Постанова № 7496605, 25.12.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 2.20

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 грудня 2009 року справа № 2а-25779/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ірметової О.В.,

при секретарі судового засідання Коробенко Т.М.,

За участю сторін:

представник позивача: не з’явився,

відповідач: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Закритого акціонерного товариства Групова збагачувальна фабрика «Луганська» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році, -

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2009 року до суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Закритого акціонерного товариства Групова збагачувальна фабрика «Луганська» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році, у якому позивач зазначив, що відповідачем не було працевлаштовано 14 інвалідів, у зв’язку з чим до відповідача були застосовані адміністративно-господарські санкції у розмірі 348553,88 грн., які до теперішнього часу не сплачені. Розмір пені складає 19232,58 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надіслав до суду факсокопію у якій просив розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, в матеріалах справи є письмові заперечення, в яких відповідач зазначив, що умови роботи на підприємстві небезпечні та можуть потягнути за собою не тільки погіршення працездатності інваліда. а також нанести шкоду його здоров’ю. з урахуванням цих підстав, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18-1 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачено, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організаційну тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Отже, наведені вище норми Закону дають підстави говорити про такі обов’язки підприємств:

- дотримання ними нормативів по створенню визначеної цим Законом кількості робочих місць для інвалідів;

- сплати ними адміністративно-господарських санкцій, в разі недотримання зазначених нормативів.

Відповідно до п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановю Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Як вбачається зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік на Закритому акціонерному товаристві Групова збагачувальна фабрика «Луганська» стоврено 20 робочих місце для інвалідів та працевлаштовано 6 інвалід (а.с.8).

Відповідачем ЗАТ Групова збагачувальна фабрика «Луганська» не подавалися до Лутугинського районного центру зайнятості відомості про наявність вакантної посади, на яку необхідно було працевлащтувати інваліда, що підтверджується листом Лутугинського районного центру зайнятості від 26.08.2009 року № 18/4-1655 (а.с.5).

За таких обставин суд вважає, що відповідач не виконав відповідано до чинного законодавства обов'язок щодо надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, не сплатив адміністративно-господарські санкції добровільно до строку, встановленого чинним законодавством, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Закритого акціонерного товариства Групова збагачувальна фабрика «Луганська» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Групова збагачувальна фабрика «Луганська» (91000 м. Луганськ, с. Ювілейне, вул. Бондаренко, 11, р/р 26006000857980 Банк «Фінанси та кредит», МФО 304717 код 32441307) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ВДК Артемівського району 50070000, р/р 31211230700003 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 24046582) адміністративно-господарські санкції у розмірі 329321,30 грн. (триста двадцять дев’ять тисяч триста двадцять одна грн. 30 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 19232,58 грн. (дев’ятнадцять тисяч двісті тридцять дві грн. 58 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СУДДЯ О.В. Ірметова