Ухвала суду № 74980288, 27.06.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

27 червня 2018 р. № 814/1485/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Миколаївської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації", вул. Архітектора Старова,2/5, корпус 1/1, офіс 66, м. Миколаїв, 54046

третя особа:публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070

про:визнання протиправним рішення,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним (незаконним) рішення державного реєстратора Миколаївської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" від 27.04.2018 р., індексний номер 40852052, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), відповідно до якого проведено державну реєстрацію прав власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк".

27 червня 2018 року позивач подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна: житлового будинку АДРЕСА_1.

Заява мотивована тим, що за відсутності відповідної заборони ПАТ "Перший український міжнародний банк" в будь-який час може вжити заходів, спрямованих на відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 на користь інших осіб, що може завдати значної шкоди інтересам позивача.

У відповідності до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши доводи та підстави, викладені в заяві про забезпечення позову, позовну заяву та матеріали, додані до неї, суд прийшов до висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову не належить задоволенню, виходячи з наступного:

За приписами ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено, у тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

У відповідності до ч. 1 ст. 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, захід забезпечення позову має бути сформульований таким чином, щоб ухвалу можна було виконати.

Позивач не зазначила, до кого звернена її вимога про заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна. Забезпечення позову таким шляхом унеможливить виконання ухвали, оскільки суд зобов'язаний направити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову для виконання відповідним державним органам.

Крім того, в ухвалі від 21.06.2018 р. суд зазначав, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ПАТ "Перший український міжнародний банк" станом на день звернення позивача до суду є власником нерухомого майна будинку АДРЕСА_1.

Заборона вчиняти банку будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна є втручанням у право розпорядження своїм майном. Позовні ж вимоги стосуються виключно дій державного реєстратора при вчиненні реєстраційних дій по перереєстрації нерухомого майна. Позивач не оспорює право власності на будинок. Отже, заборона власнику розпоряджатись майном не може бути співмірною вимогою для забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що забезпечення позову, обраним позивачем шляхом, не допускається в даній справі.

Керуючись ст. 150 - 151, 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Ухвала підписана суддею 27.06.2018 року.

Суддя Н. В. Лісовська