Рішення № 74976667, 25.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 р. Справа№805/2850/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про;

- визнання дій Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області неправомірними;

- скасування рішення начальника Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23.11.2017 року № 4427 про відмову в призначенні пенсії;

- зобов’язання Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу роботи, за ч. 1, 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” період роботи з 16.01.1985 р. по 24.05.1986 року, з 30.08.1988 року по 10.07.1995 року в ШУ імені газети “Правда” в якості машиніста електровоза, з 04.04.2011 року по 25.10.2016 року в якості машиніста електровозу підземного в ПАТ “ШУ “Донбас”;

- зобов’язання Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 14.11.2017 року про призначення пенсії за віком згідно ч. 1, 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням пільгового стажу за період роботи з 16.01.1985 року по 24.05.1986 року, з 30.08.1988 року по 25.10.2016 року в якості машиніста електровозу підземного в ПАТ “ШУ “Донбас”,

В С Т А Н О В И В:

24.04.2018 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними скасування рішення про відмову у призначені пенсії, зобов’язання зарахувати період пільгового стажу та повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є внутрішньо перемішеною особою, у зв’язку з настанням обставин для призначення пенсії на пільгових умовах звернувся до пенсійного фонду, з наданням необхідних документів, однак отримав відмову у призначені пенсії на пільгових умовах, оскільки довідки про підтвердження пільгового стажу надані підприємством яке перебуває на тимчасово непідконтрольній українській владі території, також відсутні дані про підтвердження проведення чергової атестації робочих місць. Однак, вважає, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, яка й надавалась відповідачу з метою призначення пенсії. Таким чином, рішення та дії відповідача є протиправним.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч.1,2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із урахуванням страхового та пільгового стажу. Рішенням від 23.11.2017 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, оскільки у трудовій книжці не зазначено про безпосередню зайнятість повний робочий день на підземних роботах, а надані на підтвердження довідки видані у жовтні 2014 року, хоча підприємство припинило свою діяльність у червні 2014 року, крім того відсутнє підтвердження атестації робочих місць, а також підприємство, де працював позивач у період з 01.06.2014 року по 25.10.2016 року не здійснювало сплату страхових внесків. Рішення вважає законним та обґрунтованим, а позовні вимоги позивача не обґрунтованими, у зв’язку з чим просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.05.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1), громадянин України, перебуває на обліку Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки.

Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є суб’єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом – Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою від 14.11.2017 року №4427 року про призначення пенсії за віком згідно ч.1,2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області Рішенням від 23.11.2017 року № 4477 відмовлено позивачу в призначенні пенсії, на пільгових умовах у зв’язку з відсутністю пільгового стажу 10 років.

Пенсійним фондом не зараховано період роботи з 16.01.1985 року по 24.05.1986 року; з 30.08.1988 року по 10.07.1995 року оскільки неможливо встановити достовірність наданих довідок, а також період з 04.04.2011 року по 31.05.2014 року, так як відсутня довідка про проведення чергової атестації робочих місць.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058), зокрема, у стаття 1 і 8 відповідно.

Згідно п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788.

Відповідно до положень п.16 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 положення Закону № 1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

У відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону №1788, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік.

Таким чином, необхідними умовами для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку є зайнятість повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, що передбачені списком, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Статтею 62 Закону №1788, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі Порядок №637), також передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Так, відповідно до наданої трудової книжки вбачається, що позивач: у період з 16.01.1985 року по 24.05.1986 року працював машиністом електровозу підземного та у період з 30.08.1988 року по 10.07.1995 року також працював машиністом електровозу підземного на підприємстві ШУ ім.газети «Правда»; у період з 04.04.2011 року по 05.10.2016 року працював машиністом електровозу підземного з повним робочим днем на підприємстві ПАТ «ШУ «Донбас».

Суд зауважує, що у спірному рішенні відповідача відсутні посилання щодо не зарахування до пільгового стажу період з 01.06.1986 року по 20.06.1988 року – проходження військової служби. Оскільки позивачем при зверненні до пенсійного фонду надавався військовий квіток, проходження військової служби також підтверджено записом у трудовій книжці та у зарахуванні зазначеного періоду відсутня відмова відповідача, отже при обрахуванні пільгового стажу відповідач повинен був дослідити наявність права щодо зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу.

Однак суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Пунктом 1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Отже, період строкової військової служби повинен зараховуватися до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо особа на момент призову на строкову військову служби працювала за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах або після демобілізації особа працювала за набутою спеціальністю в професійно-технічному закладі.

Як вбачається, з рішення пенсійного фонду, період роботи з 16.01.1985 року по 24.05.1986 року та з 30.08.1988 року по 10.07.1995 року на підприємстві ШУ ім.газети «Правда» в якості машиніста електровозу підземного не зараховано до пільгового стажу, оскільки довідки про підтвердження пільгового стажу №677, №678, №679 від 01.10.2014 року видані ВСП «Донецької дирекції з виконання проектів ліквідації шахт» та ПАТ «ШУ «Донбас» №868 від 11.06.2014 року, які знаходяться у м. Донецьку, та надані більш ранньою датою ніж звернення до пенсійного фонду за призначенням пенсії, у зв’язку з чим проведення перевірки достовірності даних їх видачі є неможливим.

Також, відпоівдно до відзиву вбачається, що відповідачем під час підготування відзиву були здійснені заходи та втановлено, що ВСП «Донецької дирекції з виконання проектів ліквідації шахт» яке видало довідки закрито у червні 2014 року, однак довідки датовані жовтнем 2014 року.

Щодо розташування на тимчасово окупованій території підприємств та той факт, що документи надані підприємствами, що перебувають на непідконтрольній українській владі території, суд зазначає наступне.

Дійсно, відповідно до ст. 9 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII) ці довідки є недійсними і не створюють правових наслідків.

Проте, в даному випадку пенсіонер не може бути позбавлений свого права, що на отримання пенсії на пільгових умовах через неможливість перевірки достовірності пільгового характеру роботи, у зв'язку з знаходженням підприємств на території, тимчасово непідконтрольній українській владі та не перереєстрації його на території підконтрольній українській владі.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами....

Однак, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявні відомості про юридичну особу - Державне підприємство Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств та закриття Відособленого структурного підрозділу «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт» (ідентифікаційний код 37112156). Дата закриття відокремленого підрозділу 16.06.2014 року. Відомості про належність відокремленого підрозділу юридичної особи, що припиняється шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення, до юридичної особи - правонаступника, відсутні.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» N 755-ІV від 15.05.2003, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи- підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших установах.

Отже, довідку про підтвердження наявності трудового стажу повинно було надати Державне підприємство Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, а не Відособлений структурний підрозділ «Донецька дирекція з виконання проектів ліквідації шахт».

Враховуючи вищенаведене, оскільки трудова книжка не містить відомостей про зайнятість протягом повного робочого дня, відповідачем правомірно не досліджені при обчислені пільгового стажу періоди роботи позивача з 16.01.1985 року по 24.05.1986 року та з 30.08.1988 року по 10.07.1995 року на підприємстві ШУ ім.газети «Правда» з урахуванням наданих довідок про підтвердження пільгового стажу №677, №678, №679 від 01.10.2014 року видані ВСП «Донецької дирекції з виконання проектів ліквідації шахт».

Також відповідно до рішення відповідача, позивачу не зараховано до пільгового стажу період роботи з 04.04.2011 року по 31.05.2014 року у ПАТ «ШУ «Донбас» в якості машиніста електровозу підземного, оскільки за даними наявним в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування є інформація про проведення атестації робочих місць наказ №527 від 04.04.2005 року і відсутні дані про проведення чергової атестації робочих місць протягом наступного п’ятирічного періоду.

Суд зазначає, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутністю трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення, а трудова книжка позивача містить відомості підтверджуючі пільговий характер роботи позивача.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами правці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (набула чинності 21.08.1992) (далі Порядок № 442) атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно приписів п. 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Таким чином, проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачена діючим законодавством України та проводиться згідно з Порядком № 442 та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (п. 8 Порядку № 442).

Пунктом 10 Порядку № 442, окрім іншого, передбачено, що результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 4.1. Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383) передбачено, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку № 383 якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць (442-92-п). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Суд зазначає, що наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього повний робочий день на підземних роботах, тобто позивачем доведено пільговий характер своєї роботи у спірний період, записи про спірний період роботи, засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають. Відтак факт роботи позивача у спірний період підтверджується відомостями трудової книжки, та не потребує додаткового доказування, та пенсійних орган не мав правових підстав не включати цей періоди роботи до пільгового стажу позивача, а доводи відповідача, викладені у відзиві щодо необхідності додаткових доказів для підтвердження пільгового характеру роботи позивача є безпідставними.

Отже, враховуючи наявність атестації за наказами №528,529 від 04.04.2005 року, що не заперечується відповідачем та надання позивачем копії наказів про атестацію робочих місць №700 від 16.05.2006 року, №528 від 20.04.2011 року по ПАТ ШУ «Донбас», у відповідності до чого зарахування періоду роботи з 04.04.2011 року по 31.05.2014 року до пільгового стажу підтверджено записами у трудовій книжці та наказами про атестацію робочих місць.

Суд зауважує на тому, що у рішенні №4427 від 23.11.2017 відсутні посилання щодо періоду роботи з 31.05.2014 року по 25.10.2016 року у ПАТ «ШУ «Донбас» в якості машиніста електровозу підземного, однак у позовних вимогах позивачем заявлені та відповідачем надано відзив, із зазначенням, що зазначений стаж не зараховано, оскільки підприємство не проводило сплату страхових внесків до управління та позивачем не надано довідку про нарахування заробітної плати.

Так, відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

При цьому суд зазначає наступне.

У централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривають електронну персональну облікову картку. У ній, починаючи з 2000 року, накопичуються всі дані про заробіток, страхові внески в Пенсійний фонд, а також відомості про стаж роботи з усіх місць роботи та інші дані, потрібні для правильного призначення пенсій. Звіти в систему персоніфікованого обліку подають страхувальники, тобто роботодавці, особи, які працюють на спрощеній системі оподаткування, та самозайняті особи. Держреєстр зберігає повну інформацію.

Розпорядником індивідуальних відомостей про застраховану особу є безпосередньо Пенсійний фонд України, тому відповідач неправомірно мотивує свій відзив на адміністративний позов відсутністю цих відомостей при розгляді заяви про призначення пенсії.

За таких умов, суд вважає рішення пенсійного органу таким, що частково не відповідає діючому законодавству України, а тому підлягає частковому скасуванню з повторним розглядом заяви позивача про призначення йому пенсії з урахуванням висновків суду про зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача.

Дії управління при не зарахуванні спірних періодів його роботи є непропорційними заявленій легітимній меті (підтвердження пільгового характеру роботи позивача), тому їх не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, відтак порушене право позивача (щодо не зарахування цих періодів до стажу та розгляд заяви позивача про призначення пенсії з порушенням норм матеріального права) має бути відновленим.

Щодо позовних вимог в частині зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву від 14.11.2017 року про призначення пенсії за віком згідно ч. 1, 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням пільгового стажу за період роботи з 16.01.1985 р. по 24.05.1986 р., з 30.08.1988 р. по 25.10.2016 р. в якості машиніста електровозу підземного в ПАТ “ШУ “Донбас”.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Статтею 23 Закону № 1058, визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та у судовому порядку.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 58 Закону №1058, Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління пенсійного фонду України 30.04.2002 року за п. 8-2 (надалі положення), серед основних завдань управління є, зокрема завдання призначення (перерахунку) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.

Відповідно до п.п. 6 п. 2.2 Положення, управління, відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд зазначає, що в даному випадку, слід зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.11.2017 року про призначення пенсії за віком відповідно ч. 1, 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновку суду.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч.2 ст.2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв’язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню з суб’єкта владних повноважень у розмірі 352,40 грн. (50% від сплаченої суми судового збору).

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул.. Праці,41/14 м. Білицьке, Донецька область, 85043) до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Незалежності, буд.28а, м. Добропілля, Донецька область,85000) про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу період роботи з 04.04.2011 року по 31.05.2014 року у ПАТ «ШУ «Донбас» в якості машиніста електровозу підземного.

Скасувати рішення начальника Добропільського об”єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 23.11.2017 року № 4427 про відмову в призначенні пенсії в частині щодо не зарахування до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 04.04.2011 року по 31.05.2014 року у ПАТ «ШУ «Донбас» в якості машиніста електровозу підземного.

Зобов’язати Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заву ОСОБА_1 від 14.11.2017 року про призначення пенсії за віком згідно ч. 1, 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням висновків суду

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37755477), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 352,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 25.06.2018 року.

Суддя Христофоров А.Б.