Рішення № 74976803, 27.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2033/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 65014, РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Ільфа і Петрова, 4а, м. Одеса, 65121, ідентифікаційний код 41248812) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення від 07.02.2018 року, зобов’язання вчинити певні дії, -

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якій просила суд: визнати протиправними дії Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про відмову в перерахунку пенсії та перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а рішення № 794 від 07.02.2018 року визнати протиправним та скасувати; зобов'язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі перевести ОСОБА_1, 27.08.1950 р. н., на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обчислити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату від 25.08.1997 № 33, наданої ДП «Одеський морський торгівельний порт» виданої її чоловіку ОСОБА_2, беручи за основу розрахунку жовтень 1986 року, як було зроблено щодо його пенсії, здійснити перерахунок і виплату державної пенсії, з врахуванням раніше виплачених сум, починаючи з дня прийняття рішення про відмову у перерахунку пенсії, при цьому, розраховувати пенсію згідно формули наданої в п.9 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не позбавляючи права на подальші збільшення розміру пенсії, які відбуватимуться у майбутньому передбаченими законом шляхами.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

ОСОБА_1 є вдовою учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_2. Після смерті чоловіка ОСОБА_1 ОСОБА_1 звернулась до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі із заявою про перерахунок пенсії та перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» на пенсію по втраті годувальника згідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, відповідачем своїм рішенням № 794 від 07.02.2018 року було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії та переході з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, мотивуючи це тим, що недоцільно проводити перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, адже сума пенсії буде меншою від тієї що позивач отримує на даний момент. Позивач з такими доводами відповідача не погоджується, вважає рішення про відмову у перерахунку пенсії та переході з одного виду пенсії на інший незаконним та таким, що порушує право позивача на отримання пенсії по втраті годувальника відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 65014, РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Ільфа і Петрова, 4а, м. Одеса, 65121, ідентифікаційний код 41248812) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення від 07.02.2018 року, зобов’язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що недоцільно проводити перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію у разі втрати годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки розмір пенсії після переведення за документами, наявними у пенсійній справі померлого годувальника склав би 1452,00 грн. Розмір пенсії станом на 01.10.2017 року - 1780,74 грн. Крім того, проводити перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на пенсію у разі втрати годувальника згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» теж недоцільно, оскільки розмір пенсії після переведення за документами, наявними в пенсійній справі померлого годувальника склав би 1452,00 грн. Розмір пенсії станом на 01.10.2017року - 1780,74 грн. Тобто, у зв’язку з переведенням позивача на пенсію по втраті годувальника, розмір пенсійної виплати зменшиться. Заробітна плату за роботу в зоні відчуження згідно довідки від 25.08.1997 року, яка була надана ДП «Одеський морський торгівельний порт», немає можливості, оскільки довідка врахована для обчислення пенсії ОСОБА_1 за рішення суду по справі № 522/19980/15-а, яке не зобов’язує вчиняти певні дії по відношенню до інших осіб.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є вдовою учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_2, що підтверджується посвідченням дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

Після смерті свого чоловіка ОСОБА_1 07.02.2018 року звернулась до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі із заявою про перерахунок пенсії та перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 794 від 07.02.2018 року було відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та переході з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, оскільки розмір пенсії після переведення за наявними в матеріалах пенсійної справи документами померлого годувальника складе 1452,00 грн., а розмір пенсії станом на 01.10.2017 року складає 1780,74 грн. Врахувати заробітну плату за роботу в зоні відчуження згідно довідки від 25.08.1997 року, яка була надана ДП «Одеський морський торгівельний порт», немає можливості, оскільки довідка врахована для обчислення пенсії ОСОБА_1 за рішенням суду по справі № 522/19980/15-а, яке не зобов’язує вчиняти певні дії по відношенню до інших осіб.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (ОСОБА_3), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Згідно з ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до ч.3 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Згідно з п.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до п.7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, пенсії призваних на військові збори військовозобов’язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

25.08.1997 року ДП «Одеський морський торговельний порт» видало ОСОБА_4 довідку № 33 про заробітну плату за час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в населених пунктах зони відчуження у період часу з 19.07.1986 року по 06.12.1986 року для обчислення пенсії.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29.10.2015 року у справі № 522/19980/15-а позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії було задоволено, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про відмову в перерахунку пенсії особі постраждалій внаслідок аварії на Чорнобильській АЄС І (першої) категорії, інваліду І (першої) групи внаслідок захворювання пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЄС ОСОБА_2 відповідно до довідки про заробітну плату від 25.08.1997 року наданої ДП «Одеський морський торговельний порт» та зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси обчислити пенсію ОСОБА_2 на підставі довідки про заробітну плату від 25.08.1997 року наданої ДП «Одеський морський торговельний порт» та здійснити перерахунок та виплату державної пенсії з врахуванням виплачених сум починаючи з моменту подання заяви про перерахунок пенсії, тобто з 27.05.2015 року.

На виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 29.10.2015 року у справі № 522/19980/15-а, що набрала законної сили, ОСОБА_2 було обчислено пенсію на підставі довідки ДП «Одеський морський торгівельний порт» про заробітну плату від 25.08.1997 року № 33.

Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 12.05.2016 року № 6338 ОСОБА_2 отримував пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам І групи у період з жовтня 2015 року по травень 2016 року у сумі 10740,00 грн. щомісячно.

Відповідно до п.9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв’язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П = Зс * Кзс * Кв/100 %, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою Кзс = Ск/К, де Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (Кз1 + Кз2 + Кз3 + + ... + Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках; К - кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати. Коефіцієнт заробітної плати (Кз1, Кз2, Кз3, ..., Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначається за формулою Кз = Зв/Зсм, де Кз - коефіцієнт заробітної плати; Зв - сума заробітної плати за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати,за період 1986-1990 років; Зсм - показник середньомісячної заробітної плати робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року № 1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян», за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, за період 1986-1990 років. Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається: для пенсій по інвалідності - як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи; для пенсій по втраті годувальника - як співвідношення кількості непрацездатних членів сім’ї до кількості таких членів сім’ї з урахуванням потерпілого (у відсотках) Кв = Ку/Ку + 1 * 100 %, де Ку - кількість непрацездатних членів сім’ї. Під час визначення коефіцієнта заробітної плати у випадках, передбачених цим пунктом, середня заробітна плата за рік у відповідному періоді вважається середньомісячною платою робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, відповідного року.

За таких обставин, на думку суду, оскільки перед смертю ОСОБА_2 отримував пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам І групи, яка була обчислена на підставі довідки ДП «Одеський морський торгівельний порт» про заробітну плату від 25.08.1997 року № 33, тому і ОСОБА_1, як вдова учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має право на отримання пенсії по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна розраховуватися згідно формули п.9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, на підставі цієї ж довідки від 25.08.1997 року № 33.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З урахуванням зазначеного, вказані обставини не можуть позбавити позивача як громадянина України на його конституційне право на соціальних захист, зокрема на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, суд прийшов до висновку, що дії відповідача про відмову позивачу в перерахунку пенсії та перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправними, а рішення № 794 від 07.02.2018 року належить до скасування.

Згідно з п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер’їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перевести позивача на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обчислити пенсію на підставі довідки про заробітну плату від 25.08.1997 року № 33, наданої ДП «Одеський морський торгівельний порт», а також здійснити перерахунок і виплату державної пенсії з врахуванням раніше виплачених сум з 07.02.2018 року з розрахунку, що вказаний в п.9 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи відповідач не надав доказів, які спростовують встановлені вище факти.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 263 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 65014, РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Ільфа і Петрова, 4а, м. Одеса, 65121, ідентифікаційний код 41248812) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення від 07.02.2018 року, зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії та перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 794 від 07.02.2018 року.

4. Зобов'язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі перевести ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обчислити пенсію на підставі довідки про заробітну плату від 25.08.1997 року № 33, наданої ДП «Одеський морський торгівельний порт» її чоловіку ОСОБА_2, а також здійснити перерахунок і виплату державної пенсії з врахуванням раніше виплачених сум з 07.02.2018 року з розрахунку, що вказаний в п.9 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 41248812) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору в розмірі 704,80 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко