Рішення № 74981425, 22.06.2018, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/225/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2018 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого – судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

представника ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_3», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, –

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 28 лютого 2013 року між нею та акціонерним товариством «ОСОБА_6 КАПІТАЛ» правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_3» укладено кредитний договір № GP-4251760 згідно з яким надано кредит у розмірі 21000 грн на строк до 28 лютого 2015 року.

З березня 2013 року по жовтень 2014 року ОСОБА_2 сплачувала щомісячні платежі у розмірі 1300 грн для погашення кредиту. Всього сплатила 23400 грн. У кінці 2014 року акціонерне товариство «ОСОБА_6 КАПІТАЛ» припинив діяльність. З цього часу не було повідомлено про наявність заборгованості за кредитним договором.

12 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис за № 1769 про стягнення з ОСОБА_2 21266,96 грн за період з 2 жовтня 2016 року по 2 жовтня 2017 року. У виконавчому написі зазначено про наявність простроченої заборгованості за сумою кредиту – 12534,13 грн, що не відповідає дійсності.

Вчиняючи виконавчий напис нотаріусом не враховано та не перевірено факту про безспірність заборгованості, чи входить до переліку безспірної заборгованості сума щодо якої вчинено виконавчий напис.

ОСОБА_2 зазначає, що заборгованість у розмірі 21266,96 грн жодним доказом не підтверджена. Окрім цього нотаріусом не враховано позовну давність.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 надіслала до суду заперечення проти позову, зазначаючи, що при вчиненні виконавчого напису дотрималась вимог правил, що регулюють такі правовідносини.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2, ОСОБА_1 позов підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив позов задовольнити, а також дав згоду на ухвалення заочного рішення. Суду пояснив, що публічним акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_3» не надано нотаріусу виписки із рахунка ОСОБА_2 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором. Надана нотаріусу виписка не містить необхідних елементів, зокрема суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості, враховуючи те, що зобов’язання за кредитним договором мали виконуватись шляхом сплати щомісячних платежів у конкретному періоді. Відображена у виписці сума заборгованості не містить попередньо зазначеного, а відтак можливо стверджувати про стягнення цієї заборгованості у період, що перевищує позовну давність, тобто заборгованість не є безспірною.

Представник відповідача публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_3» у судове засідання не з’явився, повідомлявся про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомив, відзив на позов не подав, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав.

Оскільки представник відповідача від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності у судове засідання не з’явився, суд уважає ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, представник позивача дав згоду на ухвалення заочного рішення.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилась, однак надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилась, повідомлялась про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомила.

Суд, заслухавши пояснення представника учасника справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що 28 лютого 2013 року між ОСОБА_2 та акціонерним товариством «ОСОБА_6 КАПІТАЛ» укладено кредитний договір № GP-4251760 згідно з яким сума кредиту становить 27648,19 грн, строк кредиту 36 місяців, комісія за обслуговування кредиту 1,90 %, розмір процентної ставки 10 % річних (а. с. 41).

Згідно з графіком платежів, що є частиною кредитного договору № GP-4251760 від 28 лютого 2013 року, кредит погашається шляхом сплати щомісячних ануїтетних платежів у сумі 1417,43 грн, що включають основну суму кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту, починаючи з 1 квітня 2013 року до 1 березня 2016 року (а. с. 41).

Отже, останнім днем погашення кредиту є 1 березня 2016 року.

Публічне акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_3» є правонаступником акціонерного товариства «ОСОБА_6 КАПІТАЛ», що видно з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

20 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 1769 про стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_3» заборгованості за кредитним договором № GP-4251760 від 28 лютого 2013 року за період з 2 жовтня 2016 року по 2 жовтня 2017 року у розмірі 21266,96 грн.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом законодавства станом на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису був, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року N 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за N 282/20595 (далі – Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачено в Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 Порядку.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 (Перелік документів) передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172.

Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної заборгованості.

Відповідно до п. 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі (висновок Верховного Суду у постанові від 5 березня 2018 року, справа № 756/11960/15-ц).

За змістом ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Зі змісту документів поданих публічним акціонерним товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_3» приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Київської області видно, що банком подано нотаріусу заяву про вчинення виконавчого напису № 475 від 2 жовтня 2017 року з відображенням застереження, що строк платежу по Кредитному договору настав, Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 2 жовтня 2016 року по 2 жовтня 2017 року. Сума заборгованості складає 21266,96 грн. Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 12534,13 грн, за комісією 7879,80 грн, за процентами 853,03 грн; виписку з рахунка ОСОБА_2 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за Кредитним договором GP-4251760 з відображенням тих самих сум заборгованості; а також кредитний договір та інформацію про направлення відповідних документів боржнику.

У цій справі судом установлено, про що вище зазначалось, що зобов’язання зі сплати кредиту повинно відбуватись за графіком платежів, який є частиною кредитного договору № GP-4251760 від 28 лютого 2013 року, шляхом сплати щомісячних ануїтетних платежів у сумі 1417,43 грн (включають основну суму кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту), починаючи з 1 квітня 2013 року до 1 березня 2016 року (а. с. 41).

Отже, останнім днем погашення заборгованості за кредитним договором є 1 березня 2016 року.

Згідно зі спірним виконавчим написом нотаріуса, заборгованість з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_3» стягнуто за період з 2 жовтня 2016 року по 2 жовтня 2017 року включаючи, зокрема основну заборгованість за кредитом та комісію за обслуговування кредиту.

Однак заборгованість за вищезазначеними складовими не могла виникнути після закінчення строку дії кредитного договору (строку виконання зобов’язання), тобто після 1 березня 2016 року.

Окрім цього, виписка з рахунка ОСОБА_2 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором № GP-4251760 від 28 лютого 2013 року містить зазначення виключно суми заборгованості за кредитним договором станом на 2 жовтня 2017 року у розмірі 21266,96 грн, що складається з 12534,13 грн – заборгованості за сумою кредиту, 7879,80 грн – простроченої заборгованості за комісією, 853,03 грн – простроченої заборгованості за процентами, однак не містить сум кожного платежу, що складає відповідну суму заборгованості, період нарахування, строк погашення цієї суми з відміткою стягувача про погашення заборгованості, враховуючи ту обставину, що зобов’язання за кредитним договором підлягають виконанню шляхом сплати щомісячних ануїтетних платежів у сумі 1417,43 грн, починаючи з 1 квітня 2013 року до 1 березня 2016 року, тобто на момент вчинення виконавчого напису існували підстави вважати, що суму заборгованості становлять платежі строк виконання яких настав поза межами строку позовної давності (до 12 жовтня 2014 року).

Вищезазначені судом обставини дають підстави стверджувати, що заборгованість у сумі 21266,96 грн на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису не була безспірною, а тому нотаріус за відсутності підстав вчинив виконавчий напис, порушивши вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ОСОБА_2 у цій справі понесла судові витрати, що складаються із судових витрат зі сплати судового збору, що підлягають стягненню з відповідача на її користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 18, 257 ЦК України, ст. ст. 1, 34, 39, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_3», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис виданий 20 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, зареєстрований у реєстрі за № 1769 про стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_3» заборгованість за кредитним договором № GP-4251760 від 28 лютого 2013 року за період з 2 жовтня 2016 року по 2 жовтня 2017 року у розмірі 21266,96 грн (двадцять одну тисячу двісті шістдесят шість гривень дев’яносто шість копійок).

Стягнути з публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_3» (місцезнаходження за адресою: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 14282829) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 27 червня 2018 року.

Суддя Долинського районного суду ОСОБА_7