Ухвала суду № 74984415, 26.06.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/5777/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Придачук О.А.

суддів - Монич О.В., Бедьо В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Пассер М.І.

прокурора- Гіряк Д.І.

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12018070030000655 про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово не працюючого, учасника бойових дій (антитерористична організація на Сході України), який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

та

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, учасника бойових дій (антитерористична операція на Сході України), військового пенсіонера, інваліда ІІ групи, раніше не судимого зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 113, ч.2 ст. 258, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 194 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070030000655 про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 113, ч.2 ст. 258, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 194 КК України.

Ухвалою від 18.06.2018 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке мотивував тим, що наявні достатні підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 будуть переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів, у цьому ж кримінальному провадженні, можуть вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється. Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні злочинів способом, який створював загрозу для життя і здоров’я людей, а саме, шляхом вибуху, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких, санкція за вчинення яких, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п"ятнадцяти років, тому існують ризики, що вони не будуть виконувати покладені на них обов’язки та зможуть переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує їм у разі визнання винним. При цьому, злочини передбачені ст. 113 та ч.2 ст. 258 КК України є умисними особливо тяжкими злочинами, санкція злочину передбаченого ст. 113 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п"ятнадцяти років.

Крім того, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є кадровими військовими офіцерами, тому існують ризики і в тому, що вони особисто, чи шляхом використання зв’язків можуть незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів та інших підозрюваних (ОСОБА_5О, ОСОБА_6М.), які на даний час переховуються від органів досудового розслідування, з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань.

Окрім цього, допитаний як підозрюваний ОСОБА_3, неодноразово наголошував, що він вчиняв злочини з метою увійти у довіру до членів злочинної групи і викрити всіх співучасників даної групи, а у випадку перебування на волі має на меті продовжити свою діяльність, таким чином слідство вважає, що ОСОБА_3 може продовжити свою злочинну діяльність, або вчинити новий злочин.

А тому прокурор просив суд задовольнити клопотання та обрати відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_7 запобіжний захід виді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3- адвокат ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просив суд у задоволенні клопотання відмовити, зазначаючи, що ОСОБА_8 та ОСОБА_1 не є у справі ні виконавцями, ні організаторами злочину. ОСОБА_3 шляхом обіцянки працевлаштування, а потім шляхом погроз йому та членам його сім»ї фактично був використаний організатором ОСОБА_5 для вчинення даного злочину, і ці обставини, навпаки, спонукають його допомагати слідству встановити та притягнути винних до відповідальності, а не переховуватись від слідства чи перешкоджати його проведенню. Крім того, як видно, з поданого прокурором клопотання, всі слідчі дії з ОСОБА_3 вже проведені і на сьогодні очікуються тільки висновки призначених експертиз. Більше того, навіть попри те, що участь ОСОБА_8 у вчиненні вказаного злочину є посередньою, ним було прийнято рішення про добровільне усунення завданої злочином шкоди. З цього приводу стороною захисту на ім»я керівника громадської організації «Товариство угорської культури Закарпаття» було направлено пропозицію добровільного усунення завданих громадській організації збитків, шляхом якісного відновлювального ремонту приміщення під їх керівництвом і придбання речей та меблів за їх замовленням.

Також просив суд звернути увагу на особу його підзахисного, а саме зазначив, що ОСОБА_3 у 1997 році закінчив Одеський військовий інститут сухопутних військ, після чого до 2000 року проходив службу розвідувального взводу в 40-й аеромобільній бригаді, а з 2005 року був призначений командиром десантно-штурмової роти. З 2008 року призначений начальником циклу повітряно-десантної підготовки, потім заступником командира загону спеціального призначення повітряно-десантної підготовки. З 2015 по 2017 рік командир загону спеціального призначення. З 2014 року по грудень 2017 року приймав участь у бойових діях в Донецькій області: Саур-Могили, Світлодарської дуги, Амвросіївки, Авдіївки, донецького аеропорту, Гранітне, Сонячне, Димитрівка, Сніжне та інших. Отримав два бойових поранення під Амвросіївкою, має бойові нагороди, головною з яких є орден ОСОБА_9 3 ступеню. З 1999 року ОСОБА_3 перебуває у шлюбі та має на утриманні двох неповнолітніх доньок: Анастасію, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8 З огляду на наведене, його підзахисний є особою з міцними соціальними зв»язками , за якого навіть поручається вся військова частина А0608.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3- адвокат ОСОБА_4 просив суд обрати, щодо його підзахисного більш м"який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив, просив обрати, щодо нього більш м"який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1- адвокат ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м»який запобіжний захід – домашній арешт, у певний час доби (з 22:00 год. До 08:00 год.) за адресою його проживання та реєстрації – м. Кропивницький, вул.. В. Дубініна, 29а, з можливістю госпіталізації до кардіологічного відділення Кіровоградського обласного госпіталю для ветеранів війни або Кіровоградського обласного кардіологічного диспансеру, яке мотивував відсутністю або мало вірогідністю настання ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, їх недостатністю для подальшого утримання під вартою в контексті практики ЄСПЛ та необхідністю екстреного належного стаціонарного лікування обвинуваченого у зв»язку з істотним погіршенням його стану здоров»я. Зокрема, в обгрунтування заявленого ним клопотання посилався на те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання у м. Кропивницький, проживає тривалий час разом з своєю сім»єю, загалом більше 17 місяців у період з липня 2015 по 01 серпня 2017 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювань отриманих при захисті Батьківщини, позитивно характеризується за місцем служби до звільнення за станом здоров»я, раніше не судимий, спроб ухилення від слідства і суду не вчиняв. При обшуках за місцем проживання ОСОБА_1 не виявлено жодних предметів чи документів, які б стосувалися розслідуваного кримінального провадження, будь-які спроби або намір ОСОБА_1 спотворити, знищити або сховати будь-які речі і документи відсутні. Також відсутні будь-які дані про спроби, можливості або намір ОСОБА_1 незаконно впливати на учасників кримінального провадження або перешкоджати йому іншим чином, так само як і вчинити інше кримінальне правопорушення. Також посилався на те, що ОСОБА_1 страждає на тяжкі хронічні захворювання, внаслідок яких у лютому 2017 року переніс операцію на серці, у липні 2017 року йому встановлена інвалідність 2 групи, він потребує тривалого та постійного лікування в умовах кардіологічного стаціонару.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні клопотання свого захисника про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м»який запобіжний захід – домашній арешт підтримав, проти задоволення клопотання прокурора про обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив.

Заслухавши думку прокурора, обвинувачених та їхніх захисників, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною п»ятою статті 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював (у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, Феррарі-Браво проти Італії, Мюррей проти Сполученого Королівства) що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

При прийнятті рішення щодо обрання відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує дані, що характеризують особи обвинувачених, той факт, що вчинені обвинуваченими кримінальні правопорушення мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об'єктивних обставин, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п"ять років.

На підставі вищенаведеного, враховуючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 113, ч.2 ст. 258, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 194 КК України, з яких злочини передбачені ст. 113 та ч.2 ст. 258 КК України є особливо тяжкими, а злочин, передбачений ч.2 ст. 194 КК України – тяжким злочином, беручи до уваги, що відповідно до імперативних приписів ч.5 ст.176 КПК України, до особи, яка підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.113, 258 КК України може бути застосований запобіжний захід виключно у вигляді тримання під вартою, а також те, що в ході розгляду клопотання встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, визначені п. п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів, у цьому ж кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а інші більш м»які запобіжні не зможуть запобігти вищевказаним ризикам.

А тому з урахуванням викладеного суд приходить висновку, що прокурором обґрунтовано заявлене клопотання про обрання відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою і таке підлягає до задоволення.

Водночас, підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_2 про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м»який запобіжний захід – домашній арешт, у певний час доби (з 22:00 год. До 08:00 год.) за адресою його проживання та реєстрації – м. Кропивницький, вул.. В. Дубініна, 29а, суд не вбачає з огляду на вимоги ч.5 ст.176 КПК України, згідно якої до особи, яка підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст.113, 258 КК України може бути застосований запобіжний захід виключно у вигляді тримання під вартою.

При цьому, колегія суддів при постановленні даної ухвали, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 при обранні запобіжного заходу, оскільки останні обвинувачуються зокрема у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 113 та ч.2 ст. 258 КК України.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 309, 331, 392, 395 КПК України, суд у складі колегії суддів –

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Клопотання прокурора про обрання відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово не працюючого, учасника бойових дій (антитерористична організація на Сході України), який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченого у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 113, ч.2 ст. 258, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 194 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, учасника бойових дій (антитерористична операція на Сході України), військового пенсіонера, інваліда ІІ групи, раніше не судимого зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, обвинуваченого у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 113, ч.2 ст. 258, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 194 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання під вартою по 24 серпня 2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ

ОСОБА_11 ОСОБА_10 ОСОБА_12