Рішення № 74986515, 18.06.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3678/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

18 червня 2018 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

секретаря Кузьми Д.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту,-

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до кредитного договору № KF031866-AN, укладеного 09.12.2016 року між Публічним акціонерним товариством «ВіЕс Банк» та громадянином ОСОБА_1, відповідачеві було надано кредит в розмірі 25000 грн. 00 коп. (двадцять п’ять тисяч гривень 00 копійок), з кінцевим строком погашення не пізніше 06.12.2019 року. Відповідач скористалася кредитними коштами, проте зобов’язання за договором належним чином не виконала, а саме заборгувала позивачеві кошти у загальній сумі 24 530 грн. 34 коп., що складається з заборгованості по кредиту – 18051 грн. 81 коп., заборгованості по відсотках – 0 грн. 92 коп., комісії – 5769 грн. 98 коп., та пені станом на 14.05.2018 року – 707 грн. 63 коп. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом та понесені судові витрати.

Представник позивача за довіреністю у судове засідання не з’явився. Надав заяву, в якій зазначив, що справу просить розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву на позов, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без участі відповідача до суду не надходило. Тому, за згодою представника позивача, у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до укладеного 09.12.2017 року договору № KF031866-AN між позивачам і відповідачем, ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту 25000 грн. 00 коп., кінцевий термін повернення – 06.12.2019 року.

Відповідно до умов кредитного договору № KF031866-AN, а саме п.5.1.4. банк має право дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому, або у визначеній банком частині за умови настання будь-якої з наступних обставин: прострочення позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць; сума простроченої заборгованості за кредитним договором перевищує розмір кредиту більше як на десять відсотків.

Позивачем, керуючись ч.2 ст.1050, ст.1048 ЦК України та кредитним договором, надіслано 11.10.2017 року відповідачу повідомлення-вимогу вих.№ 10-1/14981.

Відповідач своїх договірних зобов’язань за кредитним договором не виконала. Відповідно до розрахунку суми боргу за кредитом, наданого позивачем, борг

ОСОБА_1 становить у загальній сумі 24 530 грн. 34 коп., що складається з заборгованості по кредиту – 18051 грн. 81 коп., заборгованості по відсотках – 0 грн. 92 коп., комісії – 5769 грн. 98 коп., та пені станом на 14.05.2018 року – 707 грн. 63 коп.

Згідно з положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), зобов’язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання, згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), правовими наслідками, зокрема, є відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Кредитним договором між банком та позичальником чітко визначені умови відповідальності за повне або часткове невиконання сторонами умов договору.

Згідно з ч. 3 ст. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем фактично було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористався кредитними коштами, але свої зобов’язання за договором виконав не у повному обсязі. Загальна сума боргу ОСОБА_1 станом на 14.05.2018 року становить 24530 грн. 34 коп. Таким чином, виходячи із наведеного, суд вважає, що відповідач грубо порушила умови договору, тому з останньої на користь банку слід стягнути заборгованість у визначеному розмірі.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ПАТ «ВіЕс Банк» підлягає стягненню сплачена сума судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 19, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 509, 549, 610, 611, 1054 ЦК України суд –

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» суму боргу за кредитним договором – 24530 грн. 34 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» 1762,00 грн. сплаченого судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його оголошення безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Р. Юрків