Рішення № 74948851, 26.06.2018, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

26 червня 2018 рокуСправа № 322/347/18

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Гасанбекова С.С. розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу

за позовом:публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»до:ОСОБА_1про:стягнення заборгованості.

20 квітня 2018 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 24 249,58 грн. за кредитним договором № б/н від 05.09.2011, яка складається з наступного: 3 248,01 грн. – заборгованість за кредитом; 16 308,24 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 3 062,40 грн. – заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1 130,93 грн. – штраф (процентна складова).

Ухвалою судді від 25.05.2018, після усунення позивачем недоліків позовної заяви та отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, було відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Відповідно до укладеного договору № б/н від 05.09.2011 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на той самий строк.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

За твердженням позивача, відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/ pages/70/, складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Водночас, як зазначає позивач, пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід’ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов’язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Позивач стверджує, що відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за Договором та угодою виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором, відповідач станом на 28.02.2018, за твердженням позивача, має заборгованість у розмірі 24 249,58 грн., яка складається з наступного: 3 248,01 грн. – заборгованість за кредитом; 16 308,24 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 3 062,40 грн. – заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. (фіксована частина); 1 130,93 грн. (процентна складова).

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 «Правил користування платіжною карткою», Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим Договором.

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов’язання і заборгованість за договором не погашає.

Викладені у позовній заяві обставини, як зазначив позивач, підтверджуються наступними доказами: розрахунком заборгованості; копією заяви позичальника; витягом з «Тарифів Банку»; витягом з «Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою».

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст.ст. 509, 525 – 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України та умови укладеного між сторонами договору, позивач просив задовольнити позов.

Відповідач у строк, встановлений судом, не надав відзиву на позов, а також не надіслав до суду будь-яких заяв чи клопотань.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін учасники справи на заявили.

Згідно з ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За змістом ст. 13 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

При цьому, частиною 1 статті 275 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Виходячи з наведених норм ЦПК України, враховуючи відсутність будь-яких клопотань сторін, судом вирішено продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

З огляду на викладене, суд також не вбачає підстав, передбачених ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, для заочного розгляду справи, який може проводитися лише у випадку розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд, розглянувши матеріали та з’ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

05 вересня 2011 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» було укладено договір про надання банківських послуг, який складається із заяви клієнта, пам’ятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів, що підтверджується заявою відповідача від 05.09.2011.

Відповідно до зазначеного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.

Згідно з пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Пунктом 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

За визначенням пункту 1.1.1.17 Умов та Правил надання банківських послуг, винагородою банку є сума зобов’язань держателя платіжної картки по сплаті за встановленими банком Тарифами: процентів за користування кредитом, у тому числі за користування простроченим кредитом і овердрафтом; плати за відкриття/випуск/обслуговування рахунків/карток; інших комісій і штрафних санкцій (якщо такі матимуть місце).

За правилом пункту 2.1.1.12.4 Умов та Правил надання банківських послуг, строки і порядок погашення по Кредиту (кредитний ліміт) за кредитними картками з встановленим мінімальним щомісячним платежем, а також овердрафту, що виникає по таким карткам, приведений у пам’ятці клієнта/довідці про умови кредитування, що є невід’ємною частиною договору, а також встановлюються даним пунктом. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену тарифами і частину заборгованості за кредитом. Згідно зі статтею 212 ЦК України, у випадку наявності простроченого кредиту (овердрафту) строком повернення кредиту (овердрафту) в повному обсязі є 211-й день з моменту виникнення такої заборгованості.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6.3 Умов та Правил надання банківських послуг проценти за користування кредитом (кредитним лімітом) та/або овердрафтом нараховуються в дату їх сплати, передбачену пунктами 2.1.1.12.4 і 2.1.1.12.5, при цьому проценти розраховуються щомісячно за кожний календарний день за фактично витрачені в рахунок Кредиту та/або овердрафту кошти, з дня списання суми з карткового рахунку до дня, коли кредит (кредитний ліміт) та/або овердрафт стають простроченим кредитом.

Разом з цим, відповідно до п. 2.1.1.12.6.4 Умов та Правил надання банківських послуг, у разі непогашення суми простроченого кредиту (кредитного ліміту, кредитної лінії), овердрафту або його частини понад 210 днів увесь, кредит (овердрафт) вважається простроченим та нарахування з дати переведення кредиту (овердрафту) у статус прострочених боргових зобов’язань проводяться згідно з п.п. 2.1.1.12.6.1. На залишок простроченої заборгованості позичальник сплачує пеню у розмірі, зазначеному в п. 2.1.1.12.6.1 цих Умов. При цьому винагорода відсотки за користування кредитом не сплачуються.

Згідно з п. 2.1.1.12.6.1 Умов та Правил надання банківських послуг, у разі виникнення прострочених зобов’язань на суму від 100 грн., включаючи прострочені зобов’язання, передбачені пунктами 2.1.1.12.6.2, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил, клієнт сплачує банку пеню, що розраховується як: ПЕНЯ = базова процентна ставка за договором/30 (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50 грн. (одноразово). Пеня нараховується в день нарахування процентів за кредитом.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

За визначенням ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Визначення поняття зобов’язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України, відповідно до якої зобов’язання – це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості, станом на 28.02.2018 відповідач через неналежне виконання умов договору від 05.09.2011 має заборгованість у розмірі 24 249,58 грн., а саме: 3 248,01 грн. – заборгованість за кредитом; 16 308,24 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 3 062,40 грн. – нарахована комісія; 1 630,93 грн. – судові штрафи.

Проте, повністю погодитися з визначеною позивачем сумою заборгованості неможливо з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Крім зазначеного розрахунку заборгованості відповідача, усуваючи недоліки позовної заяви, позивач подав до суду виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 05.09.2011 по 28.02.2018.

Аналізуючи у сукупності надані позивачем розрахунок заборгованості та виписку по рахунку, суд визнає доведеною наявну у відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 3 248,01 грн.

Разом з цим, нарахування позивачем процентів за користування кредитом не відповідає вищезазначеним умовам кредитного договору, а саме пунктам 2.1.1.12.4, 2.1.1.12.6.3, 2.1.1.12.6.4 Умов та Правил надання банківських послуг, з огляду на таке.

З доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості та виписки по рахунку випливає, що період прострочення повернення відповідачем частини кредиту у 210 днів, передбачений п. 2.1.1.12.6.4 Умов та Правил надання банківських послуг, розпочався з 31.07.2012 та закінчився 26.02.2013.

Отже, після 26.02.2013 весь кредит став простроченим, відповідно до пунктів 2.1.1.12.4, 2.1.1.12.6.4 Умов та Правил надання банківських послуг, а останнім днем повернення кредиту в повному обсязі є 211-й день з моменту виникнення заборгованості – 27.02.2013.

Відтак, 26.02.2013 є останнім днем нарахування процентів за користування кредитом, відповідно до пунктів 2.1.1.12.6.3, 2.1.1.12.6.4 Умов та Правил надання банківських послуг, а починаючи з 27.02.2013 могла нараховуватися виключно пеня, відповідно до п. 2.1.1.12.6.1.

У період з 31.07.2012 по 26.02.2013 сума основного боргу відповідача за кредитом була незмінною та становила 3 248,01 грн.

Таким чином, розмір процентів на суму основного боргу за 210 днів (з 31.07.2012 по 26.02.2013) становить: (30%/360днів*210днів) = 17,5%; 3 248,01 грн./100*17,5 = 568,40 грн. Решта нарахованих відповідачу відсотків за кредитом є необґрунтованою, оскільки суперечить пунктам 2.1.1.12.4, 2.1.1.12.6.3, 2.1.1.12.6.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Станом на 30.07.2012 у відповідача була наявна заборгованість за процентами в розмірі 87,87 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Також, у період з 31.07.2012 по 26.02.2013 відповідач зробила один платіж на погашення суми заборгованості в розмірі 150,00 грн., а саме 16.01.2013, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку.

Отже, розмір заборгованості відповідача за процентами становить: 568,40 + 87,87 – 150,00 = 506,27 грн.

Зазначена позивачем у доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості комісія в розмірі 3 062,40 грн. є необґрунтованою, оскільки з виписки по рахунку випливає, що відповідачу щомісячно нараховувалися суми: з 01.09.2012 по 05.01.2013 в розмірі 32,48 грн., а з 05.02.2013 по 01.02.2018 в розмірі 50,00 грн., але на відміну від розрахунку заборгованості, у виписці по рахунку ці суми розшифровуються як штраф за прострочення по кредиту. Проте, відповідні суми штрафу позивачем до стягнення не заявлені.

Позивач не надав суду доказів нарахування відповідачу пені за прострочення виконання зобов’язань з повернення кредиту і не заявляв до стягнення суму пені.

У зв’язку з цим, суд дійшов висновку про те, що розмір штрафу у 5 % від суми заборгованості має дорівнювати: (3 248,01 + 506,27)*5% = 187,71 грн.

З огляду на викладене, загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 28.02.2018 становить: 3 248,01 грн. (сума основного боргу) + 506,27 грн. (проценти) + 500,00 грн. (фіксована сума штрафу відповідно до п. 2.1.1.7.6 кредитного договору) + 187,71 грн. (процентна складова штрафу відповідно до п. 2.1.1.7.6 кредитного договору) = 4 441,99 грн., а отже позов підлягає частковому задоволенню на вказану суму.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви додано платіжне доручення від 06.04.2018, яким підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1 762,00 грн., отже, враховуючи часткове задоволення позову на суму 4 441,99 грн., що становить 18,32% від заявленої позивачем суми, розмір судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 1 762,00*18,32% = 322,80 грн.

Інші судові витрати, понесені учасниками справи, відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 – 265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 05 вересня 2011 року в розмірі 4 441,99 грн. (чотири тисячі чотириста сорок одна гривня 99 коп.), а саме: 3 248,01 грн. – сума основного боргу; 506,27 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 687,71 грн. – штрафи.

3. В задоволенні решти позову – відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір в сумі 322,80 грн. (триста двадцять дві гривні 80 коп.).

5. Реквізити учасників справи:

- позивач: публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570;

- відповідач: ОСОБА_1, вул. Плакси, 45, смт. Тернувате Новомиколаївського району Запорізької області, 70150, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.

Повне судове рішення складено 26 червня 2018 року.

Суддя С.С. Гасанбеков