Ухвала суду № 74956383, 25.06.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 744/40/18 Головуючий у І інстанції Чурупченко М. І. Провадження № 11-кп/795/654/2018 Категорія - ч.1 ст. 121 КК України Доповідач Антипець В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів: Заболотного В.М. Шахової О.Г.

за участю секретаря Стахнюк Л. М.

сторін кримінального провадження

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

прокурора Сухенка Ю. В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017270230000205 від 21 вересня 2017 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 на вирок Корюківського районного суду Чернігівської області віл 25 квітня 2018 року,

щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_2 засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки та покладенням обов’язків: періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнуто на користь Семенівської центральної районної лікарні Семенівської райдержадміністрації Чернігівської області 10 789 грн 48 коп. витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_3

Питання про долю речових доказів і документів було вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Як встановив суд, 20 вересня 2017 року, близько 20 години 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння за місцем свого проживання за адресом: м. Семенівка, вул. Скоробагатого, 23, Чернігівської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ході сварки з ОСОБА_3, умисно завдав три удари кухонним ножом в область шиї та один удар в область живота, чим заподіяв потерпілому, згідно висновку експерта № 111 від 01.11.2017 року тілесні ушкодження у вигляді колотої рани шиї по задній поверхні, колотої рани в ділянці шиї справа, колотої рани зліва і ділянці лівого вуха з пошкодженням вушної мушлі, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я. Тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення передньої черевної стінки з пошкодженням стінки сечового міхура, тонкого кишківника, могли утворитись від дії предмету, що має колючо-ріжучі властивості та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі. Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, суб’єктивна сторона якого виражається у прямому умислі, що підвищує суспільну небезпеку скоєного.

Не враховано судом і обставин провадження, які не заперечувались винним під час судового розгляду, що злочин було ним вчинено в стані алкогольного сп’яніння, в ході сварки він завдав потерпілому три удари в область шиї, один удар в область голови та один удар в область живота, тобто в життєво важливі органи. Наслідком дій обвинуваченого стали тяжкі тілесні ушкодження у потерпілого.

Вказує на те, що ОСОБА_2, будучи особою працездатного віку, офіційно не працює, зловживає алкогольними напоями та посередньо характеризується за місцем проживання.

Наявність та значимість єдиної пом’якшуючої обставини, за наявності обставини, яка обтяжує покарання, перебільшено судом і є недостатнім для призначення покарання з випробуванням.

Наголошує на тому, що призначене ОСОБА_2 покарання не можна вважати справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, в зв’язку з чим вирок підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на посиленні покарання для обвинуваченого, потерпілого та обвинуваченого, які заперечували проти доводів прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 в умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_3 відповідають фактичним обставина справи, в апеляційній скарзі не оспорюються. Розгляд справи в суді першої інстанції проводився за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.

Призначаючи покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд повинен призначити його у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою провину, розкаявся, попросив вибачення у потерпілого, останній в свою чергу його пробачив, відшкодував завдану шкоду, після конфлікту з потерпілим перестав вживати спиртні напої, має родину, в якій виховується неповнолітня дитина, знайшов роботу та збирається оформлятися, про що повідомив потерпілий в апеляційному суді, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Згідно досудової доповіді інспектора Семенівського районного сектору з питань пробації ОСОБА_5, обвинувачений ОСОБА_2 як особистість не становить високої небезпеки для суспільства та окремих осіб та зможе виправитись без обмеження чи позбавлення волі.

Тяжкість наслідків злочину є кваліфікуючою ознакою ч. 1 ст. 121 КК України, а тому не може бути врахована при обранні виду та строку покарання. Потерпілий після одержаних поранень пройшов курс лікування та веде звичний спосіб життя.

Раніше обвинувачений ніколи до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, у лікаря нарколога чи психіатра на обліку не перебуває. Характеристика з місця проживання про відсутність компрометуючих матеріалів на ОСОБА_2 як жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, не може розцінюватись як посередня, оскільки не містить відомостей про особу, на яку видана характеристика.

Обставини справи, коли потерпілий у будинку обвинуваченого сварився з останнім, за що одержав легкі поранення в області шиї та одне тяжке поранення в області живота, судом враховані при призначенні покарання. Потерпілий ОСОБА_3 не розповідаючи подробиць сварки, відчуває за собою провину в тому, що образив товариша, з яким підтримує довгий час дружні стосунки.

У свою чергу обвинувачений, побачивши кров на тілі товариша, припинив сварку, викликав швидку медичну допомогу та намагався допомогти з припиненням кровотечі.

Вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння є обставиною, що обтяжує покарання. Проте, суд врахував, що потерпілий та обвинувачений почали сваритися після спільного вживання спиртних напоїв. Обвинувачений ОСОБА_2 після поранення товариша, не вживає спиртних напоїв протягом дев’яти місяців, критично засуджує свою поведінку, у цьому його підтримують рідні, а також потерпілий, з яким підтримують дружні стосунки.

Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Отже, висновки суду першої інстанції про можливість виправлення обвинуваченого без застосування реального покарання в умовах контролю за його поведінкою, відповідають вимогам кримінального закону про призначення покарання, обставинам справи, особі винного, позиції потерпілого, завданням покарання, де карі відведена другорядна роль, а форми реалізації кримінальної відповідальності повинні бути співмірними вчиненому діянню.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 532 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2018 року щодо ОСОБА_2 без змін.

Ухвала набуває законної сили негайно після її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_6 ОСОБА_1 ОСОБА_7