Постанова № 74980860, 26.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/50/15-ц 22-ц/774/839/К/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 171/50/15-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання - Євтодій К.С.

сторони:

позивач – Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль»,

відповідачі – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2015 року, яке ухвалене суддею Диба Л.М. в місті Апостолове Дніпропетровської області (відомості щодо часу ухвалення рішення суду матеріали справи не містять) та повне судове рішення складено 22 вересня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» (надалі – ПАТ «ОСОБА_1 Аваль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 19.05.2008 року між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/148574/3656/74, згідно п. 1.1.1 якого позивач зобов’язався надати відповідачу кредит у розмірі 34 000,00 доларів США строком з 10.07.2008 року по 10.07.2015 року, а відповідач прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,00% річних відповідно до графіку погашення кредиту.

13.03.2009 року між Банком та Позичальником було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору відповідно до умов якої, тимчасово, на період з 19.03.2009 року до 19.02.2010 року, сторони домовились зменшити розмір щомісячного платежу до розміру процентів (кредитні канікули).

25.03.2010 року між Банком та Позичальником було укладено додаткову угоду № 014/148574/3656/74/2 до Кредитного договору, відповідно до умов якої сторони домовились збільшити строк кредиту на 338 календарних місяців, у зв’язку з чим дата остаточного погашення кредиту 19 травня 2038 року.

В забезпечення виконання всіх зобов’язань за кредитним договором, між банком та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 014/08/11-03/077/08 від 19.05.2008 року, згідно якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язанням відповідача ОСОБА_2, а саме повернути кредит, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку, в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 не виконує свої обов’язки належним чином, не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами.

Станом на 11.08.2014 року сума заборгованості за кредитним договором складає 39 083,51 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 501 284,24 гривень), яка складається з: 34 624, 79 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 444 096, 79 гривень) - непогашена сума кредиту, 2 896,27 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 37 147, 50 гривень) - несплачені проценти, 1 562,45 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 20 039,95 гривень) - пеня за порушення строків сплати кредиту та відсотків, які позивач просив стягнути з відповідачів солідарно на свою користь.

Заочним рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 39 083,51 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 501 284,24 гривень), яка складається з: 34 624, 79 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 444 096, 79 гривень) - непогашена сума кредиту, 2 896,27 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 37 147, 50 гривень) - несплачені проценти, 1 562,45 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 20 039,95 гривень) - пеня за порушення строків сплати кредиту та відсотків.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на час подання ним заяви про перегляд заочного рішення предмет спору відсутній та банк навіть звертався до суду із заявою про відмову від позову. При цьому, зазначає, що судом було порушено норми процесуального права та не повідомлено його належним чином про час та місце розгляду справи.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи (а.с. 232, 233), в судове засідання не з'явилися, від відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_5.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_5.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»в повному обсязі, суд першої інстанції вірно виходив з факту неналежного виконання зобов’язання за укладеним кредитним договором позичальником ОСОБА_2 в частині повернення кредиту, сплати відсотків за його користування та комісії й права банку, у зв’язку з цим, вимагати від відповідача повернення заборгованості за кредитним договором. При цьому, суд дійшов висновку про те, що відповідно до ст. 554 ЦК України й умов вищезазначених договорів у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, та, оскільки Банком підтверджено належними доказами (договір про надання кредиту, розрахунок заборгованості) розмір заборгованості, наявні правові підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів в солідарному порядку.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов’язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 обґрунтована тим, що справу розглянуто судом за його відсутності, без належного повідомлення про дату, час та місце засідання суду (а.с. 191-194).

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року за № 2147-VІІІ, яким викладено в нових редакціях тексти, зокрема, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчиненні окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення суду ухвалено судом під час дії Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 18.03.2004 року, питання щодо належного повідомлення відповідача ОСОБА_6 про час та місце розгляду справи перевіряється відповідно до положень такого кодексу.

Згідно ст. 158 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, розгляд судом цивільної справи відбувається у судовому засіданні з обов’язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 76 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, судові повістки про призначення справи до розгляду не були вручена відповідачу ОСОБА_2 та повернулися до суд з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.64, 66, 76).

Таким чином, ОСОБА_2 не був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про вручення йому судової повістки про призначення справи до розгляду у порядку, визначеному ст. 76 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляду справи за його відсутності без обов’язкового належного повідомлення його про час та місце розгляду справи, у зв’язку з чим скасовує рішення суду на підставі п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України та ухвалює нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 627 ЦК України зазначає, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно положень ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2008 року між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», та відповідачем ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 014/148574/3656/74, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 34 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13.00 % річних на строк з 10.07.2008 року по 10.07.2015 року.

13.03.2009 року між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 014/148574/3656/74 від 19.05.2008 року, відповідно до умов якої, тимчасово, на період з 19.03.2009 року до 19.02.2010 року, сторони домовились зменшити розмір щомісячного платежу до розміру процентів (кредитні канікули).

25.03.2010 року між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 014/148574/3656/74/2 до Кредитного договору № 014/148574/3656/74 від 19.05.2008 року, відповідно до умов якої, сторони збільшили строк кредиту на 338 календарних місяців, у зв’язку з чим дата остаточного погашення кредиту 19 травня 2038 року.

В забезпечення виконання всіх зобов’язань за кредитним договором, між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», та відповідачем ОСОБА_3 було укладено Договір поруки № 014/08/11-03/077/08 від 19.05.2008 року, відповідно до якого поручитель взяв на себе зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язанням відповідача ОСОБА_2 за Кредитним договором № 014/148574/3656/74 від 19.05.2008 року, а саме: повернути кредит, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку, в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Свої зобов’язання за кредитним договором банк виконав належним чином, надавши відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 34 000,00 доларів США, що не оспорюється позичальником в апеляційній скарзі.

Однак, відповідач ОСОБА_2 не виконує свої обов’язки належним чином, не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами, у зв’язку з чим, станом на 11.08.2014 року, сума заборгованості за кредитним договором складає 39 083,51 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 501 284,24 гривень), яка складається з: непогашеної суми кредиту у розмірі 34 624, 79 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 444 096, 79 гривень), несплачених процентів у розмірі 2 896,27 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 37 147, 50 гривень), пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків у розмірі 1 562,45 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 20 039,95 гривень).

Як передбачено ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець маж право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Право банку достроково вимагати погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування ним та інших платежів передбачено п. 9.1. Кредитного договору.

Отже, у випадку пред’явлення вимоги про дострокове повне повернення позики та належних кредитору процентів вважається, що строк договору настав і позичальник повинен повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти т а інші обумовлені договором платежі.

У зв’язку з порушенням боржником ОСОБА_2 умов кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за його користування у встановлені договором строки, банк, відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, та умов кредитного договору, використав право достроково вимагати стягнення з позичальника ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, пред’явивши позов до суду.

Таким чином, пред’явивши вимогу про повне дострокове повернення всієї суми кредиту і пов’язаних із ним платежів, кредитор ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», змінив строк виконання основного зобов’язання, який вважається таким, що настав для позичальника ОСОБА_2, що зумовило для нього виникнення обов’язку в цей строк повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти та інші платежі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Узгодженням умов п. 4.1. Договору поруки № 014/08/11-03/077/08 від 19.05.2008 року, сторони визначили солідарну відповідальність боржника та поручителя.

Отже, встановивши факт неналежного виконання ОСОБА_2 зобов’язання за укладеним кредитним договором щодо погашення кредиту, сплати відсотків за його користування відповідно до вищенаведених умов договору, колегія суддів дійшла висновку про обов’язок відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як солідарних боржників, нести відповідальність перед банком щодо погашення заборгованості по кредиту достроково.

Колегією суддів перевірено розмір заборгованості за кредитним договором та з’ясовано, що він визначений позивачем у відповідності із умовами Договору кредиту № 014/148574/3656/74 від 19.05.2008 року, який підписано сторонами та який є чинним.

Доводи апеляційної скарги про те, що у позичальника ОСОБА_2 відсутня заборгованість за Договором кредиту № 014/148574/3656/74 від 19.05.2008 року з посиланням на заяву ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» від 16.01.2018 року про залишення позову без розгляду у зв’язку з погашенням позичальником заборгованості (а.с. 185), колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки заборгованість за кредитом визначена судом станом на 11 серпня 2014 року і відповідачем, в порушення вимог ст.81 ЦПК України, не надано доказів щодо відсутності у нього заборгованості на зазначену дату.

Погашення ж заборгованості після 11 серпня 2014 року не має правового значення для вирішення даного спору, оскільки питання про стягнення суми боргу за кредитом за такий період не було предметом позовних вимог ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», а, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.

При цьому, подання 16 січня 2018 року позивачем ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» заяви до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області про залишення позову без розгляду (а.с. 185) не має правового значення для вирішення даного спору, оскільки така заява подана більш ніж через два роки після ухвалення рішення у справі і суд першої інстанції не мав підстав для її розгляду.

Заява ж ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до суду апеляційної інстанції, у порядку визначеному ст. 377 ЦПК України, не подавалася, а тому колегія суддів не може вирішувати питання про залишення позову без розгляду на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що, оскільки відповідач ОСОБА_2 не виконав свої договірні зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, поручителем за яким виступає відповідач ОСОБА_3, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення на підставі наданого суду розрахунку заборгованості, правильність якого останнім в суді не спростована, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 654,00 грн., тобто по 1 827,00 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Заочне рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2015 року– скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» заборгованість за Договором кредиту № 014/148574/3656/74 від 19.05.2008 року станом на 11 серпня 2014 року в сумі 39 083,51 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 11 серпня 2014 року становить 501 284,24 гривень), яка складається з: непогашеної суми кредиту у розмірі 34 624, 79 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 444 096, 79 гривень), несплачених процентів у розмірі 2 896,27 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 37 147, 50 гривень), пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків у розмірі 1 562,45 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 20 039,95 гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» судові витрати у розмірі по 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 00 (нуль) копійок з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 червня 2018 року.

Головуючий:

Судді: