Постанова № 74971556, 14.06.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/11181/17 Головуючий у І інстанції Бондаренко О. В.Провадження № 22-ц/780/2200/18 Доповідач у 2 інстанції Журба С. О.Категорія 24 14.06.2018

П О С Т А Н О ВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Журби С.О.,

суддів Сержанюка А.С., Сушко Л.П.,

за участю секретаря Топольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2018 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулося до суду із зазначеним позовом, який мотивувало наступним:

29 березня 2016 року близько 07 год.10 хв. у м. Біла Церква, по бульвару 50-річчя Перемоги відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу RENAULT KANGOO, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, та транспортного засобу HYNDAI, д.н.з НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3. Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу RENAULT KANGOO, д.н.з. НОМЕР_1, на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК Українська страхова група» відповідно до полісу обов'язкового страхування № АІ/8504443 від 29.05.2015 року. В результаті ДТП було пошкоджено транспортний засіб HYNDAI. 29.03.2016 року потерпіла у ДТП особа звернулась із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, надавши усі необхідні документи.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2016 року у справі № 357/4204/16-п ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що призвело до ДТП.

ПрАТ «СК Українська страхова група» на виконання умов договору № АІ/8504443 від 29.05.2015 року на підставі висновку № 90 від 05.05.2016 року, страхового акту № ЦВ-4932 від 27.05.2016 року та розрахунку до нього виплатила суму страхового відшкодування у розмірі 18232,42 грн., а на підставі рішення Апеляційного суду Київської області у справі № 357/6881/16-ц від 25.05.2016 року, страхового акту № ЦВ-4932/1 від 02.08.2017 року та розрахунку до нього виплатила на користь потерпілої у ДТП особи суму відшкодування у розмірі ще 4728,12 грн., а всього - 22960,54 грн.

Відповідно до п.п. «г» ч. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо така пригода сталася через невідповідність технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2016 року по справі № 367,4204,16-п було встановлено, що транспортний засіб RENAULT KANGOO, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 знаходився у технічно несправному стані, що й призвело до ДТП. Окрім того відповідач не повідомив страховика про настання страхового випадку у встановлені строки, причини неповідомлення про ДТП не підтвердив документально.

На підставі наведених обставин позивач просив стягнути в порядку регресу з відповідача на його користь суму страхового відшкодування у розмірі 22 960,54 грн. та судові витрати у справі.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2017 року позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтував скаргу тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки не взяв до уваги ті обставини, що технічно несправним автомобіль став вже після ДТП. Крім того, 29 березня 2016 року він звернувся до страхової компанії із письмовим повідомленням про настання страхового випадку. Таким чином вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, а висновки суду є такими, що не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для його зміни чи скасування відсутні.

У відповідності до положень п.п. «г» п. 38.1.1. страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.04.2016 року по справі № 367/4204/16-п ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому судом було встановлено, що ДТП сталося через технічну несправність автомобіля, яким керував ОСОБА_2, і, як наслідок, втрати ним керованості.

Зважаючи на встановлення вищевказаних обставин судовим рішенням, що набрало законної сили, та враховуючи положення ч. 4 ст. 82 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду вважає вказані обставини преюдиційними для вирішення даної справи, відтак такими, що додатковому доведенню не підлягають. До аналогічних висновків прийшов й суд першої інстанції при вирішенні справи по суті. За таких умов доводи апелянта з цього приводу є безпідставними та не спростовують законності оскаржуваного ним рішення. При цьому колегія суддів також зважає на те, що суд першої інстанції спросував посилання позивача на неповідомлення відповідачем страхової компанії про страховий випадок і своє рішення по сіті спору на вказаному посиланні не ґрунтував.

З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов до правильного висновку по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, крім випадків передбачених ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.О. Журба

Судді: А.С. Сержанюк

Л.П. Сушко