Постанова № 74982082, 26.06.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року м. Кропивницький

справа № 404/2141/16-ц

провадження № 22-ц/781/855/18

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

ОСОБА_1 (суддя доповідач),

ОСОБА_2; ОСОБА_3

за участю секретаря: Кравченко Я.С.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_4

відповідач – ОСОБА_5, ПАТ «ВТБ Банк»;

третя особа - Фортечний ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у

Кіровоградській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 березня 2018 року у складі судді Павелко І.Л. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – Фортечний відділ державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про зняття арешту з квартири,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_6 відділу ДВС Кіровоградського МУЮ, треті особи ОСОБА_5 та ПАТ «ВТБ Банк» про припинення чинності обтяження – арешту на квартиру розташовану за адресою: вул. Шатила 5 к. 2 кв. 159 м. Кіровоград, накладеного постановою ОСОБА_6 відділу державної виконавчої служби Кіровоградського МУЮ 18 вересня 2013 року за наслідками відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника, обтяження № 3364411.

В обґрунтування вимог зазначив, що перебував з ОСОБА_5 у зобов’язаннях за наслідком договору позики. 22 серпня 2012 року укладено іпотечний договір щодо квартири, що належить відповідачу.

Проте, ОСОБА_5 взятих на себе зобов’язань не виконав.

Рішенням Кіровського районного суду м Кіровограда від 21.10.2015 року в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 22.09.2012 року в сумі

269 440,86 грн. (з яких: інфляційні втрати 719,76 грн., 24% річних 28 721,10 грн.) звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру під номером 159 у будинку № 5 корпус 2 по вулиці Шатила у м. Кіровограді.

Спосіб реалізації предмета іпотеки визначено шляхом його продажу ОСОБА_4 за ціною не нижче ніж 269 440,00 грн. з укладенням від імені ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Під час виконання дій з продажу об’єкта нерухомості виявилось, що ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 серпня 2013 року у справі № 404/7605/13-ц на вищевказану квартиру накладено арешт.

18 вересня 2013 року постановою б/н державного виконавця Кіровського ВДВС ОСОБА_7 відкрито виконавче провадження з накладення арешту на майно боржника ОСОБА_5. За результатами даної постанови, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідне обтяження за номером 3364411, а саме арешт нерухомого майна (квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1).

18 листопада 2013 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв’язку з фактичним повним виконанням ухвали суду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження».

Проте, станом на 29 січня 2016 року арешт на іпотечне майно не знято.

Звернення стягнення на заставне майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. На противагу заставодержатель та стягувач - різні особи, а право застави (реєстрація договору іпотеки) виникла до постановлення ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда № 404/7605/13-ц від 22.08.2013 року про накладення арешту на квартиру.

Наявність обтяження на майно, що є предметом іпотеки порушує право позивача розпоряджатись ним згідно рішення суду, захистити свої майнові інтереси.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 липня 2016 року змінено процесуальний статус третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5 та публічного акціонерного товариства «ВТБ банк» та залучено їх до участі в справі в якості відповідачів. Змінено процесуальний статус відповідача ОСОБА_6 відділу Державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції та залучено його до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (т. 1 а.с.35).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 березня 2018 року відмовлено в задоволенні позову.

ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з’ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме, суд в порушення норм права невірно застосував Закон, посилаючись на положення ЦК України щодо права власності та порядку його захисту. Фактично спір виник через те, що Кіровським районним судом м. Кіровограда постановлено ухвалу про забезпечення позову в спорі між ОСОБА_5 та ПАТ «ВТБ Банк», який виник пізніше ніж іпотечні відносини між позивачем та відповідачем. Предметом даного спору не є правовідносини з захисту права власності. Під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з накладення арешту на майно боржника не враховано положення ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження». Звернення стягнення на заставне майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. На противагу заставодержатель та стягувач - різні особи, а право застави (реєстрація договору іпотеки) виникло до постановлення ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда № 404/7605/13-ц від 22.08.2013 року про накладення арешту на вищевказану квартиру. Таким чином існування арешту на майно, що є предметом іпотеки є неправомірним. Суд не надав оцінку письмовим доказам, а саме документам, які надавалися представниками третьої особи, в яких вони заперечували проти скасування арешту та вказували на те, що за ОСОБА_5 рахуються інші борги. Крім того, за інформацією Фортечного ВДВС м. Кропивницького, провадження щодо ОСОБА_5 передано до Олешківського ВДВС Херсонської області, у зв’язку з чим Фортечний ВДВС м. Кропивницького не має права знімати обтяження. Виконати постанову від 18.11.2013 року про закінчення виконавчого провадження неможливо, начальник Фортечного ВДВС м. Кропивницького посилається на борги ОСОБА_5 по іншим провадженням та не вбачає підстав для скасування арешту.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Апеляційне провадження відкрито 27 квітня 2018 року. Розгляд справи призначено на 19 червня 2018 року. У справі оголошено перерву до 26 червня 2018 року.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, повідомлені про час та місце розгляду справи (т. 2 а.с. 10; 12-13). Від ПАТ «ВТБ Банк» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Банку (т. 2 а.с.15-16). ОСОБА_5 повідомлявся судовими повістками (т.1 а.с. 235, т.2 а.с.8), місце його реєстрації встановлено відповіддю з Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області ( т. 1 а.с.240) та в порядку ч.12 ст.128 ЦПК.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача адвоката ОСОБА_8, а також пояснення державного виконавця Фортечного ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області ОСОБА_9, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За статтею 264 ЦПК України – під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що арешт на спірну квартиру знятий постановою державного виконавця Кіровського ВДВС ОСОБА_7 18 листопада 2013 року, проте в реєстр обтяжень не внесено відповідних відомостей, у зв’язку з чим відсутні підстави для припинення обтяження.

Проте, даний висновок здійснений без дотримання норм як матеріального так і процесуального права.

Судом встановлено, що 22 серпня 2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір позики. В забезпечення якого сторонами укладено Іпотечний договір.

Сторона при зверненні посилається на заочне рішенням Кіровського районного суду від 21 жовтня 2015 року, хоча ухвалою Кіровського районного суду від 28 липня 2016 року зазначене рішення скасоване за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення. Рішенням суду від 13 січня 2017 року постановлено за вимогами ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 22.09.2012 року, який посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстровано в реєстрі за № 1571, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру під номером 159 у будинку № 5, корпус № 2 по вулиці Шатила у місті Кіровограді в рахунок погашення заборгованості в сумі 269440,86 грн. (у тому числі, з яких: інфляційні втрати в розмірі 719,76 грн., 24% річних у розмірі 28721,10 грн.) за договором позики грошових коштів від 22.09.2012 року. Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_2, корпус № 2 в місті Кіровограді, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ОСОБА_4 за ціною продажу не нижче ніж 269440,00 грн. з укладенням від імені ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ОСОБА_4 всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, дане рішення набрало законної сили 14 березня 2017 року.

18 вересня 2013 року державним виконавцем Кіровського ВДВС Тем’янською Т.В. винесено постанову б/н про відкриття виконавчого провадження з накладення арешту на майно боржника Красніцького Андрія Вікторовича. Стягувачем за яким є ПАТ «ВТБ Банк» (а.с.11). За результатами якої, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про обтяження за номером 3364411, а саме: арешт нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград вул. Шатила будинок 5 корп. 2 кв. 159.

18 листопада 2013 року постановою державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ закінчене виконавче провадження з примусового виконання ухвали № 404/7605/13-ц від 22.08.2013 року про накладення арешту на квартиру під номером 159, що розташована у будинку № 5 корпус 2 по вулиці Шатила у м. Кіровограді, у зв’язку з фактичним, повним виконанням ухвали суду на підставі п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». В якій зазначено припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення (т. 1 а.с. 196, т. 2 а.с. 12).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, іпотечне майно, на квартиру № 159, що розташована за адресою: м. Кіровоград вул. Шатила будинок 5 корп. 2, накладено обтяження на підставі постанови Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ (т. 1 а.с.9-10).

За інформацією начальника Фортечного ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області № 30968/13.23-35 від 08.09.2017 року, виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 404/7605/13ц Кіровського районного суду м. Кіровограда про стягнення заборгованості з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ВТБ Банк» передано до Олешківського РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області (т. 1а.с.160).

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов’язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4, у зв’язку з тим, що 18 листопада 2013 року постановою державного виконавця Кіровського ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та припинено чинність арешту накладеного на квартиру боржника ОСОБА_5 розташовану за адресою: вул. Шатила 5 к. 2 кв. 159 м. Кіровограда

Матеріалами справи підтверджено, що відносно ОСОБА_5 розглядалось декілька судових проваджень з приводу стягнення заборгованості.

Так, в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 22 вересня 2012 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 жовтня 2015 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру розташовану по вул. Шатила 5 к. 2 кв. 159 м. Кіровоград. Спосіб реалізації предмета іпотеки визначеного шляхом продажу квартири ОСОБА_4, за укладенням від імені ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем.

Згідно ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає у його арешті, вилучені та примусовій реалізації.

У разі порушення боржником основного зобов’язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особам, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (ст. 3 ЗУ «Про іпотеку»).

Тобто, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Іпотечний договір предметом якого є квартира 159 розташована по вул. Шатила 5 к. 2 в м. Кіровограді, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 22 серпня 2012 року, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено обтяження на її реалізацію.

Судове провадженя про стягнення боргу з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ВТБ Банк», в межах якого постановою державного виконавця на майно боржника накладено арешт, виникло у 2013 році.

Тобто, нерухоме майно, що на праві власності належить ОСОБА_5 на час винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту у виконавчому провадженні стягувачем по якому є ПАТ «ВТБ Банк», було обтяжене вищевказаним іпотечним договором.

Хоча 18 листопада 2013 року виконавче провадження ВП №39833313 по виконанню ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда № 404/7605/13-ц закінчено, у зв’язку з фактичним виконанням та припинено чинність арешту, станом на 26 червня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно наданої державним виконавцем інформації міститься обтяження на вищевказану квартиру у вигляді арешту накладеного 18 вересня 2013 року постановою ОСОБА_6 ВДВС Кіровоградського МУЮ (т. 2 а.с.17-18).

Як пояснив державний виконавець, вимоги закону який діяв на час проведення виконавчих дій передбачали направлення копії постанови про зняття арешту з майна боржника до реєстраційної служби, якою в державний реєстр вносились відповідні відомості. Накладений арешт знімається з дати внесення в реєстр зазначених відомостей. Виконавче провадження стягувачем по якому є ПАТ «ВТБ Банк» не збереглось, у зв’язку з закінченням строків зберігання.

Враховуючи вищевикладене, наявність обтяження у вигляді арешту позбавляє можливості виконати судове рішення про звернення стягнення на вищевказану квартиру. Арешт накладений у справі стороною якої ОСОБА_4 не являється. Іншим способом захистити його права неможливо. Більш того, позивач має пріоритетне право перед іншими стягувачами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок продажу предмета іпотеки.

Таким чином у позовному провадженні підлягає захисту порушене право позивача шляхом припинення обтяження у вигляді накладення арешту на вищевказану квартиру. Іншим шляхом в судовому порядку права позивача захищені бути не можуть.

Враховуючи невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідно до ст. 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 березня 2018 року – скасувати.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – Фортечний відділ державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про зняття арешту з квартири – задовольнити.

Припинити чинність обтяження - накладення арешту на квартиру № 159, яка розташована за адресою: вул. Шатила 5 к. 2 м. Кіровоград, накладеного постановою ОСОБА_6 відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 18 вересня 2013 року про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника, обтяження номер 3364411.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 26.06.2018 р.

Суддя доповідач:

Судді: