Постанова № 74946747, 13.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3694/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

ОСОБА_1

при секретарі: Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2017р. по справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства Фірма «ФАРТОН» до Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2, про скасування податкових повідомлень – рішень від 3.07.2017р., -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017р. МППФ «Фартон» звернулося в суд із адміністративним позовом до ГУ ДФС в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати повністю податкове повідомлення – рішення за №0016831401 від 3.07.2017р.;

- визнати протиправними та скасувати повністю податкове повідомлення – рішення за №0016841401 від 3.07.2017р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що посадовими особами ГУ ДФС проведено виїзну планову перевірку МППФ «Фартон» з питань дотримання податкового законодавства за періоди з 1.01.2015р. по 31.12.2016р., за результатами якої 31.05.2017р. складено акт перевірки за №486/15-32-14-01/31164773, у висновках якого встановлено низку порушень податкового законодавства, а саме:

- п.44.1 ст.44, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 п.138.2 ст.132, п.138.4 ст.138, п.138.8 ст.138, п.138.10.3 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, п.5, п.7, п.8, п.14, п.21 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п.5, п.6, п.7 П (С)БО 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстровано у Міністерстві юстиції 19.01.2000р. за №27/4248, п.2 ст.3, п.1 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», від 16.07.1999 №996-ХІV, п.п.5.4 п.5, п.п.5.5 п.5 розділу ІІ П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 №39, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України15.03.2000 №161/4382, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 765 735грн.;

- п.п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, 198.1 ст.198, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201, п.201.4 ст.201, п.201.7 ст.201, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 917 592грн.;

- порушення податковим агентом ст.18, пп.47.1.3 п.47.1 ст.47, п.110.1 ст.110, пп. «г» п.176.2 ст.176 ПК України, встановлено недостовірність відомостей у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) користь платників податку і сум утриманого з них податку форми №1ДФ за І квартал 2014р. – ІV квартал 2016р.;

- порушення пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.п.164.2.1, п.164.2, п.164.6, ст..164, п.167.1, п.п.168.1.1, п.168.1 ст.168, п.п.169.1.3 п.169.1, п.п.169.2.2 п.169.2, п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169, п.п. «а» п.171.2 ст.171, пп. «а» п.176.2 ст.176 ПК України, а саме занижено податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за період з 1.01.2014р. по 31.08.2015р. в сумі 1690,07грн.;

- порушення п.п.164.2.1, п.164.2 ст.164, п.167.1, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п.«а» п.171.2 ст.171, пп. «а» п.176.2 ст.176 ПК України, а саме занижено податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за серпень 2014р. в сумі 1896,22грн.;

- порушення п.п.162.1.3, п.162.1 ст.162, п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.п.164.2.1 п.168.1.1, п.168.1 ст.168, п.п. «а» п.171.2 ст.171, пп. «а» п.176.2 ст.176 , п.п.1.1, п.п.1.2, п.п. 1.3, п.п.1.4, п.п.1.5 п.16-1 Підрозділу 10 Перехідних положень ПК України, а саме занижено податкове зобов’язання з військового збору за серпень 2014р. в сумі 387,1грн.;

- порушення п.1 ч.1 ст.7, п.13 ст.8, п.2 ст.9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8.07.2010р. №2464-VІ, а саме занижено податкове зобов’язання з єдиного соціального внеску за період з 1.01.2014р. по 31.08.2015р. на суму 5226,35грн.;

- порушення п.1 ч.1 ст.7, п.2 ст.9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8.07.2010р. №2464-VІ, а саме в звіті за серпень 2015р. платником донараховано/утримано єдиний внесок за попередні періоди в сумі 6302,44грн., в звіті за лютий 2016р. в сумі 1001,22грн., в звіті за січень 2016р. 2899,7грн. дане порушення тягне за собою накладання штрафних санкцій відповідно до п.3 ч.11 ст.25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та п.3 розділу VІІ «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 №393);

- порушено п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні від 15.12.2004р. №637 із змінами та доповненнями, перевіркою встановлено не оприбуткування (несвоєчасне) готівки у касі підприємства у сумі 9000грн..

На підставі вказаного акту перевірки, 3.07.2017р. ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- за №0016831401, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1 917 592грн. за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 479398грн.;

- за №0016841401, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток в розмірі 1 765 735грн. за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 166 694грн..

Позивач вважає вищевказані податкові повідомлення – рішення протиправними та такими, що складені з порушенням чинного законодавства України, виходячи з того, що позивачем до перевірки надані усі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами та правомірність формування податкового кредиту та витрат.

Посилаючись на зазначені обставини просив позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2017р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано повністю податкове повідомлення – рішення №0016831401 від 3.07.2017р..

Визнано протиправними та скасовано повністю податкове повідомлення – рішення №0016841401 від 3.07.2017р..

Стягнуто ГУ ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь МППФ «ФАРТОН» (код ЄДРПОУ 31164773) сплачений судовий збір у розмірі 64 941,28грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, скасування постанови суду, з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав до перевірки усі необхідні первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами, і які підтверджують правомірність формування витрат та податкового кредиту.

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вирішуючи спір по суті, суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, постанову суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволені позову, з наступних підстав.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що за результатами планової виїзної перевірки МПП «ФАРТОН» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1.01.2014р. по 31.12.2016р. податковим органом встановлено ряд порушень, які викладені в акті перевірки від 31.05.2017р. за №486/15-32-01/31164773 (т.1 а.с.8-98). На підставі виявлених та встановлених порушень податкового законодавства, ГУ ДФС в Одеській області 3 липня 2017р. прийнято податкові повідомлення-рішення: за №0016831401 (т.1 а.с.112), яким платнику податку збільшено ГЗ з ПДВ на суму 1917592грн. основного платежу, та 479398грн. штрафних санкцій; за №0016841401 (т.1 а.с.113), яким позивачу збільшено ГЗ з податку на прибуток підприємства у розмірі 1765735грн. основного платежу, та 166694грн. – штрафних санкцій.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, стали висновки ДПІ про те, що позивач не міг придбати запасні частини для тепловозів та інших машин на загальну суму 5128140грн. у зазначених в акті постачальників, у тому числі у контрагентів ТОВ «Два слона», ТОВ «ОСТ Плюс» оскільки з податкової звітності вбачається, що зазначені постачальники самі не виробляють такий товар, в інших покупців його не придбавали. Вказані обставини свідчать про те, що вказані в документах запчастини отримані безоплатно, а тому платником занижено дохід на загальну суму 5128140гр.. Що стосується валових витрат, то до складу витрат позивачем включено реалізацію робіт та послуг з перевезення, які надавало ТОВ «ФІНОРЗ ПІВДЕНЬ». Проте, контролюючим органом, виходячи із наданої податкової інформації, було встановлено, що вказане підприємство фізично не могло надати такі послугу у зв’язку із відсутністю транспортних засобів та трудових ресурсів. Перевірити господарську діяльність вказаного підприємства не надалось можливим, оскільки воно відсутнє за місцем податкової адреси. Що стосується господарських операцій з ТОВ «ТАІР ГРУП» з перевезення запасних частин до тепловозів та інших машин, то контролюючим органу було також встановлено, що на балансі вказаного підприємства відсутні будь-які транспортні засоби, за допомогою яких могло відбуватися постачання та перевезення товару. Крім того, відсутні підтвердження відомостей щодо наявності придбання реалізованих запчастин для тепловозів, відсутні трудові ресурси. Отже, на думку податкового органу, позивачем було завищено показники у ряд. 05.1 Декларації по контрагенту постачальнику ТОВ «ТАІР ГРУП» на загальну суму 1369609грн. у 2014р. Аналогічні порушення були виявлені і по господарських операціях позивача з ТОВ «СНАРТ ЛАЙН» з надання транспортних послуг з перевезення запасних частин.

Під час з’ясування обставин по справі, судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем та контрагентами постачальниками були укладені наступні договори:

- з ТОВ «Два Cлони» договори поставки №16/12-14 від 16.12.2014р., №2201-15 від 22.01.2015 р., рахунки фактури, видаткові накладні, податкові накладні (т.1 а.с.193-199, 201-205, 208-110,212-218, 220-223,225-250);

- з ТОВ «Таір-Груп» договори поставки №11/08-14 від 11.08.2014р., №10/08-14 від 01.08.2014 р. рахунки фактури, видаткові накладні, податкові накладні (т.2 а.с.2-9, 11-15, 17-23);

- з ТОВ «Фінорз-Південь» договір поставки №24/01-14 від 24.01.2014р., рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні (т.2 а.с.25-29, 31-37,39-41,43-45,47-49,51-53,55-171);

- з ТОВ «Снарт Лайн» договір щодо доставки товарно-матеріальних цінностей по всій Україні №23/01-14 від 23.01.2014р., рахунки на оплату , акти надання послуг, податкові накладні, товарно транспортні накладні (т.3 а.с.50-157, т.1 а.с 200, 206, 207, 211, 219, 224, т.2 а.с.1, 10, 16, 24, 30, 38, 42, 46, 50, 54, 176, 179, 185, 188, 211, 214, т.а.с.1, 48);

- з ТОВ «Миколаївський тепловозоремонтний завод» договір №0014 від 2.01.2014р про виконання ремонтних робіт, акти прийому передачі, перелік використаних запасних частин (т. 3 а.с.158-250, т.4 а.с.1-56);

- з ТОВ «Ост Плюс» договір поставки №05/03-15 від 5.03.2015, рахунки фактури, видаткові накладні, податкові накладні (т.2 а.с.172-175,177-178,180-184,186-187,189-210,212, 215-250, т.3 а.с.2-47).

Також суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Ост Плюс» уклало договір уступки права вимоги №04/01-16 від 14.01.2016р. з ТОВ «Миколаївський тепловозоремонтний завод» (т.3 а.с.99).

В подальшому позивач уклав договори купівлі продажу тепловозів з наступними підприємствами: ВАТ «Силур» договір №15/12-08 від 15.12.2008 р. ПП «Евротакс» №90 від 5.01.2009р., ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» №РV 269-09 від 21.09.09р., ТОВ «Магістраль-Юг» №01/03-10-2 від 1.03.2010р., ТОВ «Шпола-Цукор» №10-08/2010 від 10.08.2010р. (т.4 а.с.55-56,58-59, 61-63, 65-67, 69-70).

На думку суду першої інстанції, платник податків надав до перевірки усі необхідні первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які не місять будь-яких невідповідностей, а тому вони дають можливість встановити зміст господарських операцій та прослідкувати отримання товариством товару з належними супровідними документами тощо.

Однак, судова колегія не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини щодо наявності у МПП «ФАРТОН» права на формування податкового кредиту та витрат по господарським операціям з вищенаведеними контрагентами, регулюються Податковим Кодексом України, ЗУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст.2).

Частиною 2 ст.3 вказаного Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 цього Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як визначено в ст.9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, вищенаведені норми діючого законодавства чітко визначають перелік документів, які повинні оформлятися при проведенні господарських операцій, вимоги до їх оформлення. Крім того, слід зазначити, що цей первинний документ, згідно з наведеними нормами, повинен містити дві обов’язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальність (фактичне) здійснення.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції і при цьому містять дані, що, зокрема, дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції.

З доданих до справі доказів вбачається, що з позивачем були укладені договори про надання певних послуг, однак слід зазначити, що сам по собі договір не є правовим обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Приписами п.138.2 ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Також, п.198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, наведені приписи податкового законодавства чітко визначають, що безумовною підставою для формування податкового кредиту є, наявність належно оформлених первинних документів, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій та придбання цих товарів/послуг з метою подальшого використання у господарській діяльності. При цьому усі вказані первинні документи підтверджують реальність господарських операцій тільки за умови встановлення самого факту здійснення самої господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням податкової інформації відповідача, висновків акту перевірки, та з метою перевірки реальності господарських операцій позивача з зазначеними в акті контрагентами, суд апеляційної інстанції викликав в судове засіданні керівників чи інших представників цих контрагентів, але жодний представник на судові засідання не прибули, обмежившись тільки письмовим листом, яким вони підтверджують господарські операції (т.4 а.с.293,295,297).

На підтвердження того факту, що ТОВ «ФІНОРЗ ПІВДЕНЬ» не мало можливості здійснити господарські операції, а як наслідок, позивач не міг сформувати податковий кредит та витрати, податковий орган надав інформацію (т.4 а.с.122-123), з якої вбачається, що вказаний контрагент за місцем своєї податкової адреси не знаходиться, аналізом звітності з ПДВ за квітень-травень 2014р. встановлено невідповідність показників податкової звітності, що свідчить про те, що вказаний контрагент не мав можливості надати послуги, які були вказані в документах. З огляду на вказані обставини, податковий орган встановив, що МПП «ФАРТОН» завищено показники ряд.05.1 Декларації «Собівартість придбаних (виготовлені) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму витрат з придбання запасних частин для тепловозів та інших машин на суму 2 155 626грн..

Податковим органом надана інформація щодо діяльності ТОВ «ДВА СЛОНА» (т.4 а.с.124-128), з якої вбачається, що вказане товариство за своєю податковою адресою не знаходиться, договір про визнання електронних документів за 2015р. визнано недіючим, з ЄДРПН видно, що вказане підприємство здійснювало торгівлю м’ясними виробами, побутовою технікою, фруктами, шпалерами, а не запчастинами до тепловозів. Податковим органом, на підставі представлених позивачем документів, також встановлено, що вказане підприємство фактично запасні частини не могло перевозити.

Що стосується господарської операції позивача з ТОВ «ОСТ ПЛЮС», то податковий орган довів той факт, що були відсутні відомості, які підтверджують придбання реалізованих запасних частин для тепловозів, відсутність контрагентів які реалізовували такі запасні частини постачальнику. У вказаного підприємства відсутні трудові ресурси та встановлено, що перевізник запасних частин фактично не міг здійснити таке перевезення, оскільки відсутні транспортні засоби та водії, які могли виконати такі операції.

Виходячи з наведеної інформації, та встановлених під час з’ясування обставин, податковий орган дійшов висновку про те, що суб’єктом господарювання завищені показники у рядку 2050 «Собівартість реалізованих продуктів (товарів, робіт, послуг)» на загальну суму 5128140грн. за 2015р..

Що стосується господарської операції позивача з ТОВ «ТАІР ГРУП», то податковим органом вказано про відсутність відомостей, які могли підтвердити, що вказаний контрагент придбав запасні частини до тепловозів та в подальшому їх реалізував МПП «ФАРТОН». Крім того, згідно відомостей наданих податковим органом, у вказаного контрагента відсутні трудові ресурси, відомості про транспорті засоби, а також осіб які здійснювали таке перевезення. З огляду на вказані обставини, податковий орган встанови, що МПП «ФАРТОН» завищено показники ряд.05.1 Декларації «Собівартість придбаних (виготовлені) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму витрат з придбання запасних частин для тепловозів та інших машин на суму 1336609грн.

Не підтверджена реальність господарських операцій з надання транспортних послуг ТОВ «Снарт Лайн», оскільки вказане підприємство за податковою адресою не знаходиться, відсутні транспорті можливості для здійснення таких послуг та трудових договорів з водіями.

Надаючи оцінку висновкам податкового органу та встановленим під час апеляційного розгляду обставинам, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, оскільки дійсно позивач не зміг у належний законом спосіб підтвердити реальність господарських операцій з ТОВ «ФІНОРЗ ПІВДЕНЬ», ТОВ «ТАІР ГРУП», ТОВ «ДВА СЛОНА», ТОВ «ОСТ ПЛЮС», ТОВ “Снарт Лайн”.

Оскільки в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не встановлено фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами: ТОВ «ФІНОРЗ ПІВДЕНЬ», ТОВ «ТАІР ГРУП», ТОВ «ДВА СЛОНА», ТОВ «ОСТ ПЛЮС», ТОВ “Снарт Лайн”, що також не підтверджено належними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, судова колегія вважає, що формування позивачем податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу витрат спірного періоду за результатами господарських операцій, які не мали реальний характер, є протиправним.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317,322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області – задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2017р. – скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Малого приватного підприємства Фірма «ФАРТОН» до Головного управління ДФС в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2, про скасування податкових повідомлень за №0016831401 від 3.07.2017р.; за №0016841401 від 3.07.2017р. – відмовити.

Стягнути із Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одесі, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 93998646) на користь Державної судової адміністрації України (Отримувач коштів ГУК в Одеській області / Приморський р-н./ 22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38016923 Банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області Код банку отримувача (МФО)828011 Рахунок отримувача31212206781008 Код класифікації доходів бюджету22030101) судовий збір у розмірі 71 435,41грн..

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 25 червня 2018р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

ОСОБА_1