Постанова № 74980785, 26.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/7658/16-ц 22-ц/774/231/К/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 214/7658/16-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.

секретар судового засідання: Євтодій К.С.

сторони справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третя особа: ФОП ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_5, на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 23 серпня 2017 року, ухваленого суддею Гринь Н.Г. у м. Кривому Розі,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності.

В мотивування заявлених позовних вимог зазначила, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 в період з 18 травня 2012 року по 11 жовтня 2016 року. В період шлюбу, за спільні кошти ними придбано автомобіль ЗАЗ SENS державний реєстраційний номером АЕ9180НЕ. Спірний автомобіль без її згоди та відома був проданий ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_3 Вважає договір купівлі-продажу автомобіля протиправним, недійсним та таким, що порушує її майнові права подружжя, адже є спільною власністю подружжя. Вказує, що ОСОБА_2 відмовився в добровільному порядку здійснити поділ спільного майна, виплативши грошову компенсацію за 1/2 частку від вартості автомобіля. Після уточнення позовних вимог, просила суд: визнати автомобіль ЗАЗ SENS з державним реєстраційним номером АЕ9180НЕ, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 спільною сумісною власністю подружжя; визнати договір купівлі-продажу транспортного засобу №5810/16/000087 від 30.08.2016 року недійсним; витребувати автомобіль із володіння ОСОБА_3 та скасувати державну реєстрацію зняття з обліку при перереєстрації транспортного засобу, проведеної Територіальним сервісним центром 1243 РСЦ МВС в Дніпропетровській області; здійснити поділ автомобіля: виділити у приватну власність автомобіль ОСОБА_2 стягнувши з нього на її користь грошову компенсацію у розмірі 1/2 від його вартості згідно з висновком авто товарознавчої експертизи; стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом про поділ майна подружжя, що перебуває у спільній сумісній власності.

В мотивування заявлених позовних вимог посилається на те, що в період перебування з ОСОБА_1 в зареєстрованому шлюбі ними було придбано за спільні кошти майно та побутова техніка, на загальну суму 24422,15 грн., яке було вивезене відповідачем зі спільного помешкання та на даний час знаходиться у її користуванні. Після уточнення позовних вимог, просив суд визнати: телевізор «Самсунг», вартістю 3165,83 грн., духову шафу «Піраміда», вартістю 2165,83 грн., пилосос миючий «Томас» вартістю 1915,83 грн., кріплення для телевізора «Логан» вартістю 357,50 грн., смартфон «Леново» з розширеною гарантією, вартістю 3399 грн., шафу-купе вартістю 2600 грн., полицю книжну, 2 шт., вартістю 1100 грн., комод вартістю 1220 грн., письмовий стіл вартістю 860 грн., диван «Монако» вартістю 3800 грн., вітальню «Фламінго» вартістю 2100 грн., а усього на суму 24 422,15 грн., спільною сумісною власністю подружжя, набутого за час шлюбу та за спільні кошти подружжя та стягнути з ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частки вартості вказаного майна в розмірі 12 211,07 грн.

Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 23 серпня 2017 року

в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 – відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу, в якій ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення первісного позову. В частині відмови в задоволенні зустрічного позову залишити без змін. В мотивування доводів апеляційної скарги зазначають, що судом не взято до уваги, що згода на відчуження цінного спільного сумісного майна, яким є транспортний засіб, має бути надана письмово. Судом не враховано, що оскільки відповідачем відчужено майно без її згоди, не в інтересах сім’ї, вона має право на отримання компенсації ? частини його вартості. Крім того, судом не вирішено питання розподілу судових витрат.

Колегія суддів не приймає до уваги відзив на апеляційну скаргу, наданий відповідачем ОСОБА_2, оскільки в порушення вимог ст. 360 ЦПК України до відзиву не надано доказів надсилання (надання) їх копії іншим учасникам справи.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний автомобіль було реалізовано подружжям на підставі договору купівлі- продажу під час перебування у шлюбі, тому вважається, що один із подружжя діяв за згодою іншого та в інтересах сім’ї.

Рішення суду в частині відмови в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 в апеляційному порядку не оскаржується, тому в цій частині судом апеляційної інстанції не перевіряється, оскільки, згідно з вимогами ч. 1 ст. 367 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» № 12 від 24.10.2008 року, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 18 травня 2012 року було зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбу зроблено відповідний актовий запис № 144 ( а.с.8). Згідно з свідоцтвом, виданим Саксаганським районним у м. Кривому Розі відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 11 жовтня 2016 року розірвано, про що складено відповідний актовий запис № 135 (а.с.7).

Згідно з відповіддю наданої Територіальним сервісним центром №1246 РСЦ МВС в Дніпропетровські області від 21.12.2016р. за вих. №31/4-1248Г-66, автомобіль ЗАЗ SENS з державним реєстраційним номером АЕ9180НЕ перебував у власності ОСОБА_2, 30.08.2016 року знятий з обліку при перереєстрації (а.с. 12 зі звороту).

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу 5810/16/000087 від 20.08.2016р. ОСОБА_2, в особі ФОП ОСОБА_6, який діє на підставі договору-комісії №5810/16/000087 від 30.08.2016р., продав, а ОСОБА_3 придбав автомобіль ЗАЗ SENS з державним реєстраційним номером АЕ9180НЕ (а.с.48).

На підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль ЗАЗ SENS з державним реєстраційним номером АЕ9180НЕ належить ОСОБА_3 (а.с.38)

Спір між сторонами виник з приводу розподілу спільного майна придбаного у період шлюбу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Під час перебування в шлюбі ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу було продано автомобіль ЗАЗ SENS з державним реєстраційним номером АЕ9180НЕ, що не оспорюється сторонами.

Так, відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового; для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Частиною 4 ст. 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

При цьому, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч.3 ст. 61 СК України) та використовуються подружжям спільно на підставі рівних прав на володіння, користування і розпоряджання відповідним майном.

Таким чином, один із подружжя може вимагати від іншого із подружжя 1/2 частини вартості майна, яке відчужено в період зареєстрованого шлюбу між ними у тому випадку, зокрема якщо один із них здійснив його відчуження проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби.

Указане узгоджується із роз'ясненнями, викладеними у абз. 2 п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з якими у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Крім того, п. 6 ст. 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, зокрема добросовісність.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК України в разі вчинення одним зі співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 22, 23, 24 постанови №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», судам роз’яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства.

На час припинення шлюбу, який розірваний за згодою сторін 11 жовтня 2016 року Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, автомобіль був відчужений 30 серпня 2016 року, тобто у період шлюбу.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо відсутності достатніх, достовірних та переконливих доказів реалізації ОСОБА_2 автомобіля у період шлюбу у серпні 2016 року відбулось без згоди ОСОБА_1 та кошти витрачено не в інтересах сім’ї.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України Апеляційний суд Дніпропетровської області,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_5, залишити без задоволення.

Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 23 серпня 2017 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення складений 27 червня 2018 року.

Головуючий:

Судді: