Рішення № 74953135, 22.06.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3916/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2018 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар Мисько М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (79008, АДРЕСА_1) до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Львівської міської ради (79008, м.Львів, вул. Валова, 20) про скасування постанови №0067 у справі про адміністративне правопорушення від 15 травня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Львівської міської ради про скасування постанови №0067 у справі про адміністративне правопорушення від 15 травня 2018 року, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ст.92 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В обґрунтування позову покликається на те, що на засіданні адміністративної комісії позивачем неодноразово зазначалося про те, що жодних робіт по заміні дерев’яного віконного заповнення на металопластикове не проводилось – заміна вікон здійснювалась попереднім власником. Крім того, попередній власник надав на розгляд Адміністративної комісії ОСОБА_2 наданих послуг №56 від 24.02.1998 року про «виготовлення та встановлення металопластикового вікна», з якого вбачається, що і він жодних правопорушень не здійснював, оскільки ремонтні роботи проводив в 1998 році, а ЗУ «Про охорону культурної спадщини» набрав чинності 08.06.2000 року, крім того, порядок заміни вікон у історичному ареалі почав діяти лише на підставі рішення Виконкому ЛМР від 31.08.2007 року №643 «Про впорядкування заміни та встановлення віконних та дверних заповнень». Вважає постанову про накладення адміністративного стягнення незаконною та такою, що не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідачем у справі подано відзив на позовну заяву, у якому вказує, що позов заперечує, оскільки позивач не оскаржує процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, вказуючи лише, що не були досліджені всі обставини справи. Водночас, позивач не долучає доказів того,що на підтвердження своїх тверджень ним або іншою особою було надано комісії такий акт на розгляд. Крім того, сам акт наданих послуг №56 від 24.02.1998 року є спірним, оскільки, не містить підпису виконавця послуги. Крім того, згідно печатки на ОСОБА_2 підприємство, яке нібито здійснювало даний вид робіт є філія ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки», водночас, на печатці вказаний ідентифікаційний код26453756, який відсутній в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також, згідно витягу ЄДР, ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки» державна реєстрація даного підприємства проведена 27.03.2003 року. Враховуючи наведене, за відсутності належних доказів звернення до комісії з викладеними обставинами, які позивач вказує у позовній заяві, вважає, що така позовна заява не підлягає до задоволення.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні адміністративний позов підтримала в повному обсязі, просила такий задовольнити, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №0067 від 15 травня 2018 року.

Представник відповідача ОСОБА_3 комітету Львівської міської ради – ОСОБА_4 проти позову заперечив та підтримав доводи, викладені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні аргументів учасників справі та доказів в їх сукупності, які є у справі, суд прийшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлені наступні обставини.

Згідно акту надання послуг № 56 від 24.02.1998 року, підписаного представниками замовника та представником виконавця, виконавцем були надані послуги з виготовлення та встановлення металопластикового вікна за адресою АДРЕСА_2.

22.12.2017 року приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_5 зареєстровано договір купівлі-продажу квартири №3 в будинку №26 на вул.Староєврейська у м.Львові в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Повідомленням АК при ВК ЛМР від 12.04.2018 року гр. ОСОБА_1 запрошено на засідання комісії, призначеного 24.04.2018 року о 09.00 год. для розгляду протоколу про адміністративне правопорушення.

15.05.2018 року постановою №0067 від 15 травня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, винесеною адміністративною комісією при виконавчому комітеті Львівської міської ради в складі: голови адміністративної комісії - ОСОБА_2, відповідального секретаря – О.Хандина та членів комісії, на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ст.92 Кодексу України про адміністративні правопорушення (проведення ремонтних робіт по заміні дерев’яного віконного заповнення на металопластикове на пам’ятці культурної спадщини (АДРЕСА_3) без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Частиною 1 статті 9 КУпАП, визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст.92 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини: ухилення від підписання охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини; порушення режиму використання пам'ятки культурної спадщини; порушення режиму історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території; проведення ремонтних, реставраційних, реабілітаційних робіт на пам'ятці культурної спадщини, зміна призначення пам'ятки культурної спадщини, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини; ухилення від передачі в установленому порядку знайдених під час археологічних розвідок, розкопок рухомих предметів, пов'язаних з нерухомими об'єктами культурної спадщини, на постійне зберігання до музеїв (державних фондосховищ), у яких зберігаються музейні предмети і музейні колекції, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України.

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.12.2017 року, власником квартири за адресою м.Львів, вул. Староєврейська, 26, ОСОБА_1 стала на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2017 року. В судовому засіданні встановлено, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.92 КУпАП вчинила саме гр.ОСОБА_1, її винуватість не встановлено і не доведено.

Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставини, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова №0067 від 15.05.2018 року, складена Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Львівської міської ради є необґрунтованою, прийнятою без урахування всіх обставин справи, що мають значення для її прийняття, а тому вказана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.92 КУпАП підлягає скасуванню.

Згідно ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події та складу адміністративного правопорушення. За наведених обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 20, 73, 77,78, 246, 250, 251 КАС України та на підставі ст.ст. 9, 10, 92, 247 КУпАП, -

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов ОСОБА_1 (79008, АДРЕСА_1) до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Львівської міської ради (79008, м.Львів, вул. Валова, 20) про скасування постанови №0067 у справі про адміністративне правопорушення від 15 травня 2018 року - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №0067 у справі про адміністративне правопорушення від 15 травня 2018 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні до ОСОБА_1 за вчинення останньою правопорушення, передбаченого ст.92 КУпАП закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя /підпис/ ОСОБА_6

Згідно з оригіналом. Оригінал рішення знаходиться у справі № 461/3916/18.

Суддя І.Р.Волоско