Ухвала суду № 74980555, 22.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/781/18 Справа № 202/1968/18 Слідчий суддя - Бєльченко Л.А. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді – доповідача Кондакова Г.В.

суддів Коваленка В.Д.,

ОСОБА_2

при секретарі Чміль О.О.

за участю прокурора Гонжі І.Є.

підозрюваного ОСОБА_3

його захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2018 року про задоволення клопотання слідчого та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

СЕМЕЛІТА ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого малолітню дитину, непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України, -

встановила:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2018 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 до 16 год. 12 серпня 2018 року.

Рішення суду обґрунтовано наступним.

Відповідно до клопотання слідчого, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підшукали форму поліцейських Національної поліції України, автомобільні державні номери, що використовуються на автомобілях Національної поліції України, та безпосередньо автомобілі.

11 березня 2018 року о 22 год. 16 хв. прибули до с. Колоно-Миколаївка, Дніпропетровської області на автомобілі «Opel» з державними номерами на синьому фоні, будучи одягненими у формений одяг працівників поліції, вводячи в оману оточуючих стосовно свого дійсного статусу. Побачивши проїжджаючий автомобіль «Hyundai Elantra» під управлінням потерпілого ОСОБА_8, наздогнали та зупинили його на узбіччі автошляху «Т0-401».

Находячись на місці події, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, назвавшись працівниками Національної поліції України, висунули ОСОБА_8 вимогу про передачу їм грошових коштів у сумі 5 000 доларів США за нібито скоєне ним адміністративне правопорушення.

ОСОБА_8, розуміючи, що в нього відсутні такі кошти, сприйнявши погрозу вилучення у нього автомобіля як реальну, домовився про передачу на вимогу ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 коштів в сумі 1000 грн. та передав їх останнім.

20 квітня 2018 року, о 10 год. 20 хв. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України.

Ухвалою слідчого судді 23 квітня 2018 року останньому обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області 07 травня 2018 року підозрюваному ОСОБА_3 скасовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 червня 2018 року. Йому ж визначено заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 881 000 грн.

Постановою заступника прокурора Дніпропетровської області 11 червня 2018 року продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 20 вересня 2018 року.

Враховуючи, що органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій, та що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України, найтяжчий з яких відноситься до категорії тяжкого, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, дані про особу ОСОБА_3, який не працює і не має джерела до існування, що йому інкримінується діяння скоєне в групі осіб, які мають тривалі та стійкі зв’язки, що не всі свідки і потерпілі у справі допитані, а також те, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_3

Захисник не погодився з вказаним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що родина підозрюваного ОСОБА_3 не здатна внести розмір застави, встановлений слідчим суддею.

Відповідно до ухвали від 23 квітня 2018 року на ОСОБА_3 було покладено процесуальні обов’язки, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, які він сумлінно виконував, в матеріалах справи відсутні повідомлення про порушення підозрюваним умов домашнього арешту.

Вказує, що факт вчинення підозрюваним злочину та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності фактів ухилення його від слідства та суду, переховування та перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Просить врахувати, що ОСОБА_3 має на утриманні неповнолітню дитину, яка знаходиться на обліку у лікаря-невропатолога та потребує постійного медичного лікування, дружину, яка не працює, та перебуває у пологовій відпустці, мати пенсійного віку, яка хворіє та потребує стороннього догляду, тещу - інваліда, та стан здоров’я самого підозрюваного, відсутність у нього судимості, наявності міцних соціальних зв’язків, постійного місця проживання.

Вказує, що перелічені в клопотанні слідчого ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не підтверджені.

Під час апеляційного розгляду захисник та підозрюваний підтримали апеляційні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав ухвалу законною та обґрунтованою.

В судових дебатах учасники провадження підтримали такі ж позиції.

Заслухавши суддю–доповідача, думки учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляції, дослідивши та перевіривши надані матеріали, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Судом першої інстанції чітко дотримано ст. 17 ЗУ від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», де передбачено, що при розгляді справ суду застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Судом першої інстанції повністю враховано і п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».

Так, відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Як вбачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів, слідчим проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 січня 2018 року за №12018040000000187 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України.

20 квітня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 23 квітня 2018 року підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області 07 травня 2018 року підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту було скасовано та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 червня 2018 року та визначено заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 881 000 грн.

Постановою заступника прокурора Дніпропетровської області 11 червня 2018 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 20 вересня 2018 року.

12 червня 2018 року слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до суду першої інстанції з клопотанням, погодженим із прокурором прокуратури Дніпропетровської області про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3

Оскаржуваною задоволено клопотання слідчого та продовжено строку тримання під вартою ОСОБА_3 до 12 серпня 2018 року до 16 год.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що зазначені вимоги закону при розгляді клопотання слідчого судом першої інстанції були дотримані.

Так, під час судового розгляду слідчий суддя достатньою мірою з'ясував дані, які вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 353, ч. 2 ст. 189 КК України, оскільки наведені слідчим обставини дають достатні підстави для такого висновку. Доводи захисника щодо необґрунтованості підозри мають характер суб’єктивної оцінки зацікавленої особи.

Слідчий суддя перевірив доводи клопотання слідчого щодо існування обставин, які свідчать про те, що ризики, які були підставою для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися.

Крім того, стороною обвинувачення доведена об’єктивна необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

З урахуванням наведеного колегія суддів оцінює доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного щодо недоведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як безпідставні та такі, що не підлягають задоволенню.

Також, на думку колегії суддів, є правильним висновок слідчого судді про те, що зазначені ризики у сукупності свідчать про неможливість запобігання ним шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 іншого запобіжного заходу, менш обтяжливого, ніж тримання під вартою, а також про те, що знаходячись під особистим зобов’язанням, на чому наполягала сторона захисту, підозрюваний матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, та незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженню, оскільки ще не всі вони допитані, що може унеможливити встановлення всіх обставин даного кримінального правопорушення.

Не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги і соціальні зв’язки підозрюваного, оскільки їх наявність та міцність, а також і дані, що характеризують його особу, на що є посилання в апеляції захисника, не спростовує і не зменшує достатньою мірою ризики, що стали підставою для обрання та подальшого продовження запобіжного заходу ОСОБА_3

Доводи апелянта про те, що родина підозрюваного ОСОБА_3 не здатна внести розмір застави, встановленого слідчим суддею, не можуть бути прийняті колегією суддів як підставу для зміни запобіжного заходу.

З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, даних про особу підозрюваного, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, продовжив строк тримання його під вартою в межах строків досудового розслідування, а підстав для задоволення апеляційної скарги захисника не вбачається.

Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, п. 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_4 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2018 року про задоволення клопотання слідчого та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: