Ухвала суду № 7495692, 09.09.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2009 р.Справа № 2-а-8098/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А., Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Касян В.Ю.

за участю представника позивача Бевзюк О.О.

представника відповідача Діанової С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2009 року по справі № 2-а-8098-08/2070          

за позовом            Підприємства «Пульс» Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»

доДержавної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова

провизнання податкового повідомлення-рішення недійсним

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2009 року адміністративний позов Підприємства «Пульс»Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним задоволено повністю.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 25.07.2008 року № 0000591600/0/ щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6085,00 грн.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову Підприємству «Пульс»ХОО ВОІ СОІУ.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку Підприємства «Пульс»Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» з питання правомірності заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за грудень 2007 р.

У зв'язку з неможливістю проведення зустрічної перевірки ТОВ «Торгопт-06», яке за даними ДПІ у м. Житомірі, не знаходиться за юридичною адресою, позивачу будо відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6085,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що незнаходження третьої особи за юридичною адресою та неможливість проведення перевірки по ланцюгу платників ПДВ не є законодавчо обґрунтованою підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що право на бюджетне відшкодування виникає у платника ПДВ в разі фактичної сплати ПДВ в вартості товару, а отже недоведеність сплати ПДВ третьою стороною, яка була контрагентом позивача, не є підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 Закону «Про податок на додану вартість», протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що діяла при формуванні податкового кредиту, в період, що охоплювався перевіркою).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні перевірки не виявлено порушень порядку формування позивачем розміру податкового кредиту за період, що охоплювався перевіркою.

Відповідачем не виявлено взаємовідносин позивача із суб'єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або договори, первинні та інші документи яких визнано судом недійсними, вплив взаємовідносин з наведеними суб'єктами на податковий кредит (податкові зобов'язання) та суму бюджетного відшкодування не відбувався, про що вказано у акті від 22.07.2008 р. № 1955/16-010/32674540, складеного відповідачем за результатами перевірки.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 Закону «Про податок на додану вартість», така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з вказаним підпунктом, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до

складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

З матеріалів справи, пояснень представників сторін та доводів апеляційної скарги, вбачається, що дотримання Підприємством «Пульс» Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» викладених вимог чинного законодавства щодо порядку одержання бюджетного відшкодування ПДВ відповідачем не заперечується.

Відповідно до положень п.п. 7.7.7. пункту 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які наведено відповідачем в податковому повідомленні - рішенні як такі, що були порушені Підприємством «Пульс» Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», визначаються лише процедури, які повинен здійснити податковий орган при настанні певних обставин.

Відповідно до матеріалів справи, колегія суддів вважає, що судом обґрунтовано встановлено, що обставини, які вказані у наведених положеннях Закону «Про податок на додану вартість»не мали місце у позивача на дату складання акту перевірки чи прийняття оспорюваного податкового повідомлення - рішення.

В судовому засіданні, як суду першої, так і апеляційної інстанцій, представником відповідача підтверджено, що підставою відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість Підприємству «Пульс»Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» стала неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Торгопт-06»з питань підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Раджет», оскільки було встановлено, що ТОВ «Торгопт-06»за юридичною адресою не знаходиться.

З цього приводу, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку щодо задоволення позову, оскільки чинне законодавство не передбачає у якості підстави для зміни сум бюджетного відшкодування ПДВ чи відмови у його наданні неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента позивача.

Законодавством передбачена можливість стягнення сум заборгованості, у тому числі й бюджетної, підприємства, щодо якого прийнято рішення про його припинення, що прямо випливає із аналізу положень п. 5. ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст.ст. 59,60 ГК України.

Законом України «Про податок на додану вартість»визначено лише один випадок позбавлення платника податку на додану вартість права на нарахування податкового кредиту та одержання бюджетного відшкодування - анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість.

З матеріалів справи не вбачається прийняття такого рішення стосовно позивача, тобто він є платником податку на додану вартість.

За змістом положень п.п. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»підставою для зміни сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість є виявлення невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

Проте, як вбачається з матеріалів справи зазначених невідповідностей відповідачем не виявлено.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції зроблений неправомірний висновок стосовно того, що позовні вимоги Підприємства «Пульс»Харківської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним підлягають задоволенню, а тому колегія суддів не виявила підстав для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2008 року по справі № 2-а-8098/08/2070.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно та повно встановив всі обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2008 року –залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2008 року по справі № 2-а-8098/08/2070 –залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис)

(підпис)Спаскін О.А. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А. Повний текст виготовлено 14.09.2009 року.