Постанова № 74982067, 26.06.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року м. Кропивницький

справа № 405/2616/18

провадження № 22-ц/781/1165/18

Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С.М., суддів: Дьомич Л.М., Кіселика С.А.,

секретар судового засідання Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 квітня 2018 рокупро забезпечення позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «ОСОБА_5 ТАС» в особі ОСОБА_6 філії приватного акціонерного товариства «ОСОБА_5 ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «ОСОБА_5 ТАС» в особі ОСОБА_6 філії приватного акціонерного товариства «ОСОБА_5 ТАС» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Одночасно з позовом позивачами подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, а саме, автомобіль Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності відповідачеві ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, проживаючого за адресою: 25019, м. Кропивницький, вул. Грушевського, 2.

Заяву обґрунтовано тим, що відповідачем можуть бути вчинені дії для уникнення відповідальності за невиконання зобов’язань перед позивачем, ціна позову є значною, тому просив суд задовольнити заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 квітня 2018 року заяву задоволено.Накладено арешт на рухоме майно, а саме автомобіль Toyota Prado, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, проживаючого за адресою: 25019, м. Кропивницький, вул. Грушевського, буд. 2. Ухвалу допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування вказаної ухвали суду з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Зазначає, що суд неповно з’ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, жодних доказів, які б свідчили про наміри продажу майна позивачами не надано.

Вважає оскаржену ухвалу передчасною.

Позивачами подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Позивач ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_6 філії ПАТ «ОСОБА_5 ТАС» в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін та інших осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_7, яка підтримала доводи апеляційної скарги, позивача ОСОБА_3, яка заперечувала проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Задовольняючи заяву позивачів про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із наявних у матеріалах справи доказів і доводів заяви про забезпечення позову, та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки відчуження об’єкту рухомого майна відповідачем (власником автомобіля – ОСОБА_2М.) може зробити неможливим або утрудненим виконання рішення суду в разі задоволення позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК позов дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен з'ясувати причини, з яких потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд першої інстанції з дотриманням норм процесуального права, які встановлюють підстави і порядок забезпечення позову (ст.ст. 149-153 ЦПК України), обґрунтовано задовольнив заяву позивачів про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачеві рухоме майно, автомобіль, за участі якого сталася дорожньо-транспортна пригода, із якою позивачами пов'язується заподіяння шкоди.

При цьому суд пересвідчився, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір щодо відшкодування шкоди в загальній сумі 151457,06 грн., та існують обставини щодо невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясував обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність позовним вимогам виду забезпечення позову, який просять застосувати позивачі.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів, які свідчать про намір відповідача продати автомобіль, та передчасність такого забезпечення не спростовують правильність та законність постановленої судом ухвали про забезпечення позову, та не дають підстав для встановлення порушення судом норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскарженої ухвали.

Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, в порядку ст. 156 ЦПК, ОСОБА_2 не ставилося.

ОСОБА_2 має можливість в порядку ст. 156 ЦПК змінити один захід забезпечення позові іншим, в тому числі за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму.

Підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні заяви позивачів про забезпечення позову колегія суддів не вбачає.

Ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, тому відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня їїприйняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення (постанову) складено 27 червня 2018 року.

Головуючий: С.М. Єгорова

Судді: Л.М. Дьомич

ОСОБА_8