Рішення № 74978721, 27.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1031/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправної бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправною бездіяльність Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо не поновлення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов’язати Суворовське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок розміру та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення - 01.08.2012 року з врахуванням компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до серпня 2012 року він проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримував пенсію за віком, проте надалі виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, в зв’язку з чим виплату пенсії припинено. 11.04.2017 року представник ОСОБА_1 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_2 звернувся до Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про перерахунок та поновлення виплати пенсії за віком. 08.12.2017 року представник позивача звернувся до Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі та просив надіслати на адресу представника рішення про поновлення або відмову у поновленні виплати ОСОБА_1 пенсії за віком. Супровідним листом № 385/Н-5 від 20.12.2017 року Суворовським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі надіслано лист вих. № 6258/04 від 05.05.2017 р., яким в поновленні виплати пенсії за віком з дати припинення – 01.08.2012 року ОСОБА_1 відмовлено. В обгрунтування прийнятого рішення управлінням зазначено, що виплата пенсії відповідно до ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном. Згідно розділу І Порядку № 22-1 заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником, проте бездіяльність Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 є протиправною.

Представником Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що ст. 51 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно розділу 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 ( зі змінами), заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником у разі якщо особа, якій поновлюється пенсія не досягла повноліття або є недієздатною. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебував на обліку в Управлінні та з 18.09.1993 отримував пенсію за віком. 16.07.2012 позивач звернувся до Управління з заявою про виплату пенсії за шість місяців наперед перед виїздом на постійне місце проживання до держави Ізраїль відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Протоколом Управлінням від 16.07.2012 була нарахована та виплачена пенсія за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 роки у сумі 8148,57 грн. з 01.08.2012 управлінням виплату пенсії позивачу було припинено на підставі ст. 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». 25.04.2017 на адресу Управління надійшла заява про призначення/перерахунок пенсії від представника за довіреністю ОСОБА_1, ОСОБА_2 про поновлення виплати пенсії позивачу. 05.05.2017 року за вих. № 6258/04 представнику позивача за довіреністю було надано вмотивовані та обґрунтовані роз’яснення з зазначенням, що заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником у разі якщо особа, якій поновлюється пенсія не досягла повноліття або є недієздатною. 13.12.2017 року на адресу Управління надійшла заява від представника за довіреністю ОСОБА_1, ОСОБА_2 в порядку Закону України „Про звернення громадян”. 20.12.2017 за вих. № 385/н-5 Управлінням представнику позивача було направлено відповідь в якій було зазначено, що листом Управління від 05.05.2017 за вих. № 6258/04 надане вичерпне роз’яснення щодо порушеного питання виплати пенсії позивачу. Отже, законодавством не передбачено прийняття заяви про поновлення виплати пенсії від особи, яка діє по довіреності та/або за дорученням та представляє інтереси іншої особи- пенсіонера. З урахуванням наведеного, Управління не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, а діяло лише на підставі норм діючого законодавства України. Враховуючи вищевикладене та з урахуванням ст. 51 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та наведених доводів позивачем у позовній заяві, відсутні законі підстави для її задоволення.

Ухвалою суду від 10 квітня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 10 травня 2018 року на 12:30 год.

10 травня 2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 22 травня 2018 року на 09:15 год.

22 травня 2018 року судове засідання по справі № 815/1031/18 не відбулось у зв’язку із знаходженням головуючого судді у відпустці та призначено дату наступного судового на 04 червня 2018 року на 11:00 год.

04 червня 2018 року судове засідання по справі № 815/1031/18 не відбулось у зв’язку із знаходженням головуючого судді на лікарняному та призначено дату наступного судового на 11 червня 2018 року на 11:30 год.

11 червня 2018 року учасники процесу до суду не з’явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером та постійно проживає в Ізмаїлі, де з 19 грудня 2013 року знаходиться на консульському обліку Генерального консульства України в Хайфі (а.с. 46-47).

25 квітня 2017 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просив перерахувати та поновити пенсію з дати припинення в розмірах відповідно до чинного пенсійного законодавства, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни (а.с. 43).

05.05.2017 року на адресу представника позивача ОСОБА_2 Суворовським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі направлено лист № 6258/04, яким повідомлено, що згідно розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами), заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником у разі якщо особа, якій поновлюється пенсія не досягла повноліття або є недієздатною. Отже, законодавством не передбачено прийняття заяви про поновлення виплати пенсії від особи, яка діє по довіреності та представляє інтереси іншої особи-пенсіонера. Враховуючи вищевикладене та з урахуванням ст. 49 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” законних підстав, щодо поновлення з 01.08.2012 року пенсії за віком ОСОБА_1 в управлінні немає (а.с. 113).

13.12.2017 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою, в якій просив надіслати рішення про поновлення або відмову у поновленні виплати ОСОБА_1 пенсії за віком (а.с. 111).

20.12.2017 року Суворовським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі направлено лист № 385/Н-5, до якого додано лист від 05.05.2017 вихід. № 6258/04 (а.с. 112).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до ст. 92 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються. Пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 51 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

При цьому, міжнародні договори між Україною та Ізраїлем стосовно призначення та виплати пенсії не укладалися.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. № 25-рп/2009 положення п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір з питань пенсійного забезпечення і якщо згода на обов'язковість такого міжнародного договору не надана Верховною Радою України, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 25-рп/2009, оспорюваними нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

У відповідності до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 07.10.2009 р. порядок виплати пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон регулюється нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням рішення Конституційного суду України № 25-рп/2009, тобто виплата пенсії повинна проводитися незалежно від місця проживання пенсіонера.

Відсутність законодавчо встановленого механізму поновлення виплати пенсії, припиненої у зв'язку з виїздом громадянина України на постійне місце проживання за кордон, або переведення з одного виду пенсії на інший, не може бути підставою для позбавлення таких осіб права на соціальний захист, що встановлений ст. 46 Конституції України.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Пічкур проти України”, яке набрало статусу остаточного 07.02.2014 р., право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (п.51 цього рішення).

У п. 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, з дня набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 щодо неконституційності положень п. 2 ч. 1 ст.49, другого речення ст. 51 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу УПФ має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Тобто, з цього часу управління ПФУ має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.05.2015 у справі № 21-180а15, де визначено, що після прийняття рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 виникли умови для поновлення виплати пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Статтею 44 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із соціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно ч. 5 ст. 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до п. 1.5 розділу I Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 р. (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок № 22-1) заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку, як одержувача пенсії.

Пунктом 1.7 Порядку № 22-1 встановлено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Згідно із п.2.8 Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Пунктом 2.22 Порядку № 22-1 визначено, що документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання.

Згідно ст. 13 Закону “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, відносяться паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України.

Відповідно до п.2.23 Порядку № 22-1, документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Згідно із п.4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою .

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Таким чином, обов'язковою умовою відновлення виплати раніше призначеної пенсії є подача пенсіонером заяви встановленої форми та необхідних документів особисто або через законного представника.

Заяви осiб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсiї на iнший реєструються в журналi реєстрацiї рiшень органу, що призначає пенсiю. Особi або посадовій особi органом, що призначає пенсiю, видається розписка iз зазначенням дати прийняття заяви, а також перелiку одержаних i вiдсутнiх документiв, якi необхiдно подати у тримiсячний строк з дня прийняття заяви. Копiя розписки зберiгається в пенсiйнiй справi.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності);4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсії справі.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Таким чином, Порядком № 22-1 чітко визначена процедура поновлення виплати пенсії, яка включає в себе: - подачу заяви про поновлення виплати пенсії; - вчинення органом, що розглядає питання перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії відповідних дій, пов’язаних з перевіркою поданих заявником документів; - розгляд поданих заявником документів та прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2017 року представник ОСОБА_1 за нотаріально засвідченою довіреністю ОСОБА_2 звернувся до Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просив перерахувати та поновити пенсію з дати припинення в розмірах відповідно до чинного пенсійного законодавства, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни (а.с. 43).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Суворовським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі жодного рішення по суті щодо перерахунку та поновлення раніше призначеної пенсії не приймалось, а лише на ім’я представника позивача ОСОБА_2 направлено лист № 6258/04, яким повідомлено, що законодавством не передбачено прийняття заяви про поновлення виплати пенсії від особи, яка діє на підставі довіреності та представляє інтереси іншої особи-пенсіонера (а.с. 113).

Таким чином, Суворовським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі не вчинено дій, передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 р. (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що заява про призначення/перерахунок пенсії, подана представником ОСОБА_1 за нотаріально засвідченою довіреністю ОСОБА_2, Суворовським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі по суті не розглядалась та рішення про поновлення або відмову в поновленні виплати пенсії не приймалось.

Оскільки, відповідного рішення відповідач по суті заяви не приймав, суд вважає, що заява представника позивача щодо перерахування та поновлення пенсії з дати припинення в розмірах відповідно до чинного пенсійного законодавства, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни, у встановлений законодавством порядок та строки не розглянута, відтак, при розгляді цієї заяви відповідачем допущена протиправна бездіяльність, яка призвела до порушення прав позивача.

Разом з тим, позовні вимоги щодо зобов’язання Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок розміру та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення - 01.08.2012 року з врахуванням компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 4 ст. 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що відповідач, наділений дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями з певним ступенем свободи органу при прийнятті рішення, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. А суди не мають право втручатися в дискреційні функції органів владних повноважень.

Суд може прийняти рішення про зобов'язання органу владних повноважень прийняти певне рішення, в разі, якщо можливість прийняття єдиного альтернативного рішення виключена судом.

Крім того, позовній вимоги про проведення компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни мають похідний характер, є, в даному випадку, передчасними, оскільки права позивача в цій частині на час розгляду даної справи не порушені, так як поновлення виплати пенсії та перерахунок пенсії не проведено, суд не може під час прийняття постанови вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, а тому відсутні підстави для їх задоволення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, враховуючи відсутність рішення відповідача, порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, яка виразилась у неприйнятті рішення за наслідками розгляду заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від 25.04.2017 року вхід. № 2263/40 про призначення/перерахунок пенсії; зобов’язання Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі розглянути заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від 25.04.2017 року вхід. № 2263/40 та прийняти рішення відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 р. (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1). В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, оскільки вони є передчасними.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., відповідно до дублікату квитанції № Р24А378445984А58634 від 27.04.2018 року (а.с. 3).

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) слід стягнути судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, ч. 9 ст. 205, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, Ізраїль, АДРЕСА_1) до Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 40388751, адреса місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95) про визнання протиправної бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, яка виразилась у неприйнятті рішення за наслідками розгляду заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від 25.04.2017 року вхід. № 2263/40 про призначення/перерахунок пенсії.

Зобов’язати Суворовське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі розглянути заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від 25.04.2017 року вхід. № 2263/40 та прийняти рішення відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 р. (зі змінами та доповненнями).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 40388751, адреса місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 352,40 грн. (триста п’ятдесят дві гривні сорок копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук

.