Постанова № 74980669, 21.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/154/18 Справа № 200/21922/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

12 жовтня 2015 року ПАТ «Кредобанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, де просило стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором від 03 квітня 2014 року у розмірі 27387,75 грн. та судові витрати по справі (а.с.1-3).

Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2016 року позов ПАТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, – задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «КРЕДОБАНК» заборгованість за кредитним договором № 17746-OWNCASH від 03.04.2014 року в сумі 27387 грн. 75 коп., яка складається з неповернутої суми кредиту – 16482,30 грн.; прострочених відсотків – 2209,10 грн., простроченої суми комісії за адміністрування кредиту - 5801,76 грн., пені - 2894,59 грн. Вирішено питання судових витрат (а.с.68-69).

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2017 року в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення 11 листопада 2016 року по цивільній справі за позовом ПАТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовлено (а.с. 89).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних позовні вимоги в повному обсязі (а.с.94-97).

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що на підтвердження своїх доводів банком надано, кредитний договір № 17746-OWNCASH від 03 квітня 2014 року.

Згідно п. 1.1 договору банк зобов’язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов’язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії.

Згідно п.п. 2.1, 2.3 банк видає позичальнику кредит у сумі 16482,30 гривень на строк до 02.10.2015 року.

Відповідно до п. 2.4 Договору за користування кредитом позичальник сплачує банку 9,99 % річних. Кредит видається позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок позичальника (а.с. 5-8).

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, що підтверджується меморіальними ордерами № 9880775, 9880793 від 03 квітня 2014 року (а.с. 10,11)

Позивач вказує, що відповідач не належним чином виконував умови кредитного договору, у зв’язку з чим, утворилась заборгованість за договором, яка станом на 28.08.2015 року складає 27387,75 грн. і складається з неповернутої суми кредиту – 16482,30 грн.; прострочених відсотків – 2209,10 грн., простроченої суми комісії за адміністрування кредиту - 5801,76 грн., пені - 2894,59 грн. (а.с. 12-14).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що заборгованість за кредитним договором до теперішнього часу відповідачем не сплачена, вона підлягає стягненню в повному обсязі.

Проте, погодитися з таким висновком суду неможливо.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що обов’язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2017 року було витребувано у ПАТ КБ «Кредобанк» оригінал кредитного договору №17746-OWNCASH від 03 квітня 2014 року, який укладено між ПАТ «Кредобанк» і ОСОБА_4, а також оригінали всіх документів, які сформовані в кредитну справу за вказаним договором і стосуються спірних правовідносин по даній справі (а.с.128).

Копію ухвали суду Банком отримано 03 липня 2017 року (а.с.135).

12 жовтня 2017 року позивачу було повторно направлено копію ухвали від 12 жовтня 2017 року (а.с.143).

Однак, зазначену ухвалу не виконано, витребувані докази суду ані не направлено, ані в судовому засіданні не надано, представник банку в судове засідання не з’являється, а отже апеляційний суд позбавлений можливості перевірити доводи викладені в позовній заяві, правові підстави звернення до суду з позовом та обґрунтованість зазначеної в ньому суми та періоду нарахування процентів.

Отже, позивач не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої позовні вимоги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а відповідно до ч.3 ст.12, ч.2 ст. 78 ЦПК України кожна сторона зобов’язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Відповідачка зазначає, що у неї було викрадено паспорт, за яким на її ім’я отримано кредит. З цього приводу порушено кримінальну справу, яка на цей час розслідується. На підтвердження цих обставин, відповідачкою надано висновок експерта.

Колегія суддів критично ставиться до наданого Відповідачем висновку експерта №29/2.1/549 від 10.08.2017 за результатами судової експертизи документів, проведеної в кримінальному провадженні № 2017040370001768 за ознаками ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки висновок складено межах кримінального провадження, але враховує їх в сукупності з іншими доказами та з огляду на небажання позивача надати кредитну справу для огляду та з’ясування всіх обставин., а тому вважає позовні вимоги недоведеними.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, про необхідність скасування заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Дніпропетровська від 16 березня 2017 року та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Кредобанк», з вищезазначених підстав.

В зв’язку із задоволенням апеляційної скарги стягненню з позивача на користь апелянта підлягають судові витрати в розмірі 1339 грн. 80 коп. (а.с.93).

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2016 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1339,80 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: