Ухвала суду № 74984443, 26.06.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7153/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.06.2018 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., за участю секретаря судового засідання Гайданки Г.В., прокурора Сочки О.І., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_3, погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області старшим радником юстиції ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, працює фізичною особою-підприємцем, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070000000143 від 09.02.2016 року,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури Закарпатської області старшим радником юстиції ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070000000143 від 09.02.2016 року.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, з 17.12.2007 року приватний підприємець, здійснює діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, у відповідності до кваліфікаційного сертифіката № 000288 від 03.01.2013 року є сертифікованим інженером-землевпорядником, що має право здійснювати зазначений вид діяльності, тобто особа, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг.

У відповідності до ст. ст. 66-68 Закону України «Про землеустрій» інженеру-землевпоряднику, який склав кваліфікаційний іспит, видається кваліфікаційний сертифікат, що підтверджує відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним вимогам та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель, виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою. Особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Статтею 55 Закону України «Про землеустрій» та Інструкцією «Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 року № 376, визначено поняття технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), та детально визначено порядок її складання.

Вичерпний перелік підстав набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності визначені ст. ст. 116, 118, 122, 123, 134, 186 Земельного кодексу України.

Згідно з висновками судової експертизи з питань землеустрою № 8969, № 9826 та № 9827 Закарпатського відділення ЛНДІСЕ сертифікованим інженером землевпорядником мало бути розроблено інший вид документації із землеустрою, а саме проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а не Технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

У відповідності до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та зазначеного Порядку.

Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати вимогам законодавства.

Слідчий зазначає, що керуючись вказаними нормативно-правовими актами у своїй діяльності, ОСОБА_1, несучи персональну відповідальність за складання документації із землеустрою та внесення до неї відомостей, зловживаючи своїми повноваженнями, як особа, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, а саме послуги по складанню документації із землеустрою та виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт, з метою отримання неправомірної вигоди представниками ДП «Радгосп-завод Ужгородський» та іншими невстановленими особами, достовірно знаючи в силу своєї спеціальності та роду діяльності порядок складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), в період з січня 2015 року по січень 2016 року, без наявності всіх передбачених законом документів, достовірно знаючи, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ЗК № 001696 від 03.07.1997 року, виданий ДП «Радгосп-завод Ужгородський», визнано недійсним, а також, що за умовами законодавства повинні складатися проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, умисно склав, як приватний підприємець, особа, яка здійснює професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, завідомо підроблені офіційні документи - Технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ДП «Радгосп-завод Ужгородський», щодо земельних ділянок площею 16,3460 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в м. Ужгороді з кадастровим номером 2110100000:48:001:0037, площею 20,3032 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в м. Ужгороді з кадастровим номером 2110100000:56:001:0136, площею 6,6186 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в м. Ужгороді з кадастровим номером 2110100000:49:001:0361, які не відповідали вимогам законодавства, не містили всіх відомостей, передбачених для такого виду документації, у них відсутнє погодження меж земельної ділянки, відсутнє обмеження у використанні земельної ділянки, в текстовій та графічній частині не зазначено інженерну споруду державної прикордонної смуги та Державна прикордонна служба не зазначена як суміжний землекористувач.

Зазначені складені ОСОБА_1 підроблені офіційні документи стали підставою внесення даних про формування земельних ділянок на землях комунальної власності та присвоєння їм кадастрових номерів.

Таким чином, за твердженням слідчого всупереч ст. ст. 55, 66, 68 Закону України «Про землеустрій», ст. ст. 116, 118, 122, 123, 134, 186, 198 Земельного кодексу України, приватний підприємець ОСОБА_1, який здійснює діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, у відповідності до кваліфікаційного сертифіката № 000288 від 03.01.2013 року є сертифікованим інженером-землевпорядником, вчинив все залежне від нього, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та видачі витягів про формування земельних ділянок, тобто забезпечення вибуття із комунальної власності земельних ділянок загальною площею 16,3460 га, вартістю 1509000 гривень, загальною площею 20,3032 га, вартістю 1720000 гривень та 6,6186 га, вартістю 611000 гривень, загальною вартістю 3840000 гривень.

Слідчий вказує, що подальшої реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на земельні ділянки за ДП «Радгосп-завод Ужгородський», а також за іншими власниками багаторічних насаджень на земельних ділянках не було здійснено, оскільки правоохоронними органами викрито злочинні наміри зазначених осіб.

За твердженням слідчого у сукупності своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 365-2 та ч. 3 ст. 358 КК України, та 22.06.2018 року йому повідомлено про підозру у вчиненні вказаних правопорушень.

ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, одне з яких за ч. 3 ст. 365-2 КК України віднесено до категорії тяжких, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю з конфіскацією майна.

З посиланням на положення ст. 177 КПК України слідчий вказує, що орган досудового розслідування, з огляду на специфіку вчиненого кримінального правопорушення, вважає, що запобіжний захід у виді застави найповнішою мірою надасть можливість забезпечити виконання підозрюваним своїх обов’язків у кримінальному процесі.

Також слідчий зауважує, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених КПК України. Особа підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, з метою виконання покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі від двадцяти до вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

З огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що шляхом умисних дій кадастрового реєстратора із земель комунальної власності вибули земельні ділянки великих площ, а також те, що ці земельні ділянки передбачались для передачі особам, що захищали територіальну цілісність України в зоні проведення Антитерористичної операції, а вчинене кримінальне правопорушення призвело до широкого суспільного резонансу, слідчий вважає, що розмір застави у розмірі 136000 грн. достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Крім того, слідчий зазначає, що у кримінальному провадженні з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків на останнього слід покласти обов’язок прибувати на виклики до слідчого та суду з метою запобігання ризику спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

З посиланням на викладене слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді застави у розмірі 136000 грн. до підозрюваного ОСОБА_1 з покладенням на нього наступних обов’язків: прибувати до старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_3 за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Прокурор у судовому засіданні внесене клопотання підтримав, посилаючись на обставини, наведені у клопотанні, та просив задовольнити клопотання, вказуючи на обгрутновність повідомленої ОСОБА_1 підозри, а також наявність ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_2 у судовому заперечив щодо застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у виді застави. Захисник при вирішення питання застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 просив застосувати до останнього запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, який відповідатиме обставинам справи у зв’язку тим, що ОСОБА_1 раніше не судимий, за місцем роботи характеризуються виключно з позитивної сторони, має міцні соціальні зв’язки та постійне місце проживання і роботи. Захисник зауважує, що при кваліфікації дій ОСОБА_1 було навмисно обрано більш тяжку частину норм для того, щоб обґрунтувати необхідність обрання саме застави у значному для ОСОБА_1 розмірі з урахуванням його витрат на лікування. Також при вирішенні питання застосування запобіжного заходу захисник просив врахувати стан здоров’я його підзахисного, про що подав відповідну медичну документацію останнього.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, розглянувши клопотання та дослідивши матеріали, що долучені до клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що згідно з даними з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформованого станом на 25.06.2018 року, органом досудового розслідування – Головним управлінням Національної поліції в Закарпатської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018070000000143, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358 КК України.

У рамках даного кримінального провадження 23.06.2018 року повідомлено про підозру ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358 КК України.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров’я підозрюваного; міцність соціальних зв’язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

За приписами ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого та середньої тяжкості злочинів відповідно, санкція ч. 3 ст. 365-2 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться у долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри, яка за матеріалами клопотання підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: висновком № 9826 судової експертизи з питань землеустрою та судової оціночно-земельної експертизи від 29.10.2017 року; висновком № 9827 судової експертизи з питань землеустрою та судової оціночно-земельної експертизи від 30.10.2017 року; висновком № 8969 судової експертизи з питань землеустрою та судової оціночно-земельної експертизи від 28.10.2017 року.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та долучених до клопотання.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358 КК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_1, який раніше не судимий, його вік та стан здоров’я, на фтизіатричному та психіатричному обліку диспансерному обліку не перебуває, наявність у нього постійного місця проживання та постійного місця роботи, який за місцем роботи характеризується виключно з позивної сторони, а також має досить міцні соціальні зв’язки.

З результатами розгляду даного клопотання слідчим суддею встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких він обґрунтовано підозрюється та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється з 2016 року, підозрюваному інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень за період з січня 2015 року по січень 2016 року, при цьому, матеріали клопотання не містять жодних даних, що підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування, якимось чином перешкоджав досудовому розслідуванню, здійснював тиск на свідків чи іншим чином перешкоджав досудовому розслідуванню, має намір вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час розгляду даного клопотання захисник просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту.

При цьому, слід врахувати те, що стороною обвинувачення на підтвердження необхідності застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави не надано жодного підтвердження, а також доказів майнового стану підозрюваного, або достатнього доводу на обґрунтування застосування саме такого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи. Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Бонншо проти Швейцарії» (Bonnechaux v Switzerland), 8224/78, 5 грудня 1979 року вказав, що встановлювати суму застави належить з урахуванням передусім майна підозрюваного.

Виходячи з встановлених слідчим суддею обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що в силу характеру діяння, в якому підозрюється ОСОБА_1, та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, прокурором не доведено на даному етапі досудового розслідування необхідність застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави з метою запобігання ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, а тому, в задоволенні клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді застави слід відмовити.

Разом з тим, приймаючи до уваги наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів, з урахуванням позиції сторони захисту щодо можливості застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло з 22.00 год. до 06.00 год. наступної доби, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та запобігти вищезазначеному ризику.

При цьому, визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, слідчий суддя виходить із того, що підозрюваний ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Керуючись ст. ст. 132, 177, 178, 181, 182, 186, 193, 194, 196, 205, 309, 369, 372, 376, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_3, погодженого прокурором відділу прокуратури Закарпатської області старшим радником юстиції ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_1 – відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною залишати житло за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 124/19, Закарпатської області, з 22.00 год. до 06.00 год. наступної доби.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні процесуальні обов’язки:

прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Строк дії даної ухвали про тримання під домашнім арештом визначити до 21 серпня 2018 року, включно.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, передати для виконання до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з’являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов’язаних із виконанням покладених на нього зобов’язань.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 27 червня 2018 року о 15 год. 30 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_5