Ухвала суду № 74983033, 26.06.2018, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1259/18

2-з/532/3/2018

Ухвала

Іменем України

26 червня 2018 р. м. Кобеляки

Суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області Омельченко І.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ» в сумі 35490 грн. на рахунку 26004010006231 в акціонерному комерційному банку «ІНДУСТРІАЛБАНК», МФО 313849.

В обґрунтування вимог заяви, заявник вказує, що у березні 2018 року, скориставшись оголошенням в мережі Інтернет про продаж автомобіля моделі Lada, модифікації Largus він вирішив придбати такий автомобіль. З метоу укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу, 28.03.2018 року, ОСОБА_1 прибув у торговий офіс ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ» в м. Павлоград Дніпропетровської області, де представники товариства повідомили, що автомобіль у них є і що для його придбання необхідно сплатити відразу попередню оплату у розмірі 35490 грн. і надали відповідний рахунок фактуру. Після цього, на підпис ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ» надав ОСОБА_1 не договір купівлі-продажу, а договір фінансового лізингу № 01046 від 28.03.2018 року, з яким останній ознайомився та підписав його. Представники товариства мені пояснили, що даним договором визначений лише порядок розстрочки платежу, а автомобіль ОСОБА_1 може забрати вже після предоплати. Попередню оплату ОСОБА_1 здійснив того ж дня 28.03.2018 року у визначеному розмірі.

29.03.2018 року, ОСОБА_1 детально ознайомився із умовами підписаного договору і зрозумів, що договір лізингу повністю не відповідає тим істотним умовам договору на які він розраховував придбати автомобіль. В зв`язку з цим, 30.03.2018 року, ОСОБА_1 направив ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ» свою заяву про розірвання договору та повернення сплачених ним коштів. 30.04.2018 року ОСОБА_1 отримав лист від ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ», яким йому повідомлено про відмову у поверненні таких коштів із посиланням на умови п. 12.1 Договору.

Тому, виходячи з предмету позову, який ОСОБА_1 буде подано протягом 10 днів, він вважає, що необхідно забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «МАКСУС ЛІЗИНГ» в сумі 35490 грн., що знаходяться на рахунку відповідача в банківській установі, що забезпечить ефективний захист його прав та інтересів, за захистом яких він зверниться до суду. В разі невжиття заходів забезпечення позову відповідач може розпорядитися вказаними грошовими коштами, що в подальшому ускладнить виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини 1 ст.150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" вказує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись статтями 149,150,260,353 ЦПК України, суд, -

Постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСУС ЛІЗИНГ» (02093, м. Київ, вул.Бориспільська,11-А, оф.404-3; ідентифікацінйи код юридичної особи код 41597671) в сумі 35490 грн. на рахунку 26004010006231 в акціонерному комерційному банку «ІНДУСТРІАЛБАНК», МФО 313849.

Допустити негайне виконання ухвали суду.

Копію ухвали для виконання направити Кобеляцькому районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області та для відому ОСОБА_1

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до або через відповідний суд.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя