Рішення № 74978688, 27.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1995/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання неправомірними та скасування постанов, приписів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови від 29.03.2018 №№ 135, 136, 137, визнати протиправними дії щодо складання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.03.2018, припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 19.03.2018 та скасувати їх.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 28.03.2018 засобами поштового зв’язку (штрихкодовий ідентифікатор 6510703884504) нею отримано лист від Департаменту ДАБІ в Одеській області вих. № 1015-01/11-2534 від 19.03.2018, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовилась від підпису матеріалів перевірки, у зв’язку із чим відповідні матеріали направлені їй поштою (акт перевірки, приписи, протоколи), а 03.04.2018 позивачем поштою (штрихкодовий ідентифікатор 6510703886116) отримано постанови про по справам про адміністративні правопорушення від 29.03.2018 №№ 135, 136, 137. Перевіркою встановлено, що позивачем проводиться реконструкція належної їй квартири без відповідного дозволу, авторського та технічного наглядів, чим порушено Закон України «Про охорону культурної спадщини», Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закон України «Про архітектурну діяльність», так як будинок, в якому знаходиться належна позивачу квартира, є пам’ятником архітектури та містобудування місцевого значення «Дохідний дім Курле», збудований у ІІ пол. ХІХ ст. Позивач зазначає, що виконує лише роботи з укріплення стін, без змін фасадів та несучих конструкцій будівлі, а не реконструкцію, що не потребує отримання дозволів. Крім того, перевірка проведена без її присутності, оскільки на момент перевірки позивач перебувала за кордоном, чим порушено порядок проведення контрольних заходів.

Ухвалою судді від 10.05.2018 відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 29.05.2018 о 11:00 год.

29.05.2018 судове засідання відкладено для повторного виклику відповідача на 12.06.2018 о 11:00 год.

12.06.2018 судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача на 25.06.2018 о 10:00 год.

22.06.2018 до суду від представника відповідача надійшов (вх. № 17814/18) відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити з підстав його необґрунтованості. Зокрема, згідно креслень висновку про технічний стан несучих і огороджувальних конструкцій встановлено виконання позивачем реконструкції квартири, яка розташована в будинку, що належить до об’єктів культурної спадщини та перебуває під державною охороною. В свою чергу, об’єкт відноситься до класу наслідків СС3, однак з реконструкції здійснені без будь-якої дозвільної документації, авторського та технічного наглядів, за що передбачена адміністративна відповідальність та відповідні заходи реагування з боку контролюючого органу.

25.06.2018 до суду від представника позивача надійшла (вх. № 17994/18) відповідь на відзив та заява про розгляд справи в порядку письмового провадження без участі представника позивача.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

На підставі ст.205 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, направлення для проведення позапланової перевірки № 222 від 13.03.2018 та службової записки головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 13.03.2018 № 231 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області ОСОБА_2 проведено позапланову перевірку виконання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт № 1540 від 19.03.2018, протоколи про адміністративне правопорушення від 19.03.2018 та приписи про усунення порушення від 19.03.2018.

Перевіркою встановлено: «мовою оригіналу»: будівля за вищевказаною адресою є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення - «Доходний дім Курле», збудований у II пол. ХІХ століття, Рішення Одеського облвиконкому № 580 від 27.12.1991, рішенням Одеського обласного виконавчого комітету прийнятий під охорону держави як пам'ятник містобудування та архітектури місцевого значення.

Згідно висновку про технічний стан несучих і огороджувальних конструкцій квартири 5 розробленої ТОВ «Джерело-ЛТД» зазначено: у листі № 3 (текст с заключення) на момент проведення обстеження приміщення квартири не експлуатується-проводяться підготовчі роботи перед капітальним ремонтом приміщення з їх плануємого перепланування.

У листі № 12, 13 (текст с заключення) для збереження подальшої експлуатації природності несучих і огороджувальних конструкцій приміщення обстежуваної квартири № 5 розташованої на першому поверсі житлового будинку по вул. Пушкінська. 28 в м. Одесі, і забезпечення нормальних умов експлуатації, необхідні роботи по посиленню розтрісканих ділянки стін в містах спряження прокольних та поперечних стін з формуванням рамних металевих конструкцій для встановлення просторової жорсткості путем встановлення узлов сопряженія стін в прокольному та поперечному направленні. Узли спряження внутрішніх стін з наружними рекомендовано виповнити обновленними участками кладки із ракушняка чи керамічного кірпічя на місті внутрішніх стін і їх анкеровкой з наружними стінами з наружними стінами арматурими стержнями, заведеними на цементно-пещаномурастворі у просвердленні отвори у наружних стінах. Внутрішні стіні в прокольному направленні з порушеннями в огляді опуклості і викривленнями рекомендується посилити вертикалними рамами із металевих профілем з обох сторін і наступним оштукатурюванням по мталевої сітки. Рекомендується в прмішенні квартири виконати роботи по посиленню пошкоджених балок перекриття з повиїденим прогином і характерним ізломом у плоскості перекритія. Рекомендується для посилення балок і вирівнювання плоскості перекриття применити дерев’яними бруссями і їх обжатім з посиленими балками металевими шпильками. Також можливо применити металеві швелера. Фізично ізношені дерев’яні балки-лаги основаніє підлоги поетапно замінити на металеві двотаври з обеспеченням в опорних зонах металевих опорних пластин на цементно-песчаномуразчині і зачеканкойразчином ніш і зазором. При обновленні конструкції підлоги предусмотренніз приміненнямшумоізолюючим матеріалом. Основу покриття при приміненні металевих балок рекомендується виповнити із цементно-песчаної стяжки по металевої сітки.

У частині № 2 висновку розроблено інженером - проектувальником ОСОБА_3 кваліфікаційний сертифікат АР №013297 креслення з 1 по 17 лист, де розроблено проектну документацію на влаштування нових стін та металеві конструкції щодо посилення стін та отворів.

Згідно даних креслень чітко встановлено, що дані роботи відносяться до реконструкції квартири.

Згідно з п. 3.2 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»: п. 3.21 реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко- економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко - економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

В свою чергу відповідно до ДСТУ-Н Б В. 1.2-16-2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об’єктів будівництва» та керуючись п. 8 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зі змінами від 17.01.2017 № 1817-УІІ, об’єкти відноситься до класу наслідків ССЗ.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України: Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Виходячи з вище викладеного, перевіряюча дійшла висновку, що власником приміщення гр. ОСОБА_1 самовільно виконується реконструкція квартири за адресою: Одеська область, м. Одеса. АДРЕСА_2, чим порушено ч. 1 ст. 34 га ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, замовником будівництва гр. ОСОБА_1, не було забезпечено здійснення авторського нагляду для будівництва третього поверху, оскільки, договір з авторським наглядом відсутній, журнал відсутній,- проектна документація не розроблялася. Виходячи з вищевикладеного, замовником будівництва гр. ОСОБА_1, порушено постанову Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд» під час виконання будівельних робіт з будівництва третього поверху за адресою: АДРЕСА_3, чим порушено ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва».

Також Замовником будівництва гр. ОСОБА_1 не було забезпечено здійснення технічного нагляду, загальний журнал робіт та записи в ньому відсутні. Виходячи з вищевикладеного, замовником будівництва гр. ОСОБА_1, порушено Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд» під час виконання будівельних робіт з будівництва третього поверху за адресою: Одеська область. Приморський район. м. Одеса, вул., Пушкінська, 28 кв. № 5 чим порушено ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва».

На підставі акту перевірки та протоколів про адміністративні правопорушення, перевіряючою складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.03.2018, в якому вимагається усунути порушення містобудівного законодавства у термін до 18.05.2018, та припис від 19.03.2018 про зупинення підготовчих та будівельних робіт з 21.03.2018.

Крім того, постановою по справі про адміністративне правопорушення від 29.03.2018 № 135 ОСОБА_1 визнано винною у чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 51 000 грн.; постановою по справі про адміністративне правопорушення від 29.03.2018 № 136 ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.12 ст.96 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.; постановою по справі про адміністративне правопорушення від 29.03.2018 № 137 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.13 ст.96 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

З огляду на матеріали справи, 18.07.2017 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого у реєстрі за № 250 та посвідченого приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_4, придбала у приватну власність квартиру № 5 на І поверсі в будинку № 28 по вул. Пушкінській у м. Одесі, загальною площею 109,5 кв.м., житловою площею 79,8 кв.м., яка в цілому складається з чотирьох житлових кімнат.

У зв’язку з тим, що придбане приміщення та взагалі будинок знаходився в аварійному стані, ОСОБА_1 у 2017 році звернулась до ТОВ «Джерело-ЛТД» із замовленням на проведення обстежувальних робіт з метою встановлення технічного стану несучих та огороджувальних конструкцій квартири № 5 житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 28.

За результатами проведеного дослідження ТОВ «Джерело-ЛТД» складено Висновок № 04/1-10-2017-ТЗ про технічний стан несучих та огороджувальних конструкцій квартири № 5, що розташована на першому поверсі житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська 28 з висновками про можливість, а також з рекомендаціями та будівельними рішеннями з проведення перепланування приміщень без зміни фасадів та несучих конструкцій будинку.

Зі змісту вказаного Висновку вбачається, що в результаті детального дослідження основних несучих та огороджувальних конструкцій квартири і житлового будинку встановлено наступне:

Зовнішні стіни викладені в кладці із каменю черепашник. По фасаду будинку у верхній частині стіни (в рівень парапету) маються пошкодження у вигляді порушення цілісності, викликані періодичними протіканнями покрівлі. Фізичний знос стін на рівні парапету будівлі складає 25-30%.

В зовнішніх фасадних стінах будинку зі сторони вул. Єврейська візуально видно вертикальні та похилі тріщини, пов’язані з нерівномірною осадкою будівлі. Фізичний знос досягає 25-30%. Технічний стан зовнішніх стін досягає в цілому задовільний, що вимагає комплексного підходу з його посилення - сполучення зовнішніх стін із внутрішніми.

Внутрішні стіни в квартирі № 5 - мають видимі пошкодження та дефекти, що пов’язані з нерівномірною осадкою будівлі. Всі сполучення із зовнішніми стінами в тріщинах, просторова жорсткість порушена. Фізичний знос складає 30-35%. Технічний стан - незадовільний. Вимагаються заходи з посилення стін та відновлення просторової жорсткості будівлі.

У приміщенні спостерігаються перелами площини перекриття. Фізичний знос до 30-35%. Стан балок перекриття в цілому задовільний, приданий до нормальної експлуатації - вимагають заходів із часткового посилення в місцях порушення цілісності.

На час обстеження в квартирі № 5 розділяючі перегородки мають фізичний знос до 40-45%. Підлога у квартирі № 5 - покриття підлоги фізично зношено на 80%.

В цілому, технічний стан несучих конструкцій будівлі вимагає проведення робіт з відновлення порушеної просторової жорсткості на рівні квартири № 5, що обстежується.

Експерт дійшов висновку та надав рекомендації щодо проведення ремонтно-відновлювальних заходів, що дозволять подальшу експлуатацію приміщень.

В січні 2018 року за вих. 01-15/248р від 15.12.2017 позивачем отримано лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому повідомляється про розгляд питання стосовно дотримання ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_4 та викладено вимогу надати дозвільні документи на проведення будівельних робіт і правовстановлюючі документи на об’єкт.

У відповідь 26.01.2018 позивачем надано на адресу Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР заяву із повідомленням про проведення на об’єкті протиаварійних робіт та робіт із посилення конструкцій та додано копії правовстановлюючих документів, а також Висновку № 04/1-10-2017-ТЗ.

28.03.2018 засобами поштового зв’язку (штрихкодовий ідентифікатор 6510703884504) позивачем отримано лист від Департаменту ДАБІ в Одеській області вих. № 1015-01/11-2534 від 19.03.2018, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовилась від підпису матеріалів перевірки, у зв’язку із чим відповідні матеріали направлені їй поштою (акт перевірки, приписи, протоколи), а 03.04.2018 позивачем поштою (штрихкодовий ідентифікатор 6510703886116) отримано постанови по справам про адміністративні правопорушення від 29.03.2018 №№ 135, 136, 137, не погодившись із якими, позивач звернулась за судовим захистом.

В основу адміністративного позову покладено твердження позивача про помилкове тлумачення співробітниками ДАБІ в Одеській області виконуваних нею робіт. Зокрема, позивач зазначає, що не проводиться реконструкція, на чому наполягає відповідач, а здійснюються обов’язкові та термінові роботи на об’єкті, що не пов’язані із втручанням у несучі конструкції та зміну геометричних розмірів, у зв’язку із перебуванням об’єкту в аварійному стані. При цьому, на переконання позивача, нею не виконується жодна робота з переліку, визначеного ч.2 ст.26 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Вирішуючи спір, суд враховує, що будинок за адресою: Пушкінська вул., 28 ріг Єврейської (Бебеля) «Будинок прибутковий Курле», II пол. XIX ст., вид пам’ятки архітектури – АМ, рішенням Одеського облвиконкому № 580 від 27.12.1991, (охоронний номер 704 – ОСОБА_4) прийнятий під охорону держави як пам’ятник містобудування та архітектури місцевого значення.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини».

Статтею 22 вказаного Закону визначено, що пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

Переміщення (перенесення) пам'ятки на інше місце допускається як виняток у випадках, коли неможливо зберегти пам'ятку на місці, за умови проведення комплексу наукових досліджень з вивчення та фіксації пам'ятки (обміри, фотофіксація тощо).

Фінансування всіх заходів з вивчення, фіксації, переміщення (перенесення) пам'яток, що підлягають переміщенню (перенесенню) відповідно до цього Закону, провадиться за рахунок коштів замовника робіт, які викликали необхідність переміщення (перенесення) пам'яток. Якщо переміщення (перенесення) пам'яток є необхідним внаслідок дії непереборної сили, вивчення та фіксація пам'ятки провадяться за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст.23 Закону усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам'ятка, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.

Статтею 24 Закону установлено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Режими використання пам'яток встановлює: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, щодо пам'яток національного значення; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації щодо пам'яток місцевого значення.

Забороняється змінювати призначення пам'ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

У разі виникнення загрози для збереженості пам'ятки її власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані негайно повідомити про це орган охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та орган місцевого самоврядування, на території якого розташована пам'ятка.

Відповідно до ст. 25 Закону надання об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог.

Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам'ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов'язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини.

Юридичні та фізичні особи зобов'язані забезпечити збереженість пам'яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

Відповідно до ст.26 Закону консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам'яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.

У складі організаційно-функціональної структури підприємства - виконавця робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам'яток мають передбачатися підрозділи та/або фахівці, які забезпечують виконання відповідних виробничо-технічних, виробничих функцій.

Головний архітектор проекту, керівники та виконавці робіт повинні мати освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні для проведення відповідних робіт.

Роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта.

У свою чергу, ст. 1 Закону визначено, що ремонт – це сукупність проектних, вишукувальних і виробничих робіт, спрямованих на покращення технічного стану та підтримання в експлуатаційному стані об'єкта культурної спадщини без зміни властивостей, які є предметом охорони об'єкта культурної спадщини.

За обставин справи, позивачем - власником квартири № 5 на І поверсі в будинку № 28 по вул. Пушкінській у м. Одесі, загальною площею 109,5 кв.м., житловою площею 79,8 кв.м., яка в цілому складається з чотирьох житлових кімнат, самовільно виконуються посилення несучих та огороджувальних конструкцій металевими обоймами та посилення отворів металевими швелерами та пластинами, демонтаж усіх перегородок між кімнатами №№ 4, 5, 6, 3, 7 та між №№ 1, 2 та несучої стіни між кімнатами № 2 та № 3, між № 1 та № 7, влаштування нової стіни з пінобетонних блоків, заміна вікон та влаштування фасадних дверей, що за змістом та обсягом робіт підпадає під визначення «ремонт» в розумінні ст.1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», оскільки вказані роботи спрямовані на покращення технічного стану та підтримання в експлуатаційному стані об'єкта.

Втім, позивач, стверджуючи, що нею не виконується жодний з передбачених ст. 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» видів робіт, вдається до маніпуляції, заміняючи слово «ремонт» словосполученням «обов’язкові та термінові роботи у зв’язку із перебуванням об’єкту в аварійному стані». При цьому позивач не заперечує, що виконання робіт обумовлено їх необхідністю задля збереження в т.ч. всього будинку, який перебуває під загрозою руйнування. Відтак, здійснювані позивачем роботи очевидно спрямовані на покращення технічного стану та підтримання в експлуатаційному стані об'єкта.

У свою чергу, ч.1 ст.27 Закону визначає, що у разі, коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Поряд із тим, в силу ч.3 ст.26 Закону, роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, а в силу абз.2 ч.1 ст.26 Закону, ремонт пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Однак, позивачем будь-якого дозволу на проведення ремонту квартири в будинку, який віднесено до пам'яток місцевого значення, отримано не було.

Вирішуючи спір, суд враховує, що право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі відповідно – Перший протокол; Конвенція). Держави-учасниці Конвенції зобов’язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).

Однак право власності (на мирне володіння майном) не є абсолютним. За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності, у тому числі й позбавляти громадян власності. При цьому в таких діях держава повинна дотримуватися усталених принципів правомірного втручання, зокрема тих, що напрацьовані ЄСПЛ, через рішення якого відбувається розуміння змісту норм Конвенції, Першого протоколу, їх практичне застосування.

Конвенція в ст. 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об’єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність. На відміну від традиційного розуміння інституту права власності, характерного для України, як і в цілому для держав континентальної системи права, ЄСПЛ тлумачить поняття «майно» (possessions) набагато ширше й у контексті ст. 1 Першого протоколу під «майном» розуміє не тільки «наявне майно» (existing possessions), але й цілу низку інтересів економічного характеру (активи (assets)).

ЄСПЛ виходить із того, що положення ст. 1 Першого протоколу містить три правила: (а) перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; (б) друге – стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у право на мирне володіння майном правомірним; (в) третє – визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес» (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм (quality of the law is requiring that it be accessible to the persons concerned, precise and foreseeable in its application). Тлумачення та застосування національного законодавства – прерогатива національних органів, але спосіб, у який це тлумачення і застосування відбувається, повинен призводити до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики ЄСПЛ.

Принцип «пропорційності» тісно пов’язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика ЄСПЛ розглядає принцип «пропорційності» як невід’ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв’язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Повертаючись до обставин справи, суд зазначає, що позивач була обізнана, що є власником квартири в будівлі, яка віднесена до об’єктів культурної спадщини м. Одеси, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення, Наказ Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 № 662/0/16-07, а також обсягу та змісту виконуваних нею робіт. При цьому свідомо на запит Управління ДАБК Одеської міської ради від 15.12.2017 у відповіді надала недостовірну інформацію, вказавши, що в квартирі проводиться підготовка до ремонтних робіт, які не передбачають дозвільної документації.

При цьому саме на етапі допуску до перевірки підконтрольний суб’єкт може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе.

Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого перевіряється контролюючими органами.

Однак за обставин справи, позивачем забезпечено безперешкодний доступ посадової особи Управління до приміщень квартири, зокрема уповноваженою особою ОСОБА_5, яка в свою чергу, допустила співробітника Управління до проведення перевірки, надала доступ до приміщення та відповідні документи, проте відмовилася від підписання результатів перевірки.

У зв’язку із цим суд залишає без уваги аргументи позивача щодо необґрунтованого призначення та проведення перевірки за її відсутності, ненадання повідомлення та направлення на перевірку та ін.

Отже в даному випадку втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном, зокрема винесення приписів щодо усунення порушень містобудівного законодавства та зупинення виконання будівельних робіт на об’єкті, що належить позивачу на праві власності, є виправданим, оскільки безумовного здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу» та збереження об'єкта культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Крім того, постановою по справі про адміністративне правопорушення від 29.03.2018 № 135 ОСОБА_1 визнано винною у чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96 КУпАП внаслідок порушення ч.1 ст.34, ч.1 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та накладено штраф у розмірі 51 000 грн.; постановою по справі про адміністративне правопорушення від 29.03.2018 № 136 ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.12 ст.96 КУпАП внаслідок порушення ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.; постановою по справі про адміністративне правопорушення від 29.03.2018 № 137 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.13 ст.96 КУпАП внаслідок порушення ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративний суд має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

По всіх вищезазначених справах про адміністративні правопорушення інспектор відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області виходила із того, що ОСОБА_1 самовільно виконується реконструкція квартири без забезпечення здійснення авторського та технічного наглядів під час реконструкції квартири, загальний журнал робіт та записи в ньому відсутні.

Однак, як встановлено вище судом, позивачем виконувалась не реконструкція, а ремонт належної їй квартири, у зв’язку із чим суд вважає за необхідне скасувати вищезазначені постанови №№ 135, 136, 137 від 29.03.2018 та направити справи на новий розгляд, з урахуванням встановлених судом обставин.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Беручи до уваги сплачений ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3524 грн., позивачу у відповідності до ч.3 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок суб'єкта владних повноважень понесені нею судові витрати в сумі 2114,40 грн. (704,80 х 3) – пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (65049, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 16/6; НОМЕР_1) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; 37471912) про визнання неправомірними та скасування постанов, приписів задовольнити частково.

Скасувати постанови по справам про адміністративні правопорушення №№ 135, 136, 137 від 29.03.2018 і надіслати справи на новий розгляд до компетентного органу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетний асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2114,40 грн. (дві тисячі сто чотирнадцять грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

.