Постанова № 74947653, 26.06.2018, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1132/18

Провадження № 3/309/527/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Орос Я. В., з участю секретаря судового засідання Соймик Н.І., прокурора Малицького С.І. особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з департаменту захисту економіки управління захисту економіки в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на посаді директора Закарпатського базового державного медичного коледжу , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався

за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення

В С Т А Н О В И В:

Відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол , про те що він будучи відповідно до наказу начальника управління охорони здоров’я Закарпатської ОДА № 89-К від 17 червня 2013 р. директором Закарпатського базового державного медичного коледжу та будучи суб’єктом відповідальності за порушення пов’язані з корупцією, як суб’єкт декларування в порушення вимог ч.1 ст. 45 Закону України « Про запобігання корупції» , пункту 2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 р. « Про початок роботи етапами подання та оприлюднення декларацій осіб , уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» , який зареєстрований в міністерстві юстиції України від 15.07.2016 р. № 958/29088 із змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1 від 18.06.2016 р. , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 р. № 1153/29283 несвоєчасно, без поважних на те причин, тобто після встановленого періоду декларування (до 01.04.2018 р.), а саме 18.04.2018 р. опублікував на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2017 р. , чим самим вчинив адміністративне правопорушення , пов’язане з корупцією,передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП .

В судовому засіданні ОСОБА_1 роз’яснені права та обов’язки передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, який вину у вчиненні правопорушення не визнав, подав письмові пояснення-заперечення по справі. Просить суд закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі доводів викладених в своїх письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, усний висновок прокурора Малицького С.І. який вважає, що обвинувачення в повному обсязі доведено доказами по справі, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 45 Закону України « Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді . директора Закарпатського базового державного медичного коледжу з 17 червня 2013 року відповідно до наказу начальника управління охорони здоров’я Закарпатської ОДА № 89-К і, відповідно до пп. а) п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», відноситься до суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення.

Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачено відповідальність особи за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на сайті Національного агентства, ОСОБА_1 подав декларацію за 2017 рік 18 квітня 2018 року о 16:34 год. (унікальний ідентифікатор документа 42353324-7f1a-40f5-a1f1-4fa1f4061fde), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 суду ствердив , що він протягом березня 2018 року неодноразово намагався подати щорічну електронну декларацію за минулий рік , проте не зміг цього зробити у зв’язку з певними системними помилками на сайті. 31 березня 2018 р. ним було надіслано на електронну адресу НАЗК звернення з проханням відновлення йому доступу до сайту для подачі декларації, однак відповіді не отримав. 25 квітня 2018 р. він письмово звернувся до НАЗК з заявою , в якій повідомив про дані обставини, та просив надати йому належні докази на підтвердження некоректної роботи сайту та факту його електронного звернення 31 березня 2018 р. Листом НАЗК від 10 травня 2018 р. йому не надано інформації по суті звернення, а вдалися до переписування норм законодавства щодо порядку подання електронної декларації. Факт несвоєчасного подання ним електронної декларації зумовлений поважними причинами. Крім того , відповідно до ухвали Хустського районного суду від 26 лютого 2018 р. його відсторонено від посади директора медичного коледжу , а відтак у нього був відсутній обов’язок подання електронної декларації. Також, ОСОБА_1 ствердив, що в даному випадку відсутня суб’єктивна сторона правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП у вигляді умислу, оскільки він вчинив всі необхідні дії по своєчасному поданні декларації.

З даними твердженнями суд погодитись не може виходячи з наступного.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ОСОБА_2 (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст. 252 КУпАП.

Листом № 71-06/20538/18 від 10 травня 2018 р. управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації НАЗК України, яке міститься в матеріалах справи зазначено, що технічних несправностей та перебоїв у роботі ІТС Реєстр , які б завадили поданню документів до ІТС Реєстр у період , який зазначений у заяві ОСОБА_1 а саме протягом березня 2018 р. не зафіксовано. З 12 год. 00 хв. до 12 . год. 40 хв. 15 березня 2018 р. спостерігалась помилка доступу до сайту пов’язана з технічним збоєм в системі енергопостачання на технічному майданчику адміністратора ІТС Реєстр. За наведених обставин, твердження ОСОБА_1 про поважність причин несвоєчасного подання декларації через системні помилки на сайті, не відповідають дійсності, а тому суд їх не може прийняти.

Також судом не можуть бути прийняти до уваги твердження ОСОБА_1 , що у нього був відсутній обов’язок подання електронної декларації у зв’язку з відстороненням його від посади директора коледжу на підставі ухвали суду від 26 лютого 2018 р., оскільки відсторонення від посади є тимчасовим вимушеним недопущенням особи до виконання своїх функціональних обов’язків з метою попередити спроби підозрюваного чи обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню. За наведених обставин у даному випадку не було припинення трудових відносин, а отже ОСОБА_1 повинен був навіть у випадку відсторонення від посади подати вчасно декларацію.

Що стосується твердження ОСОБА_1 про відсутність у його діях суб’єктивної сторони правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП у вигляді умислу, суд зазначає наступне.

Судова палата у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 9 КупАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст.ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

В судовому засіданні ОСОБА_1 суду ствердив, що він обізнаний , з порядком подання електронної декларації, і строк на протязі якого він повинен був подати декларацію тобто в даному випадку до 1 квітня 2018 року. Враховуючи надані ОСОБА_1 усних пояснень , суд вважає , що в діях ОСОБА_1 наявний не прямий умисел у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, тобто ОСОБА_1 усвідомлював протиправність свого діяння, передбачав шкідливі наслідки і при цьому прямо не бажав, але свідомо допустив їх настання.

Разом з цим, суд приймає до уваги , що ОСОБА_1 вживав певні заходи щодо подання електронної декларації , зокрема надіслав 31 березня 2018 р. на електронну адресу НАЗК листа з проханням допомоги щодо доступу для заповнення декларації , що стверджується копією такого листа , який знаходиться в матеріалах справи.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, доведена повністю матеріалами по справі та його поясненнями. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Суд вважає діяння, вчинене ОСОБА_1 містить в собі усі об’єктивні і суб’єктивні ознаки, адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, його дії суб’єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично не була заподіяна.

Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинив адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, враховуючи особу правопорушника, а саме , що він до адміністративної відповідальності притягується вперше, не мав прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, а останнє пов'язане із безвідповідальністю правопорушника, те, що його дії не завдали значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб, а допущене порушення ним усунено самостійно в короткі строки, суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1ст. 172-6 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку із малозначністю скоєного адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

При вирішенні питання про застосування положень ст.22 КУпАП суд враховує , що відповідно до Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено. Проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Згідно ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 22, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172-6 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до апеляційного суду Закарпатської області через Хустський районний суд.

Суддя Хустського

районного суду: підпис: ОСОБА_2

З оригіналом вірно

Суддя Хустського

районного суду ОСОБА_2