Постанова № 74987854, 23.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1803/17

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді-доповідача ОСОБА_1

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

за участю секретаря судового засідання – Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову від 12 грудня 2017 року, ухвалену Миколаївським окружним адміністративним судом у складі головуючого-судді Біоносенка В.В., у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, -

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області, в якому просила визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.08.2017 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій в розмірі 96 159,56 грн. за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Постановою від 12 грудня 2017 року, ухваленою в порядку письмового провадження, Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Головне управління ДФС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що в ході проведення перевірки позивача податковим органом встановлений факт здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через реєстратор розрахункових операцій не зазначений у ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що є порушенням ч. 26 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідальність за що передбачена абзацом 7 частин 2 статті 17 цього ж Закону.

Також апелянт посилається на те, що позивач не зверталась до органу який видав ліцензію, за отриманням нової ліценції у зв’язку зі зміною відомостей зазначених в ліцензії, зокрема заміною старого електронно-касового апарату на новий.

За таких обставин апелянт вважає, що суд першої інстанції при розгляді даної справи не здійснив повного та всебічного розгляду справи, не взяв до уваги доводи та докази, на які посилається ГУ ДФС у Миколаївській області при вирішенні даного спору, внаслідок чого висновки суду першої інстанції є необґрунтованими та передчасними, та такими, що не відповідають вимогам, встановленим ст. 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості рішення.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 письмового відзиву на апеляційну скаргу не надала.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 10-102), у судове засідання не з’явились, у зв’язку з чим відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, справа розглянута апеляційним судом у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Розглядаючи спір по суті, суд першої інстанції встановив, матеріалами справи підтверджено та сторонами у справі не оспорюється, що ОСОБА_2 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 19.12.2007 р., основним видом діяльності підприємця ОСОБА_2 є інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах. Окрім іншого, позивач здійснює торгівлю продовольчими товарами та алкогольними напоями у магазині-кафетерії за адресою: Миколаївська область, Новобузький район, с. Шевченкове, вул. Вокзальна, 3.

На податковому обліку підприємець ОСОБА_2 перебуває у ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.

01.08.2016 р. підприємець ОСОБА_2 отримала у Головному управлінні ДФС у Миколаївській області ліцензію №143865 на роздрібну торгівлю алкогольними напоями за вказаною адресою.

У додатку до ліцензії №143865 від 01.08.2016 р. зазначений електронно-касовий апарат Екселліо DPU-500.

19.04.2017 р. у електронно-касового апарата Екселліо DPU-500 закінчувався граничний семирічний строк служби.

18.04.2017 р. підприємець ОСОБА_2 звернулась до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про реєстрацію нового реєстратора розрахункових операцій, замість Екселліо DPU-500.

19.04.2017 р. ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва видало реєстраційне посвідчення №300317444 підприємцю ОСОБА_2 на реєстратор розрахункових операцій МІКРО.ХМ ХМ48200838 для здійснення господарської діяльності у магазині-кафетерії за адресою: Миколаївська область, Новобузький район, с. Шевченкове, вул. Вокзальна, 3.

28.07.2017 р. працівниками ГУ ДФСУ у Миколавїській області проведена фактична перевірка позивача за адресою: Миколаївська область, Новобузький район, с. Шевченкове, вул. Вокзальна, 3, магазин-кафетерій, за місцем здійснення господарської діяльності підприємцем ОСОБА_2

Під час перевірки встановлено, що у додатку до ліцензії від №143865 від 01.08.2016 р. зазначений електронно-касовий апарат Екселліо DPU-500, а фактично розрахунки здійснюються за допомогою іншого - МІКРО.ХМ ХМ48200838.

Також перевіркою встановлено, що всього в період з 20.04.17 по 28.07.17 підприємцем ОСОБА_2 через реєстратор розрахункових операцій продано алкогольних напоїв на суму 48079,78 гривень.

10.08.2017 р. уповноваженою особою ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0022161406 про застосування до позивача штрафних санкцій за порушенням законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 96159,56 гривень.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції зазначив, що повноваження відповідача щодо здійснення ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з роздрібної торгівлі алкогольними напоями визначені п.19-1.1.13 Податкового кодексу України.

Також суд першої інстанції вказав, що відповідно до ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Відповідно до абз.7 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.

Послався суд першої інстанції також і на те, що відповідно до ч.33 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання ліцензії, орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

При цьому, Державною фіскальною службою України будь-якого належного нормативно-правового акту щодо порядку видачі ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем та внесення до них змін, не видано.

Відхиляючи доводи відповідача суд першої інстанції зазначив, що наказ ДФС від 24.10.2014 №213 «Про затвердження Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами» у Міністерстві юстиції України не зареєстрований та належним чином не оприлюднений, а тому до уваги не приймається.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що ДФС України не було визначено до кого саме повинен звертатися суб’єкт господарювання для внесення змін до ліцензії, але відповідно до п.п.19-3.1.1, ст.19-3.1. Податкового кодексу України державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, подавши 18.04.2017 р. до ДПІ у Центральному районні м. Миколаєва заявку на реєстрацію нового реєстратора розрахункових операцій, виконала в тому числі і вимоги, визначені ч.3 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», атому з 18.04.2017 р. у відповідача виник обов’язок видати позивачу протягом 3 днів змінений додаток до ліцензії, що відповідач не зробив.

Оскільки, формально правопорушення допущене позивачем відбулося внаслідок невиконання сервісних обов’язків відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не може нести відповідальність за роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії, атому адміністративний позов має бути задоволений в повному обсязі.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до абз. 25 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензія (спеціальний дозвіл) це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до ч. 11 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Частиною 20 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч.ч. 22, 23, 24 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання.

У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

Частиною 26 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Частиною 33 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Абзацом 7 частини 2 статті 17 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.

Таким чином, за змістом вказаних норм закону, якими регулюються спірні правовідносини, саме суб’єкт господарювання зазначає у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них, а відповідальність передбачена за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії.

Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затверджений Постановою КМУ № 493 від 13.05.1996 року, не містить жодних відомостей щодо наявності будь-яких додатків до ліцензії та регламентує дії суб’єкта господарювання у разі зміни відомостей які містять саме ліцензія, а не додатки до неї, внесення інформації до яких за законом здійснюється суб’єктом господарювання, а відповідно до матеріалів справи додаток до ліцензії оформлений та підписаний посадовою особою податкового органу (а.с. 11).

Таким чином апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності законорачого врегулювання внесення змін у додаток до ліцензії.

При цьому апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що позивач була зобов’язана звернутись за отриманням нової ліцензії у разі змін, оскільки зміна відомостей щодо електронних контрольно-касових апаратів не є тією інформацією, яка зазначається в ліцензії відповідно до п. 8 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого Постановою КМУ № 493 від 13.05.1996 року.

За таких обставин, не зважаючи на те, що формально правопорушення позивачем відбулося, але у зв’язку із законодавчою невизначеністю (якість закону), та не вчиненням податковим органом сервісних обов’язків (як орган ліцензування відповідно до Переліку затвердженому Постановою КМУ № 609 від 05.08.2015 р.) при реєстрації нового контрольно-касового апарату, враховуючи положення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п.п. 19.-.1.1 п. 19-1.1 ст. 19, п.п. 54.3.3 п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції проте, що позивач не може нести відповідальність за роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення – без змін.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 68 Конституції України, ст. ст. 2-10, 72-77, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ч. 1 ст. 325, ст. ст. 328, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 12.06.2018 р.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4