Постанова № 74988009, 21.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4291/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковчег Сервіс" на рішення Харківського окружного адміністративного суду, м. Харків, від 28.02.2018, суддя Волошин Д.А., , повний текст складено 05.03.18 по справі № 820/4291/17

за позовом ОСОБА_1

до Державного реєстратора п’ятої Харківської державної нотаріальної контори Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 треті особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковчег Сервіс" , Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПП Групп"

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора П’ятої Харківської державної нотаріальної контори Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 індексний номер: 36326501 від 26.07.2017 про реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 21577427 на об’єкт незавершеного будівництва (конструкція сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно – торгівельного центру "Ковчег"), що розташований за адресою: м. Харків вул. Клочківська/вул Космічна, зі ступенем будівельної готовності 70%, реєстраційний номер 1310851963101 за ТОВ "ДПП Групп", код ЄДРПОУ 401229437.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що дії та рішення державного реєстратора з реєстрації права власності на незавершене будівництво (конструкція сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно-торгівельного центру "Ковчег"), що розташований за адресою: м. Харків, вул. Клочківська/вул. Космічна, зі ступенем будівельної готовності 70%, реєстраційний номер 1310851963101, за Товариством з обмеженою відповідальністю "ДПП Групп", незаконними, оскільки відповідачем порушено процедуру прийняття рішення про реєстрацію права власності.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора П'ятої Харківської державної нотаріальної контори Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковчег Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПП Групп", про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора П’ятої Харківської державної нотаріальної контори Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 індексний номер: 36326501 від 26.07.2017 про реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 21577427 на об’єкт незавершеного будівництва (конструкція сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно – торгівельного центру "Ковчег"), що розташований за адресою: м. Харків вул. Клочківська/вул Космічна, зі ступенем будівельної готовності 70%, реєстраційний номер 1310851963101 за ТОВ "ДПП Групп", код ЄДРПОУ 401229437.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковчег Сервіс" подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова винесена з порушенням судом норм процесуального права, та неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що ТОВ "ДПП ГРУПП" після отримання рішення господарського суду Харківської області від 27.06.2017 по справі № 922/1818/17, замовило технічний паспорт об'єкту незавершеного будівництва, для подальшого долучення вказаного документу до пакету документів, які необхідно подати державному реєстратору для реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва. Новий технічний паспорт на зазначений об'єкт незавершеного будівництва, серед іншого, містить також і інформацію про ступінь готовності об'єкту, який станови 70 %. Оскільки оцінку ступеню готовності об'єкта незавершеного будівництва проводиться сертифікованим спеціалістом, і саме технічний паспорт на об'єкт незавершеного будівництва містить вказані технічні відомості, то реєстратор діючи відповідно до п.п. 58 та 68 Порядку вніс до реєстру відомості про ступінь готовності об'єкту саме із технічного паспорту, а не рішення господарського суду. Зазначають, що норма ст. 331 ЦКУ не містить відомостей про необхідність подачі реєстратору документів, які б підтверджували закінчення будівництва та введення в експлуатацію об'єкту незавершеного будівництва, оскільки це фактично неможливо, так як вказані документи можливо отримати лише на вже збудовану будівлю. Крім того, виходячи із вказаних вище норм ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" можна дійти висновку, що для реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва необхідно подати документи передбачені ст. 27 1 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 68 Порядку. Передбачені вказаними нормами документи ТОВ "ДІДІ ГРУПП" надано у повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи до якої додано копію реєстраційної справи. Також судом першої інстанції на обґрунтування своєї позиції вказано, що державним реєстратором порушено норми п. 68 Порядку які стосуються подачі документів. Також зазначають, що твердження суду про те, що договір оренди припинив свою дію, не відповідає дійсності і не підтверджено документально. Крім того, зазначають, що судом першої інстанції визнано факт порушення майнових прав позивача на об'єкт незавершеного будівництва, оспорюваною реєстраційною дією. Доказів наявності у позивача майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва до суду надано не було. Оскільки такі права повинні бути зареєстровані відповідно до законодавства, такі докази і не могли бути надані. Більше того, на даний час у Дзержинському районному суді м. Харкова розглядається справа № 638/12763/17 за позовом ОСОБА_1 про визнання майнових прав на приміщення у об'єкті незавершеного будівництва, законність реєстрації якого оспорюється у даному проваджені. Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України, яку відображено у правовому висновку відображеному у постанові від 16.03.2016 по справі № 6-290цс16. Таким чином підстави того, що ОСОБА_1 має будь-які майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, реєстрація якого оспорюється, відсутні. Враховуючи вищевказане просять скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 у справі № 820/4291/17 та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Від представника позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає. що позивач не погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими, такими, що не відповідають приписам чинного законодавства України. Вказує, що суд першої інстанції правомірно зазначив про відсутність законодавчої можливості проведення державної реєстрації речового права на незавершений будівництвом об'єкт на підставі судового рішення. Також посилається на те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора закінчився строк дії договору оренди землі та дозволу на виконання будівельних робіт, а тому були відсутні всі документи, необхідні для прийняття рішення відповідачем. Також вказує, що рішення відповідача реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться в спільній власності позивача,безумовно впливає на його права та законні інтереси незалежно від того був позивач учасником спірних правовідносин чи не був, оскільки дана обставина не змінює суті та наслідків рішення державного реєстратора про зміну власника об'єкту незавершеного будівництва, який знаходиться в спільній власності позивача, у зв'язку з чим оспорюване рішення відповідача стосується прав та законних інтересів позивача. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковчег Сервіс" до суду надійшли додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що позивачем ОСОБА_1 не доведено порушення її прав, свобод або інтересів діями відповідача у даній справі. До пояснень додає документи по справі № 638/12763/17, копії рішень Верховного суду України, ОСОБА_3 Верховного Суду, Харківського окружного адміністративного суду, Харківського апеляційного адміністративного суду.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що реєстраційні дії ним були вчинені з дотриманням норм чинного законодавства.

Представник третіх осіб підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, в судовому засіданні наголошував на те, що права позивача по даній справі жодним чином не порушені також вважає, що вчинені дії відповідача вчинені з дотриманням законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи, що відповідно до договору про участь у будівництві від 15.08.2012 ОСОБА_1 є учасником у будівництві та об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво (конструкція сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно-торгівельного центру "Ковчег"), що розташований за адресою: м. Харків, вул. Клочківська/вул. Космічна є спільною сумісною власністю замовника - ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі-Пі-Ем", суд прийшов ло висновку, що оскаржуване рішення про реєстрацію права власності на вищевказаний об'єкт нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю "ДПП Групп" порушує права позивача. Враховуючи, що державним реєстратором П'ятої Харківської державної нотаріальної контори Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 порушено порядок проведення державної реєстрації та враховуючи, що подані реєстратору документи не дають змоги встановити набуття права власності на нерухоме майно, що є підставою для відмови в державній реєстрації прав згідно з пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд першої інстанції прийшов до висновку, що рішення індексний номер: 36326501 від 26.07.2017 про реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 21577427 на об’єкт незавершеного будівництва (конструкція сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно – торгівельного центру "Ковчег"), що розташований за адресою: м. Харків вул. Клочківська/вул Космічна, зі ступенем будівельної готовності 70%, реєстраційний номер 1310851963101 за ТОВ "ДПП Групп" підлягає скасуванню.

Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції не погоджується виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що що 15.08.2012 між ТОВ "Сі-Пі-Ем" (забудовник) та ОСОБА_1 (учасник) укладено договір про участь у будівництві, редакція від 19.09.2014, відповідно до умов якого забудовник здійснює сумісно із іншими особами будівництво адміністративно-торгівельного центру, а учасник приймає участь у сумісному будівництві. Будівництво здійснюється на земельній ділянці по вул. Клочківська ріг вул. Космічної у м. Харків, площею 5482 кв.м., згідно рішення сесії Харківської міської ради від 22.11.2006 № 171/06.

Згідно пункту 1.2. вказаного Договору об’єкт будівництва протягом будівництва знаходиться у спільній власності всіх учасників. Після здачі об’єкта в експлуатацію за умови виконання учасником своїх зобов’язань із спільної власності виділяються у власність учасника певні нежилі приміщення, розташовані на 12 поверсі. При цьому, сторони договору домовились, що право власності на вклад не переходить до забудовника. Учасник залишається власником свого вкладу до моменту передачі йому приміщень. На момент укладення цього договору у новій редакції вклад внесений в повному обсязі (п. 3.1. Договору).

Таким чином, пунктом 1.2 договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Сі-Пі-Ем" визначено, що до моменту завершення будівництва і введення об'єкту нерухомого майна в експлуатацію у встановленому законом порядку, об'єкт є спільною сумісною власністю замовника - ОСОБА_1 та забудовника - ТОВ "Сі-Пі-Ем".

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 27.06.2017 по справі №922/1818/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПП Групп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі-Пі-Ем" про визнання права власності, позов задоволено. На задоволення вимог позивача у розмірі 108414837,40 грн визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ДПП Групп" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 193; код ЄДРПОУ: 40122943; р/р 26001052206513 в ПАТ "Приватбанк", м. Харків, МФО 305299) по Договору генерального підряду на капітальне будівництво № 31-10-16 від 31.10.2016р., на будівельні матеріали та конструктивні елементи у вигляді об'єкту незавершеного будівництва (конструкція сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно-торгівельного центру "Ковчег"), що розташований за адресою: вул. Клочківська (ріг вул. Космічної) у м. Харків, рівень будівельної готовності якого складає 61 %.

Підставою для прийняття судового рішення став факт невиконання умов Договору генерального підряду на капітальне будівництво № 31-10-16 від 31.10.2016 з боку ТОВ "Сі-Пі-Ем", умовами якого передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язку щодо відшкодування генеральному підряднику витрат понесених у зв'язку з виконанням умов цього договору та оплати його послуг, генеральний підрядник має право, в рахунок погашення заборгованості, звернути стягнення на заставне майно шляхом визнання права власності на таке майно.

26 липня 2017 року державним реєстратором п’ятої Харківської державної нотаріальної контори Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на вказане майно – об'єкт незавершеного будівництва (конструкція сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно-торгівельного центру "Ковчег"), що розташований за адресою: вул. Клочківська / вул. Космічної) у м. Харків за ТОВ "ДПП Групп".

03 серпня 2017 року ОСОБА_1, отримала інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за номером 93604872, з якої дізналася, що державним реєстратором П'ятої Харківської державної нотаріальної контори Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 внесено запис щодо рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36326501 від 26.07.2017 про реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 21577427 щодо об'єкту нерухомого майна: незавершене будівництво (конструкція сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно-торгівельного центру "Ковчег"), що розташований за адресою: м. Харків, вул. Клочківська/вул. Космічна, зі ступенем будівельної готовності 70%, реєстраційний номер 1310851963101, за Товариством з обмеженою відповідальністю "ДПП Групп".

Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд апеляційної інстанції виходив із наступного.

Судом встановлено, що предметом розгляду в даному провадженні є правомірність дій державного реєстратора п'ятої Харківської державної нотаріальної контори Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва (конструкція сімнадцяти поверхів двадцяти двох поверхової частини адміністративно-торгівельного центру "Ковчег"), що розташований за адресою: вул. Клочківська / вул. Космічної) у м. Харків за ТОВ “ДПП Групп”, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України (в цьому випадку й далі – у редакції, чинній на час прийняття судового рішення) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб’єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб’єктів владних повноважень.

Порушуючи питання про скасування рішення державного реєстратора П’ятої Харківської державної нотаріальної контори Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 індексний номер: 36326501 від 26.07.2017 про реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 21577427 на об’єкт незавершеного будівництва у позовній заяві обґрунтовує свої вимоги тим, що оскаржуване рішення державного реєстратора вчинене на підставі рішення господарського суду Харківської області від 27.06.2017 по справі №922/1818/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПП Групп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі-Пі-Ем" про визнання права власності.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 не є учасником правовідносин з державним нотаріусом щодо державної реєстрації права власності за іпотекодержателем – третьою особою. Отже, спір між позивачем та державним нотаріусом – відповідачем не відповідає ознакам справи адміністративної юрисдикції.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень", згідно п.7 ч.1 ст.3 КАС України, означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідач – державний нотаріус не здійснював владних управлінських функцій відносно позивача у спірних правовідносинах.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду"”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з &lп;…&?в; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &?і;…&?в;". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

За правилами п.1 ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із порядком виконання цивільно-правових угод між третіми особами, в ході якого відбулось виникнення права власності на об’єкт незавершеного будівництва, з правомірністю якого не погоджується позивач посилаючись на наявність своїх майнових прав на частину приміщень в об’єкті незавершеного будівництва за договором про участь у будівництві № 1/1 від 15.08.2012р. (в редакції від 19.09.2014р.), суд приходить до висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин, є фактично спором про право, а отже має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Тобто у цій справі позивачка фактично просить захистити свій приватний інтерес шляхом скасування рішення державного реєстратора П’ятої Харківської державної нотаріальної контори Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 індексний номер: 36326501 від 26.07.2017 про реєстрацію права власності, та зупинення права власності за ТОВ "ДПП ГРУПП" на об'єкт незавершеного будівництва, а тому спір пов’язаний з реалізацією цивільних прав позивачки.

Щодо посилань в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача на те, що позивачка оскаржує процедуру прийняття державним реєстратором П’ятої Харківської державної нотаріальної контори Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 рішення про реєстрацію права власності, яка була проведене з недотриманням вимог Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", колегія суддів зазначає наступне.

Дані посилання представника позивача є помилковими, оскільки дані посилання є похідними та направлені саме на захист права власності позивачки.

Фактично даний спір стосується майнових прав позивачки, як інвестора в будівництві, яке обґрунтоване п. 1, 2 Договору про участь в будівництві.

Аналогічна правова позиція висловлена ОСОБА_3 Палатою Верховного Суду України у рішенні від 23.05.2018 р. у справі № 813/4600/16 .

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 16 цього Кодексу одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Аналізуючи наведені вище вимоги законодавства, суд звертає увагу на те, що у разі виникнення у особи права власності на нерухоме майно подальше оспорювання правомірності набуття власником такого права має здійснюватись у порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини, які склалися між сторонами, свідчать про наявність спору про право, що виключає можливість вирішення його за правилами адміністративного судочинства, оскільки відсутній публічно - правовий спір.

В даному випадку судом розглядаються вимоги позивача направлені саме на скасування наслідків державної реєстрації права на незавершене будівництво, яким є саме цивільно - правова угода та правомірність набуття права власності за іншою особою.

Щодо посилань представника позивача, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, на рішення Верховного суду, колегія суддів вважає, що в даному випадку вони є помилковими, оскільки даним позовом позивачка фактично захищає цивільне право і колегія суддів в даному випадку звертає увагу постанову ОСОБА_3 Верховного Суду України у рішенні від 23.05.2018 р. у справі № 813/4600/16 .

Крім того, колегія суддів зазначає, що наразі в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа № 638/12763/17 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ " Сі-Пі-Ем", ТОВ "ДПП Групп" про визнання майнових прав на частину приміщень об'єкту незавершеного будівництва, розташованого по вул. Клочківська (кут вул. Космічна) у м. Харкові.

Метою звернення ОСОБА_1 до суду з цивільним позовом є захист порушеного майнового права. Позивач обґрунтовує позов тим, що її права було порушено в процесі переходу права на об'єкт незавершеного будівництва в цілому від ТОВ " Сі-Пі-Ем" до ТОВ "ДПП Групп".

Також колегія суддів зазначає, що наразі в Дзержинському районному суді м. Харкова, за правилами цивільної юрисдикції, вже перебуває на розгляді справа за позовом ОСОБА_1 про визнання за ОСОБА_1 права на нежитлові приміщення.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

При цьому колегія суддів зазначає, що ухвала про відкриття провадження по справі була прийнята Харківським окружним адміністративним судом 05.12.2017 р., тобто до набрання чинності нової редакції КАС України в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147- VIII, що набрала законної сили 15.12.2017р., однак норми ст. 17 КАС України та ст. 15 ЦК України (в редакції дійсній на час розгляду справи судом першої інстанції), на думку колегії суддів, також відносили даний спір до категорій справ які підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, необхідність розгляду даної справи в суді загальної юрисдикції за правилами та в порядку цивільного судочинства всі ніші доводи сторін по справі, по суті справи, судом до уваги не приймаються.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства

З урахуванням зазначених обставин та норм права, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку адміністративного судочинства, тому ухвалене судове рішення підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 по справі № 820/4291/17 скасувати.

Провадження у справі закрити.

Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в суді загальної юрисдикції за правилами та в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 26.06.2018.