Рішення № 74949072, 17.04.2018, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа№ 324/1371/17

Провадження № 2/324/49/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2018 Пологівський районний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді Іванченка М.В.

при секретарі Кувіка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Пологи справу за ОСОБА_1 до Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій зазначила, що її мати, ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. На час відкриття спадщини вона постійно проживала разом із матір'ю, відповідно, вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки не заявила про відмову від неї у встановлений законом строк. Її сестра, ОСОБА_5, проживала окремо, у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини не подала, відповідно, спадщину не прийняла. На даний час позивач є єдиним спадкоємцем. В документах матері вона не знайшла сертифіката на земельну частку (пай). Згідно з п.2 Указу Президента України від 08.08.1995р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Її мати, як працівник КСП «Зоря», була включена до вищевказаного списку під номером 494 (Додаток №1 до Державного акта на право колективної власності на землю КСП «Зоря» серії НОМЕР_1, зареєстрованого 04.11.1993р.) та, відповідно, мала право на отримання сертифікату на земельну частку (пай). За життя мати отримати сертифікат не встигла, бо їх виготовлення і видача вже почалися після її смерті. Нотаріусом було заведено спадкову справу та винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - оформлення свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) після ОСОБА_4 Наявні документи давали можливість за життя матері отримати сертифікат на земельну частку (пай) згідно п.2 Указу Президента України від 08.08.1995р. №720/95. На даний час позивач, як спадкоємець, зробити цього не може, оскільки цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті і видати сертифікат на померлого неможливо. У зв'язку із цим, позивач просить визнати за нею в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) після смерті матері, ОСОБА_4, із земель КСП «Зоря» с.Федорівка (до перейменування - Чубарівка) Пологівського району Запорізької області в розмірі 6,32 умовних кадастрових гектари без виділення в натурі (на місцевості).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_6 не з'явилися, однак до суду подали заяви про підтримання позову та про розгляд справи без їх участі.

В судове засідання представник відповідача Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій зазначив, що проти позову не заперечує, просить справу розглянути без участі представника сільської ради.

В судове засідання представник відповідача Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області не з'явився, однак подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив визнати Пологівську районну державну адміністрацію Запорізької області неналежним відповідачем та відмовити позивачу в задоволенні позову.

В поданих представником відповідача письмових заперечення проти позову зазначено, що згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті. Оскільки спадкодавець за життя своє право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку не оформила, документ, який підтверджує зареєстроване право власності (державний акт на право власності на земельну ділянку) не отримала, однак такий документ оформлений та отриманий членами колективного сільськогосподарського підприємства - громадянами, список яких визначений у додатку 1 до Державного акта НОМЕР_1, наданого у якості доказу позивачем безпосередньо. Тобто, право ОСОБА_4 на земельну частку (пай) визначене, як частка у колективному праві власності. У даній справі відповідач не має відповідного обов'язку перед позивачем. Відповідний обов'язок перед позивачем має виключно колективне підприємство. Виходячи з положень Закону України «Про власність», який діяв на час утворення права спадкоємиці позивача суб'єктом права колективної власності є трудовий колектив підприємства. Тобто, в розумінні Закону України «Про власність» власником є колектив осіб, а колективна форма власності передбачає належність майна колективному власникові. Відповідно до цивільно-процесуального законодавства спором визнаються будь-які непорозуміння між суб'єктами права і достатньою підставою для вступу у процес і набуття правового статусу позивача є суб'єктивна впевненість, що права особи порушені, оспорені чи невизнані. За нормами ЦПК України відповідач - це особа, на яку вказує позивач, як на порушника своїх прав. Юридична заінтересованість сторін носить особистий характер, тобто вони наділені і матеріально-правовою, і процесуальною заінтересованістю. У п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-75.3/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» надається інформація про спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню. Такі спори розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування». Державний акт на право колективної власності на землю був виданий та отриманий. Докази з цього факту надані позивачем безпосередньо: копія Акту серії НОМЕР_1 від 04.11.1993р. Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади діють виключно в межах та виконання законодавчих актів. При цьому Закон України «Про місцеві державні адміністрації» встановлює, що місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Частиною 1 статті 6 Закону встановлено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач вимагає визнати Пологівською районною державною адміністрацією за нею у порядку спадкування право на земельну частку (пай). Жодним розпорядчим актом, який видається головою райдержадміністрації не може бути визнане таке право, так як видача такого розпорядчого документу буде суперечити нормам чинного законодавства України та виходити за межі компетенції районної державної адміністрації. Районна державна адміністрація не є учасником колективу осіб, до власності яких були передані зазначені земельні частки (паї). Натомість Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р. №24-753/0/4-13 щодо узагальнення судової практики з окремих питань, що виникають при оформленні спадщини, містить наступні правові позиції. У разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Зміст правовідносин, полягає у тому, що право на земельну частку (пай) виникає в осіб, які на час видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акта на право колективної власності на землю були членами цього підприємства. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради. Районні державні адміністрації можуть бути залучені в якості третіх осіб у випадках, якщо спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення знаходяться за межами населених пунктів. З огляду на вищезазначене Пологівська районна державна адміністрація Запорізької області не є учасником спірних правовідносин (неналежний відповідач).

Дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_2, виданим 10.06.1996 року виконавчим комітетом Чубарівської сільської ради Пологівського району Запорізької області. Померла ОСОБА_4 була матір'ю позивача ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_3, виданим Федорівською сільською радою Пологівського району Запорізької області, та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4, виданим Чубарівською сільською радою Пологівського району Запорізької області.

З довідки Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області від 28.07.2017 року №01-30/39 вбачається, що згідно із записом в погосподарській книзі НОМЕР_5 особовий рахунок НОМЕР_6 виконавчого комітету Федорівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, померла громадянка ОСОБА_4 була зареєстрована та фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 по день смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 року, проживала разом із донькою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була зареєстрована та фактично проживала за даною адресою по 27.08.2009 року. Спадкоємцями за законом є: донька - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Спадкоємців за заповітом немає.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.524 ЦК Української РСР (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ст.525 ЦК Української РСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно із ст.527 ЦК Української РСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Згідно із ч.1 ст.529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно із ст.548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.549 Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Оскільки, на час відкриття спадщини позивач ОСОБА_1 постійно проживала разом зі своєю матір'ю спадкодавцем ОСОБА_4, а тому фактично вступила в володіння спадковим майном, яке залишилось після смерті матері ОСОБА_4, у зв'язку із чим її слід вважати такою, що прийняла спадщину.

Згідно інформації Пологівського відділу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 28.07.2017 року №18/140-17, ОСОБА_4 являлась співвласником колективної власності на землю колишнього КСП ім.Зоря Пологівського району Запорізької області і в списку, що додається до Державного акта значиться під №494. Сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_4 не виготовлявся, так як вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а сертифікати масово виготовлялись у серпні-вересні 1996 року. Державний акт на право колективної власності на землю КСП «Зоря» серії НОМЕР_1, зареєстровано у Пологівській районній раді 04.11.1993 року. Розмір земельної частки (паю) по КСП «Зоря» Федорівської сільської ради Пологівського району становить 6,32 в умовних кадастрових гектарах без виділення в натурі (на місцевості), вартість її по матеріалам 1995 року становить 18584грн. Станом на 01.01.2017 року вартість земельної частки (паю) складає 153105,29грн. Зазначені відомості підтверджуються копією Державного акта на право колективної власності на землю КСП «Зоря» серії НОМЕР_1, зареєстрованого у Пологівській районній раді 04.11.1993 року, та додатком №1 до нього.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №50488018 від 05.01.2018 року, наданої Пологівською державною нотаріальною конторою, вбачається, що у вказаному реєстрі інформація щодо спадкодавця ОСОБА_4, дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_2 року, відсутня.

Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №50488016 від 05.01.2018 року, наданої Пологівською державною нотаріальною конторою Запорізької області, у вказаному реєстрі щодо спадкодавця ОСОБА_4, дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_2 року, зазначені відомості щодо заведення 28.07.2017 року приватним нотаріусом Пологівського району Запорізької області Черкун В.І. спадкової справи №109/2017.

Постановою приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Черкун В.І. 04.08.2017 року №1257/02-31 позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на сертифікат на право на земельну частку (пай) у зв'язку із ненаданням документів, які б підтверджували право власності на майно належне померлій ОСОБА_4

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003р. основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно з п.2 Указу Президента України від 08.08.1995р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно Указу Президента України від 10.11.1994р. №666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката.

За змістом ст. ст. 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) та Указу Президента України від 08.08.1995р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Таким чином, спадкоємець ОСОБА_1 має права на земельну частку (пай), оскільки її мати спадкодавець ОСОБА_4 була членом КСП «Зоря» Федорівської (до перейменування Чубарівської) сільської ради Пологівського району Запорізької області, однак померла до моменту видачі сертифіката на право на земельну частку (пай).

Відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» повноваження щодо виділення земельних ділянок, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільським господарським кооперативам належать сільським, селищним, міським радам та районним державним адміністраціям.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, тощо), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі.

Оскільки право особи в порядку спадкування на земельну частку (пай) є похідним, то Пологівська районна державна адміністрація Запорізької області має бути співвідповідачем у даній справі, а тому твердження представника відповідача про те, що Пологівська районна державна адміністрація Запорізької області неналежний відповідач, є безпідставними та необґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 524, 525, 527, 529, 548, 529 ЦК Української РСР ст. ст. 328, 392, книгою шостою ЦК України, ст. ст. 11, 12, 13, 81, 133, 141, 211, 223, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) із земель КСП «Зоря» Федорівської (до перейменування Чубарівської) сільської ради Пологівського району Запорізької області, в розмірі 6,32 умовних кадастрових гектари без виділення в натурі (на місцевості) після смерті матері, ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Пологівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: