Ухвала суду № 74969529, 26.06.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" червня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3848/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стокхолл», м. Київ (код ЄДРПОУ 31303941) - Кредитор

до Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом «Брама-Консалтинг», Київська обл., м. Фастів (код ЄДРПОУ 32385630) - Боржник/Банкрут

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Ющенко А.В.

За участю представників учасників у справі:

ліквідатор Банкрута арбітражний керуючий ОСОБА_1;

від ПАТ «Дельта Банк»: ОСОБА_2;

від ТОВ «Стокхолл»: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

у провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/3848/15 за заявою ТОВ «Стокхолл» про банкрутство Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом «Брама-Консалтинг» за загальною процедурою банкрутства, передбаченою Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі також: «Закону про банкрутство»), прийнята до розгляду ухвалою суду від 01.09.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.2015 порушено провадження у справі № 911/3848/15; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1, вирішено інші процедурні питання у справі.

Постановою господарського суду Київської області від 13.12.2016 визнано банкрутом Підприємство зі стовідсотковим іноземним капіталом «Брама-Консалтинг», відкрито його ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_1; вирішено інші процедурні питання у справі.

11.06.2018 до суду надійшла заява ліквідатора Банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_1 № 15/05/2018-5Б від 15.05.2018 (вх. № 10957/18) про надання згоди на продаж заставного майна.

Ухвалою суду від 12.06.2018 розгляд вказаної заяви призначено на 26.06.2018.

19.06.2018 до суду надійшов лист заставного кредитора у справі ПАТ «Дельта Банк» від 05.06.2018 № 23.1/2270 (вх. № 11611/18), яким заставний кредитор повідомив про умови погодження продажу заставного майна.

26.06.2018 у судове засідання з’явились представники кредиторів ТОВ «Стокхолл» і ПАТ «Дельта Банк», а також ліквідатор Банкрута. Ліквідатор Банкрута арбітражний керуючий ОСОБА_1 та представник кредитора ТОВ «Стокхолл» подану заяву про надання згоди на продаж заставного майна підтримали і просили задовольнити. Представник ПАТ «Дельта Банк» проти заяви заперечив та зазначив, що заставний кредитор погоджує продаж майна, що є предметом забезпечення вимог ПАТ «Дельта Банк» на умовах, викладених в листі-погодженні від 05.06.2018 № 23.1/2270.

Розглядаючи вказану заяву ліквідатора про надання згоди на реалізацію предмета забезпечення та матеріали справи в цілому, заслухавши пояснення представників учасників у справі, суд зазначає таке.

В заяві ліквідатор Банкрута просить суд в порядку ст. 42 Закону про банкрутство надати згоду на продаж заставного майна, що є предметом забезпечення вимог ПАТ «Дельта Банк» на підставі Іпотечного договору № 13/07/І04/11-КЛТ від 03.06.2011 та не включене до складу ліквідаційної маси і буде використовуватись виключно для задоволення вимог кредитора за зобов’язаннями, які воно забезпечує.

В обґрунтування поданої заяви ліквідатор Банкрута зазначає, що за наслідками інвентаризації майна Банкрута ліквідатором було виявлено майно Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом «Брама-Консалтинг», що є предметом забезпечення вимог ПАТ «Дельта Банк» та здійснено незалежну оцінку вказаного майна шляхом залучення суб’єкта оціночної діяльності.

В подальшому ліквідатор Банкрута звернувся до ПАТ «Дельта Банк» із заявою від 25.04.2018 № 25/04/2018-1Б в порядку ст. 42 Закону про банкрутство щодо надання згоди на реалізацію заставного майна.

Вказана заява отримана ПАТ «Дельта Банк» 25.04.2018, про що свідчить відповідна відмітка № 10105 на заяві.

Однак, як зазначає ліквідатор Банкрута, станом на 15.05.2018 відповідь ПАТ «Дельта Банк» за результатом розгляду заяви про погодження продажу заставного майна не отримана.

Суд зазначає, що згідно ч. 1, 2, 5 ст. 44 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

При продажу майна боржника частинами початкова вартість майна визначається ліквідатором банкрута. Для продажу заставного майна боржника у вигляді окремого лоту необхідна згода заставного кредитора або суду.

Так, ліквідатором було проведено оцінку майна Банкрута станом на 01.04.2018, що підтверджується звітом про незалежну оцінку активів, що обліковуються на балансі Боржника, складеним суб’єктом оціночної діяльності, у тому числі визначено вартість заставного нерухомого майна в розмірі 32839800,00 грн. без ПДВ.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Як вбачається з листа ПАТ «Дельта Банк» від 05.06.2018 № 23.1/2270, Банк надає згоду на реалізацію заставного майна Боржника на визначених умовах, зокрема на першому аукціоні з продажу майна Банкрута в складі цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, що дорівнює сукупності визнаних кредиторських вимог - 32079702,23 грн. без можливості зниження початкової вартості; у разі якщо перший аукціон з продажу майна не відбудеться, здійснювати реалізацію заставного майна окремим лотом на першому аукціоні за початковою вартістю, визначеною на підставі незалежної оцінки - 32829800,00 грн. без можливості зниження початкової вартості; у разі якщо перший аукціон з продажу майна частинами не відбудеться, здійснювати реалізацію заставного майна окремим лотом на повторному аукціоні з продажу майна частинами за початковою вартістю 26271840,00 грн. (32839800,00 грн. - 20%), з можливістю пониження початкової вартості, але не нижче ніж до граничної вартості, яка становить 80% початкової вартості (21017472,00 грн.); у разі якщо повторний аукціон з реалізації майна Банкрута не відбудеться, здійснювати реалізацію окремим лотом на другому повторному аукціоні з продажу майна частинами за початковою вартістю 21017472,00 грн. (26271840,00 грн. - 20%), з можливістю пониження початкової вартості, але не нижче ніж до граничної вартості, яка становить 80% початкової вартості (16813977,60 грн.); у разі якщо другий повторний аукціон з продажу майна Банкрута не відбудеться, арбітражному керуючому ліквідатору здійснювати подальшу реалізацію заставного майна виключно за окремим письмовим погодженням АТ «Дельта Банк».

Дослідивши зміст вказаного вище листа-погодження ПАТ «Дельта Банк», судом встановлено, що даним листом банківська установа фактично встановлює умови реалізації заставного майна.

Також судом встановлено, що зазначений лист-погодження не може вважатися згодою заставного кредитора на продаж майна, що виступає предметом забезпечення, в розумінні ст. 42 Закону про банкрутство, оскільки містить умови реалізації.

Разом з тим, аналізуючи приписи Закону про банкрутство суд зазначає, що передбачена ст. 42 Закону згода (дозвіл) надається на реалізацію майна боржника в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника.

При цьому Закон про банкрутство не містить положень, які б надавали забезпеченому кредитору право обирати умови та порядок реалізації заставного майна, в тому числі погоджувати початкову вартість чи склад лотів.

Суд також зазначає, що встановлення забезпеченим кредитором умов та обмежень до процедури реалізації майна Банкрута суперечить положенням Закону про банкрутство, зокрема викладеним в абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, де встановлено, що продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, в будь-якому разі здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом. Іншого порядку продажу майна, в тому числі і заставного, у ліквідаційній процедурі, ніж встановленого Законом про банкрутство, не передбачено.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 903/481/16.

Таким чином доводи представника ПАТ «Дельта Банк» про можливість реалізації заставного майна виключно на умовах, встановлених Банком в листі-погодженні, відхиляються судом як необґрунтовані.

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону про банкрутство, продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону про банкрутство, під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Судом встановлено, що ліквідатором Банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 здійснено незалежну оцінку заставного майна Банкрута та визначено, що ринкова вартість об’єкта оцінки станом на 01.04.2018 складає (без ПДВ) 32839800,00 грн. Висновок за результатами незалежної оцінки учасниками у справі під сумнів не ставиться.

Отже судом встановлено, що матеріали справи містять докази дотримання ліквідатором Банкрута вимог Закону про банкрутство щодо проведення оцінки майна Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом «Брама-Консалтинг», жодних заперечень щодо проведеної оцінки станом на дату судового засідання до суду не надійшло.

В той же час судом встановлено, що ПАТ «Дельта Банк» не було надано ліквідатору згоду на реалізацію заставного майна Боржника в розумінні ст. 42 Закону про банкрутство.

Так, правовий аналіз наведених вище норм Закону про банкрутство свідчить про можливість надання безпосередньо судом згоди на продаж заставного майна, у випадку відсутності такої згоди з боку заставного кредитора.

Отже враховуючи викладені вище обставини, а саме відсутність згоди ПАТ «Дельта Банк» на реалізацію заставного майна в межах провадження у даній справі про банкрутство, суд дійшов висновку про задоволення поданої ліквідатором Банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 заяви та надання згоди на продаж майна Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом «Брама-Консалтинг», що виступає предметом забезпечення кредиторських вимог ПАТ «Дельта Банк» у справі про банкрутство № 911/3848/15 на підставі Іпотечного договору № 13/07/І04/11-КЛТ від 03.06.2011 та не включене до складу ліквідаційної маси і буде використовуватись виключно для задоволення вимог кредитора за зобов’язаннями, які воно забезпечує, окремим лотом відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Керуючись ст. 232-235, 255, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 15.05.2018 № 15/05/2018-5Б (вх. № 10957/18) задовольнити.

2. Надати згоду на продаж майна Підприємства зі стовідсотковим іноземним капіталом «Брама-Консалтинг», що виступає предметом забезпечення кредиторських вимог ПАТ «Дельта Банк» у справі про банкрутство № 911/3848/15 на підставі Іпотечного договору № 13/07/І04/11-КЛТ від 03.06.2011 та не включене до складу ліквідаційної маси і буде використовуватись виключно для задоволення вимог кредитора за зобов’язаннями, які воно забезпечує, окремим лотом відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

3. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 27.06.2018.

Суддя С.Ю. Наріжний