 51 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» встановлено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з абзацом 2 пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (згідно з Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Відповідно до статті 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських здійснюється також в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900-VIII статтю 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

За викладених обставин матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців. Отже, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Щодо включення грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, колегія суддів зазначає наступне.

Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби, зокрема за власним бажанням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. (частина друга статті 9 Закону № 2262-XII)

Згідно з частиною статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

При цьому, статтею 15 Закону № 2011-XII, статтею 9 Закону N 2262-XII, військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. (частина 2 статті 20 Закону № 1058-IV)

Пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. (частина 3 статті 43 Закону N 2262-XII)

Вказана норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону № 2011-XII та статтею 9 Закону № 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана й виплата підпадає під ознаки одноразової допомоги, однак має інше правове призначення.

Отже, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватись при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових виплат і має характер окремих гарантій держави щодо соціального забезпечення громадян, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 12 вересні 2017 у справі № 812/6733/13-а та Верховним Судом у постановах від 03 квітня 2018 у справі № 235/2874/17 та від 03 травня 2018 у справі № 728/1876/17.

Згідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині вирішення позовних вимог про зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням грошової допомоги при звільненні зі служби, відповідно, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню із прийняття рішення про відмову у задоволенні позову у вказаній частині.

В іншій частині судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування рішення суду в іншій частині відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року – скасувати в частині визнання протиправними дій ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні.

У задоволенні позову в цій частині - відмовити.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 21.06.2018 року та за приписами частини 3 статті 272 КАС України є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 26.06.2018.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров