Ухвала суду № 74978730, 27.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1477/18

УХВАЛА

27 червня 2018 року м.Одеса

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання - Сидоренко Ю.С.

за участю сторін:

представник прокуратури - ОСОБА_1

представник третіх осіб

ОСОБА_2, ОСОБА_3 - - ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника третіх осіб про залишення позовної заяви без розгляду по справі №815/1477/18 за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування будівельного паспорту, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться справа за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про:

визнання протиправними дій, щодо видачі Управлінням містобудування та архітектури Одеської міської ради будівельного паспорту від 14.03.2016р., реєстраційний №01-07/37 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельних ділянках площею 0,1га. (кадастровий номер 5110136900:47:003:0020) та площею 0,1 га. (кадастровий номер 5110136900:47:003:0019) з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/Д, 111/Г, замовники – ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

скасування будівельного паспорту від 14.03.2016р., виданого Управлінням містобудування та архітектури Одеської міської ради, реєстраційний № 01-07/37 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельних ділянках площею 0,1 га. (кадастровий номер 5110136900:47:003:0020) та площею 0,1 га. (кадастровий номер 5110136900:47:003:0019) з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/Д, 111/Г, замовники – ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Через канцелярію суду 22.06.2018р. (вхід. № ЕП/3553/18) від представника третіх осіб надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на те, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, як позивач, в особі якого діє прокуратура Одеської області ще у лютому 2017 року дізнався про порушення містобудівного законодавства, 17.02.2017р. склав акт перевірки та виніс припис порушення вимог законодавства. Як зазначає представник третіх осіб, строк позовної давності обчислюється не з моменту, коли прокуратурі стало відомо про ті чи інші обставини, а з дня коли були порушені права органу (в даному випадку Департаменту ДАБІ в Одеській області) в інтересах якого він звертається до суду.

У підготовчому судовому засіданні представник третіх осіб зазначене клопотання підтримав.

Представник прокуратури Одеської області проти задоволення зазначеного клопотання заперечував, зазначивши, що прокуратурі стало відомо про порушення вимог чинного законодавства лише 14.03.2018р., у зв’язку з чим, строк позовної давності не порушено.

Позивач - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області у судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач до судового засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиву на позовну заяву, розгляд справи №815/1477/18 просив проводити за відсутності представника у судових засіданнях.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого ним Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог.

Як вбачається з позовної заяви, заступник прокурора Одеської області у даному позові оскаржує дії Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради, щодо видачі будівельного паспорту №01-07/37 від 14.03.2016р. та просить його скасувати.

Представник прокуратури стверджував, прокуратурі стало відомо про порушення вимог чинного законодавства лише 14.03.2018р., у зв’язку з чим, строк позовної давності не порушено.

Так, згідно правових позиції Верховного Суду України висловлених за результатами розгляду справ: №3-23гс14 від 27.05.2014р, №3-82гс14 02.09.2014р., №3- 194гсІ4 від 23.12.2014р.. №6-178 цс15 від 01.07.2015р., №21-2008а15 від 03.11.2015р., №6- 3089цс15 від 08.06.2016р., №6-80цс17 від 13.03.2017р., №6-1852цс16 від 12.04.2017р. строк звернення до суду обчислюється з дня порушення прав суб’єкта владних повноважень, а не з моменту, коли прокуратура, яка звертається до суду в інтересах суб’єкта владних повноважень, дізналась про порушення прав та законних інтересів останнього.

Тобто, Верховний суд України неодноразово висловлював свою правову позицію, щодо перебігу позовної давності для прокурора, у випадку звернення останнього з позовними заяви в інтересах тих чи інших суб’єктів владних повноважень, що свідчить про сформовану, сталу та послідовну судову практику.

Зокрема, Велика палата Верховного суду у постанові по справі №359/2421/15-ц від 05.06.2018р. зазначила, що оскільки держава зобов’язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, яку покликані підтримувати норми позовну давність, тому на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності та оскарження незаконних правових актів державних органів , якими порушено право власності чи інше речове право.

Тобто, позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб’єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і у разі пред’явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналогічну правову позицію висловила ОСОБА_4 палата Верховного суду у своїй постанові по справі № 367/2271/15-ц від 30.05.2018р.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний паспорт виданий відповідачем 14.03.2016р., а відтак з моменту його видачі до звернення заступника прокурора Одеської області з позовною заявою минуло більше двох років.

Суд звертає увагу, рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/4053/17 від 28.03.2018р. у задоволені позовних вимог Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ в Одеській області ОСОБА_5 про визнання неправомірними та такою, що проведено із порушенням норм чинного законодавства позапланову перевірку дотримання вимог законодавства управління архітектури та містобудування Одеської міської ради та скасувати рішення Департаменту ДАБІ в Одеській області № № 413, 414, 415, 416, 417, 418 від 17.02.2017р., складені головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ в Одеській області ОСОБА_5 – відмовлено повністю. Так, у межах зазначеної справи досліджувалось правомірність видачі будівельного паспорту №01-07/37 від 14.03.2016р.

Отже, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції Одеській області, як позивач, в особі якого діє прокуратура Одеської області ще лютому 2017 року дізнався про порушення містобудівного законодавства, 17.02.2017р. склав акт перевірки, виніс Управлінню архітектури та містобудування припис про усунення порушень вимог законодавства.

Таким чином, доводи прокурора про те, що йому стало відомо про порушень вимог чинного законодавства лише 14.03.2018р., у зв’язку з чим, прокуратура не пропустила строк позовної давності є необґрунтованими, оскільки строк позовної давності для прокурори обчислюється не з моменту, коли прокуратурі стало відомо про ті чи інші факти, а з дня коли були порушенні права Департаменту ДАБІ в Одеській області в інтересах якого він звертається до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція про захист прав люди: основоположних свобод та практика ЄСПЛ для судів є джерелом права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи судом.

Зі змісту п. 51 рішення Європейського Суду з прав людини від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», п. 570 рішення Європейського Суду з прав людини від 20 вересня 2011 року у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», правової позиції викладеної Верховним Судом України у справі №6-2469цс16 вбачається, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статей в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

У рішенні «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.0l.2000р. Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання правил регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридично визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998р., заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правил судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов’язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результатом правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чіткість регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, як має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту свої прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконань ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певними процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимули учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можу, вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Розглянувши матеріали позову та доданих до нього документів, заслухавши учасників процесу, суд дійшов висновку, що наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду прокурором не зазначено та судом з матеріалів позовної заяви не встановлено.

Згідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 180 КАС України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників процесу.

Пунктом 1 частини 2 статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовна заява Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування будівельного паспорту – підлягає залишенню без розгляду, оскільки оскаржуваний паспорт виданий відповідачем 14.03.2016р., а відтак з моменту його видачі до звернення заступника прокурора Одеської області з позовною заявою минуло більше двох років.

Керуючись ст. ст. 123, 180, 183, 256, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання представника третіх осіб про залишення позовної заяви без розгляду по справі №815/1477/18 – задовольнити.

Позовну заяву Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, щодо видачі Управлінням містобудування та архітектури Одеської міської ради будівельного паспорту від 14.03.2016р., реєстраційний №01-07/37 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельних ділянках площею 0,1га. (кадастровий номер 5110136900:47:003:0020) та площею 0,1 га. (кадастровий номер 5110136900:47:003:0019) з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/Д, 111/Г, замовники – ОСОБА_2 та ОСОБА_3; скасування будівельного паспорту від 14.03.2016р., виданого Управлінням містобудування та архітектури Одеської міської ради, реєстраційний № 01-07/37 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельних ділянках площею 0,1 га. (кадастровий номер 5110136900:47:003:0020) та площею 0,1 га. (кадастровий номер 5110136900:47:003:0019) з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/Д, 111/Г, замовники – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали суду складений та підписаний суддею 27.06.2018р.

Суддя Балан Я.В.