Рішення № 74968536, 26.06.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2018м. ДніпроСправа № 904/631/18за позовом Публічного акціонерного товариства "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Покров, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "РОЛЛЕКС ЛТД", м. Марганець, Дніпропетровська область

про стягнення 2951938,03 грн.

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "РОЛЛЕКС ЛТД", м. Марганець, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Покров, Дніпропетровська область

про стягнення 649233,91 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 41 від 02.01.18.

від відповідача ОСОБА_2 довіреність № 41 від 02.01.18.

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність від 13.03.18.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Покровський гірничого-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Роллекс ЛТД" про стягнення боргу в розмірі 3 548 250,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором поставки № Т1449/05 від 22.05.2015.

Ухвалою суду від 19.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у цій справі, призначено підготовче засідання на 13.03.2018.

До господарського суду 06.03.2018 надійшла зустрічна позовна заява Виробничо-комерційної фірми "РОЛЛЕКС ЛТД".

Ухвалою суду від 13.03.2018, зустрічну позовну заяву Виробничо-комерційної фірми "РОЛЛЕКС ЛТД" прийнято до розгляду та об’єднано її в одне провадження з первісним позовом. У справі оголошено перерву до 18.04.2018.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що відповідачем за зустрічним позовом порушено строки оплати поставленого товару, через несвоєчасну передачу актів приймання передачі товару для отримання грошей за акредитивом. У зв’язку із цим, ТОВ ВКФ «Роллекс» просить стягнути суму штрафних санкцій в розмірі 1 830 341,80 грн.; повернути банківську гарантію сумі 181 384,53 грн.; повернути суму неоплаченого товару в розмірі 1 235 780,28 грн.

До господарського суду надійшла уточнена заява позивача за первісним позовом за №101-182 від 12.03.2018. Цією заявою ПАТ «Покровський ГЗК» повідомив, що відповідач за первісним позовом допоставив товар, передбачений додатком №5 від 01.03.2017 до договору поставки № Т1449/05 від 22.05.2015. Тому, за відсутністю предмету спору за цією поставкою, просить суд закрити провадження стосовно вимоги про зобов’язання ТОВ ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД» здійснити поставку на адресу ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» непоставленого Товару, а саме: Трак = L2400 у кількості 21 шт. та Трак L=2800 у кількості 3 шт.

Повернути судовий збір в цій частині. Також, в цій заяві ПАТ «Покровський ГЗК» просить стягнути з ТОВ ВКФ «Роллекс» суму штрафних санкцій у загальному розмірі 2 951 938,03 грн. та повернути переплачений судовий збір в розмірі 8944,69 грн.

Проти зустрічного позову ПАТ «Покровський ГЗК» заперечує. Надав відзив із запереченнями. Заперечення мотивовані тим, що договором не передбачено відповідальності за порушення строку передачі актів прийому передачі, а списання гарантом грошових коштів з гарантії за порушення виконання відповідачем за первісним позовом зобов’язання – про це є домовленість сторін і така умова передбачена договором поставки. Також, вказує, що несплата поставок від 22.01.2018р., 07.02.2018р. та 19.02.2018р. відбулась через закінчення терміну дії акредитиву. Тому, за твердженням ПАТ «Покровський ГЗК», через прострочення поставок ТОВ ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД» не змогло надати в банк документи для розкриття акредитиву в цій сумі під час його дії.

У відзиві на первісний позов від 06.04.2018, ТОВ ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД» проти позову заперечує. За твердженням ТОВ ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД», прострочка поставки відбулась через несвоєчасне відкриття ПАТ «Покровський ГЗК» акредитиву та несвоєчасне наданням ним документів для розкриття акредитиву (зокрема несвоєчасне надання актів приймання-передачі товару).

У своїй відповіді на відзив № 101-274 від 11.04.2018 позивач за первісним позовом зазначає, що у відповідності з п. 7 додатку №5 (специфікація) від 01.03.2017 відповідач за первісним позовом 11.04.2017 оформило гарантію та надало її 12.04.2017. Згідно п. 8.2 договору додатку №5 (специфікація) від 01.03.2017, акредитив відкривається протягом 10 днів з дати надання гарантії, тобто до 27.04.2017. З боку позивача акредитив був відкритий 25.05.2017, тобто з про строчкою 28 днів, а не 44 як вказує відповідач. Крім того, акти приймання-передачі надавалися відповідачу у відповідності з п.8.3 додатку №5 (специфікація) від 01.03.2017.

Після цього, позивач за зустрічним позовом, 18.04.2018 надав клопотання про відмову в частині позовних вимог та зменшення зустрічних позовних вимог. За результатом зменшення вимог позивач просить стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти за гарантією у розмірі 181 384,53 грн., штрафні санкції у розмірі 467 885,38 грн., в частині 1 235 780,28 грн. прийняти відмову від позовних вимог та закрити провадження.

Ухвалою суду від 18.04.2018 підготовче засідання відкладено на 14.05.2018.

Від позивача за первісним позовом за № 101-338 від 07.05.2018 надійшли заперечення на клопотання про відмову від частини позовних вимог, уточнення та зменшення розміру зустрічних позовних вимог. В своїх запереченнях він зазначає, що факт порушення постачальником строків поставок товару підтверджується матеріалами справи. Акти приймання-передачі передавались покупцем постачальнику у повній відповідності з п.8.10. Додатку №5 (Специфікація) від 01.03.2017р. Термін дії акредитиву скінчився 21.01.2018. Жодних пропозицій щодо продовження його від постачальника не надходило. Поставки товару від 22.01.2018р., 07.02.018р., 19.02.2018р. загальну суму 1 235 780,28 грн. були здійснені поза його межами. Отже сплата 27.03.2018. цієї суми була саме оплатою вартості отриманого товару, але ж ніяк не сплата боргу. Будь-яких строків оплати товару, поставленого поза межами терміну дії акредитиву Додаток №5 (Специфікація) від 01.03.2017р. не передбачав. Тому просить суд відмовити у задоволені клопотання в частині відмови від частини позовних вимог, уточнення та зменшення розміру зустрічних позовних вимог.

Ухвалою суду від 14.05.2018 підготовче провадження закрито, призначено засідання до розгляду на 22.05.2018.

У судовому засіданні 22.05.2018 оголошено перерву до 29.05.2018.

Ухвалою суду від 29.05.2018 розгляд справи відкладено на 13.06.2018.

До господарського суду, від Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "РОЛЛЕКС ЛТД" 13.06.2018 надійшла заява про відвід судді Ніколенка М.О

Ухвалою суду від 13.06.2018 зупинено провадження у справі № 904/631/18 для вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід судді Ніколенка М.О. складом суду, визначеному у порядку ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2018 №321, призначено автоматизований розподіл матеріалів справи для розгляду заяви про відвід судді Ніколенко М.О.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 14.06.2018, справу №904/631/18 передано судді Бондарєву Е.М. для вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою суду від 15.06.2018, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Роллекс ЛТД" про відвід судді Ніколенко М.О. у справі №904/631/18 - відмовлено.

Ухвалою суду від 18.06.2018 провадження у справі №904/631/18 поновлено. Призначено справу до розгляду по суті на 26.06.2018.

У судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, відповів на по ставленні питання.

У судове засідання представники відповідача з'явилися, надали пояснення по справі, відповіли на по ставленні питання.

Згідно зі ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 ГПК України, у судовому засіданні 26.06.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Публічним акціонерним товариством «Орджонікідзевський Гірничо - збагачувальний комбінат», яке в подальшому перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Покровський гірничого-збагачувальний комбінат" (покупець) та ТОВ ВКФ «Роллекс» (відповідачем) було укладено договір поставки №Т1449/05 від 22.05.2015 (Договір) з протоком узгодження розбіжностей від 16.06.2015, додатковою угодою №1 від 29.04.2016. Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов’язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент) марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД, за державним класифікатором продукції та послуг вказуються в Специфікаціях (Додатках) до договору, які є невід’ємною частиною, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором. Згідно умов п. 3.1 договору, постачальник зобов’язується поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб зазначеними в специфікаціях (Додатках) до цього договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс 2010». Загальна вартість товару за даним договором складає суму партій товару по всім специфікаціям (додаткам) до цього договору. Ціна кожного найменування товару, його марки, виду ,сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується в специфікації (додатках) до договору (п.4.1,4.2 договору).

Між постачальником та покупцем 01.03.2017 укладений Додаток (Специфікація №5) до Договору, згідно якої Постачальник зобов'язувався на адресу Покупця поставити Товар в строки, зазначені в Додатку, а саме:

1) поз.1:

- 6 шт., на протязі 60 календарних днів з дати відкриття акредитиву;

- 20 шт., на протязі 90 календарних днів з дати відкриття акредитиву;

- 49 шт., на протязі 160 календарних днів з дати відкриття акредитиву.

2) поз.2:

- 24 шт., на протязі 160 календарних днів з дати відкриття акредитиву.

3) поз. 3:

- 16 шт. на протязі 120 календарних днів з дати відкриття акредитиву.

Акредитив №600U/UAH/5516 було відкрито позивачем 25.05.2017.

Таким чином, поставка Товару, передбаченого Додатком №5 від 01.03.2017р., повинна здійснена Постачальником у наступні строки:

Трак L=2400 у кількості 6 шт. у строк до 24.07.2017р.

Трак L=2400 у кількості 20 шт. у строк до 23.08.2017р.

Трак L=2400 у кількості 49 шт. у строк до 01.11.2017р.

Трак L=2800 у кількості 24 шт. у строк до 01.11.2017р.

Сегмент 1.2К23283801.0001 у кількості 16 шт. у строк до 22.09.2017р.

На виконання п.3.2. Договору №Т1449/05 Постачальнику був направлена заявка-підтвердження, №1539/05 від 29.05.2017р.(а.с.26) щодо здійснення поставки Товару у зазначені вище строки.

Постачальником згідно Додатку №5 від 01.03.2017р. здійснена часткова поставка товару на адресу Покупця, а саме

1) поз. 1:

24.07.2017р. поставлено Трак L=2400 у кількості 3 шт (накладна №196) на суму 264 810,06грн.;

25.07.2017р. поставлено Трак L=2400 у кількості 3шт (накладна №201) на суму 264 810,06 (2 шт забраковані згідно Акту №36, заміна здійснена 18.09.2017)

22.09.2017р. поставлено Трак L=2400 у кількості 3шт. (накладна №288) на суму 264 810,06 грн.

18.10.2017р. поставлено Трак L=2400 у кількості 6 шт.(накладна № 238) на суму 529 620,12 грн.

19.10.2017р. поставлено Трак L=2400 у кількості 3 шт. (накладна № 331) на суму 264 810,06 грн.

20.10.2017р. поставлено Трак L=2400 у кількості 9 шт. (накладна № 332) на суму 794 430,18 грн.

08.11.2017р. поставлено Трак L=2400 у кількості 5 шт. (накладна № 354) на суму 441350,10 грн.

14.11.2017р. поставлено Трак L=2400 у кількості 3 шт. (накладна № 369) на суму 264 810,06 грн.

21.11.2017р. поставлено Трак L =2400 у кількості 6 шт. (накладна № 379) на суму 529620,12 грн.

07.12.2017р. поставлено Трак L=2400 у кількості 6шт. (накладна № 405) на суму 529620,12 грн.

14.12.2017р. поставлено Трак L =2400 у кількості 2 шт (накладна №413) на суму 176 540,04 грн. 22.01.2018р. поставлено Трак L =2400 у кількості 5 шт (накладна №9) на суму 441 350,10 грн.

2)поз.2:

14.12.2017р. поставлено Трак L =2800 у кількості 4 шт (накладна №413) на суму 395 760,00 грн. 22.12.2017р. поставлено Трак L =2800 у кількості 6 шт (накладна №423) на суму 593 640,00 грн. 27.12.2017р. поставлено Трак L =2800 у кількості 5 шт (накладна №425) на суму 494 700,00 грн. 09.01.2018р. поставлено Трак L =2800 у кількості 6 шт (накладна №1) на суму 593 640,00 грн.

3) поз.3:

22.09.2017р. поставлено сегмент 1.2К23283801.0001 у кількості 8 шт (накладна №289) на суму 271 599,36 грн.

14.12.2017р. поставлено сегмент 1.2К23283801.0001 у кількості 8 шт (накладна №412) на суму 271 599,36 грн.

З цього вбачається, що відповідач порушив умови договору і поставив товар з порушенням строків передбачений договором.

Крім того, поставка товару (Трак=L2400 у кількості 21 шт. та Трак L=2800 у кількості 3 шт.) була здійснена відповідачем за первісним позовом у період розгляду справи.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 11.2 договору, у разі порушення строків поставки Товару згідно даного договору Постачальник сплачує Покупцю штраф в розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) Товару за кожен день прострочення. У разі продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів, Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) Товару".

У зв’язку з несвоєчасною поставкою товару, Позивач (в редакціїї заяви про уточнення вимог) на підставі п. 11.2 договору просить стягнути з Відповідача 2 916 630,03 грн. штрафних санкцій.

Розрахунок штрафних санкцій наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, не правильно враховує періоди нарахувань, містить помилки, а саме.

За накладною №201 Позивачем в розрахунку зазначено (Т.1, а.с.123), що 25.07.2017 фактично поставлено Трак L =2400 у кількості 3 шт. на суму 264 810,06 грн., з яких 2 шт. забраковані, згідно акту №36. Заміна здійснена 22.09.2017. Позивач нарахував відповідачу штраф 0,5% за прострочку на 59 днів (з 25.07.2017 по 21.09.2017) у розмірі 52 079,31 грн. і штраф 10% у розмірі 17 654,00 грн. Всього в сумі 69 733,31 грн.

Однак, слід заначити, що зобов’язання з поставки товару Відповідачем виконано в момент передачі товару, а саме 25.07.2018. Після того, як було встановлено, що поставлений товар є неналежної якості, між сторонами виникли інші правовідносини з заміни неякісного товару. Відповідно, у позивача відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій після дати виконання зобов’язання з поставки. Водночас, позивач має право нараховувати штрафні санкції за несвоєчасну заміну неякісного товару (у разі наявності такого порушення).

А отже, в задоволенні вимог про стягнення 0,5 % штрафу в період з 25.07.2017 по 21.09.2017 у розмірі 52 079,31 грн. і штрафу 10% у розмірі 17 654,00 грн., слід відмовити.

За розрахунком суду 0,5% штрафу від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення та штраф у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) Товару складає 2 846 896,72 грн.

Щодо якості товару слід зазначити таке.

При прийманні Товару 26.07.2017 (Трак L =2400 у кількості 6 штук), який був поставлений за накладними №196 та №201, комісією Покупця були виявлені невідповідності Товару (Трак L =2400 у кількості 2-х штук) умовам Договору №Т 1449/05 та було складено Акт № 1164 приймання ТМЦ від 26.07.2017(а.с.45).

Листом №2246/05 (а.с.46) було повідомлено Постачальника про вказаний факт та запропоновано виправити свого уповноваженого представника для приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю та складання двостороннього акту відповідно до Інструкції №П-7.

У зв'язку з неприбуттям уповноваженого представника Постачальника та відповідно Інструкції №П-7, 02.08.2017р., комісією Покупця за участю незалежного представника громадськості ОСОБА_4 (посвідчення №38 від 02.08.2017р.) був складений Акт №36 про приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю.

Відповідно до п.14 Акту №36 від 02.08.2017р.(а.с.48). висновку про характер виявлених дефектів в продукції і в причинах їх виникнення, встановлено;

"1) Линейные размеры на поставленных «Трак L =2400, креслення М-2892» у кількості 2 шт зав. № 1,2) не соответствуют требованиям чертежа М-2892 (карта приемки 1/1164 от 26.07.2017 прилагается), а именно: согласно требований чертежа М-2892 на одинарной проушине головке должен бьггь радиус 60 мм с двух сторон, фактически при визуальном осмотре радиус отсутствует.

2) Вышеперечисленные замечания произошли из-за не соблюдения требований чертежа М-2892 Поставщиком.

3) Поставленные «Трак L =2400, креслення М-2892» в количестве 2 шт. не соответствует званням чертежа М-2892 и подлежит возврату или устранению вышеуказанных замечаний поставщиком".

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що у разі невідповідності кількості, якості, асортименту та інших характеристик поставленого Товару умовам Договору, Постачальник зобов'язується своїми силами, і за свій рахунок замінити неякісний, невідповідний асортименту та іншим характеристикам Товар на якісний, відповідний асортименту та іншим характеристикам, відремонтувати, або іншим способом усунути недоліки, або ж до поставити відсутню кількість Товару протягом 20 робочих днів з дати підписання акту. Транспортні витрати по заміні покладаються на постачальника.

У строк до 31.08.2017 заміна постачальником не була здійснена. Фактично заміна відбулась 18.09.2017.

Згідно п.11.10 Договору, у разі порушення терміну заміни Товару, встановленого п.п. 5.4. 5.5 Договору. Покупець має право вимагати від Постачальника в термін до 3 банківських днів після закінчення такого строку заміни штраф у розмірі 20% від вартості неякісного та/або невідповідного асортименту Товару.

За порушення умов договору позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% від вартості неякісного та/або невідповідного асортименту Товару.

20% штрафу складає: 176 540,04 грн. х 20% = 35 308,00 грн.

Розрахунок штрафу наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими лише в сумі 2 882 204,72 грн. (2 846 896,72 грн + 35 308,00 грн).

Заявою від 101-182 від 12.03.2018 позивач просив суд закрити провадження у справі в частині вимог про зобов’язання ТОВ ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД» здійснити поставку на адресу ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» непоставленого Товару, а саме: Трак = L2400 у кількості 21 шт. та Трак L=2800 у кількості 3 шт. та повернути судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи (і підтверджено представниками сторін в судовому засіданні), під час судового розгляду справи ТОВ ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД» здійснило на адресу ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» поставку товару, а саме: Трак = L2400 у кількості 21 шт. та Трак L=2800 у кількості 3 шт.

За таких обставин, в частині вимог про зобов’язання ТОВ ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД» здійснити поставки товару (Трак =L2400 у кількості 21 шт. та Трак L=2800 у кількості 3 шт.) провадження у справі слід закрити.

Щодо зустрічного позову слід зазначити таке.

Предметом позову у зустрічній позовній заяві (в редакції заяви про зменшення позовних вимог), є порушення ПАТ «Покровський ГЗК» строку оплати товару шляхом затримки підписання актів приймання-передачі.

Договір поставки №Т1449/05 від 22.05.2015 (Договір) не передбачає чітких строків оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" N 14 від 17.12.2013 та п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно, товар повинен бути оплачений:

1) поз. 1:

товар поставлений 24.07.2017. (Трак L=2400 у кількості 3 шт (накладна №196) на суму 264 810,06грн.) - не пізніше 25.07.2017;

товар поставлений 25.07.2017. (Трак L=2400 у кількості 3шт (накладна №201) на суму 264 810,06 - не пізніше 26.07.2017.

товар поставлений 22.09.2017 (Трак L=2400 у кількості 3шт. (накладна №288) на суму 264 810,06 грн.) - не пізніше 23.09.2017

товар поставлений 18.10.2017р. (Трак L=2400 у кількості 6 шт.(накладна № 238) на суму 529 620,12 грн.) - не пізніше 19.10.2017

товар поставлений 19.10.2017р. (Трак L=2400 у кількості 3 шт. (накладна № 331) на суму 264 810,06 грн.) - не пізніше 20.10.2017

товар поставлений 20.10.2017р. (Трак L=2400 у кількості 9 шт. (накладна № 332) на суму 794 430,18 грн.) - не пізніше 23.10.2017

товар поставлений 08.11.2017р. (Трак L=2400 у кількості 5 шт. (накладна № 354) на суму 441350,10 грн.) - не пізніше 09.11.2017

товар поставлений 14.11.2017р. (Трак L=2400 у кількості 3 шт. (накладна № 369) на суму 264 810,06 грн.) - не пізніше 15.11.2017

товар поставлений 21.11.2017р. (Трак L =2400 у кількості 6 шт. (накладна № 379) на суму 529620,12 грн.) - не пізніше 22.112017

товар поставлений 07.12.2017р. (Трак L=2400 у кількості 6шт. (накладна № 405) на суму 529620,12 грн.) - не пізніше 08.12.2017

товар поставлений 14.12.2017р. (Трак L =2400 у кількості 2 шт (накладна №413) на суму 176 540,04 грн.) - не пізніше 15.12.2017

товар поставлений 22.01.2017 (Трак L =2400 у кількості 5 шт (накладна №9) на суму 441 350,10 грн.) - не пізніше 25.12.2017

2)поз.2:

товар поставлений 14.12.2017р. (Трак L =2800 у кількості 4 шт (накладна №413) на суму 395 760,00 грн.) - не пізніше 15.12.2017

товар поставлений 22.12.2017р. (Трак L =2800 у кількості 6 шт (накладна №423) на суму 593 640,00 грн.) - не пізніше 25.12.2017

товар поставлений 27.12.2017 (Трак L =2800 у кількості 5 шт (накладна №425) на суму 494 700,00 грн.) - не пізніше 28.12.2017;

товар поставлений 09.01.2018 (Трак L =2800 у кількості 6 шт (накладна №1) на суму 593 640,00 грн.) - не пізніше 10.01.2018;

3) поз.3:

товар поставлений 22.09.2017р. (сегмент 1.2К23283801.0001 у кількості 8 шт (накладна №289) на суму 271 599,36 грн.) - не пізніше 25.09.2017

товар поставлений 14.12.2017р. (сегмент 1.2К23283801.0001 у кількості 8 шт (накладна №412) на суму 271 599,36 грн.) - не пізніше 15.12.2017;

Слід зауважити, що договором передбачена оплата товару шляхом виставляння та виконання (розкриття) акредитиву.

За змістом ст. 1088 ЦК України, акредитив є одним із різновидів безготівкових розрахунків. Згідно ст. 1096 ЦК України, для виконання акредитива одержувач грошових коштів подає до виконуючого банку документи, які передбачені умовами акредитива, що підтверджують виконання всіх умов акредитива.

Так, згідно п. 8 Специфікації, яка є Додатком № 5 від 01.03.2017 до Договору № ТІ449/05 від 22.05.2015, визначено порядок оплати та форми розрахунків. Оплата Товару, що поставляється згідно специфікації (Додатку до Договору Т.1, а.с.25), здійснюється шляхом відкриття акредитива відповідно до п. 8.5 цієї специфікації. Для розкриття акредитиву, сторонами мають складатись такі документи:

а) рахунок-фактура, виписаний Постачальником на ім'я Покупця - 1 прим (Оригінал), 1

прим (Копія);

б) акт приймання-передачі Товару за якістю та кількістю, підписаний представниками

Сторін, уповноваженими відповідно до умов Договору, -1 прим. (Оригінал);

в) документ про якість Товару, виданий виробником Товару -1 прим. (Оригінал);

г) товарно-транспортна накладна -1 прим. (Оригінал);

Отже, з норм чинного законодавства та положень договору слідує, що для оплати товару шляхом застосування акредитиву необхідні активні дії як позивача так і позивача.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач систематично припускався порушень договору і не надавав відповідачу повний пакет документів, необхідний для виконання акредитива. Така бездіяльність позивача призвела до порушень строків оплати товару.

Водночас, слід зауважити, що невиконання сторонами зобов'язань в частині складання документів, які передбачені умовами акредитива, не позбавляє позивача обов'язку оплатити вартість товару з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

А отже, відповідачем правомірно заявлені зустрічні вимоги про стягнення з позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати товару.

Однак, розрахунок відповідача містить суттєві помилки. Зокрема, відповідачем неправильно визначена початкова дата прострочки виконання зобов'язання з оплати, неправильно визначено деякі місяці за які нараховуються інфляційні втрати, та неправильно визначено відсоткову ставку пені.

Так, відповідачем неправильно розраховано інфляційні втрати виходячи з періоду прострочки в днях а не по місяцях; неправильно визначив початкову дату такого місяця прострочки (відповідач помилково рахував з дати коли він повинен був отримати акт приймання передачі, а треба рахувати з дня наступного після фактичної передачі товару); неправильно визначив кінцеву дату такого місяця прострочки (відповідач рахував з дати фактичного отримання Актів, а треба кінцеву дату рахувати в день фактичного надходження грошових коштів). Також, згідно чинного законодавства, пеня за невиконання грошового зобов'язання не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки НБУ в день за кожний день прострочення (ст 343 ГК України).

Згідно п. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Тому, не виходячи за межі заявлених вимог, усунувши помилки в розрахунку відповідача, судом розраховано, що з позивача слід стягнути на користь відповідача пеню в розмірі 106 987,58 грн, 3% річних в розмірі 12 015,43 грн, та інфляційні втрати в розмірі 88974,20 грн. Всього: 207 977,21 грн.

Щодо вимог про стягнення суми банківської гарантії суд встановив таке.

Додатковою угодою № 1 від 23.04.2016 до Договору № Т1449/05 від 22.05.2015 було доповнено Договір № Т1449/05 від 22.05.2015 розділом 15-1 «Банківська гарантія». На виконання умов договору, ТОВ ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД» 07.04.2017 відкрив банківську гарантію у ПАТ КБ «ПриватБанк» у сумі 200 000,00 грн. За вимогою ПАТ «Покровський ГЗК», частина банківської гарантії у розмірі 181 348,53 грн. була списана на рахунок позивача.

Відповідно до ч.ч. 1-2, 4 ст. 200 ГК України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. У ст. 560 ЦК України визначено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. За вимогами ч.ч. 1-3 ст. 563 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Зі змісту вищевказаних норм вбачається, що Гарантія за своєю правовою суттю є засобом забезпечення виконання основного зобов'язання і не є штрафною санкцією чи грошовим зобов'язанням. Гарантія, за своїм змістом, це обов'язок гаранта сплатити суму замістить боржника. Це означає, що сума гарантії, списана позивачем, повинна погашати будь-яке господарське зобов'язання відповідача (наприклад відшкодовувати збитки, пеню, 3% річних чи інфляцію тощо). Однак, позивачем не використано суму гарантії та не зараховано її в рахунок виконання будь-якого господарського зобов'язання відповідача. Тому, утримання суми банківської гарантії (без зарахування в рахунок виконання будь-якого господарського зобов'язання боржника) є неправомірним, не виконує забезпечувальної функції і суперечить змісту та суті поняття банківської гарантії. Отже, позовні вимоги про стягнення суми невикористаної банківської гарантії є обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню .

За таких обставин, позовні вимоги за зустрічним позов слід задовольнити частково. Стягнути з позивача на користь відповідача пеню в розмірі 106 987,58 грн, 3% річних в розмірі 12 015,43 грн, та інфляційні втрати в розмірі 88974,20 грн. та 181 348,53 грн. невикористаної банківської гарантії. Всього: 389 325,74 грн.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із: кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

До того ж, як необхідність використання права на зменшення неустойки, так і розмір, до якого вона підлягає зменшенню закон (ст. 233 ГК України) це питання відносить на розсуд суду.

Таким чином суд зазначає, що зменшення розміру пені та штрафу є правом суду. При цьому, розмір такого зменшення ґрунтується на обставинах справи, встановлених судом при дослідженні поданих сторонами доказів.

Під час вирішення питання про зменшення штрафних санкцій, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі, вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Вартісна оцінка основного зобов'язання з поставки товару перевищує суму в дев'ять мільйонів гривень. Сума штрафних санкцій, заявлена позивачем до стягнення, складає майже три мільйони гривень, що є неспіврозмірним із сумою основного зобов'язання. Крім того, відповідачем у повному обсязі виконано свої зобов'язання щодо поставки товару. Строк прострочки поставки, є відносно незначним. Причиною прострочки поставки товару, є, в тому числі, і винна поведінка позивача щодо неналежного та несвоєчасного оформлення документів для виконання акредитиву.

Тобто, заявлені до стягнення штрафні санкції є явно неспіврозмірним між фактичним порушенням, причинами такого порушення та його наслідками. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості з приводу того, що позивач за позовом зазнав збитків внаслідок порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань.

Виходячи з необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, враховуючи ступінь виконання зобов'язання відповідачем; причини порушення строку поставки товару, поведінку обох сторін у період поставки товару, суд вважає за можливе зменшити належний до стягнення розмір штрафних санкцій в їх сукупності (включаючи 0,5 % штрафу за кожний день прострочки, 10 % штрафу за прострочку понад 10 днів, та штраф у розмірі 20 % від вартості неякісного товару) до 389 325,74 грн.

За змістом ч.11 ст. 238 ГПК України, у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

На підставі викладеного, судом у цій справі проводиться зустрічне зарахування суми 389 325,74 грн. первісного позову та суми 389 325,74 грн. зустрічного позову. Оскільки різниця відсутня, стягнення не здійснюється.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (редакція станом на час подання позовної заяви), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом (Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Роллекс ЛТД») пропорційно задоволеним вимогам, за зустрічним позовом на відповідача за зустрічним позовом (Публічне акціонерне товариство «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» пропорційно задоволеним вимогам.

Позивачем за первісним позовом, під час розгляду спору, зменшено ціну позову до 2951938,03 грн. З такої ціни позову судовий збір складає 44279,07 грн. Під час подання позову, позивачем сплачено 53 223,76 грн. Судом визнано обґрунтованими вимоги на суму 2 882 204,72 грн. Тому, позивачу слід відшкодувати за рахунок відповідача судовий збір в розмірі 43233,07 грн.

Позивачем за зустрічним позовом, під час розгляду спору, зменшено ціну позову до 649 233,91 грн. З такої ціни позову судовий збір складає 9 738,51 грн. Під час подання позову, позивачем сплачено 48 734,47 грн. Судом визнано обґрунтованими вимоги на суму 389 325,74 грн. Тому, відповідачу слід відшкодувати за рахунок позивача судовий збір в розмірі 5 839,88 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи те, що за первісним позовом у вимозі про зобов’язання ТОВ ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД» здійснити поставку на адресу ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК» непоставленого Товару, а саме: Трак =L2400 у кількості 21 шт. та Трак L=2800 у кількості 3 шт.

закрито провадження у справі, то позивачу за первісним позовом слід повернути з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у сумі 1762,00 грн., сплачений ним відповідно до платіжного доручення № 5706 від 05.02.2018.

Позивач за зустрічним позовом, відмовився від позову в частині позовних вимог щодо стягнення з ПАТ «Покровський ГЗК» суми неоплаченого товару у розмірі 1 235 780,28 грн. Така відмова прийнята судом. Тому, в цій частині судовий збір позивачу не повертається.

Тому, позивачу за первісним позовом слід повернути з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у сумі 10 706,69 грн., сплачений ним відповідно до платіжного доручення № 15707 від 05.02.2018; позивачу за зустрічним позовом слід повернути з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у сумі 20 559,26 грн., сплачений ним відповідно до платіжного доручення № 92 від 05.03.2018.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 11 ст. 129 ГПК України).

На цій підставі, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід стягнути з ТОВ ВКФ «Роллекс» на користь ПАТ «Покровський ГЗК" у розмірі 37 393,19 грн. (43233,07 грн. – 5 839,88 грн.).

Керуючись ст. ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 611, 712 Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 191, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити частково. Зустрічний позов задовольнити частково.

Провести зустрічне зарахування суми 389 325,74 грн. суми первісного позову та 389 325,74 грн. суми зустрічного позову. Внаслідок відсутності різниці - стягнення не здійснювати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Роллекс ЛТД» (53401, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, 162; ідентифікаційний код 13444905) на користь Публічного акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 11; ідентифікаційний код 00190928) 37 393,19 грн. різниці витрат зі сплати судового збору.

Провадження у справі за первісним позовом в частині зобов’язання поставити товар за договором, а саме: Трак L=2400 у кількості 24 шт. та Трак =2800 у кількості 3 шт. – закрити.

Прийняти відмову ТОВ ВКФ «Роллекс ЛТД» від зустрічних позовних вимог в частині стягнення 1235780,28 грн. суми неоплаченого товару. Провадження у справі в частині стягнення за зустрічним позовом 1235780,28 грн. суми неоплаченого товару - закрити.

В інших частинах первісного та зустрічного позовів - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 11; ідентифікаційний код 00190928) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 10706,69грн., сплачений ним відповідно до платіжного доручення № 15707 від 05.02.2018, про що видати ухвалу.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційній фірмі «Роллекс ЛТД» (53401, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, 162; ідентифікаційний код 13444905) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 20559,26 грн., платіжного доручення № 92 від 05.03.2018, про що видати ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Повне рішення складено 27.06.2018

Суддя М.О.Ніколенко