Ухвала суду № 74961510, 30.05.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/3581/16-к

Номер провадження 1-кп/235/59/18

УХВАЛА

в порядку розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу

30 травня 2018 року м. Покровськ

Колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області в складі:

головуючого судді: Клікунової А.С.,

суддів: Карабан І.І., Хмельової С.М.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,

прокурора: Туренка Д.О.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників обвинувачених: адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Покровська Донецької області об"єднане кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 262, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3, обвинуваченого в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляді суді знаходиться вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу відносно підзахисного з цілобового домашнього арешту на домашній арешт в певний період доби. В обгрунтування заявлених вимог захисник зазначив, що обвинувачений утримується під цілодобовий арештом вже протягом 1 року 5 місяців, за цей час жодного разу ним не було вжито спроб порушення покладених на нього судом обовязків, що має свідчити про його свідомість та розуміння всієї відповідальності застосованого заходу забезпечення кримінального провадження. На теперішній час в родині обвинуваченого відбулися певні зміни та його близькі потребують матеріальної підтримки. Цілодобовий домашній арешт позбавляє обвинуваченого можливості працевлаштуватися, заробляти грошові кошти для гідного життя членів його сім"ї. Суду надано гарантуючий лист про можливість забезпечення обвинуваченого роботою. Крім того, при оцінці наявності підстав для пом"якшення дії режиму домашнього арешту захисник просив оцінити ступінь обгрунтованості підозри в пред’явленому ОСОБА_3 обвинуваченні та висловив свою думку, що в матеріалах кримінального провадження містяться переважно докази, які отриманні із порушенням КПК України і тому повинні бути визнані недопустими. Проведено захисником самостійний аналіз обставин, які в розумінні ст. 178 КПК України підлягають врахуванню при вирішенні питання про запобіжний захід та зауважено, що обвинувачений запезпечений міцними соціальними звязками в місці постійного проживання, має на утриманні членів своєї родини, за репутацією має позитивні характеристики, приймав участь при проведенні антитерористичної операції, має винагороди. Додатково відмітив, що за правовою природою домашній арешт є обмеженням волі, та є другим за суворістю запобіжний захід після взяття під варту. Людина ще не визнана винною, а вже відбуває покарання, бо воля її та соціальні зв'язки обмежено, в той час, коли держава обрала шлях до розбудови нового європейського суспільства. З огляду на зазначене, стороною захисту в порядку ст. 201 КПК України ініційовано розгляд питання про зменшення суворості застосованого запобіжного заходу в виді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання.

Прокурор Туренко Д.О. проти клопотання заперечував

Обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_1, захисник ОСОБА_4 проти клопотання не заперечували.

Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваного питання, - приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Це означає, що на суд, який здійснює судове провадження, покладаються функції контролю за обґрунтованістю обрання обвинуваченому запобіжного заходу та доцільністю його збереження. Згідно ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження стаття 194 КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

З зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які статтею 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.

При наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих кримінальних правопорушень, - колегія суддів враховує, висновки Європейського суду з прав людини та те, що на теперішній час по кримінальному провадженні ще триває судовий розгляд, тому вирішення обвинувачення по суті, з аналізом його обґрунтованості, належить до стадії постановлення вироку, що врегульовано ст.ст. 369, 371, 374 КПК України. Викладення судом на стадії судового розгляду в будь-якій формі думки щодо обґрунтованості підозри може бути розцінене учасниками процесу як упередженість. З урахуванням вказаного, колегія суддів надає оцінку «обґрунтованості підозри» пред’явленого ОСОБА_3 обвинувачення не в розрізі оцінки всіх доказів у справі, а виходячи з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об’єктивного спостерігача в тому, що обвинуваченим могли бути вчинені ці кримінальні правопорушення. На думку колегії суддів, положення п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України є доведеним, і причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на досудовому розслідуванні відносно ОСОБА_3 був застосовано запобіжний захід в виді тримання під вартою, який було змінено колегією суддів з обранням обвинуваченому більш м’якого запобіжного заходу в виді цілодобового домашнього арешту за місце проживання.

Зі змісту розглядуваного клопотання захисника вбачається посилання, що зменшелися ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували під час застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу. Так, наявність міцних соціальних звязків з сімьєю, членами якої є батьки, дружина, діти, забезпечення постійним місцем проживання, - мінімізує ризик вжиття обвинуваченим спроб переховуватися від суду. Колегією суддів, досліджено питання щодо зменшення ризику прийняття обвинуваченим спроб перешкоди відправленню правосуддю в спосіб неявки в судові засідання. Згідно положення п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому правопорушенні. Так, ОСОБА_3 інкриміновано вчинення ряду кримінальних правопорушень, в тому числі, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України, ч. 4 ст. 189 КК України, які в розумінні ст. 12 КК України, відносять особливо тяжких злочинів. Вказане свідчить, що ризик вжиття обвинуваченим ОСОБА_3 спроб переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності є реальним, при цьому колегія суддів враховую дані, надані стороною захисту, які дійсно об’єктивно мають оцінені як стримуючі фактори ухилення обвинуваченого від виконання покладених на нього ст. 42 КПК України процесуальних обов’язків.

Заперечень чи оспорювання встановленого колегією суддів в ухвалі від 30.05.2018 року про дію заходів забезпечення ризику кримінального провадження, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, - в клопотанні захисника ОСОБА_5 не наведено. При цьому, за переконанням суду ступінь актуальності наявності прийняття спроб обвинуваченим ОСОБА_3 незаконного впливу особисто на свідків сторони у кримінальному провадженні є достатнім, оскільки характер пред’явленого обвинувачення та обрана позиція захисту може свідчити про наявність достатньої підстави очікувати, що ризик незаконного випливу зі сторони обвинуваченого з метою переконання або змушення свідків надати покази в вигідному для них аспекті, - може справдитися.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу є доцільним та виправданим.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. З часу застосування, в порядку ст. 181 КПК України, до обвинуваченого ОСОБА_3 цілодобового домашнього арешту, а саме з 17.11.2016 року, - ним не було допущено порушення режиму дотримання запобіжного заходу, визначеного Інструкцією про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.07.2016 року № 654.

На теперішній час захисником ОСОБА_5 повідомлено обставини, які, за його переконанням, мають бути визнані достатніми для зміни умов запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в нічний час доби. Колегія суддів при надані оцінки заявленого захисником клопотання враховує, що ОСОБА_3 мешкає однією сім’єю з ОСОБА_6 та її неповнолітньої донькою, крім того матеріальну допомогу обвинувачений безсумнівно має надавати неповнолітньому сину, народженого в першому цивільному шлюбі. Посилання сторони захисту про перебування на утримання обвинуваченого його батьків, - колегія суддів вважає недоведеним з огляду ненадання даних з підтвердженням відповідними доказами про непрацездатність вказаних осіб. Обов’язок утримання колишньої цивільної дружини та її неповнолітнього сина взагалі не ґрунтується на нормах чинного сімейного законодавства, добровільність надання такої матеріальної підтримки підтверджується нотаріально завіреною заявою ОСОБА_7 (копію якої долучена до матеріалів справи). Що стосується посилань захисника ОСОБА_5 на матеріали, які з позитивної сторони характеризують обвинуваченого (приймав участь при проведенні АТО на території Донецької та Луганської областей в складі Добровольчого Українського Корпусу «Правий Сектор», є членом громадської організації «Державна ініціатива ОСОБА_2» та позаштатним кореспондентом газети «Візитка ОСОБА_2», нагороджений Українською православною церквою «Київський Патріарх» медаллю «За любов до України»), - колегія суддів вказує, що такі обставини вже були враховані при зміні запобіжного заходу обвинуваченому з утримання під вартою на цілодобовий домашній арешт та наданню повторній оцінці не потребують.

При розгляді клопотання захисника ОСОБА_5 єдиним суттєвим обґрунтуванням вимоги зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в нічний період є надання суду доказів можливості працевлаштуватися. Згідно статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на працю визнається міжнародними угодами як одне із базових соціально-економічних прав людини. Європейська соціальна хартія визначає, що держава зобов’язується визнати однією зі своїх найголовніших цілей і одним зі своїх найголовніших обов’язків досягнення та підтримання якомога високого і стабільного рівня зайнятості населення. Так, довідкою приватного підприємця ОСОБА_8 (долучено до клопотання) підтверджено, що обвинуваченому ОСОБА_3 гарантується працевлаштування, часи роботи з 08:00 год. до 20:00 год. З урахуванням витраченого часу на дорогу. Діяльність вказаного ПП зводиться до ремонту взуття та шкіряних виробів, надання індивідуальних послуг, роздрібна торгівля іншими невживаними товарами, - такі дані перевірено судом шляхом доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до переконання, що судове рішення повинно забезпечити в певній мірі як права обвинуваченого так й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, - тому вважає доцільним задовольнити клопотання захисника ОСОБА_5 та змінити запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_3 з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в певний період доби з - не залишати місце постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу з 20.00 години до 08.00 години наступної доби та утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками по кримінальному провадженню. Крім того, на обвинуваченого підлягають покладення обов’язків передбачених п. 1, п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Колегія суддів вважає, що таким чином буде досягнута рівновага між загальними інтересами суспільства та правами обвинуваченого, передбаченими ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 цієї Конвенції, та таке втручання в особисту свободу обвинуваченого у цьому випадку являється пропорційним законній переслідуваній меті забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього ст. 42 КПК України процесуальних обов’язків.

Керуючись ст. ст. 177, 181, ч. 5 ст. 202, 331 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про зміну режиму дії запобіжного заходу задовольнити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в виді цілодобового домашнього арешту змінити на домашній арешт в певний період доби строком до 27.06.2018 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов’язки:

- прибувати по першому виклику до прокурора, суду;

- не залишати місце постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу з 20.00 години до 08.00 години наступної доби;

- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками по кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на них обов`язків.

Виконання ухвали про застосування відносно ОСОБА_3 домашнього арешту доручити Деснянському управлінню поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Резолютивна частина ухвали виготовлена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 30 травня 2018 року.

Повний текст ухвали оголошено 31 травня 2018 року о 10 годині 00 хвилин.

Головуючий суддя: _____

Судді: _____

_____