Ухвала суду № 74985593, 14.06.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/779/18

Провадження № 4-с/336/19/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Голубкова М.А. розглянувши скаргу ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізької області, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2018 р. до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_2

У скарзі зазначено, що в провадженні Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області знаходилось виконавче провадження №10257908 по примусовому виконанню виконавчого листа 2-2235 виданого 22.07.1998 р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 16.07.1998 р. до досягнення дитиною повноліття.

01.12.2017 р. заявник звернулась до Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя із заявою в якій просила надати розрахунок заборгованості по аліментах а також повідомити про вжиті державним виконавцем заходи виконавчого провадження для стягнення аліментів з боржника.

Як зазначено в скарзі, лише 09.01.2018 року ОСОБА_1 було отримано відповідь на заяву (від 01.12.2017 р.) з Шевченківського ВДВС від 06.12.20017 р. вих. №38604/11 в якій зазначено, що виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку до досягнення дитиною 18 років було закінчене на підставі п. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

В оскаржуваній постанові від 25.09.2017 р. зазначено, що «22.09.2017 р. до відділу вх. №14677 надійшла письмова заява стягувача про повернення виконавчого документа стягувачу без подальшого примусового виконання. Заборгованість станом на досягнені повноліття складає 65698,04 грн.».

Головним державним виконавцем Коцинян М.О. було прийняте рішення про повернення виконавчого документа стягувану, а також про припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення.

Заявник не погоджується із законністю вищезазначеної постанови та вказує що не писала жодних заяв та до Шевченківського ВДВС міста Запоріжжя у вересні 2017 року не зверталась.

Як вказує скаржниця оскаржуваною постановою було не тільки безпідставно повернуто виконавчий документ, а і незаконно знятий арешт з належного боржнику майна – 1/4 частини квартирі розташованої за адресою вул. Кузнецова, 40/125 в м. Запоріжжя, яка була арештована державним виконавцем Лаппо І.М. по вищевказаному виконавчому провадженню ще 28 січні 2005 року, в зв'язку з наявною заборгованістю по аліментах.

Державним виконавцем Коцинян М.О. до суду подано заперечення на скаргу ОСОБА_1 в якій зазначено, що 31.08.1998 року Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя було почато примусове виконання Виконавчого листа № 2-2235/98 від 22.07.2098 року виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 16.07.1998 року та до досягнення її повноліття.

Вищевказаний виконавчий документ зареєстровано за ВП № 10257908. За час виконання рішення суду було накладено арешт на усе майно боржника, згідно відповідей реєструючих право власності органів за боржником майно відсутнє.

Державний виконавець вказує, що 22.09.2017 року до відділу надійшла письмова заява стягувача ОСОБА_1 за пх.№ 14677/16.7-39 про повернення без подальшого примусового виконання вищевказаного виконавчого документа, достовірність якої не викликала сумнівів, про що державним виконавцем керуючись п. 1. ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» 25.09.2017 р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

05.12.2017 р. від стягувача надійшла заява про надання інформації щодо виконавчого провадження, за яким стягувачу 06.12.2017 року було надано відповідь щодо того, що виконавче провадження було завершено з підстав п. 1 ч. 1. ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

04.01.2018 року стягувачем було повторно пред’явлено до виконання вищевказаний виконавчий документ на підставі її особистої заяви.

Так на підставі заяви стягувача від 04.01.2018 р. за яким було повторно пред’явлено до виконання вищевказаний виконавчий документ, з наявністю заборгованості, яка складала 65 698,04 грн. було розподілено на державного виконавця Маринчено Є.О., та на підставі цього державним виконавцем 05.01.2018 р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55475174 та копії постанов про відкриття направлено сторонам виконавчого провадження.

У зв’язку з наявною заборгованності зі сплати аліментів, державним виконавцем відповідно до вимог ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» 05.01.2018 винесено « постанову про арешт майна боржника, за якою на усе майно боржника накладено арешт

Також на прийомі державного виконавця стягувач надала інформацію про те, що боржник мешкає у м. Марганець, про що державним виконавцем Маринченко Є.В. складено відповідний акт, та матеріали виконавчого провадження АСВП №55475174 було передано до Марганецького міського ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що 05.02.2018 р. державним виконавцем Марганецького міського ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області було прийнято виконавче провадження до виконання. Станом на теперішній час, виконавче провадження відкрито та перебуває Марганецького міського відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області за ВП№ 55475174.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 підтримала заявлену скаргу. Також скаржник ОСОБА_1 в судовому засіданні подала клопотання про проведення судово почеркознавчої експертизи, в задоволенні якої, судом було відмовлено, оскільки проведення вказаної експертизи в межах скарги на дії державного виконавця процесуальним законом не передбачено.

В судовому засіданні державний виконавець Коцинян М.О. заперечував проти задоволення скарги посилався на законність вчинених ним виконавчих дій.

Дослідивши матеріали скарги, пояснення скаржника та державного виконавця, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 449 ЦПК України, скаргу на дії державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як встановлено судом з 31.08.1998 року на виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області знаходилось виконавче провадження №10257908 по примусовому виконанню виконавчого листа 2-2235 виданого 22.07.1998 р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 16.07.1998 р. до досягнення дитиною повноліття.

22.09.2017 року до відділу надійшла письмова заява стягувача ОСОБА_1 за вх.№ 14677/16.7-39 про повернення без подальшого примусового виконання вищевказаного виконавчого документа на підставі якої 25.09.2017 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для повернення виконавчого документа, серед яких зокрема підставою для повернення виконавчого документа є подання стягувачу письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Статтею 38 Закону України про виконавче провадження визначено повний перелік підстав закінчення виконавчого провадження.

Частиною 2 ст. 42 Закону України визначено, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

В судовому засіданні було досліджено копію заяви, поданою за підписом ОСОБА_1 20.09.2017 року. Як встановлено судом вказана заява була направлена на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя простим листом. Жодних об’єктивних даних направлення вказаного листа саме ОСОБА_1, державним виконавцем суду не надано, проте останній вказує що даний лист не викликав у нього сумнівів.

Згідно ст.. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов’язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

Частково задовольняючи скаргу ОСОБА_1 суд виходить з того, що заява про повернення виконавчого документу, у тому вигляді в якому вона надійшла до Шевченківського ВДВС не може бути визнана достовірною та достатньою, навіть за умови подання її самою ОСОБА_1, оскільки вона написана не власноруч стягувачем та подана до відділу ДВС у спосіб, що унеможливлює достовірне встановлення особи, що її подання.

За таких обставин з метою забезпечення прав стягувача, державний виконавець Коцинян М.О. зобов’язаний був поставити зміст вказаної заяви під сумнів оскільки, направлення такої заяви засобами простої кореспонденції, міг бути здійснений навіть боржником ОСОБА_3

Згідно ст.. 28 Закону України «Про виконавче провадження» Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В судовому засіданні було встановлено, що державний виконавець Коцинян М.О. не направив стягувачу ОСОБА_1 постанову про повернення виконавчого документу від 25.09.2017 року як того вимагає закон рекомендованим листом. В судовому засіданні належних доказів зворотнього державним виконавцем Коцинян М.О, не надано.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу по виконавчому провадженню № 10257908 суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинаєпримусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувана про примусове виконання рішення. Так також доводи скаржника за яким, безпідставного було накладено арешт повторно на майно боржника також є необгрунтованими, оскільки 04.01.2018 року стягувачем було повторно пред’явлено до виконання вищевказаний виконавчий документ на підставі її особистої заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 2. Ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження» Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується: об’єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями.

Так на підставі заяви стягувача від 04.01.2018 р. за якою було повторно пред’явлено до виконання вищевказаний виконавчий документ, з наявністю заборгованості, яка складала 65 698,04 грн. було розподілено на державного виконавця Маринчено Є.О., та на підставі цього керуючись ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем 05.01.2018 р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55475174 та копії постанов про відкриття направлено сторонам виконавчого провадження.

У зв’язку з наявною заборгованності зі сплати аліментів, державним виконавцем відповідно до вимог ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» 05.01.2018 винесено "постанову про арешт майна боржника", за якою на усе майно боржника накладено арешт. 05.01.2018 року також стягувачу було направлено повідомлення державного виконавця, за яким було ї роз’яснено про право на звернення до органів досудового розслідування за фактом невиконання рішення суду про стягнення аліментів відповідно до вимог ст.164 КК України.

08.01.2018 р. стягувачем також додатково на електронну адресу відділу було направлено банківські реквізити, на які необхідно перерахувати стягнуті з боржника грошові кошти, що також свідчить про те, що стягувачу було відомо, що виконавче провадження перебуває на примусовому виконанні у відділі. Також на прийомі державного виконавця стягувач надала інформацію про те, що боржник мешкає у м. Марганець, про що державним виконавцем Маринченко Є.В. складено відповідний акт, та матеріали виконавчого провадження АСВП №55475174 було передано до Марганецького міського ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що 05.02.2018 р. державним виконавцем Марганецького міського ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області було прийнято виконавче провадження до виконання. Станом на теперешній час, виконавче провадження відкрито та перебуває Марганецького міського відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області за ВП№ 55475174.

В судому засіданні скаржник ОСОБА_1 зазначала, що підписи на заяві про повернення виконавчого документу та заяві про відкриття виконавчого провадження були зроблені іншою особою, проте вказані обставини жодними об’єктивними доказами скаржником не доведені. Як вказала ОСОБА_1 з заявою по факту підроблення її підпису до правоохоронних органів остання не зверталась, експертиз по вказаним фактам не проводилось.

Керуючись ст 447, 450, 451 ЦПК України , суд-

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на подання скарги.

Скаргу задовольнити частково.

Визнати дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізької області ОСОБА_2 неправомірними.

У скасуванні постанови про повернення виконавчого документу стягувачу відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом 15 діб з часу проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження .

Суддя М.А. Голубкова.