Постанова № 74989175, 23.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 766/20423/17

Категорія: 10.2

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді-доповідача ОСОБА_1

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову від 11 грудня 2017 року, ухвалену Херсонським міським судом Херсонської області, у складі головуючого-судді Хайдарової І.О., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області про зобов’язання провести поновлення пенсії за вислугу років з 07 жовтня 2009 року з її одночасним перерахунком, відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб,звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів, -

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області в якій просив зобов’язати відповідача провести поновлення пенсії за вислугу років з 07 жовтня 2009 року з її одночасним перерахунком, відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.

Постановою від 11 грудня 2017 року, ухваленою в порядку скороченого провадження, Херсонський міський суд Херсонської області відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з постановою суду, представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на обставини, які зазначені в адміністративному позові, та які не з’ясовані судом першої інстанції, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області надало відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на відсутність підстав для відновлення виплати раніше призначеної пенсії, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції – без змін.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що предметом спору є дії суб'єкту владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання провести поновлення пенсії, шляхом її призначення на загальних підставах.

Суд першої інстанції розглянув справу за правилами скороченого провадження (ст. 183-2 КАС України в редакції чинній до 15.12.2017 року) та дослідивши копії паспорту, картки платника податків, посвідчення позивача, заяви про призначення/перерахунок пенсії позивача від 16.02.2017 року, листа Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 11.05.2017 року №50/Б-99-1, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до матеріалів справи – посвідчення, виданого Кримським обласним військовим комісаріатом24 жовтня 1989 року, (а.с. 28, 29) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначена пенсії за вислугу років – 27 років, у відповідності до положення про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів військовослужбовців, службовців надстрокової служби та їх сімей.

27.04.2017 року ОСОБА_3 за дорученням і від імені ОСОБА_2, подав до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області заяву про поновлення виплати раніше призначеної пенсії, в якій у якості додатків до заяви зазначені копія довіреності, копія посвідчення особи, копія пенсійного посвідчення, оригінал нотаріально засвідченої та апостильованої особистої заяви ОСОБА_2 про поновлення та виплату раніше призначеної пенсії та особистої декларації (а.с. 36-39, 130-133).

11 травня 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області листом № 50/Б-99-1 (а.с. 40-41, 42, 134-135, 136) повідомило ОСОБА_3 про відсутність підстав для поновлення виплати пенсії ОСОБА_2, оскільки:

- його виїзд за кордон на постійне місце проживання відбувся до прийняття Конституційним Судом України рішення від 07.10.2009 року у справі № 25-рп/2009;

- відповідні заяви подаються до територіального органу за місцем проживання або реєстрації на території України, та враховуючи положення Постанови Правління ПФУ № 13-4 від 07.07.2014 року, відповідно до якої Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області є тим територіальним пенсійним органом, який забезпечує механізм виплати пенсій громадянам України, які зареєстровані та проживають на території АРК і не отримують пенсії від ПФ РФ або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у РФ, проте до виїзду за кордон (1996 рік) на постійне не місце проживання заявник мешкав в АКР, але на час подання заяви позивач мешкає за кордоном, виплата пенсії припинена у 1996 році військовим комісаріатом Автономної Республіки Крим, які до 01.01.2007 року здійснював призначення та виплату пенсій;

- в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Херсонській області відсутня пенсійна справа ОСОБА_2

Також відповідно до матеріалів справи, на виконання постанови Печерського районного суду м. Києва від 25.07.2017 року у справі № 757/36470/17а (ЄДРСР №67971493), яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 року (ЄДРСР № 69668686) (а.с. 119-122), Пенсійний Фонду України, в порядку та в межах строків, визначених Законом України «Про звернення громадян», 09 листопада 2017 року направив до Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області звернення ОСОБА_3 від 18.04.2017 року № 930 за дорученням і від імені ОСОБА_2, щодо пенсійного забезпечення, та копії документів доданих до звернення, для організації розгляду по суті (а.с. 30, 31, 32-33, 124, 125, 126-127), зокрема, заяву про призначення/перерахунок пенсії від 16.02.2017 року, в якій заявник просить поновити з 18 серпня 1996 року виплату пенсії за вислугу років (а.с. 34, 128), особисту декларацію, подання якої передбачена Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФУ № 22-1 від 25.11.2005 року (а.с. 35, 129).

Будь-яких інших документів на підтвердження обставин, зазначених в апеляційній скарзі та в адміністративному позову, представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 до суду не надав.

Апеляційний суд зазначає, що судовим рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25.07.2017 року у справі № 757/36470/17а Пенсійний Фонду України зобов’язано в порядку та в межах строків, визначених Законом України «Про звернення громадян», направити до уповноваженого територіального пенсійного органу, звернення ОСОБА_2 для вирішення порушених в ньому питань.

Головне управління Пенсійного фонду України відмовило у задоволенні заяви про поновлення виплати пенсії, та апеляційний суд погоджується з цією відмовою, оскільки відповідача відсутня пенсійна справа апелянта, який до припинення виплати пенсії перебував на пенсійному обліку, відповідно до копії пенсійного посвідчення, у військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, яка на час звернення апелянта до пенсійного органу є окупованою територією Російською Федерацією.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що звертаючись до пенсійного органу, до суду першої інстанції та оскаржуючи судове рішення, представник апелянта не надав доказів (документів, належним чином їх засвідчену копію), за наявності яких, як відповідач так і суд мали б можливість вирішити питання саме щодо призначення апелянту пенсії, встановити її вид, підстави, визначити розмір пенсії. Натомість представник апелянта обмежився формальним зверненням як до пенсійного органу такі до національного суду, посилаючись тільки на норми процесуального права, норми матеріального права та практику ЄСПЛ, яким закріплені права апелянта на пенсійне забезпечення, в той час як матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження права апелянта на пенсію за вислугу років, страхового стажу апелянта, відомостей для визначення розміру пенсії, яку апелянт просить зобов’язати відновити виплачувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

При цьому частиною 2 статті 5 КАС України визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб (ніж той що зазначений у частині 1 цієї статті), який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Апеляційний суд зазначає, що ефективний захист прав, залежить не тільки від суду, а й від виконання в повному обсязі сторонами своїх процесуальних обов’язку, від добросовісного використання сторонами своїх прав, від дотримання не тільки судом, а й сторонами у справі принципів адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За іншими приписами статті 9 КАС України суд лише сприяє відновленню порушеного права, зокрема шляхом, виходу за межі позовних вимог у разі якщо цього потребує повний захист порушеного права, шляхом вжиття визначених законом заходів, необхідних для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

При цьому, суд не має права перебирати на себе повноваження адвоката (представника), зокрема, позивача, та вчиняти з власної ініціативи будь-які дії у справі, при формальному зверненні позивача (представника позивача) як до пенсійного органу, так і до суду, тобто тоді, коли особа вчиняє суто формальні дії, які не спрямовані на реальне відновлення порушених прав, за обізнаності при цьому щодо наявності таких обставин, як окупація АРК, відсутність пенсійної справи у відповідача, і не вчинення при цьому жодних дій для надання документів, які б надали пенсійному органу можливість вирішити по суті порушене питання щодо відновлення пенсійних виплат.

Апеляційний суд зазначає, що частиною 1 ст. 77 КАС України (ч. 1 ст. 72 в редакції чинній до 15.12.2017 року), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього кодексу.

Частиною 4 статті 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

При апеляційному оскарженні постанови суду першої інстанції, апелянт не надав суду доказів того, що ним вчиненні всі дії, зокрема надання до пенсійного органу документів, які б дозволили вирішити по суті питання про відновлення виплати пенсії в повному обсязі, оскільки у відповідача відсутні матеріали пенсійної справи апелянта.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії, призначені звільненим зі служби особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, в Україні до виїзду на постійне місце проживання за кордон, виплачуються в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

При цьому апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відмова у задоволенні цього адміністративного позову не є абсолютною відмовою у відновлені порушеного права позивача, оскільки норми КАС України передбачають можливість повторного звернення до суду до того самого відповідача, з тим самим предметом спору, але за наявності інших підстав, зокрема добросовісного вчинення позивачем всіх залежних від нього дій (подання до пенсійного органу оригіналів або копій документів, які надають можливість встановити право позивача на пенсії, її підстав та розмір).

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення – без змін.

Керуючись ст. 2-10, 72-77, 308, п. 1 ч. 1ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ч. 1 ст. 325, ст. ст. 328, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 11 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 12.06.2018 р.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5