Рішення № 74980261, 19.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/389/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Турківської районної призовної комісії Турківської РДА; треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Турківський районний військовий комісаріат Міністерства оборони України; Турківська районна державна адміністрація про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Турківської районної призовної комісії Турківської РДА, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Турківський районний військовий комісаріат Міністерства оборони України; Турківська районна державна адміністрація в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Турківської призовної комісії від 29.11.2017 року, оформлене протоколом №28 в частині відмови ОСОБА_3 у наданні відстрочки від призову на строкову військову службу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Рішенням Турківської районної призовної комісії від 29.11.2017 року призовнику ОСОБА_3 відмовлено в наданні відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами. Звертає увагу суду, що відстрочка надається призовникам, які мають осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб громадян України, зобов’язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Зазначає, що ОСОБА_3 згідно з рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області є опікуном ОСОБА_4, яку визнано недієздатною. Оскільки, не має інших близьких родичів крім позивача, які зобов’язані утримувати непрацездатних близьких родичів вважає, що Рішенням Турківської призовної комісії від 29.11.2017 року, яке оформлене протоколом №28 протиправно відмовлено ОСОБА_3 у наданні відстрочки від призову на строкову військову службу.

Відповідач долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відповідно до Указу Президента України №44/2017 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови призови громадян України на строкову службу у 2017 році», 29 листопада 2017 року проводився призов громадян на строкову військову службу і ОСОБА_3 був суб’єктом такого призову. Комісією відмовлено у наданні відстрочки від строкової військової служби, оскільки у ОСОБА_4 над якою ОСОБА_3 здійснює опіку є рідна сестра ОСОБА_5

Ухвалою суду від 15.02.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання .

Ухвалою суду від 24.05.2018 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд заслухав пояснення представника позивача та представника третьої особи, з’ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення викладені у відзиві на позовну заяву, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об’єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.

29.11.2017 року ОСОБА_3 проходив медичний огляд призовника у приміщенні Турківського районного військового комісаріату.

Позивачем до призовної комісії Турківського районного військового комісаріату подано заяву про надання відстрочки від призову на строкову військову службу на підставі п.1 ч.2 ст. 17 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» у зв’язку із тим, що рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_3 призначено опікуном недієздатної ОСОБА_4 Відтак, з необхідності догляду за нею та з підстав відсутності інших осіб, які зобовязані утримувати непрацездатних близьких родичів, просив надати відстрочку від строкової військової служби.

29.11.2017 року на засіданні призовної комісії Турківського районного військового комісаріату, розглянуто матеріали особової справи комісія відмовила в наданні відстрочки від строкової військової служби, у зв’язку із тим, що ОСОБА_4 над якою ОСОБА_3 здійснює опіку відповідно до рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області має рідну сестру ОСОБА_5

Рішенням Турківської районної призовної комісії від 29.11.2017 року , оформленого протоколом №28, позивача визнано придатним до військової служби та відмовлено у наданні відстрочки від призову на строкову військову службу.

Не погодившись із прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду для захисту свої порушених прав та інтересів.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Правове регулювання відносин між державою та громадянами України, у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (далі Закон України №2232-ХІІ).

Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5 ст.1 Закону України №2232-ХІІ).

Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (об'єднані міські) військові комісаріати (далі - районні (міські) військові комісаріати), військові комісаріати Автономної ОСОБА_6 Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також територіальні центри (в Автономній ОСОБА_6 Крим, областях, місті Києві) та філіали (в районах та містах) комплектування військовослужбовцями за контрактом.

Стаття 16 Закону України №2232-ХІІ та пункти 73,74 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 № 352 «Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом» визначають, що персональний склад обласної призовної комісії, порядок проведення та забезпечення роботи з організації призову затверджуються головою обласної держадміністрації.

На обласну призовну комісію покладаються: керівництво діяльністю районних (міських) призовних комісій; організація медичного огляду громадян України, які визнані районними (міськими) комісіями з питань приписки або районними (міськими) призовними комісіями непридатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я, та громадян України, які заявили про незгоду з результатами медичного огляду чи рішеннями районних (міських) комісій з питань приписки або районних (міських) призовних комісій, а також громадян, які призвані та строкову військову службу безпосередньо перед їх відправленням у військові частини; перевірка підстав щодо надання відстрочки або звільнення громадян України від призову на строкову військову службу; контроль за обґрунтованим призначенням призовників для служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні з урахуванням їх освіти, досвіду, здібностей, інтересів та особистих можливостей; розгляд скарг громадян на рішення та дії районних (міських) призовних комісій.

Розпорядженням голови Турківської районної державної адміністрації від 15.03.2017 № 57 «Про черговий призов громадян України на строкову військову службу у 2017 році» був затверджений склад призовної комісії.

Позивач оскаржує рішення Турківської районної призовної комісії від 29.11.2017, оформлене протоколом №28 в частині відмови у наданні відстрочки від призову на строкову військову службу.

Така відстрочка обґрунтована необхідністю догляду за ОСОБА_4 тіткою позивача, яку рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області визнано недієздатною та призначено такій опікуном ОСОБА_3

Згідно ст.17 Закону України №2232-ХІІ відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають, зокрема або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст.55 Цивільного кодексу України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоровя не можуть самостійно здійснювати свої права та обов'язки.

Згідно з положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В пункті 42 рішення "Бендерський проти України" від 15.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (рішення "Руїз Торійа проти Іспанії" від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення "Артіко проти Італії" від 13.05.1980).

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

В ході судового розгляду справи, судом встановлено, що підставою для, відмови в наданні відстрочки стало посилання відповідача на ч.2 ст. 267 СК України. А саме, те, що згідно довідки форми №2 із місця проживання позивача, за вказаною адресою зареєстрована мати ОСОБА_3 - ОСОБА_5, яка є рідною сестрою ОСОБА_4 Однак, судом встановлено, що ОСОБА_7 не проживає за вказаною адресою та знаходиться за межами території України, а саме, у ОСОБА_6 на роботі.

Внаслідок вказаної відмови в наданні відстрочки від проходження військової служби відповідачем погіршено становище ОСОБА_4, оскільки вона є інвалідом І групи, лежачою та не може сама забезпечувати свої потреби, відтак ОСОБА_3 здійснює за нею постійний догляд.

Таким чином, наявність осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, є правовою підставою для надання відстрочки від призову на військову службу. Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 10.01.2017 року у справі №808/2132/16.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позивачем надані суду належні письмові докази на підтвердження його права на відстрочку від призову на строкову військову службу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України згідно з якими, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 132, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Турківської призовної комісії від 29.11.2017 року, оформлене протоколом №28 в частині відмови ОСОБА_3 у наданні відстрочки від призову на строкову військову службу.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Турківський районний військовий комісаріат Міністерства оборони України (82500, Львівська обл., м. Турка, вул. Січових стрільців, 9 ЄДРПОУ 09895116) на користь ОСОБА_3 (Львівська обл., Турківський район, с. Присліп, вул. Горішня, 286 РНОКПП НОМЕР_1) 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2018 року.