Ухвала суду № 74948021, 22.06.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 305/375/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

22.06.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів :

ОСОБА_1С.( головуючої ),

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4,

прокурора Гіряка Д.І. , розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження 11кп-777/458/18, за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 на ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 квітня 2018 року, якою повернуто прокурору обвинувальний акт щодо ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР 06.09.2017 за №22017070000000098.

Прийняте рішення суд мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, такими порушеннями у даній справі, суд визнав істотні суперечності допущені в обвинувальному акті в аспекті визначення меж судового розгляду, його невідповідність вимогам закону щодо оформлення, невідповідність додатків обвинувального акта вимогам ст. 109 КПК України щодо їх змісту. Суд зазначив, що у викладі обвинувачення за фактичними обставинами відсутня така кваліфікуюча ознака як завдання істотної шкоди державним інтересам, однак, у формулюванні обвинувачення її вказано. Також суд вказав, що обвинувальний акт не містить дати та часу вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, відсутнє також посилання на те, в чому полягає об’єктивна сторона злочину, а також не з’ясовано суть розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. Доданий до обвинувального акту реєстр не відповідає вимогам ст.109 КПК України, оскільки зміст процесуальної дії обмежений лише поняттям слідчої дії, не містить даних про повідомлення ОСОБА_6 про його права та про вручення пам’ятки. Крім цього, суд вказав, що вручений ОСОБА_6 обвинувальний акт не містить дату його складання, він не підписаний слідчим Глюдзик С.М., не вказано кількість документів, вручених обвинуваченому, що суд визнав грубим порушенням вимог ст. 291 КПК України. Окрім того, суд визнав що реєстр матеріалів досудового розслідування є таким, що не відповідає вимогам Положення про порядок ведення ЄРДР в частині відсутності витягу з реєстру і не внесення до нього відомостей, зокрема, часу, дату надходження заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення – п. 2.1.1 відсутнє прізвище, ім’я, по-батькові потерпілого або заявника, п. 2.1.4 – не міститься вказівки на попередню кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на частини статей Кримінального кодексу України.

Такі недоліки обвинувального акту стали підставою для його повернення прокурору з метою їх усунення.

В апеляційній скарзі та доповненні до неї прокурор просить ухвалу суду скасувати, і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції, зі стадії підготовчого судового засідання, оскільки вважає рішення суду необґрунтованим та невмотивованим, винесеним із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Апелянт стверджує, що обвинувальний акт, яким ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, повною мірою відповідає вимогам закону та містить всі необхідні відомості, визначені ст. 291 КПК України, в тому числі відповідні додатки, такі, як реєстр матеріалів досудового розслідування і розписка підозрюваного про отримання у присутності адвоката копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Стверджує, що судом не було встановлено наявність у обвинувальному акту порушень, передбачених ст. 223, 224 КПК України, які виключають можливість здійснення обвинуваченим свого захисту і можливість прийняття судом законного рішення у справі. Прокурор в обґрунтування своїх доводів, вказує, що обвинувальний акт містить відповідну кваліфікуючу ознаку, як завдання істотної шкоди державним інтересам та до нього додані всі необхідні матеріали. Заперечує посилання суду на невідповідність реєстру Положенню про порядок ведення ЄРДР в частині відсутності витягу з реєстру, оскільки такий витяг міститься у матеріалах кримінального провадження, а доручення його до обвинувального акту не передбачено вимогами ч.4 ст. 291 КПК України. Зауважує, що суд на стадії підготовчого провадження вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки безпідставно вдався до оцінки і дослідження доказів. Вважає, що безпідставне повернення обвинувального акту тягне за собою порушення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, а також дотримання розумних строків розгляду, що передбачене завданнями та засадами кримінального провадження відповідно до ст. 2, ст.7 КПК України.

На вказану апеляційну скаргу стороною захисту подано заперечення, у якому захисник обвинуваченого ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу суду про повернення обвинувального акту прокурору залишити без змін. Захисником до заперечення на апеляційну скаргу додано копію обвинувального акту такого змісту, який вручався обвинуваченому ОСОБА_6, з якого вбачається, що такий містить суперечливі дані щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого, адже в найменуванні кримінального провадження, зазначено, що ОСОБА_6 обвинувачується за частиною другою ст. 367 КК України, а у формулюванні самого обвинувачення ОСОБА_6 обвинувачується за частиною першою ст. 367 КК України. Вказує, що в обвинувальному акті відсутня повна дата його складання, не зазначено кількість аркушів реєстру матеріалів досудового розслідування та відсутній підпис слідчого, який склав обвинувальний акт. Захисник також, погоджується з висновком суду, що в обвинувальному акті прокурор не зазначив дату( час) вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, а у формулюванні обвинувачення не прописана об’єктивна сторона кримінального правопорушення, зокрема, не зазначено, у чому ж виявилося неналежне виконання ОСОБА_6 своїх службових обов’язків.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, виступ прокурора про підтримання апеляційної скарги, прохання про скасування ухвали суду, перевіривши матеріали провадження та обвинувальний акт, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора є необґрунтованою з таких підстав.

Обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України, зокрема, в порядку ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 5 цієї статті статті, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті ( частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Виклад таких обставин має включати : час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; форма вини, мотив і мета його вчинення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та розмір процесуальних витрат.

Убачається, що обвинувальний акт не містить в повній мірі цих обставин. Тому, суд першої інстанції правильно вказав, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.5 ч.1 ст. 291 КПК України. З його змісту не можна дійти висновку про період вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення та в чому саме проявилась службова недбалість (ч.1 ст. 367 КК України містить декілька кваліфікуючих ознак). За фактичним викладом не можна зрозуміти чи є обвинувачений службовою особою; не вказана адреса місця роботи та повне найменування установи, організації ( органу) у якому працює обвинувачений; які саме службові обов`язки покладені на обвинуваченого, в якій мірі він їх не виконав чи не виконував та яким періодом часу це охоплюється; в який спосіб; та яким чином це призвело до завдання істотної шкоди та кому саме в особі держави . Таким чином висунуте обвинувачення є незрозумілим та неконкретним.

Отже, такі недоліки у викладі фактичних обставин та формулювання обвинувачення є перешкодою для призначення обвинувального акту до розгляду та є порушенням визначеного ст. 6 Європейської Конвенції про права людини, права на справедливий суд в контексті зрозумілості висунутого обвинувачення та забезпечення належної підготовки сторони захисту від висунутого обвинувачення.

Інші недоліки, про які вказав суд, такі як про відсутність у реєстрі матеріалів досудового розслідування усіх процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень, самі по собі не дають підстав для повернення обвинувального акту, однак мають значення для його прийняття. Суд правильно вказав, що у реєстрі відсутні всі відомості, як це передбачено ч.2 ст.109 КПК України, зокрема, номер та найменувння процесуальної дії проведеної під час досудового розслідування та час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, види заходів забезпечення кримінального провадження, дату та строк його застосування. Так, з реєстру вбачається, що у ньому не зазначено чи надано доступ до матеріалів кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України обвинуваченому та його захиснику, не зазначено який саме запобіжний захід застосований обвинуваченому, ким та на який строк, не зазначено відомості про потерпілу особу, розрахунок шкоди, заподіяної злочином.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає доводи апелянта такими, що не грунтуються на фактичних обставинах та вважає ухвалу суду законною, обгрунтованою, підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 квітня 2018 року, якою повернуто прокурору обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 - залишити без зміни.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: