Постанова № 74987229, 20.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2018 рокусправа № 804/1698/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Мельник В.В.

судді: Чепурнов Д.В. Сафронова С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року (головуючий суддя - Павловський Дмитро Павлович) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до про Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту - Відповідач), в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виплати пенсійних виплат ОСОБА_1 за минулий час, а саме за період з 01 липня 2014 року по 01 травня 2017 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату ОСОБА_1 належної їй пенсії за минулий час, а саме за період з моменту припинення її виплати, тобто з 01 липня 2014 року по 01 травня 2017 року;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 усі понесені судові витрати;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання постанови суду, відповідно до ст. 382 КАС України;

- відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України допустити негайне виконання постанови суду в частині виплати пенсії у межах суми за один місяць (а.с. 5-9).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу документа про доплату судового збору у розмірі 1409,60 грн. та надання письмових доказів на підтвердження, встановленого ст. 122 КАС України строку звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 - повернуто, у зв'язку з не виконанням вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року. про залишення позовної заяви без руху.

Позивач - ОСОБА_1, не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року про повернення позовної заяви та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що висновок суду першої інстанції щодо звернення ОСОБА_1 до суду поза межами строку звернення до адміністративного суду, визначеного ст. 122 КАС України, повністю протирічить правовому висновку Верховного Суду, зробленому ним в постанові від 24 квітня 2018 року по справі №646/6250/17. Крім того, позивач звертав увагу на те, що спірні правовідносини між ОСОБА_1 та відповідачем не могли виникнути в липні 2014 року, бо остання до 01 травня 2017 року перебувала на пенсійному обліку в територіальному органі системи Пенсійного фонду України, який був розміщений в окупованому м. Луганську, та який не здійснював своїх повноважень відповідно до положень Постанови КМУ №595 від 07.11.2014 року «Деякі питання фінансування окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства». Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 заявлено клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 та залишити в силі ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 року у справі №804/1698/18. Разом з відзивом відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Особи, які беруть участь у справі, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників осіб, які беруть участь у справі, та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції 24.04.2018 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1, у зв'язку з не усуненням нею недоліків такої позовної заяви, а саме шляхом надання до суду оригіналу документа про доплату судового збору у розмірі 1409,60 грн. та надання письмових доказів на підтвердження, встановленого ст. 122 КАС України строку звернення до суду.

Згідно із частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що оскільки вона не отримувала будь-якого рішення відповідача про припинення виплати пенсії, отже немає підстав вважати, що ОСОБА_1 дізналась про порушення своїх прав за межами 6-місячного строку звернення до суду, колегія суддів вважає необґрунтованими з урахуванням того, що про неотримання пенсій ОСОБА_1 знала з липня 2014 року, так як виплата пенсій, відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснюється щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Крім того, у ч.ч. 1, 4 ст. 45 КАС України чітко визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З приводу доплати судового збору, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру, що свідчить про правомірність висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування ухвали суду про повернення позовної заяви, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243, 310, 312, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року у справі № 804/1698/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 25 червня 2018 р.

Головуючий суддя: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова