Рішення № 74976528, 07.06.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6142/17

Провадження № 2/0182/896/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.06.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Рунчевої О.В.

секретаря: Нагаєвої Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський страховий союз», ОСОБА_3 (транспортного) Страхове бюро України про стягнення страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 31.10.2017 року звернулася до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування, посилаючись на наступні обставини.

Вона є власником автомобіля « Шевроле Авео», реєстраційний № АЕ 7411СА.

26.09.2016 року її син- Швайко В.В., керуючи належним їй автомобілем потрапив у дорожньо-транспортну пригоду (далі ДТП), яке сталося з вини порушення водієм автомобіля DAEWOO Sens, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4 Правил дорожнього руху.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, зазначені вище транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень.

Постановою Нікопольського міськрайонного суду від 05.10.2016 року у справі № 182/5471/16-п водія ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля DAEWOO Sens, реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована в ПАТ «Європейський Страховий Союз» відповідно до Полісу № АЕ/9025462 від 19.04.2016 року, строк дії якого встановлено до 18.04.2017 року, із страховою сумою (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну 100 000,00 грн.

Нею, у передбачений законом термін, надано ПрАТ «Європейський Страховий Союз» письмове повідомлення про ДТП.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 710 від 25.10.2016 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автомобіля « Шевроле Авео» , реєстраційний № АЕ 74111СА, становить 24 194, 06 грн. Витрати, пов?язані з проведенням експертного дослідження 1200, 00 грн.

З метою отримання страхового відшкодування завданої ОСОБА_4 матеріальної шкоди, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідно до страхового полісу АЕ/9025462 19.04.2016 року ОСОБА_5 звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування. Але, до сьогодні відшкодування не отримано.

ПрАТ «Європейський Страховий Союз» повинен був сплатити позивачу страхове відшкодування до 20.02.2017 року, в зв?язку з невиконанням свого зобов?язання, відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» період прострочки становить 249 днів, а , отже, сума пені із розрахунку облікової ставки Нацонального банку України, яка діє протягом періоду - 4 470, 74 грн.

На підставі зазначеного просить стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський страховий союз» страхове відшкодування 25 394, 06 грн, суму пені в розмірі 4 470, 74 грн. У випадку недостатності коштів та майна ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський страховий союз» стягнути з ОСОБА_3 (транспортного) Страхового бюро України страхове відшкодування у розмірі 25 394, 06 грн., суму пені в розмірі 4 470, 74 грн.

Позивач у судове засідання не з'явилася, від представника позивача ОСОБА_5 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі, просить суд позовні вимоги задовольнити (а.с. 84).

Відповідач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Європейський страховий союз» в судове засідання не з’явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за місцезнаходженням юридичної особи (а.с.83) До суду повернувся поштовий конверт з судовою повісткою з викликом у судове засідання на 07.06.2018 року на 09-00 годину, як не вручений у зв’язку з закінченням терміну зберігання. У відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України судова повістка вважається врученою.

17.04.2018 року від представника відповідача ОСОБА_3 (транспортного) Страхового бюро України до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач виклав заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Так, вважає, що вина ОСОБА_4 у скоєнні ДТП встановлена та ніким не оспорюється, а, отже, ця обставина не потребує подальшого доказування, також не підлягає доказуванню та ними не спростовується, що цивільна-правова відповідальність водія ОСОБА_4 застрахована в ПАТ «Європейський Страховий Союз» відповідно до Полісу № АЕ/9025462 від 19.04.2016 року та те, що 27.09.2016 року позивачем надано повідомлення про ДТП, а 22.11.2016 року – заяву на отримання страхового відшкодування. Зазначені документи були прийняті департаментом страхування Нікопольського регіону та надіслані в головний офіс страховика ( вихідний № 0025 від 12.05.2017 року).

В матеріалах справи відсутні обставини про те, чи проводились страховиком після отримання повідомлення про ДТП дії, необхідні для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Зазначає, що дійсно строки на перерахування страхового відшкодування до 20.02.2017 року є простроченими, в той час вважає, що сума страхового відшкодування не є вірною та доказаною.

Підстави для здійснення виплати страхового відшкодування саме ОСОБА_3 (транспортним) Страховим бюро України, передбачені ст. 41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відсутні, а, отже, зобов»язання повинно бути виконано відповідачем ОСОБА_2 акціонерним товариством «Європейський страховий союз», діяльність якого в законному (судовому) порядку не припинена, не перебуває в стадії припинення та його не визнано банкрутом. Вважає позовні вимоги до ОСОБА_3 (транспортне) Страхове бюро передчасні.

Просить в задоволенні позовних вимог позивача до ОСОБА_3 (транспортного) Страхового бюро України відмовити в повному обсязі.

31.05.2018 року ОСОБА_1 у своїй відповіді на відзив виклала свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень. ОСОБА_1 зазначає, що, на сьогодні, страховик ПрАТ «Європейський Страховий Союз» виключений з Державного реєстру фінансових установ, у зв?язку з анулюванням ліцензії товариства на провадження страхової діяльності, тому відповідно до 41 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вона просить стягнути з ОСОБА_3 (транспортного) Страхового бюро України страхове відшкодування тільки в разі недостатності коштів та майна страховика.

Справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що 26.09.2016 року приблизно о 07-55 годин водій ОСОБА_4 в м. Нікополі по вул. Трубників керував автомобілем DAEWOO Sens, реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив обгін автомобіля «Шевроле Авео» реєстраційний № АЕ 7411СА на перехресті з вул. Корбута та скоїв з ним зіткнення. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вищезазначені обставини встановлені постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.10.2016 року (а.с.10), якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП Українита та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн (а.с. 10).

З матеріалів справи вбачається, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, він зафіксований правоохоронними органами.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно з полісом АЕ/9025462 від 19.04.2016 року обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, автомобіль DAEWOO Sens, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким при ДТП керував ОСОБА_4 був застрахований приватним акціонерним товариством «Європейський Страховий Союз» (а.с.11), строк дії якого встановлено з 19.04.201 6року до 18.04.2017 року. Відповідно до цього договору ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого встановлено в розмірі 100 000 грн., франшиза - в розмірі 2 000 грн.

Водієм транспортного засобу DaewooSens « Шевроле Авео», реєстраційний № АЕ 7411СА 27.09.2016 року надано письмове повідомлення про ДТП (а.с.27).

27.11.2016 року позивачем була надіслана заява про страхове відшкодування з додатками, підтверджуючі викладені обставини в заяві (а.с. 28).

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п. 9 ч. 1 ст. 7).

Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Зокрема, правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон), згідно п. 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі,відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 36 Закону, страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованимиприйняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Разом з тим, жодних рішень про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування відповідачем ОСОБА_2 акціонерним товариством «Європейський страховий союз» не було прийнято.

Відповідно до положень статті 34.1 Закону МТСБУ терміново, але не пізніше десяти робочих днів, зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розмірів збитків.

Згідно статті 34.2 Закону якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явилися, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Як вбачається із висновку 710, складеного 25.10.2016 вартість відновлювального ремонту , з урахуванням фізичного зносу, становить 24 194, 06 грн. (а.с. 12-18), вартість проведення автотоварознавчої експертизи 1200,00 грн. (а.с. 25).

Відповідно до ст.29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Ст. 1166 ЦК України передбачено, що Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч.1 ст. 22 ЦК України (далі ЦК України) встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому пунктом 1 частини наведеної статті встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до положень ст. 1187 ЦК України Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб . Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 20 Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996 року №85/96-ВР, страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

За приписами пп. 36.5, 36.6 ст.36 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту, а п.36.6.ст.36 Закону визначено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Згідно з полісом № АЕ/9025462 від 19.04.2016 року обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сума франшизи визначена в розмірі 2000, 00грн.

Враховуючи наведене, ПрАТ «Європейський Страховий Союз» повинен був сплатити позивачу страхове відшкодування до 20.02.2017 року в сумі 22 194, 06 грн., однак такої виплати здійснено не було, тому станом на 26.10.2017 року наявне прострочення в 249 днів (з 20.02.2017 року).

Облікова ставка НБУ з 20.02.2017 по 01.03.2017 р. - становила 14 %, з 02.03.2017 по 02.03.2017 року – 14 %, з 03.03.2017 по 13.04.2017 – 14%, з 14.04.2017 по 25.05.2017 року – 13 %, з 26.05.2017 по 06.07.2017 року – 12, 5 %, з 07.07.2017 по 02.08.2017 року – 12, 5 %, з 03.08.2017 по 13.09.2017 року – 12, 5 %, з 14.09.2017 по 26.10.2017 року – 12, 5 %., всього: 4 470, 74 грн.

Суд критично ставиться до заперечень представника відповідача - ОСОБА_3 (транспортного) Страхового бюро України, щодо недоведеності розміру пені, оскільки, представником позивача не надано жодного доказу в спростування зазначених обставин.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов?язання має бути виконане належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає необхідним стягнути з приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» суму страхового відшкодування ( за виключенням суми франшизи) в розмірі – 22 194, 06 грн. та суму пені – 4 470, 74 грн.

Також, витрати за проведення автотоварознавчого дослідження (послуга з визначення матеріального збитку) підлягають стягненню з відповідача- Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз».

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_3 (транспортного) Страхового бюро страхового відшкодування в розмірі 25 394, 06 та суми пені в розмірі 4 470, 74 грн. у випадку недостатності коштів та майна ПрАТ « Європейський страховий союз» позивачем не надано жодного доказу, які б свідчили про недостатність коштів та майна ПрАТ « Європейський страховий союз», а отже, звернення позивача із позовними вимогами до ОСОБА_3 (транспортного) Страхового бюро України є передчасним, має характер припущення, у зв?язку з чим, позовні вимоги до ОСОБА_3 (транспортного) Страхового бюро України задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268-226 ЦПК України, ст.ст. 9, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст.22,28,29, 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський страховий союз», ОСОБА_3 (транспортного) Страхового бюро України про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» (код ЄДРПОУ 33552636) на користь ОСОБА_1, (РНОКППО- НОМЕР_2, місце проживання – АДРЕСА_1 ) суму страхового відшкодування в розмірі 22 194, 06 грн. (двадцять дві тисячі сто дев? яносто чотири грн. 06 коп), суму пені – 4 470, 74 грн. (чотири тисячі чотириста сімдесят грн. 74 коп.), витрати з проведення автотоварознавчого дослідження – 1200, 00 грн (одна тисяча двісті грн. 00 коп), а всього 27 864 грн 80 коп. ( двадцять сім тисяч вісімсот шістдесят чотири грн. 80 коп).

В іншій частині позову – відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_6