Рішення № 74979100, 13.06.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3141/17

Провадження № 2/0203/183/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменка С.В.,

при секретарі Пилипенко А.С.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії –

встановив:

29 серпня 2017 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії. В обґрунтування позову зазначено, позивачка мешкає в квартирі АДРЕСА_1, відповідачі використовують для проживання квартиру № 5 яка знаходиться поруч на одній сходовій клітці. Квартира відповідачів відмежована від квартири позивачки перегородкою з дверима. Відповідачами самочинно було демонтовано існуючу перегородку з дверима та перенесено її на 1 м. 50 см. вперед. Вказаний демонтаж створив незручності для позивачки та членів її родини, неможливо вільно користуватись коридором, неможливо повністю відкрити двері коридору. Позивачка зверталась до відповідачів щодо перенесення даної перегородки на попереднє місце, проте повернення перегородки в первісний стан відповідачами здійснено не було. Переобладнання вказаного приміщення відбулось незаконно без згоди позивачка, яка є власником сусідньої квартири. Позивачка просить суд визнати дії ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 неправомірними, зобов’язати ОСОБА_2 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 не чинити перешкод ОСОБА_3 у користування її власністю, привести місце загального користування у попередній стан, зобов’язати використовувати місця загального користування у попередній стан, зобов’язати використовувати місця загального користування у багатоквартирному житловому будинку за цільовим призначенням, визнати незаконним зведення та зобов’язати відповідачів ОСОБА_2 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 знести перегородку з дверима, що на площадці коридору загального користування біля квартири № 6, яка збудована власниками квартири № 5 впритиск до дверного блоку квартири № 6 за адресою м. Дніпро, вул. Шмідта, 25а. (а.с.43-47)

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала в повному обсязі, позов просила задовольнити. Вказувала, на відсутність у відповідачів дозвільних документів на зміщення перегородки.

Відповідач ОСОБА_8 пояснив, що вказана перегородка була побудована в 1991 році, одразу після його вселення. Питання щодо зведення вказаної перегородки було обговорене із сусідом по сходовій клітці ОСОБА_9, який проживає у квартирі № 4, який заперечень з приводу побудови не надавав. В квартирі № 6 з 1991 року по 2006 рік знаходилась ліфтерська кімната. Будь яких прав чи законних інтересів при зведенні перегородки він не порушував. Жодних переобладнань перегородки в 2016 році не вчиняв. Вказував, що позивачем не доведено, що її права порушені. Зазначав, що позивачка не заперечувала проти здійснення переобладнання про, що написала власноруч заяву, просив відмовити в задоволенні позову оскільки позивачкою було пропущено строк позовної давності.

Представник відповідача ОСОБА_8 – ОСОБА_10 в судове засідання в якому було завершено розгляд справи не з’явився, про місце, час та дату був повідомлений належним чином. В ході розгляду справи вказував, що відповідачами було правомірно здійснено переобладнання приміщення.

Інші відповідачі в судові засідання не з’явились, про місце, час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином, про причин неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, вислухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Власниками квартири АДРЕСА_1, є ОСОБА_3 та ОСОБА_11, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 17 жовтня 2006 року № 5/193-16, зареєстрованому в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 14 грудня 2006 року та інформаційною довідкою № 99876735 від 10 жовтня 2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкту нерухомого майна (а.с. а.с. 19, 24-25)

Станом на 31 грудня 2012 року в інвентаризаційній справі за адресою АДРЕСА_2 містяться відомості про право власності за ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності згідно свідоцтва про право власності на жило від 29 січня 1997 року, видного Житлово-експлуатаційною конторою тепловозоремонтного заводу, згідно розпорядження № 672, зареєстроване в КП «ДМБТІ» ДОР та записано в реєстрову книгу № 241п за реєстровим № 46, що підтверджується листом КП «ДМБТІ» ДОР від 13 листопада 2017 року № 15611. (а.с.48)

21 квітня 2017 року було проведено візуальне обстеження технічного стану коридору загального користування першого поверхневого житлового будинку № 25а по вулиці Шмідта де було виявлено, що на площадці загального користування біля квартири № 6 власниками квартири № 5 встановлений дверний блок в притик до дверного блоку квартири № 6, про, що 21 квітня 2017 року начальником відділу ТЕК, заступником директора, майстром по огляджу та ремонту житлового фонду було складено акт обстеження технічного стану коридору загального користування першого поверху житлового будинку № 25а по вул. Шмідта. (а.с.17)

Робочою комісією КП «Жилсервіс-2» було обстежено сходову клітину 1-го поверху житлового будинку № 25-а по вул. Шмідта де розташовані квартири № 5 та № 6, в результаті обстеження було виявлено, що мешканцями квартири № 5 на площадці сходової клітини 1-го поверху встановлений дверний блок з відкриттям дверного полотна в сторону вхідних дверей квартири № 6, про що начальником дільниці та начальником відділу було складено акт від 13 лютого 2018 року про обстеження сходової клітини першого поверху житлового будинку № 25а по вул. Шмідта. (а.с.97)

Статтею 41 Конституції України передбачено кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно із пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цим Кодексом, положення ЦК застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Тому правила статті 376 ЦК про наслідки самочинного будівництва застосовуються і до об'єктів, побудованих до набрання чинності ЦК та Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво об’єкту нерухомості вимагає розробки і затвердження у встановленому порядку компетентними органами проекту його будівництва та отримання дозволів і узгоджень у відповідних органів та служб на здійснення будівельних робіт.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно інформації КП «Жилсервіс-2» ДОР на їх підприємстві відсутні звернення та дозвільні документи на установку дверного блоку біля квартири № 5 житлового будинку № 25а по вул. Шмідта. (а.с.96)

В архівній базі управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів на встановлення перегородок біля квартири № 5 та № 6 по вул. Шмідта в м. Дніпро, що підтверджується листом Управління державного архітектурного-будівельного контролю ДМР № 13-16/1 від 12 червня 2017 року та № В-5/1 від 05 лютого 2018 року. (а.с. а.с. 18, 77)

З огляду на вищевикладене враховуючи, що відповідачами не була доведена правомірність зведення вказаної вище прибудови, суд приходить до висновку, що відсутні будь-які правові підстави для її збереження, таким чином вимоги позивачки в частині визнання дій щодо зведення прибудови та зобов’язання відповідачів знести перегородку обґрунтовані та підлягають задоволенню. Вимоги про зобов’язання відповідачів провести місце загального користування у попередній стан є в даному випадку аналогічними вимогам про зобов’язання відповідачів знести самочинно зведену перегородку, таким чином оскільки дане питання вже вирішено дана частина вимог задоволенню не підлягає.

З приводу наданих відповідачами листів в частині того, що позивачка не заперечувала проти того, щоб відповідачі здійснили переобладнання приміщення, суд відзначає що відповідачі не скористались своїм правом для оформлення належним чином самочинно зведеної прибудови. Сам по собі дозвіл сусідів на перепланування приміщення не звільняє особу, яка здійснила таке перепланування, від необхідності оформити зміни у встановленому порядку.

З приводу тривалого часу, який минув після переобладнання приміщення, слід зауважити, що позовна давність до вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування своїм майном (негаторного позову) не може бути застосована, оскільки порушення права триває у часі.

Щодо вимог про зобов’язання відповідачів не чинити перешкод у користуванні позивачкою своєю власністю суд виходить з того, що в ході розгляду справи не було доведено факт, що відповідачі будуть в майбутньому вчиняти дії які будуть порушувати права позивачки у користуванні її майном, сам відповідач вказане заперечує, за цих підстав суд приходить до висновку, що вказані вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Враховуючи результати розгляду справи на підставі ст. 141 ЦПК України у зв’язку з частковим задоволенням позову з відповідачів на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. ст. 376, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 54, 76-77, 82, 141, 158, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

вирішив:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії – задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 знести перегородку з дверима на площадці коридору загального користування біля квартири № 5 впритул до вхідних дверей квартири АДРЕСА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір 120 (Сто двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір 120 (Сто двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судовий збір 120 (Сто двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 судовий збір 120 (Сто двадцять) грн. 00 коп.

В решті позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи – безпосередньо до апеляційного суду. Строк подання апеляційної скарги – 30 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 22.06.2018.

Суддя С.В. Єдаменко