Постанова № 74983947, 27.06.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/4789/17 Номер провадження 22-ц/775/846/2018

Суддя-доповідач ОСОБА_1П

Головуючий у суді 1 інстанції ОСОБА_2

Категорія 53

П О С Т А Н О В А

Іменем У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року Апеляційний суд Донецької області колегією в складі:

Суддів Никифоряка Л.П. (доповідач), ОСОБА_3, ОСОБА_4;

розглянувши в м. Бахмуті без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов’язання сплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, в якій подано апеляційну скаргу Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 березня 2018 року, –

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2017 року ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом, в якому просила скасувати наказ Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» /надалі Банк/ № 487-к від 07 вересня 2017 року про її звільнення у зв’язку з втратою довір’я на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України та виклала вимогу про сплату їй заробітної плати за час вимушеного прогулу з 07 вересня 2017 року. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що позивач не була працівником який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності та жодних винних дій не вчиняла.

В іншому позові від 15 лютого 2018 року ОСОБА_5 просила визнати незаконним її звільнення з Банку і поновити на посаді економіста 1 категорії служби роздрібного бізнесу ТВБВ № 10004/066 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк».

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 лютого 2018 року цивільні справи за обома наведеними позовними заявами об'єднано в одне провадження.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 березня 2018 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ № 487-к від 07 вересня 2017 року про звільнення ОСОБА_5 з посади економіста 1 категорії служби роздрібного бізнесу ТВБВ № 10004/066 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України, поновлено ОСОБА_5 на даній посаді та стягнуто з Банку на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 вересня 2017 року по 06 березня 2018 року включно, без відрахування податків і обов’язкових платежів в розмірі 25102,98 грн., також вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційному порядку судове рішення оскаржив Банк, представник якого в апеляційній скарзі просив рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування скарги заявник посилався на невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки платіжна картка має всі ознаки матеріальної цінності. Також заявник стверджував про те, що помилкові висновки суду з приводу того, що посада та робота, що виконувалась ОСОБА_5 пов’язана із обслуговуванням матеріальних цінностей та правомірні дії Банку щодо укладення з працівником ОСОБА_5 договору про повну матеріальну відповідальність. Іншим доводом апеляційної скарги є те, що не відповідає обставинам справи висновок про відсутність винних дій у позивача, як працівника що обслуговує матеріальні цінності.

Переглядаючи справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до положень частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України /далі ЦПК України/ суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно трудової книжки ОСОБА_5 працювала в Банку з 23 квітня 2014 року на посаді контролера касира та старшого контролера касира, з 01 листопада 2016 року переведена на посаду економіста 1 категорії служби роздрібного бізнесу /а.с. 8/.

01 листопада 2016 року з ОСОБА_5 як економістом 1 категорії служби роздрібного бізнесу укладено договір про повну матеріальну відповідальність /а.с. 37/.

24 квітня 2017 року за результатами службового розслідування ОСОБА_5 було оголошено догану та скасовано персональну надбавку за складність та інтенсивність роботи /а.с.119-120/.

Наказом № 405-к від 28 липня 2017 року у зв’язку із виробничою необхідністю, обумовленою відсутністю завідувача, на ОСОБА_5 покладено обов’язки керуючої ТВБВ № 10004/066 філії з 01 серпня 2017 року /а.с.9/.

За змістом ОСОБА_6 комісії з проведення службового розслідування від 07 вересня 2017 року було виявлено низку порушень: відсутні 9 юридичних справ фізичних осіб, 2 з яких були відкриті ОСОБА_5 та 7 іншим співробітником Банку; не здійснювалась фото фіксація клієнтів при отриманні пенсійних платіжних карток та карток для отримання грошової допомоги по 260 карткових рахунках; в розписці клієнтів банку про отримання платіжних карток та Пін-конвертів виявлено 340 з порушенням оформлення, в тому числі відсутність підпису одержувача 40 штук - ОСОБА_5, встановлено що ОСОБА_5 236 разів видавала платіжні картки з недоліками оформлення також мав місце недостатній контроль щодо забезпечення вимог внутрішніх нормативно-правових актів Банку при здійсненні банківських, фінансових послуг та інших видів діяльності працівниками Банку з боку в.о. керуючої ОСОБА_5 – наведені порушення стали підставою для висновку комісії про порушення ОСОБА_5 договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність /а.с.72-101/.

Згідно наказу № 487-к від 07 вересня 2017 року ОСОБА_5 звільнено з посади економіста 1 категорії служби роздрібного бізнесу ТВБВ № 10004/066 філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» у зв’язку з втратою довір’я, згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України /а.с. 54/.

Згідно службової записки начальника відділу кадрового забезпечення ОСОБА_5 практично весь рік виконувала обов’язки керуючого ТВБВ, та працювала на п’ятиденному робочому тижні (з 8:00 до 17:00) з двома вихідними днями – субота, неділя /а.с.105/

В Довідці про доходи від 10 листопада 2017 року зазначено, що в липні 2017 року за 184 відпрацьованих робочих часів ОСОБА_5 нараховано 4047,62 грн., в серпні 2017 року за 112 – 3523,20 грн., всього за 2 місяці 7570,82 грн. /а.с.106/.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та визначив матеріальні норми, якими регулюються спірні правовідносини.

Відповідно до п. 2 ст. 41 КЗпПУ, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Для розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої ст. 41 КзпП України потрібна наявність таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл і т. ін.); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір'я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Як роз'яснено в абзаці другому пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", звільнення з підстав втрати довір'я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. ін.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я.

За змістом наведених норм підставою для звільнення можуть бути конкретні винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові цінності.

ОСОБА_6 комісії з проведення службового розслідування від 07 вересня 2017 року, який надано в обґрунтування заперечень на позов, не містить вказівки на винні дії ОСОБА_5 пов’язані саме з безпосереднім обслуговуванням грошових цінностей, оскільки порушення щодо відсутності 2 юридичних справ, не здійснення фото фіксації клієнтів при отриманні пенсійних платіжних карток та карток для отримання грошової допомоги, також порушення в розписці клієнтів банку про отримання платіжних карток та Пін-конвертів не пов’язані із безпосереднім обслуговуванням грошових чи матеріальних цінностей.

Так само, виконання роботи ОСОБА_5 на посаді в.о. керуючої ТВБВ № 10004/066 філії та недостатній контроль щодо забезпечення вимог внутрішніх нормативно-правових актів Банку при здійсненні банківських, фінансових послуг та інших видів діяльності працівниками Банку не пов’язане із безпосереднім обслуговуванням грошових чи матеріальних цінностей.

Наведені висновки узгоджуються із положеннями Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Згідно п. 1.27 ст. 1 Закону платіжною карткою є - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Отже поняття банківської платіжної картки як матеріальної цінності чинним законодавством не визначено. Також вільне тлумачення норм законодавства про працю з приводу того, що втрата довіри може мати місце в будь-якому випадку виконання працівником роботи на підставі договору про повну матеріальну відповідальність, навіть не пов’язаної із безпосереднім обслуговуванням грошей чи інших цінностей не ґрунтується на законі.

У той же час, укладення з працівником ОСОБА_5 договору про повну матеріальну відповідальність не замінює вимог кодексу законів про працю в частині підстав для звільнення працівника у зв’язку із втратою довіри до працівника який безпосередньо обслуговує грошові цінності саме через його винні дії.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і обґрунтовано, у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, дійшов до вірного висновку.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність рішення суду, висновки суду в частині задоволення позовних вимог здійсненні з дотриманням норм матеріального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишити без задоволення.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 червня 2018 року.

Судді: