Рішення № 74976839, 10.10.2011, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

справа № 2-178/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі овуючого - судді Боженко Л.В., при секретарі - Курочкіній О.Я., розглянувши у відкритому ,судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та зустрічному позовом ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся через суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 03 липня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на підставі заміни Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 18.12.2009 року та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11367835000 відповідно до якого він отримав кредит в іноземній валюті в розмірі 27 518,00 доларів США в порядку і на умовах, визначених Договором, з терміном повернення не пізніше 03 липня 2015 року.

30 січня 2009 року меж тими ж сторонами укладено додаткову угоду Кредитного договору згідно з умовами якої перенесено строки виконання зобов’язань Позичальника сплати процентів, змінено розмір та строк сплати ануїтет них платежів, а також змінено кінцевий термін повернення кредиту - Позичальник зобов’язався повернути кредит в повному обсязі не пізніше 03 липня 2017 року. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит га сплатити проценти. Але відповідач не виконує умови договору та станом на 23 вересня 2010 року заборгованість перед Банком складає 32 420,20 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України складає 256 742,07 грн., де заборгованість за кредитом 26 480,08 доларів, що в еквіваленті становить 209 701,05 грн., - заборгованість по процентам за користування кредитом - 4 930,45 дол., що в еквіваленті становить 39 045,22 грн., - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом – 370,08 дол., що в еквіваленті становить 2 930,75 грн.;- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом - 639,59 дол., що в еквіваленті становить 5 065,05 грн. .

В забезпечення виконання позичальником зобов’язань за Кредитним договором 03.07.2008 року меж Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки відповідно до умов якого поручитель зобов’язався перед Кредитором відповідати за невиконання Позичальником всіх його зобов’язань перед Кредитором, що виникли з Кредитного договору, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Тому позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору в сумі 256 742,07 грн. та судові витрати у розмірі 1 820,00 грн.

ОСОБА_1 звернувся через суд з зустрічним позовом, в якому посилається на те, що 03 липня 2008 року меж ним та ПАТ «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу. Згідно п. 1.1 договору відповідач надав йому кредитні кошти у розмірі 27 518,00 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 03.07.2015р. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 133 448,54 гривень за курсом Національного банку України на день укладання цього договору. Відповідно до п.1.2.2 договору він зобов’язаний повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтет них платежів у розмірі 501,00 доларів США. Згідно п. 1.3.1 за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів процентна ставка встановлюється у розмірі 13% річних. Цільове призначення кредиту - на придбання рухомого майна.

Грошовою одиницею України є гривня, таким чином грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки меж собою в іноземній валюті, відповідно до законодавства, положення, щодо обов’язкового вираження зобов’язань в грошовій одиниці України (гривні). На здійснення валютних операцій НБУ видає генеральні та індивідуальні ліцензії. Проте, не він, не відповідач не мають відповідної індивідуальної ліцензії на проведення валютної операції. Крім того, на день укладення договору, курс іноземної валюти становив 1 долар США = 4,85 грн., а на сьогоднішній день становить 1 долар США = 7,98 грн. Отже, існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобов’язань за кредитами, тобто з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, яку йому необхідно сплачувати, в зв’язку з чим значно погіршився його фінансовий стан, у зв’язку з чим, він вимушений звернутися до суду. Згідно зі ст.99 Конституції України грошовою одиницею Украйни є гривня. Відповідно до ст.192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця — гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених Законом.

Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Тобто, відповідно до ст.524 ЦК України, допускається лише визначення еквіваленту зобов’язання у іноземній валюті, а не сплата нею. Таким чином, грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки меж собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виходячи з вищевикладеного, наявність у спірному договорі положень щодо вираження грошових зобов’язань меж ним та відповідачем в доларах США суперечить приписам ст.99 Конституції України, ст.524 ЦК України, оскільки грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки меж собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, що у даному випадку не має місця.

Законодавством Украйни сторонам у договорі надано право, при визначенні розміру грошових зобов’язань в гривні, вказати еквівалент в іноземній валюті. У такому випадку сума, яка повинна бути оплачена в гривні, визначається згідно з офіційним курсом валюти на дату проведення платежу.

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов’язки суб’єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який з урахуванням ст. 4, 192 ЦК України є єдиним нормативно-правовим актом, який має силу закону і застосовується у регулюванні правовідносин у валютній сфері.

Стаття 227 ЦК України встановлює, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензій), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, с недійсним з моменту його вчинення.

Отже, за зустрічним позовом позивач просить визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 03 липня 2008 року, укладеного меж ним та ПАТ «УкрСиббанк» .

В судовому засіданні представник банку позовні вимоги підтримала, в задоволенні зустрічного позову просила відмовити з обставин, які вказані в письмовому запереченні.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали зустрічний позов, в задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк» просили відмовити.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В задоволені зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору слід відмовити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03.07.2008 року між сторонами укладено кредитний договір № 11367835000. Відповідно до умов цього договору банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті у розмірі 27 518,00 доларів США на строк до 03.07.2015 року з виплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 13 % річних.( а.с. 5- 9).

В забезпечення виконання Позичальником зобов’язань за Кредитним договором 03 липня 2008 року меж Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки відповідно до умов якого поручитель зобов’язався перед Кредитором відповідати за невиконання Позичальником всіх його зобов’язань перед Кредитором, що виникли з Кредитного договору, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (а.с.15).

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов‘язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов‘язок повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Зобов’язання за вказаним кредитним договором не виконується, кредит за встановленим графіком повернення кредиту - не повертається. Сума заборгованості за кредитним договором становіть 32 420, 20 доларів США що становить еквівалент по курсу НБУ 256 742 гривень 07 коп. Тому вказана сума належать стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно, на користь ПАТ «УкрСиббанк».

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору слід відмовити з наступних підстав.

Дійсно, вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями встановлена ч. 4 ст. 5 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак на сьогодні такі терміни і суми кредитів в іноземній валюті законодавцем не визначено. Згідно з п. 1.5 Положення «Про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», затвердженого постановою Правління НБУ від 14.10.2004 року № 483 використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або утримувачем за валютною операцією є уповноважений банк( ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому ліцензію за письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями). Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно ст. 5 Декрету КМ України « Про систему валютного регулювання і валютного контролю», є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку. У зв’язку з тим, що банк укладав договір на підставі банківської ліцензії №75 зареєстрованої НБУ 24.12.2001 року за номером 57, виданої 24.12.2001 року (а.с. 66) та на підставі дозволу НБУ № 75-2 зареєстрованому НБУ 28.10.1991 року за номером 57 та виданого 19.11.2002 року на право здійснення операцій ( а.с. 67) з відповідним додатком до дозволу ( а.с. 68), зокрема на здійснення операцій з іноземною валютою, то підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно ст. ст.526, 527, 530 ЦК України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача понесені витрати, що складаються з судового збору в сумі 1 700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.526, 527, 1048, 1050, 1054 ЦК України, згідно ст.ст. 10, 60, 131, 137, 209, 212 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, солідарно, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (61005, м. Харків, пр. Московський, 60, р/р 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ОКПО 09807750) суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 256 742 (двісті п’ятдесят шість тисяч сімсот сорок дві ) гривні 07 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору недійсним, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, солідарно, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати у розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Л.В.Боженко