Ухвала суду № 74982434, 26.06.2018, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

26.06.2018 425/2544/17

1-кс/425/680/18

Слідчий суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Ткачук Ю.А., за участю секретаря Погорелової В.В., заступника військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого в м. Лисичанськ, Луганської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, має дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, є військовослужбовцем військової части ЗСУ польова пошта В2830 (А1302), зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України,

В С Т А Н О В И В:

З клопотання вбачається, що в провадженні військової прокуратури Луганського гарнізону перебувають матеріали досудового розслідування № 42017130610000297 від 03.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17 березня 2017 року ОСОБА_2 призвано на військову службу за контрактом Лисичанським МВК Луганської області, направлено до проходження військової служби до військової частини – польова пошта В2830 (теперішня А1302) та наказом командира військової частини – польова пошта В2830 від 17 березня 2017 року №74 призначено на посаду помічника начальника відділення персоналу штабу військової частини – польова пошта В2830, у військовому званні «капітан».

Так, капітан ОСОБА_2 будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за контрактом на посаді помічника начальника відділення персоналу штабу військової частини – польова пошта В2830, діючи умисно в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з метою ухилитися від військової служби, 16 червня 2017 року вчинив дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби – підрозділу військової частини – польова пошта В2830, який дислокувався за адресою: н.п. Муратове, Новоайдарського р-ну., Луганської обл. та пішим ходом перетнув Державний кордон України, вибувши на територію Російської Федерації, з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, чим фактично - протизаконно припинив виконувати свій конституційний обов’язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

27 вересня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України та оголошено в розшук, здійснення якого доручено органам МВС України. Того ж дня, досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.

25 червня 2018 року ОСОБА_2 прибув до військової прокуратури Луганського гарнізону, де повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України вручено особисто.

В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий зазначає, що підозрюваний ОСОБА_2. підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачено відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Також необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

А саме ризик того, що підозрюваний ОСОБА_2 з метою метою ухилення від понесення ним кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, так як своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України, тобто тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п’яти до десяти років, розуміючи тяжкість покарання за інкримінований злочин ОСОБА_2 Поряд із цим, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 самовільно залишивши територію військової частини перетнув Державний кордон України з Російською Федерацією у пункті пропуску «Танюшівка», з метою перебування у родичів, які проживають на території Російської Федерації. Так, у разі незастосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останній зможе безперешкодно перетнути Державний кордон України з Російською Федерацією з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Капітан ОСОБА_2 на даний час проходить військову службу у Збройних Силах України у військовому званні «капітан», із списків особового складу військової частини – польова пошта В2830 (А1302) не виключений, до проходження служби у Збройних Силах України обіймав оперативні посади в органах Служби безпеки України, тобто досконально володіє навичками поводження зі зброєю, має бойовий досвід у зоні проведення антитерористичної операції, відтак може впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою змусити їх змінити надані раніше покази, або надати неправдиві покази щодо обставин вчинення ним кримінального правопорушення.

Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Вказаний ризик обумовлений тим, що капітан ОСОБА_2 після самовільного залишення військової частини – польова пошта В2830 надав розвідувальним органам Російської Федерації інформацію щодо особового складу військової частини – польова пошта В2830, та надав згоду вказаним органам за можливості надавати соціально-економічні та суспільно-політичні дані щодо Держави.

Враховуючи викладене, є достатні підстави вважати, що у разі незастосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та продовження останнім проходження військової служби у військовій частині ОСОБА_2 продовжить збір відомостей, з метою здійснення шкоди державному суверенітету України, обороноздатності та недоторканості Держави.

Враховуючи викладене, слідчий просить, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання вищеназваним ризикам, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу у розмірі, понад 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, навів доводи на підтвердження обставин вказаних у клопотанні слідчого, просив суд клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав, пояснення давати відмовився, проти задоволення клопотання слідчого не заперечував.

Вислухавши прокурора, підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, вважаю, що дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

З клопотання слідчого та доданих до клопотання матеріалів, які відповідають вимогам ст. 188 КПК України, судом встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 408 КК України, що віднесено до категорії тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Клопотання містить посилання на ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор довів, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 408 КК України, що підтверджується дослідженими під час судового розгляду клопотання матеріалами кримінального провадження, а саме: повідомленням про вчинення злочину від 29.06.2017 року №17/5/2/-2-96, наказом командира військової частини – польова пошта В2830 від 17.03.2017 року №74, актом проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення ОСОБА_2 військової частини-польова пошта В2830 від 13.07.2017 року, наказом командира військової частини – польова пошта В2830 від 13.07.2017 року №69, доповідю від 16.06.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 04.07.2017 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 04.07.2017 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 25.06.2018 року, протоколом огляду від 25.06.2018 року, листом Міжрайонного оперативно-розшукового відділу оперативно-розшукового управління Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 18.10.2017 року №5/3-2177.

Досліджуючи особу підозрюваного, судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, одружений, має дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, на даний час є військовослужбовцем.

З огляду на вищевказане, суд вважає доведеним наявність підстав для застосування запобіжного заходу до підозрюваного, так як, окрім обгрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення, існують ризики передбачені в п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_2 самовільно залишивши територію військової частини перетнув Державний кордон України з Російською Федерацією у пункті пропуску «Танюшівка», з метою перебування у родичів, які проживають на території Російської Федерації, тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, на даний час проходить військову службу у Збройних Силах України у військовому званні «капітан», із списків особового складу військової частини – польова пошта В2830 (А1302) не виключений, відтак може впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою змусити їх змінити надані раніше покази, або надати неправдиві покази щодо обставин вчинення ним кримінального правопорушення. Також підозрюваний ОСОБА_2 після самовільного залишення військової частини – польова пошта В2830 надав розвідувальним органам Російської Федерації інформацію щодо особового складу військової частини – польова пошта В2830, та надав згоду вказаним органам за можливості надавати соціально-економічні та суспільно-політичні дані щодо Держави, тому може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Дотримуючись вимог ст. 184 КПК України, щодо обґрунтування неможливості запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, враховуючи, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов’язків, а також те, що вчинене ним кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження про Збройні Сили України, суд приходить до висновку щодо недоцільності застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, домашнього арешту або застави. Судом не встановлені особи, яких суд може визнати такими, що заслуговують довіри, для застосування щодо підозрюваного особистої поруки.

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що у судовому засіданні було доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищеназваним ризикам, та наявні докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 тяжкого кримінального правопорушення, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

В своєму клопотанні слідчий просив визначити заставу в розмірі понад 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч.4, 5 ст. 182 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, його тяжкості, суспільної резонансності, майнового та сімейного стану підозрюваного та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України,а також у зв'язку з тим, що прокурором не доведено наявність виключних випадків, для визначення розміру застави у межах, що перевищують розмір передбачений п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, вважаю можливим визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому частково задовольнивши в цій частині клопотання слідчого, та визначити необхідність виконання підозрюваним обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 110, 131,132, 176-179, 182, 183, 193,194,195,309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (Луганська обл., м.Сєвєродонецьк, вул. Б. Ліщини, 2/1)на 60 діб, тобто до 24 серпня 2018 року, включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 140 960 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на рахунок: одержувач ТУ ДСА України в Луганській області , код ЄДРПОУ суду 26297948, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО-820172, рахунок -37317017002672.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з -під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_2 під розписку копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Апеляційного суду Луганської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ю.А.Ткачук